Номер провадження: 11-сс/813/894/19
Номер справи місцевого суду: 522/7050/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуюча суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2019 року про часткове задоволення скарг захисника підозрюваного ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 , захисників підозрюваного ОСОБА_11 адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на дії слідчого у кримінальному провадженні № 42018160000001152 від 10.12.2018 року щодо повідомлення про підозру,
встановив:
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду із заявою про відвід суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та всього складу суддів Одеського апеляційного суду від розгляду апеляційної скарги.
В обґрунтування заяви про відвід захисник зазначив, що існують обставини, які викликають сумніви у неупередженості суддів при розгляді апеляційної скарги прокурора, оскільки у ряді засобів масової інформації здійснено неправдиві публікації з приводу нібито надання ОСОБА_10 неправомірної вигоди суддям Одеського апеляційного суду з метою прийняття ними необхідного йому судового рішення.
Захисник вважає, що в разі відмови в задоволенні апеляційної скарги у суспільстві сформується думка про те, що дійсно мав місце факт надання суддям неправомірної вигоди з боку підозрюваного ОСОБА_10 .
Вказані обставини, на думку захисника, свідчать про створення штучного суспільного резонансу даної справи, здійснення тиску на суддів з метою дискредитації судової влади та позбавляють увесь склад Одеського апеляційного суду можливості здійснювати неупереджений розгляд справи.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши думку захисників, які підтримали заяву про відвід та просили її задовольнити; думку прокурора, який вважав, що підстави для відводу суддів відсутні та заперечував проти задоволення заяви про відвід; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи заяви про відвід, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, забезпечення дії принципу незалежності, неупередженості та безсторонності, в тому числі і у стороннього спостерігача. Вона знаходить вияв не лише у змісті рішення, але й у ході судового процесу, що передує винесенню рішення.
Згідно з п. 2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
ЄСПЛ у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність а неупередженість судів, із об`єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».
Основні принципи незалежності судових органів також встановлені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.1994 № (94) 12 та від 17.11.2010 № CM/Rec (2010), які вимагають від держав - учасниць вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинного законодавства.
Крім того, незалежність і недоторканість суддів гарантується ст. ст. 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»від 02.06.2016року встановлено,що втручанняу здійсненняправосуддя,вплив насуд абосуддів убудь-якийспосіб,неповага досуду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або вплив на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, встановлену законом.
Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» втручання у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-які формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в ЗМІ до вирішення справи в зв`язку з її розглядом, тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та діяльності суду якої інстанції здійснюється втручання.
Згідност.75КПК України, слідчийсуддя,суддя абоприсяжний неможе братиучасть укримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого,заявника,потерпілого,цивільного позивача,цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач,слідчий,прокурор,захисник абопредставник; 3)якщо вінособисто,його близькіродичі чичлени йогосім`ї заінтересованів результатахпровадження; 4)за наявностіінших обставин,які викликаютьсумнів уйого неупередженості; 5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до вищевказаних норм кримінального процесуального закону, зазначені захисником підозрюваного ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_7 підстави для відводу складу суду, що здійснює судове провадження колегіально, а саме: головуючій судді ОСОБА_2 , суддям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також усьому складу Одеського апеляційного суду, не входять до переліку передбачених Законом обставин, що можуть бути визнані судом апеляційної інстанції такими, що виключають участь суддів у його здійсненні.
Апеляційний суд враховує зазначене у заяві про відвід посилання на рішення Конституційного Суду України у справах №1-8/2011 та №1-1/2004, в яких указано, що тиском на суд можна визнати будь-які дії щодо суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкоди виконанню суддями професійних обов`язків.
Разом з цим, апеляційний суд вважає, що відповідні дії сторонніх осіб необхідно розцінювати як тиск на суд лише у тому разі, коли наявні реальні та об`єктивні підстави для сумніву в неупередженості судді (суддів), а також щоб сам суд (судді) відчував здійснення стороннього впливу та розцінював його як тиск.
В даному випадку апеляційний суд констатує та наголошує на тому, що викладені у публікаціях ЗМІ твердження щодо здійснення впливу на суддів Одеського апеляційного суду з боку підозрюваного чи інших осіб з метою схиляння їх до прийняття рішення, зручного для будь-якої зі сторін кримінального провадження, не містить у собі ані фактичного, ані правового підґрунтя, є голослівними та такими, що не відповідають дійсності.
Враховуючи, що зазначені в заяві про відвід публікації ЗМІ не мають нічого спільного з дійсністю, апеляційний суд не сприймає їх реальними та правдивими та не розцінює їх як тиск на суд.
Крім того, розгляд справ Одеським апеляційним судом здійснюється неупереджено та об`єктивно, на підставі та у чіткій відповідності до Закону незалежно від їх категорії та складності, про що відомо учасникам судового провадження, а здійснення засобами масової інформації публікацій будь-якого змісту ніколи не впливало на об`єктивність та неупередженість суддів та не розцінювалось судом як підстава для відводу від розгляду справ.
З цих самих підстав апеляційний суд не погоджується з посиланням захисника на те, що відповідно до практики ЄСПЛ (справи «Пє`рсак проти Бельгії», «Хаушильд проти Данії») докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від розгляду справи не потрібні та якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являться достовірні, належні та допустимі докази протилежного. Будь-яка заява про відвід повинна бути належним чином мотивована, а викладені в ній доводи повинні бути підтверджені доказами та перевірені судом у передбаченому законом порядку.
В даному випадку викладені у засобах масової інформації відомості щодо здійснення впливу на суддів не підтверджені жодними доказами, не містять посилання на конкретні джерела, з яких ця інформація отримана, в ній не зазначено, ким за яких обставин та щодо яких конкретно суддів здійснювався тиск, а тому взагалі не може вважатись такою, яка заслуговує на будь-яку довіру з боку суспільства.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що заявлені захисником підстави для відводу суддям фактично не можуть беззаперечно свідчити про наявність обставин, що можуть викликати сумнів у неупередженості колегії в складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час розгляду апеляційної скарги прокурора та прийнятті за наслідком розгляду цієї скарги законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, а також всіх інших суддів Одеського апеляційного суду.
Згідно з ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви захисника про відвід суддів.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Відмовити взадоволенні заявизахисника підозрюваного ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 про відвідколегії Одеськогоапеляційного судув складіголовуючої судді ОСОБА_2 ,суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розглядуапеляційної скаргипрокурора прокуратуриОдеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2019 року про часткове задоволення скарг захисника підозрюваного ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 , захисників підозрюваного ОСОБА_11 адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на дії слідчого у кримінальному провадженні №42018160000001152 від 10.12.2018 року щодо повідомлення про підозру.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2019 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 82523142 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про інші клопотання |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Кадегроб А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні