Постанова

від 19.06.2019 по справі 127/30769/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/30769/18

Провадження № 22-ц/801/1064/2019

Категорія: 2

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 рокуСправа № 127/30769/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В.О., представника ОСОБА_1 - адвоката Даниленко Т.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛИН ПЛЮС про витребування майна з чужого незаконного володіння без сплати за зберігання на спеціальному майданчику,

в с т а н о в и в:

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС про витребування майна з чужого незаконного володіння без сплати за зберігання на спеціальному майданчику і просив ухвалити рішення, яким витребувати у ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС автомобіль марки Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, та зобов`язати повернути вказаний автомобіль без сплати за зберігання на спеціальному майданчику власнику транспортного засобу ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що позивачу на праві власності належить автомобіль Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який постановою державного виконавця було оголошено в розшук, затримано та поміщено на спеціальний майданчик для зберігання. В подальшому 08.02.2013 р. постановою державного виконавця виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь держави в особі стягувача - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна, припинено його розшук та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду. Проте на звернення позивача до ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС товариство відмовилось повертати затриманий автомобіль у зв`язку з несплатою його власником ОСОБА_1 заборгованості за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику. Позивач вважає, що оскільки його не притягнуто до відповідальності та існує рішення Апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 року про припинення арешту майна, то вважає що відсутні підстави для покладення на нього обов`язку сплати заборгованості за зберігання автомобіля.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товаритсва з обмеженою відповідальністю ОЛЛИН ПЛЮС про витребування майна з чужого незаконного володіння без сплати за зберігання на спеціальному майданчику відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках не передбачають процедури безкоштовного повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги положення Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках не передбачають процедури безкоштовного повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, зокрема те, що витрати з транспортування і зберігання транспортного засобу боржника на спеціальному майданчику чи стоянці компенсуються органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем після вилучення транспортного засобу із спеціального майданчика чи стоянки за рахунок коштів виконавчого провадження у порядку, встановленому спільним наказом МВС та Мін`юсту.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2012 року в справі № 2а-15375/11/2670 від 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості в загальній сумі 11441,31 грн. було накладено арешт на все майно позивача.

Постановою про розшук майна боржника від 01.08.2012 року було оголошено в розшук автомобіль марки Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску.

01.08.2012 року було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання.

04.10.2012 року інспектором Державтоінспекції МВС України було здійснено огляд та тимчасове затримання легкового автомобіля марки Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який належить ОСОБА_1 на праві власності.

Після здійснення огляду, вищевказаний автомобіль був доставлений на зберігання на спеціальний майданчик, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ДП МВС України Розвиток . В подальшому між ДП МВС України Розвиток та ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС був укладений договір Про забезпечення організації зберігання майна , відповідно до якого ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС несе повну матеріальну відповідальність за збереження транспортних засобів.

08.02.2013 року постановою державного виконавця Сидоренка Р.Г. про повернення виконавчого документа було припинено чинність арешту, припинено розшук даного автомобіля та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду у зв`язку з повним погашенням заборгованості. 01.03.2013 року державний виконавець направив до ДП Розвиток вимогу про повернення автомобіля марки Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, його власнику ОСОБА_1

ДП Розвиток у відповіді від 14.03.2017 р. №67/17 повідомило заявника про те, що відповідно до укладеного договору між ДП Розвиток та ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС , яке і несе повну матеріальну відповідальність за збереження транспортних засобів і було рекомендовано звернутися з питання місцезнаходження автомобіля, належного позивачу, саме до ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС .

Позивач у позовній заяві та письмових поясненнях від 14.02.2019 р. зазначає про те, що йому працівник штраф-майданчику у 2013 році повідомив про те, що дійсно автомобіль зберігається на спеціальному майданчику, та щоб його забрати потрібно здійснити розрахунок вартості послуг охоронної фірми за стоянку автомобіля, вартість якої на той час коштувала - 150 грн. за добу, та у власника автомобіля, станом на 18.02.2013 року існує заборгованість, яка складає - 21 498 гривень, та за доставку автомобіля 665 грн., у зв`язку з чим автомобіль не повертається власнику. Доказами цього є рахунки (а.с. 8).

31.10.2018 року до ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС було направлено адвокатський запит, у якому ставилось питання чи знаходиться станом на сьогоднішній день автомобіль Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску на спеціальному майданчику, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС , а якщо ні, то просив повідомити, де саме знаходиться вищезазначений автомобіль. Відповідно до відстеження поштового відправлення №0205500446146 відправлення не вручене під час доставки.

Право володіння чужим майном визначене главою 31 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав роз`яснено про те, що застосовуючи положення ст. 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Ст. 400 ЦК України передбачено, що недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Отже, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про те, що з огляду на скасування правових підстав зберігання автомобіля на спеціальному майданчику, відповідач ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС , відмовляючи у поверненні транспортного засобу із посиланням на необхідність сплати за тимчасове збереження майна, як недобросовісний володілець, порушило його законні права, як фактичного володільця, а тому згідно зі ст. 400 ЦК України позивач має право на захист свого права володіння шляхом витребування спірного майна.

З огляду на наведене, позовні вимоги про повернення позивачу автомобіля, що незаконно утримується на спеціальному майданчику, суд першої інстанції безпідставно визнав такими, що не підлягають задоволенню у цій справі, а транспортний засіб - безоплатному поверненню законному володільцю.

Щодо доводів відповідача про те, що він зберігав певний час транспортний засіб, а тому відповідно до п. 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 №1102 (далі - Постанова № 1102) має право на отримання оплати витрат, пов`язаних з зберіганням такого транспортного засобу, слід зазначити наступне.

Згідно із п. 12 Постанови № 1102 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за зверненням відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення.

Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.

Вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі вимоги.

Пунктом 13 Постанови № 1102 передбачено, що за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці справляється плата у встановленому спільним наказом МВС та Мінекономрозвитку розмірі за погодженням з Мінфіном.

Витрати з транспортування і зберігання транспортного засобу боржника на спеціальному майданчику чи стоянці компенсуються органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем після вилучення транспортного засобу із спеціального майданчика чи стоянки за рахунок коштів виконавчого провадження у порядку, встановленому спільним наказом МВС та Мін`юсту.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець звернувся до ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС з вимогою про повернення транспортного засобу.

ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС фактично не виконало вимогу державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ м. Київа від 01 березня 2013 року про повернення транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 , відповідач незаконно утримує транспортний засіб і у позивача, який є власником транспортного засобу - автомобіля ЗАЗ Lanos, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , є правові підстави для витребування автомобіля від відповідача, який перешкоджає власнику використовувати його за призначенням, розпоряджатися на власний розсуд.

Посилання апелянта на п. 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 №1102 колегія суддів приймає до уваги, оскільки вимога державного виконавця про передачу рухомої речі - автомобіля відповідно до вимог загальних засад цивільного законодавства передбачає безоплатну передачу речі.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у ТОВ ОЛЛИН ПЛЮС відсутні правові підстави для покладення на ОСОБА_1 обов`язку сплати заборгованості за зберігання автомобіля.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки ОСОБА_1 при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено в повному обсязі то з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1762,00 грн. (виходячи з 704,80 грн. за подачу позовної заяви та 1057,20 грн. за подачу апеляційної скарги).

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛИН ПЛЮС про витребування майна з чужого незаконного володіння без сплати за зберігання на спеціальному майданчику задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛИН ПЛЮС (ЄДРПОУ: 38189752, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 9) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_2 ), автомобіль марки Daewoo Lanos , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛЛИН ПЛЮС повернути автомобіль марки Daewoo Lanos , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 без сплати за зберігання на спеціальному майданчику власнику транспортного засобу ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛИН ПЛЮС на користь держави 1762,00 грн. судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 червня 2019 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко