Постанова

від 04.07.2019 по справі 520/3043/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 р.Справа № 520/3043/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОМСИСТЕМА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 18.04.19 року по справі № 520/3043/19

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОМСИСТЕМА"

про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ

Головне управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОМСИСТЕМА" (далі по тексту -ТОВ "БУДПРОМСИСТЕМА", відповідач), в якому просить суд: накласти адміністративний арешт коштів на відкритих рахунках в банках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромсистема" (п.н. 40216114 ), а саме: АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_1, АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_2, АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_3.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 по справі № 520/3043/19 адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОМСИСТЕМА" (просп. Московський, буд. 51,м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 40216114) про накладення арешту на кошти - задоволено.

Накладено адміністративний арешт коштів на відкритих рахунках в банках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромсистема" (п.н. 40216114 ), а саме: АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_1, АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_2, АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_3.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 по справі № 520/3043/19 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що станом на день відкриття провадження у даній справі № 520/3043/19 існував спір про право, оскільки ТОВ Промбудсистема було подано позов про оскарження наказу ГУ ДФС у Харківській області від 13.02.2019 №997 щодо внесення змін до наказу №4002 від 04.06.2018 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Будпромсистема" (справа 520/1776/19), що, на думку апелянта, в силу приписів п.2 ч.4 ст.283 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою податкового органу.

Разом з тим, 14.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Будпромсистема надано відповідь на запит податкового органу від 25.10.2017 № 21594/10/20-40-14-21-16 з поясненнями та документальним підтвердженням правомірності визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Зенит-Трейд . Наказом ГУ ДФС у Харківській області №1466 від 26.02.2019 було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Будпромсистема , даний наказ отримано відповідачем, що свідчить про допущення останнім контролюючого органу до проведення перевірки, а тому відпали обставини, які були підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом про накладення арешту на кошти (недопуск до проведення перевірки).

Стверджує, що рішення про застосування арешту майна платника податків має передувати зверненню податкового органу до суду з позовом про застосування арешту на кошти, а підстави, визначені п.94.2 ст.94 ПК України, є передумовою для застосування адміністративного арешту майна платника податків, а не арешту коштів, як в даному випадку. Крім того, п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.07.2017 № 632 (далі по тексту - Порядок № 632), вказує на пропущення строку для подання даного позову про застосування арешту коштів на рахунку платника податків, оскільки такий позов подається у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, однак, рішення про застосування адміністративного арешту майна було прийнято 21.02.2019, а провадження за позовом про арешт коштів відкрито лише 29.03.2019. Крім того, з посиланням на пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України зазначив, що підставою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків може бути лише наявність у нього податкового боргу у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно, або його балансова вартість менша суми податкового боргу, або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Однак, позивачем не доведено наявності у ТОВ Будпромсистема податкового боргу або інших невиконаних зобов`язань станом на дату подання даного позову.

Отже, на момент прийняття оскаржуваного рішення судом мали місце одночасно дві підстави для припинення арешту майна, а саме: Товариством надано документи, а контролюючим органом призначено позапланову документальну невиїзну перевірку, тобто відсутній факт не допуску до перевірки; податковим органом порушено порядок та строки подання позовної заяви. У зв`язку з викладеним, вважає, що позовні вимоги ГУ ДФС у Харківській області про накладення арешту на кошти задоволенню не підлягають.

Крім того, вказує, що судом першої інстанції було порушено вимоги процесуального права, оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного провадження за відсутності відповідної вказівки в ухвалі про відкриття провадження та за наявності заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Позивач у надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що повноваження контролюючого органу щодо внесення змін до попереднього наказу на проведення перевірки визначені п.п.1.2.7 п.1.2 розділу 1 Наказу ДФС України від 31.07.2014 №22 Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків . Зауважив, що наявність або відсутність податкового боргу не є предметом доказування за даним провадженням, оскільки підставою для звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти слугували інші обставини, а саме недопуск контролюючого органу до перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Вказав, що така підстава для звернення до суду з даним позовом про накладення арешту на кошти платника податків прямо передбачена пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України. Законність підстав проведення перевірки та видання наказу на її проведення підтверджена судовими рішеннями, зокрема, постановою Верховного Суду від 28.02.2019 по справі №820/4437/18. Зазначив, що в силу положень ст.94 ПК України арешт на кошти накладається незалежно від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. З огляду на викладене, вважає вимоги контролюючого органу законними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у надісланій до суду письмовій заяві просив суд перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку з зайнятістю представника відповідача у проведенні процесуальних дій по кримінальному провадженню. Окрім того, зазначив, що на адресу ТОВ Будпромсистема не надходило відзиву позивача на апеляційну скаргу товариства, що позбавляє можливості апелянта надати додаткові пояснення та у разі необхідності - додаткові документи.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що представником відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, якими він обґрунтовує неможливість прибуття в судове засідання Другого апеляційного адміністративного суду, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Також суд зазначає, що подача клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником відповідача, з метою дотримання строку розгляду справи, встановленого ст.309 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи слід провести без участі представника відповідача.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області на адресу ТОВ "Будпромсистема" засобами поштового зв`язку було направлено письмовий запит від 25.10.2017 №21594/10/20-40-14-21-16 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо господарських відносин з контрагентом ТОВ "Зенит - Трейд" (податковий номер 41020279) за червень та серпень 2017 року. Вказаний лист повернувся до ГУ ДФС у Харківській області з довідкою пошти за закінченням терміну зберігання, про що складено довідку про неможливість вручення від 29.03.2018.

Листом від 02.05.2018 №0205-1, який надійшов до ГУ ДФС у Харківській області від 03.05.2018, ТОВ "Будпромсистема" відмовило у наданні документів на вказаний запит.

На підставі направлення від 05.06.2018 №5162 та наказу від 04.06.2018 №4002 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будпромсистема" (податковий номер 40216114) , згідно із п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п.61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, з метою проведення перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Зенит - Трейд" (податковий номер 41020279) за червень та серпень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), посадовою особою ГУ ДФС у Харківській області 05.06.2018 року об 16-00 годині здійснено вихід за адресою ТОВ "Будпромсистема", а саме: м. Харків, пр-т. Московський, буд. 51.

При обстеженні будівлі за адресою: Харків, пр-т. Московський, буд. 51 підприємство ТОВ "Будпромсистема", не було виявлено. В телефонній розмові з директором підприємства Кучеренком А.О. останній повідомив, що підприємство знаходиться за юридичною адресою : м. Харків, пр-т. Московський, буд. 51, однак, він відсутній на робочому місці, повернеться пізно ввечері. Таким чином, на момент виходу на перевірку посадових осіб підприємства не було встановлено.

У зв`язку з викладеним складено акт про неможливість вручення наказу від 05.06.2018 №4203/20-40-14-21-07/40216114.

Вдруге, 06.06.2018 о 09-30 годині посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області здійснено вихід за адресою відповідача : м. Харків, пр-т. Московський, буд. 51, пред`явлено наказ на перевірку, направлення та службові посвідчення. Однак, представником ТОВ "Будпромсистема" було відмовлено в допуску до перевірки, у зв`язку з чим фахівцями позивача складено акт "Про відмову у допуску посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будпромсистема" (податковий номер 40216114) від 06.06.2018 № 4205/20-40-14-21-07/40216114 та акт про відмову представника платника податків від підпису в направленні на перевірку від 06.06.2018 №4206/20-40-14-21-07/40216114.

У червні 2018 року ТОВ "Будпромсистема" звернулось з позовом до Харківського окружного адміністративного суду про скасування наказу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 по справі №820/4437/18, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018, адміністративний позов ТОВ "Будпромсистема" до ГУ ДФС у Харківській області про скасування наказу від 04.06.2018 №4002 про проведення позапланової виїзної перевірки залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2019 касаційну скаргу ТОВ "Будпромсистема" залишено без задоволення, рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Наказом ГУ ДФС у Харківській області від 13.02.2019 №997 внесено зміни до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 04.06.2018 №4002 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Будпромсистема щодо дати початку проведення перевірки відповідача - з 14.02.2019 (а.с.34-35).

На підставі наказу від 13.02.2019 №997 та направлення від 14.02.2019 №1376, посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області 14.02.2019 приблизно о 15 год 30 хв здійснено вихід за податковою адресою відповідача: пр-т. Московський, буд. 51, м. Харків, 61001. При обстеженні будівлі підприємство ТОВ "Будпромсистема", не було виявлено. За результатами телефонної розмови із директором відпровідача Кучеренком А.О. останнім було повідомлено, що підприємство знаходиться за вказаною юридичною адресою, але він відсутній на робочому місці. Таким чином, на момент виходу на перевірку посадових осіб підприємства та приміщення не встановлено.

З огляду на викладене, посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області складено акт від 14.02.2019 №1090/20-40-14-21-08/40216114 "Про неможливість вручення наказу від 13.02.2019 №997 та направлення від 14.02.2019 №1376 посадовим особам ТОВ "Будпромсистема" (податковий номер 40216114) у зв`язку з відсутністю посадових осіб".

14.02.2019 листом №14/0219юр Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромсистема" було надано відповідь на запит ГУ ДФС у Харківській області від 25.10.2017 №21594/10/20-40-14-21-16 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по відносинам із ТОВ "Зенит - Трейд" (податковий номер 41020279) за червень та серпень 2017 року, однак, відповідачем не надано у повному обсязі документального підтвердження для проведення перевірки.

15.02.2019 об 11 год. 00 хв., 18.02.2019 о 14 год. 30 хв. та 19.02.2019 р. о 10 год. 30 хв. посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області здійснено виходи за податковою адресою ТОВ "Будпромсистема" : пр-т. Московський, буд. 51, м.Харків, 61001. Однак, керівник ТОВ "Будпромсистема" Кучеренко А.О. не знаходився на робочому місці. Таким чином, на момент виходу на перевірку посадових осіб підприємства встановлено не було, у зв`язку з чим фахівцями позивача складено акти "Про неможливість вручення наказу від 13.02.2019 №997 та направлення від 14.02.2019 №1376 посадовим особам ТОВ "Будпромсистема" у зв`язку з відсутністю посадових осіб" від 15.02.2019 №1114/20-40-14-21-08/40216114, від 18.02.2019 №1144/20-40-14-21-08/40216114 та від 19.02.2019 №1175/20-40-14-21-08/40216114.

20.02.2019 року о 12 год. 30 хв. посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Будпромсистема" з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки, однак, представник відповідача Тарасенко О.М., отримавши копію наказу № 977 від 13.02.2019, вчинила запис про недопуск до перевірки у зв`язку з неправомірністю прийнятого наказу.

Посадовими особами контролюючого органу були пред`явлені направлення та службові посвідчення, та надана можливість ознайомитись із ними, однак, представник ТОВ "Будпромсистема" Тарасенко О.М. відмовилась розписатися у направленні від 14.02.2019 №1376, допустити посадову особу контролюючого органу до перевірки та надати документи.

У зв`язку із недопуском до перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області складено акт "Про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки" від 20.02.2019 №1197/20-40-14-21-08/40216114 (а.с.17-18). Зазначений акт був підписаний представником ТОВ "Будпромсистема" Тарасенко О.М. Письмові пояснення нею не надавались.

У зв`язку з відмовою ТОВ Будпромсистема від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, 21.02.2019 на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Будпромсистема" №8781/10/20-40-14-21-14.

Крім того, у зв`язку з недопуском контролюючого органу до проведення перевірки, 28.03.2019 ГУ ДФС у Харківській області звернулось до суду з цим позовом про накладення адміністративного арешту коштів на відкритих рахунках в банках платника податків ТОВ "Будпромсистема".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки ТОВ "Будпромсистема" порушено вимоги пп.16.1.9, пп.16.1.1 п.16.1 ст.16, ст.81 ПК України, які встановлюють обов`язок платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.20.1.4 ст. 20 ПК України, визначено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Відповідно до абз 5 п. 81.1 ст.81 ПК України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно з п. п.16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПК України - платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 94.4 ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

За змістом п. 94.10 ст. 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Аналогічна правова позиція щодо застосування наведених положень Податкового кодексу України викладена у постановах Верховного Суду 27.11.2018 по справі № 820/1929/17, від 12.04.2019 по справі № 820/2564/17, від 14.05.2019 по справі № 813/1910/17, від 23.05.2019 по справі № 813/854/18, від 28.05.2019 по справі № 813/3943/17.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що накладення арешту на кошти на рахунках у банках може мати місце виключно у випадку накладення арешту на майно платника, правомірність якого підтверджена судом.

З огляду на наведене, є хибними доводи відповідача про те, що даний позов подано після спливу 96-годинного строку з дня прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна від 21.02.2019, оскільки арешт коштів на рахунках та арешт майна застосовуються незалежно один від одного.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на положення п. 94.10 ст. 94 ПК України, п.7 Порядку № 632 щодо спливу 96 годин, протягом яких обґрунтованість рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21.02.2019 має бути перевірена судом, оскільки провадження у справі здійснюється за позовом контролюючого органу за загальною процедурою (а не в порядку ст.283 КАС України).

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як зазначалось вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 по справі №820/4437/18, яке набрало законної сили 11.10.2018, підтверджено правомірність наказу ГУ ДФС у Харківській області від 04.06.2018 №4002 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Будпромсистема .

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З рішеннями суду першої та апеляційної інстанції по справі № 820/4437/18 про відмову у задоволенні вимог про скасування наказу від 04.06.2018 № 4002 погодився і Верховний Суд у постанові від 28.02.2019.

Наказ ГУ ДФС у Харківській області від 13.02.2019 №997 виданий з тих самих підстав, що й наказ №4002 від 04.06.2018 (ненадання відповіді на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу від 25.10.2017 №21594/10/20-40-14-21-16 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо господарських відносин з контрагентом ТОВ "Зенит - Трейд" (податковий номер 41020279) за червень та серпень 2017 року), та вносить зміни до змісту останнього виключно в частині дати початку проведення перевірки - з 14 лютого 2019 року замість з 05.06.2018, оскільки внаслідок оскарження наказу № 4002 від 04.06.2018 сплив певний час.

Враховуючи, що підставою для винесення наказу № 997 від 13.02.2019 є саме недопуск до перевірки ТОВ Будпромсистема , оцінку правомірності ініціювання якої надана була надана судами під час розгляду справи щодо визнання протиправним та скасування наказу №4002 від 04.06.2018, у ГУ ДФС у Харківській області були законні підстави для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Будпромсистема" у данній справі.

Твердження відповідача про незаконність наказу № 997 від 13.02.2019 з посиланням на відсутність встановленого Податковим кодексом України порядку внесення змін до наказу податкового органу шляхом викладення пунктів наказу у новій редакції, колегія суддів вважає необґрунтованими. Так, право контролюючого органу щодо внесення змін до попереднього наказу на проведення перевірки надано пп.1.2.7 п.1.2 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Міндоходів України від 31.07.2014 №22, яким передбачено, що після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5 - 1.4.6 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, видається наказ про внесення відповідних змін до попереднього наказу на проведення перевірки, або видається новий наказ про її проведення (з дотриманням порядку, встановленого пунктом 1.2 розділу І Методичних рекомендацій), копія якого вручається платнику податків у встановленому Кодексом порядку.

Доводи відповідача про те, що з огляду на оскарження наказу № 997 від 13.02.2019 станом на час звернення ГУ ДФС у Харківській області до суду з цим позовом існував спір про право, який у розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, спір про право в контексті цієї норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, під спором про право необхідно розуміти оскарження до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України), оскарження податкового повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що обумовило звернення податкового органу з поданням у порядку особливого провадження тощо.

Скарга на дії посадових осіб податкового органу щодо проведення перевірки в порядку досудового (адміністративного) оскарження має розумітись як спір про право. Оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням, не є спором про право, а отже і підставою для закриття провадження.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.08.2018 по справі № 804/19780/14, яка є обов`язковою для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, як зазначалось вище, ГУ ДФС у Харківській області звернулось до суду не із заявою в порядку ст.283 КАС України, а в загальному порядку позовного провадження, тому твердження відповідача про наявність спору про право не впливають на вирішення даної справи по суті.

Слід також відмітити, що позовну заяву про оскарження наказу ГУ ДФС у Харківській області від 13.02.2019 №997 було залишено без розгляду ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року по справі №520/1776/19, у зв`язку з подачею представником ТОВ Будпромсистема заяви про залишення позову без розляду.

Доводи відповідача про те, що ТОВ Будпромсистема 14.02.2019 було надано відповідь та документи на запит ГУ ДФС у Харківській області від 25.10.2017, не є підставою для відмови в допуску до перевірки, оскільки така відповідь була надана через півтора роки після надіслання запиту (25.10.2017) та майже через рік після його отримання (12.04.2018), а не у строк, передбачений пунктом 73.3 статті 73 ПК України - 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Крім того, виходячи зі змісту запиту від 25.10.2017 та відповіді на нього від 14.02.2019, відповідачем були надані не всі витребувані документи за переліком, наведеним у запиті (договори, довіреності, первинні та розрахункові документи, регістри бухгалтерського обліку тощо), а лише копії податкових накладних по відносинам із ТОВ Зенит-Трейд та копії відповідних податкових декларацій з ПДВ (а.с.27-30).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно, відсутність у ТОВ Будпромсистема підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки, що у свою чергу, свідчить про наявність підстав для застосування до платника податків адміністративного арешту коштів.

Та обставина, що представником відповідача було отримано наказ ГУ ДФС у Харківській області від 26.02.2019 № 1466 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Будпромсистема , не спростовує наявності підстав для накладення арешту на кошти відповідача, які виникли до моменту винесення зазначеного наказу.

Так, ще 20.02.2019 представником відповідача було недопущено представників ГУ ДФС у Харківській області до проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт № 1197/20-40-14-21-08-40216114 про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.17-19).

При цьому, наказ на проведення перевірки від 26.02.2019 № 1466 було отримано представником відповідача лише після того, як рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області від 21.02.2019 застосовано адміністративний арешт майна платника податків ТОВ Будпромсистема (а.с.14).

Враховуючи викладене, доводи відповідача про допущення ним фахівців контролюючого органу до перевірки, є необґрунтованими та не свідчать про відсутність фактичних підстав для накладення арешту на кошти підприємства.

Посилання відповідача на відсутність підстав для накладення арешту на кошти, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, колегія суддів відхиляє, з наступних підстав.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Колегія суддів зазначає, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З огляду на викладене, є помилковими твердження відповідача про наявність у контролюючого органу права звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, лише у разі наявності податкового боргу.

В даному випадку предметом доказування по справі є не наявність або відсутність податкового боргу, а наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та як наслідок - наявність чи відсутність у ТОВ Будпромсистема підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.

Беручи до уваги, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено фахівцям ГУ ДФС у Харківській області у допуску до перевірки, колегія суддів вважає, що у спірних відносинах наявні підстави для накладення арешту на кошти ТОВ Будпромсистема , передбачені п.п.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Будпромсистема" (код 40216114) має наступні розрахункові рахунки в банківських установах, які підлягають адміністративному арешту коштів: АТ "АЛБФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_1; АТ "АЛБФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_2; АТ "АЛБФА-БАНК" у м. Києві НОМЕР_3 (а.с.16).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про накладення арешту на кошти відповідача на вищезазначених відкритих рахунках ТОВ Будпромсистема .

З приводу доводів позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст.260 КАС України) в частині розгляду справи в порядку спрощеного провадження, за відсутності відповідного клопотання позивача та за наявності заперечень відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що були викладені в поданих 10.04.2019 поясненнях, колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У свою чергу, частиною 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів зауважує, що перелік справ у зазначених спорах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, є вичерпним, і спір у даній справі не підпадає під перелік, наведений у цій нормі.

Відповідно до ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження не призвів до неправильного вирішення справи, а також враховуючи, що дана справа не відноситься до категорії спорів, які підлягають розгляду виключно в порядку загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що вказана обставина не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, та обставина, що суд першої інстанції не задовольнив заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, викладені у поясненнях від 10.04.2019, не свідчить про те, що судом ці заперечення не були розглянуті, оскільки, в силу ч.3 ст.259 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження підлягають врахуванню не лише думка сторін, а й значення справи для сторін, категорія та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують .

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОМСИСТЕМА" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року по справі № 520/3043/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) С.П. Жигилій І.С. Чалий Повний текст постанови складено 09.07.2019 року