Постанова

від 18.06.2019 по справі 905/2393/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р. Справа № 905/2393/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Хлабистін Д.М. - за довіреністю від 30.10.2018 №2150;

від відповідача - Полетаєва Т.Ю. - за довіреністю від 13.05.2019 б/н;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства ІНФО-ДОН , м.Добропілля, Донецька область,

на рішення Господарського суду Донецької області від 25.02.2019 (суддя Матюхін В.І.), ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області у місті Харкові, повний текст якого складений 25.02.2019,

у справі 905/2393/18

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ,

до відповідача: Приватного підприємства ІНФО-ДОН , м.Добропілля, Донецька область,

про стягнення штрафу 711225,00грн,

ВСТАНОВИЛА:

17.12.2018 АТ Українська залізниця звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до ПП ІНФО-ДОН про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у розмірі 71225,00грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн (т.1, а.с.3-49).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.02.2019 у справі №905/2393/18 позов задоволено; стягнуто з ПП « ІНФО-ДОН» на користь АТ «Українська залізниця» 71225,00грн штрафу, 1762,00грн витрат на сплату судового збору (т.1, а.с.218-224).

Рішення місцевого господарського суду із посиланням на Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N863/5084, ст.ст. 22, 24, 122, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут Залізниць), п.п. 27-28 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, мотивовано доведеністю матеріалами справи факту порушення відповідачем вимог Статуту залізниць у вигляді зазначення в накладній неправильної маси вантажу. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством не передбачено обов`язку залізниці при прийнятті вагону з вантажем до перевезення перевіряти правильність усіх відомостей, зазначених у накладній, зокрема, масу вантажу; комерційний акт за спірним перевезенням складений залізницею з дотриманням норм чинного законодавства; залізнична накладна, яка є договором перевезення, містить у собі на першій сторінці застереження (умову) такого змісту: «Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній, відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України".

Відмовляючи у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафу, місцевий господарський суд зазначив, що розмір штрафу за дане правопорушення визначений Кабінетом Міністрів України і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням немає.

Приватне підприємство ІНФО-ДОН з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.02.2019 у справі №905/2393/18 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Якщо під час ухвалення рішення суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення штрафу, просить суд з урахуванням приписів статті 233ГК України зменшити розмір штрафу з 5 до 1 провізної плати, враховуючи викладені у відзиві та запереченні обставини. Прийняти додаткові докази: лист Структурного підрозділу Станція Покровськ Регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця вих. №284 від 21.03.2019.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на те, що: по-перше, відповідачем було внесено у накладну від 18.07.2018 №50784479 вагу нетто 66500кг, яка визначена самою залізницею при зважуванні вагону №66238619 на станції Покровськ на вагонних вагах станції. Зважування здійснювалось працівником залізниці Самойленко Т.Н. у присутності працівника ПП ІНФО-ДОН Лозового І.В.; по-друге, накопичувальна картка від 19.07.2018 №19071522 містить відомості про надання вантажовідправнику послуги зважування на вагах залізниці; за послуги зважування на вагах та визначення маси та за маневрові роботи при здійсненні операції по зважуванню відповідачем здійснено позивачеві оплату; по-третє, комерційний акт не є належним доказом у справі, оскільки не відповідає вимогам Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855, оскільки складений неуповноваженими особами; по-четверте, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.06.2018 у справі №910/11397, від 01.06.2018 у справі №910/3930/17.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ Українська залізниця просить рішення Господарського суду Донецької області від 25.02.2019 у справі №905/2393/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення за необґрунтованістю. При цьому зазначає, що правильність внесених відомостей у накладну від 18.07.2018 №50784479 підтвердив своїм ЕЦП директор відповідача ОСОБА_1 . о 16год. 39хв. З книги зважувань форми ГУ-36 ст. Покровськ, вбачається, що зважування вагону №66238619 проводилось 18.07.2018 в проміжок часу з 17год.10хв. до 17год.40хв., а отже відповідачем внесені дані у накладну щодо маси вантажу ще до зважування вагону на вагах станції. За таких обставин, ПП ІНФО-ДОН жодним чином не могло внести у накладну масу вантажу, яку було визначено залізницею. Також вказує на те, що комерційний акт містить підписи заступника начальника станції Клюєва А.С., працівника станції, який особисто здійснює перевірку, АРВ Плітченко І.П. та приймальника поїздів Кокошинської В.М., яку наказом начальника станції від 04.01.2018 №3 уповноважено на підписання комерційних актів. Крім того, вказує на те, що штрафна санкція не є договірною, а встановлена Статутом залізниці та має чітко визначений розмір, а тому відсутні підстави для її зменшення. Також позивач звертає увагу на те, що лист ст. Покровськ від 21.03.2019 №284 отриманий відповідачем на підставі запиту, який не наданий відповідачем суду першої інстанції. Оскільки лист-запит та лист-відповідь мають прямий зв`язок між собою, відсутні підстави підстав для долучення у суді апеляційної інстанції цього листа (т.2,а.с.2-4).

В судовому засіданні апеляційної інстанції, 14.05.2019, оголошено перерву до 18.06.2019 на підставі статті 261 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019, у зв`язку з відпусткою судді Гези Т.Д. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В, суддя Шутенко І.А.

18.06.2019 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи листа ПП ІНФО-ДОН від 24.01.2019 №190124-1.

Дане клопотання відхиляється судовою колегією апеляційної інстанції за безпідставністю, оскільки зі змісту статті 269 ГПК України вбачається, що апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу цього рішення.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього .

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийняте 25.02.2019, лист відповідача, адресований начальнику ст. Покровськ Донецької залізниці, датований 24.01.2019, тобто до ухвалення рішення у даній справі, а отже відповідач мав можливість подати його суду першої інстанції. Однак, у своєму клопотанні ПП ІНФО-ДОН жодним чином не обґрунтувало неможливість вчинення таких дій та в порушення вимог частини 3 статті 269 не надало жодного належного та допустимого доказу неможливості його подання з причин, що не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не приймає наданий відповідачем додатковий доказ, оскільки в порушення вимог статті 269 ГПК України учасник справи не надав доказів неможливості подання цього документу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. При цьому з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача був присутній в судових засіданнях місцевого господарського суду та мав можливість надати цей документ на підтвердження своїх вимог та заперечень, який був у нього в наявності.

Клопотання відповідача про прийняття у якості додаткового доказу листа Структурного підрозділу Станція Покровськ Регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця вих. №284 від 21.03.2019 підлягає задоволенню в порядку частини 3 статті 269 ГПК України, оскільки з його змісту вбачається, що ПП ІНФО-ДОН надіслано запит структурному підрозділу Станція Покровськ 24.01.2019, тобто в процесі розгляду справи судом першої інстанції, та, отримано на нього відповідь лише 21.03.2019, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення, що свідчить про неможливість його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, а саме з підстав його відсутності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.02.2019 у справі №905/2393/18 з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому зазначив, що якщо під час ухвалення рішення суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення штрафу, просить суд зменшити розмір штрафу з 5 до 1 провізної плати, враховуючи обставини, викладені у відзиві та запереченні на позовну заяву.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення Господарського суду Донецької області від 25.02.2019 у справі №905/2393/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

18.07.2018 ПП ІНФО-ДОН зі станції Покровськ Донецької залізниці відправлено ПрАТ Івано-Франківськцемент на станцію призначення Ямниця Львівської залізниці вантаж: вугілля кам`яне г-газове, насипом, волога -6% ; вантаж маркований вапном по всій поверхні вагону (п.7 залізничної накладної); спосіб визначення маси - на вагонних вагах (150т) (п.26 залізничної накладної), про що свідчить залізнична накладна від 18.07.2018 №50784479, яка підписана електронним цифровим підписом директором відправника ТОВ ІНФО-ДОН Сидоркіним ОСОБА_2 .О ОСОБА_3 (т.1, а.с.13).

У відомості вагонів визначено, зокрема, вагон №66238619, тара вагону- 23800кг, маса вантажу - 66500кг (т.1,а.с.13).

У книзі зважування вантажів на вагонних вагах станції Покровськ Донецької залізниці форми ГУ-36 за період з 04.05.2018 по 26.10.2018 зазначено, що 18.07.2018 о 17год.10хв. -17год 40хв. тара вагів перевірена, працювали справно; вагон №66238619: вантажопідйомність - 69т; брутто - 90300кг; нетто - 66500кг; тара - 23800кг. Переваження проводилося Самойленко Т.Н. у присутності представника ПП ІНФО-ДОН Лозового І.В. (т.1, а.с.64-66).

Згідно накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів, від 19.07.2018 №19071522 вантажовідправнику ПП ІНФО-ДОН надані послуги зважування на вагах залізниці згідно п.4.1 розділу 3 збірнику тарифів вагону №66238619 (т.1,а.с.70).

19.07.2018 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складений акт загальної форми №1584, у якому зазначено, що вагон №66238619, найменування вантажу - 161113 вугілля кам`яне марки - газове відчеплений на ваги (т.1,а.с.18).

При надходженні вагону №66238619 з вантажем на контрольне зважування за накладною №50784479 від 18.07.2018, за результатами перевірки 20.07.2018 складено комерційний акт №450003/156, в якому зазначено: при зважуванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ДСЗ Клюєва, АРВ Плітченко, приймальника поїздів Кокошинської на справних вагонних 150т електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 29.12.2017, виявилось: вага брутто -83100кг, тара за документом -23800кг, вага нетто-59300кг, що менше ваги, вказаної в документі на 7200кг. Навантаження вантажу рівномірне нижче бортів на 30см, марковано вапном. Поглиблень немає, маркування не порушено. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає (т. 1, а.с.15).

У розділі Є Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції цього акту зазначено, що при перевантаженні вантажу різниці проти даних цього акту не виявлено (т.1,а.с.76).

Вказаний комерційний акт підписаний ДСЗ Клюєвим А.С., приймальником поїздів Кокошинською В.М., АРВ Плітченко І.П.

На станцію призначення вагон №66238619 направлений 20.07.2018р. за досилочною накладною №45216033 (т.1, а.с.14).

17.12.2018 АТ Українська залізниця звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до ПП ІНФО-ДОН про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у розмірі 71225,00грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн (т.1, а.с.3-49).

25.02.2019 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.1, а.с.218-224).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Предметом позову у даній справі є стягнення штрафу за порушення правил залізничного перевезення, а саме неправильне визначення маси вантажу у перевізному документі (накладній).

Відповідно статті 908 ЦК України, яка кореспондується з частиною 5 статті 307 ГК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За приписами статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

За приписами статті 2 Статуту залізниць Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, регламентує порядок укладення договорів, організацію та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 6 Статуту залізниць визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми , оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем . Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

У пункті 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N863/5084 зазначено, що накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Згідно зі статтею 37 Статуту залізниць під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса . Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі 24 "маса вантажу, визначена відправником" вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником ). У графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається відправником або залізницею. У графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів визначено, що графа 24 Маса вантажу, визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); графа 25 Маса вантажу, визначена залізницею заповнюється, якщо масу вантажу визначено залізницею. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом).

З наведеного вбачається, що відправник, на якого покладений обов`язок заповнення залізничної накладної при відправленні вантажу, яка є первинним основним документом на перевезення вантажу, сам заповнює накладну та підтверджує правильність внесених до неї відомостей.

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документу, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються: у разі необхідності зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084, визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

Відповідно до пункту 7 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажів, які перевозяться навалом насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів встановлено, що до перевезення договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

З накладної від 18.07.2018 №50784479, яка є основним первинним перевізним документом, вбачається, що скаржником заповнено графу 24 Маса вантажу визначена відправником , а не графу 25 Маса вантажу визначена залізницею , отже, ПП ІНФО-ДОН самостійно визначив, що саме ним визначена маса вантажу, а не залізницею.

Статтею 24 Статуту залізниць встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

З наведеного вбачається, що відповідач несе відповідальність за неточності та неправильність заповнення накладної, у тому числі щодо визначення графи, ким визначено масу вантажу.

Доводи відповідача про те, що ним внесено масу, визначену самою залізницею при зважуванні вагону №66238619 на станції Покровськ на вагонних вагах станції, не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на таке.

По-перше, відповідно до статті 22 Статуту залізниць виконання залізницею додаткових операцій, пов`язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування , експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.

Матеріали справи не містять договору, укладеного між сторонами спору щодо зважування вантажів.

В якості доказу, якій підтверджує факт здійснення зважування вантажу працівником залізниці, відповідач вказує накопичувальну картку від 19.07.2018 №19071522, яка містить відомості про надання вантажовідправнику послуги зважування на вагах залізниці.

Так, з накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів, від 19.07.2018 №19071522 вбачається, що вантажовідправнику ПП ІНФО-ДОН надані послуги зважування на вагах залізниці, зокрема, щодо вагону №66238619 згідно з п.4.1 розділу 3 Збірнику тарифів (т.1,а.с.70).

Відповідно до підпунктів 4.1-4.3 пункту 4 розділу III Збори за роботи та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, встановлений збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за участь працівника залізниці (перевізника) у зважуванні й/або видачі вантажу.

Відповідно до пункту 4.1 Збірника тарифів за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці (перевізника) збір нараховується за кожну операцію в таких розмірах: 75,2 грн за один вагон будь-якої вантажопідйомності - при зважуванні на вагонних вагах; 9,3 грн за одну тонну - при зважуванні на товарних вагах; 13,6 грн з автомобіля і 7,0 грн з автопричепа - при зважуванні на автомобільних вагах.

Пунктом 4.2 цього Збірнику встановлено, що за участь на вимогу вантажовласника працівника залізниці (перевізника) у зважуванні й/або видачі вантажу нараховується збір у розмірі 66,2 грн за перші півгодини і 14,7 грн за кожні наступні півгодини. Неповні півгодини округлюються до повних.

Крім збору за зважування на вагах залізниці (перевізника), нараховується збір за маневрову роботу, якщо вагони подаються на ваги локомотивом залізниці (перевізника), згідно з пунктом 1.8 цього розділу (п.4.3).

Таким чином, з накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів, від 19.07.2018 №19071522 вбачається, що відповідачеві нарахований збір (плата) за зважування вагонів, однак без участі працівника залізниці у зважуванні.

Отже, відповідачеві надані послуги зі зважуванням вантажів на вагах залізниці, однак без участі працівника залізниці (перевізника) у зважуванні.

Також, суд апеляційної інстанції вважає неналежним доказом книгу зважування вантажів на вагонних вагах форми ГУ-36 за період з 04.05.2018 до 26.10.2018, надану відповідачем на підтвердження проведення зважування вантажу працівником залізниці, оскільки з накладної №50784479 вбачається, що вона підписана директором Сидоркіним Р.О. електронним цифровим підписом 18.07.2018 о 16год.39хв ., тоді як у книзі зважування вантажів зазначено, що переважування спірного вагону здійснювалось в період часу з 17год. 10хв. до 17год. 40хв ., тобто після складання та підписання залізничної накладної. Отже, дії щодо переважування вантажу були здійсненні після складання залізничної накладної, а тому до залізничної накладної не могли були внесені ці відомості.

Посилання скаржника на лист структурного підрозділу Станція Покровськ Регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця від 21.03.2019 №284, у якому зазначено, що зважування здійснив агент комерційний станції Покровськ Самойленко Т.М. у присутності представника підприємства Лозового І.В. та при зважуванні вагону №66238619 зафіксовано брутто 90300кг, нетто 66500кг, тара 23800кг, на підставі цих даних ПП ІНФО-ДОН сформував перевізний документ о 16год.39хв. 18.07.2018, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки вказаний лист містить посилання на книгу зважування вагонів на вагонних вагах Станції Покровськ форми ГУ-36, в якій зазначено, що зважування проводилось з 17год.10хв. до 17год. 40хв. Тоді як залізнична накладна сформована о 16год.39хв., а зважування вантажу має бути проведено до моменту формування та підписання залізничної накладної. Крім того, вказаний лист не містить будь-якого обґрунтування підстав визначення часу зважування спірного вагону після складання та підписання залізничної накладної відповідачем.

Таким чином, інформація, зазначена у листі від 21.03.2019 не відповідає документам, наявним в матеріалах справи, а також вказаний лист не є первинним документом, якій підтверджує факт здійснення зважування вантажу у вагоні №66238619 працівниками залізниці до підписання залізничної накладної.

Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 129 Статуту залізниць встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу,багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 567/6855.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт від 20.07.2018 №450003/156. Так, у розділі Д цього акту зазначено, що при зважуванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ДСЗ Клюєва А.С., АРВ Плітченко І.П., приймальника поїздів Кокошинської В.М. на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах, заводський №032, що пройшли держповірку 29.12.2017, виявилась: вага брутто -83100кг, тара за документом -23800кг, вага нетто-59300кг, що менше ваги, вказаної в документі на 7200кг. Навантаження вантажу рівномірне нижче бортів на 30см, марковано вапном. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає (т.1,а.с.15).

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, пункт 10 Правил складання актів чітко передбачає посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, комерційний акт складений та підписаний заступником начальника станції Клюєвим А.С., працівником станції, яка особисто здійснювала перевірку АРВ Плітченко І.П. та приймальником поїздів ОСОБА_4 (т.1,а.с.15).

При цьому, наказом начальника станції від 04.01.2018 №3, з причин відсутності у штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб було уповноважено приймальників поїздів, у тому числі ОСОБА_4 (т.1, а.с.178).

Згідно з робочою інструкцією ОСОБА_5 виконує, у тому числі зважування вагонів.

Таким чином, комерційний акт від 20.07.2018 №450003/156 підписаний уповноваженими особами, що спростовує доводи відповідача про те, що комерційний акт не є належним доказом у справі, оскільки не відповідає вимогам Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць).

Щодо вимог ПП ІНФО-ДОН про зменшення розміру штрафу з 5 до 1 провізної плати з урахуванням приписів статті 233ГК України суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Статтею 122 Статуту залізниць, встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць. При цьому, зазначений штраф, відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, висновки якої відповідно до вимог статті 236 ГПК України та статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення, а тому при прийнятті судового рішення судом апеляційної інстанції враховані правові позиції Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - яка формує правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права.

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПП ІНФО-ДОН не підлягає до задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 25.02.2019 у справі №905/2393/18 з урахуванням меж його перегляду, визначених частиною 1 статті 269 ГПК України, слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ПП ІНФО-ДОН

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства ІНФО-ДОН залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 25.02.2019 у справі №905/2393/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складений 21.06.2019.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко