Рішення

від 18.06.2019 по справі 520/3043/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3043/19

Провадження № 2/520/2570/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашникової О.І.

При секретарі Шеховцевої О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 14.02.2019 року відкрите загальне позовне провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на 1\3 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Після отримання письмових доказів з КП БТІ Одеської міської ради і нотаріальної контори позивача надала заяву про залучення до участі у справі належного відповідача - ОСОБА_2 . Ухвалою суду від 16.05.2019 року заява позивача була задоволена. До сьогоднішнього судового засідання позивача не з`явилась. Представник позивача - адвокат Непом`яща Л.Б. надала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача і зазначила, що вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач до суду не з`явився, сповіщався судом у відповідності до вимог закону, відзив на позов не надав, причини неявки до засідання суду не повідомив.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за згодою сторони позивача, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

Однокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 08.08.1996 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міськради, належала на праві власності ОСОБА_3 , відповідні відомості до державного реєстру нерухомості були внесені КП ОМБТІ та РОН . Після смерті ОСОБА_3 08.12.1997 року 2\3 частини зазначеної квартири успадкувала мати померлої - ОСОБА_4 - свідоцтво про право на спадщину від 08.10.1998 року.

ОСОБА_4 06.11.1998 року уклала заповіт на користь онуки - ОСОБА_5 і після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_6 12.07.1999 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складалось з 2\3 частин квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей, наданих КП БТІ Одеської міськради право власності на 1\3 частину квартири до сьогодні зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як убачається з матеріалів спадкової справи №499\98, заведеної 28.04.1998 року Третьою Одеською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 25.04.1997 року ОСОБА_3 уклала заповіт на користь ОСОБА_2 (а.с.115). Матеріали цієї ж спадкової справи свідчать, що ОСОБА_2 будь-яких дій для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 не вчиняв.

ОСОБА_7 до ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 постійно проживає і має реєстрацію за місцем проживання з 1997 року. Позивач стверджує, що з 1997 року вона відкрито володіє і користується квартирою, несе усі витрати з утримання квартири і за цей час ніхто не заявляв вимог щодо права власності або права користування цією квартирою. Вона, позивач, не знайома з ОСОБА_2 Посилаючись на положення ст.344 ЦК України ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 1\3 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Суд дослідив надані до позову докази і наведені доводи і дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних правових підстав:

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Статтею 344 ч.1 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, або рухомим майном- протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з вимогами зазначеної норми закону право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту ст.344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, та які повинен довести саме позивач (в силу ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України), є: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, тобто строк володіння, а також законність об`єкту володіння.

Судом встановлено, що станом на 1997 рік правомірним власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_3 , її право власності було зареєстровано КП ОМБТІ і РОН у відповідності до діючого на той період часу законодавства. У 1997 році власник квартири розпорядилась належним їй майном шляхом укладання заповіту на користь ОСОБА_2 Спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3 спадщину не прийняв. Спадкоємець першої черги за законом - ОСОБА_4 як непрацездатна мати спадкодавця мала право на обов`язкову частку у спадщині, прийняла спадщину після смерті дочки і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом - на 2\3 частини квартири. Право власності ОСОБА_4 також було зареєстровано в КП ОМБТІ та РОН . ОСОБА_4 розпорядилась належним їй майном шляхом укладання заповіту на користь онуки ОСОБА_6 (після шлюбу ОСОБА_9 ), яка прийняла спадщину в установленому законом порядку і з 1999 року є правомірним власником 2\3 частин квартир. Позивач безперервно понад 20 років добросовісно володіє і користується усією квартирою, 1\3 частина якої належить на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3 , тому як спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 не виняв будь-яких дій щодо прийняття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах захисту права власності та інших речових прав , при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_10 ) відповідно до положень вищезазначених норм права набула право власності на 1\3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,3 кв.м., в тому числі житловою 17,4 кв.м. за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 259,263-265,268 ЦПК України

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 право власності на 1\3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,3 кв.м., в тому числі житловою 17,4 кв.м. за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.06.2019 року.

Суддя Калашнікова О. І.