Постанова

від 04.07.2007 по справі 2/29-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/29-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" липня 2007 р.                                                          Справа №  2/29-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Іоннікової І.А.

                                                                                    Черпака Ю.К.

при секретарі                                                             Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Ільющенков О.П., довіреність від 30.01.07р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Мартинівський спиртовий завод", с. Мартинівка Жмеринського району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "15" січня 2007 р.  у справі № 2/29-07 (суддя Мельник П.А.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Чистий світ-К", м. Київ

до Державного підприємства "Мартинівський спиртовий завод", с. Мартинівка Жмеринського району Вінницької області

про стягнення 11809,14 грн.

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.01.2007р. у справі №2/29-07 позов ТОВ "Чистий світ-К" до ДП "Мартинівський спиртовий завод" про стягнення 11809,14грн.  задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 719,78 грн. - 3% річних,                      471,34 грн. пені, 2950 грн. штрафу, 2168 грн. інфляційний втрат, 118,09 грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 5500,02 грн. основної заборгованості припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ДП "Мартинівський спиртовий завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 15.01.2007р. скасувати в частині стягнення 719,78 грн. - 3% річних,              471,34 грн. пені, 2950 грн. штрафу, 2168 грн. інфляційних втрат, 118,09 грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обгрунтування  своїх вимог скаржник посилається на те, що суд поклав в основу рішення невірні  розрахунки позивача стосовно  3% річних та індексу інфляції. Крім того, заперечує проти стягнення з нього на користь позивача штрафу, оскільки на  день  прийняття рішення  судом першої інстанції сума основного боргу відповідачем  була  повністю сплачена.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу  Житомирського апеляційного господарського суду відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись при цьому на неможливість забезпечити явку свого уповноваженого представника в призначене судове засідання.  

Враховуючи, що про час і місце розгляду апеляційної скарги сторони у справі були повідомлені належним чином (ухвалу  апеляційної інстанції від 11.04.2007р. про призначення судового засідання  на 04.07.2007р. надіслано на адреси сторін рекомендованими листами 24.04.2007р., згідно  реєстру відправки рекомендованої кореспонденції), а також положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія  вважає, що нез'явлення в засідання суду представників сторін не перешкоджає розглядові апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами, у зв'язку з чим відхиляє заявлене ВАТ "Кам'янець-Подільське АТП 16855" клопотання.  

Позивач у письмовому  відзиві на апеляційну скаргу та його представник  в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги. Позивач зазначив, що приймаючи оскаржуваний  судовий акт, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, тому вважає рішення місцевого господарського суду   законним та обгрунтованим. Водночас визнає, що при виконанні розрахунку річних та інфляційних було допущено арифметичну помилку, тому  останній підлягає корегуванню, а саме: за уточненим розрахунком позивача  3% річних становлять 742,8грн., а сума інфляційних нарахувань - 2110,86грн. ( при подачі позову до стягнення заявлялись відповідно  719,78грн. та 2168грн.).

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Чистий світ - К" (позивач) та ДП "Мартинівський спиртовий завод" (відповідач) було укладено договір №18/0105 від 06.01.2005р. про поставку  обладнання вартістю 29500 грн. згідно специфікації (додаток №1 до договору №18/0105).

Пунктами 3.2. та 3.3. сторони узгодили порядок розрахунків  за договором  (а.с.19-21).

На виконання умов договору позивач згідно видаткової накладної від 10.01.2005р. за №26 на підставі довіреності серії НАХ №161910  від 06.01.2005р. поставив ДП "Мартинівський спиртовий завод" обладнання  відповідно до специфікації на загальну суму 29500грн.

Як свідчать долучені до матеріалів  справи платіжні доручення, відповідач за отриманий товар розрахувався частково: 18.01.2005р. на суму 7000грн.; 07.11.2005р. -                         5000 грн.;  02.12.2005р. - 5000 грн.; 27.01.2006р. - 3000 грн.;  06.02.206р. -   2000 грн.,   25.04.2006р. - 2000 грн., всього -на  24000 грн.

05.10.2006р. ТОВ "Чистий світ-К" направив  ДП "Мартинівський спиртовий завод" претензію з вимогою провести повний розрахунок  за поставлене обладнання.

Відповідаючи на претензію,  відповідач визнав заборгованість лише в частині суми основного боргу - 5500,02грн. та  зобов'язався  перерахувати заборговані кошти протягом одного-двох місяців.

В силу приписів ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

30.11.2006р.  позивач звернувся до  господарського суду Вінницької області з позовом до ДП "Мартинівський спиртовий завод" про стягнення 5500,02грн. основної заборгованості за поставлене згідно договору №18/0105 обладнання, 471, 34грн. пені,  2950грн. штрафу за несвоєчасні розрахунки, 719,78грн. 3% річних та 2168грн. індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання.

Під час розгляду справи відповідач сплатив борг: 20.12.2006р. - 3000 грн., 12.01.2007р. - 2500,02 грн., а всього - 5500,02 грн.

Позивач звернувся до суду  з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 3424,34 грн. неустойки, 719,78 грн. - річних та 2168 грн. інфляційних втрат, а всього 6309,12 грн. (а. с. 68).

За змістом п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, судом  першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення 5500,02 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивача, поданого до апеляційної інстанції, за час прострочення платежу сума 3% річних за період з 16.01.2005р. по 20.11.2006р. становить 742,8 грн.; сума інфляційних втрат з 16.01.2005р. по30.10.2006р.  - 2110,86 грн. Колегія суддів  погоджується з висновком місцевого господарського суду про законність вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  3% річних та інфляційних нарахувань.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку і про правомірність вимоги позивача щодо стягнення з боржника  471,34 грн. пені за період з 20.05. по 20.11.2006р. та 2950грн. штрафу.

З таким висновком судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Пунктами 7.2, 7.2.1 договору передбачено, що відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затримки платежу за кожен день прострочення оплати та штраф у розмірі 10% від загальної вартості договору.  

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу  України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу  України штраф, як різновид неустойки може бути встановлений договором у відсотковому відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, відзначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або кратному  розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Стягуючи штраф та пеню, господарський суд не врахував положення ч.3  ст. 509 Цивільного кодексу  України, відповідно до яких загальними засадами на яких має  г'рунтуватися  зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також не взяв до уваги приписи ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу  України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду,  якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи відсутність у  позивача збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем господарського зобов'язання та погашення останнім основної заборгованості  до винесення судом першої інстанції  рішення у справі, колегія суддів вважає,   що рішення господарського суду в частині стягнення штрафу в сумі 2450 грн. та пені в сумі 471,34 грн. підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині  нового рішення - про відмову у позові.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст.ст.44,49 ГПК України).

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Мартинівський спиртовий завод", с. Мартинівка  Жмеринського району Вінницької області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 15 січня 2007 року у справі №2/29-07 скасувати в частині стягнення 471,34 пені та  2450 грн. штрафу.  Прийняти у цій частині нове рішення про відмову у позові.

Змінити рішення  в  частині стягнення 3 % річних, інфляційних нарахувань та судових витрат.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"Стягнути з Державного підприємства "Мартинівський спиртовий завод"                  (с. Мартинівка, вул.Леніна,1,  Жмеринського району Вінницької області, код 05459128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ- К" (м. Київ,                   пр-т Московський,21, код 30369774):  

- 719,78 грн. - 3% річних,

- 2110,86 грн. - інфляційних нарахувань,

- 500 грн. штрафу,

- 89,21 грн. - державного мита,

- 89,14 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі про стягнення 5500,02 грн."

3. Видачу наказу на виконання цієї постанови  доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу №2/29-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Щепанська Г.А.

 судді::

                                                                                           Іоннікова І. А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

 Надрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - в наряд.