Рішення

від 05.06.2019 по справі 922/1567/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1567/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НБМ - СЕРВІС» , 61058, м. Харків, пр. Науки, 5, код ЄДРПОУ 32031024;

до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280;

за участю Військового прокурора Харківського гарнізону м.Харків;

про визнання договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах

та за зустрічним позовом Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280;

за участю Військового прокурора Харківського гарнізону м.Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НБМ - СЕРВІС» , 61058, м. Харків, пр. Науки, 5, код ЄДРПОУ 32031024;

про виселення з нежитлового приміщення

за участю представників:

представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Дундуков В.В., керівник згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА № 283351 від 14.06.2007

представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Морозова О.Р., довіреність № 2 від 02.01.2019

представник прокуратури - Набекало М.М., посвідчення № 050104 від 25.06.2018

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «НБМ - СЕРВІС» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про визнання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 177 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В свою чергу, Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харкова Міністерства оборони України 27.06.2018 подано зустрічну позовну заяву про виселення з нежитлового приміщення (вх. №18549 від 27.06.2018) в якому відповідач, позивач за зустрічним позовом, просить висилити ТОВ «НБМ-Сервіс» з нежитлового приміщення площею 1999,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 5.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2018 відмовлено повністю у задоволені первісного позову та у задоволенні зустрічного позову.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019 частково задоволено касаційну скаргу заступника військового прокурора Харківського гарнізону; постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2018 у справі № 922/1567/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019, для розгляду справи № 922/1567/18 визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Шатерніков М. І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2019 прийнято справу № 922/1567/18 та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання по даній справі призначено на "09" квітня 2019 р. об 11:30.

27.03.2019 р. відповідачем, через канцелярію суду за вх. № 7570, надано відзив на позовну заяву, в якому останній наголошує на безпідставності первісних позовних вимог позивача, просить суд первісний позов залишити без задоволення та задовольнити зустрічний позов про виселення, оскільки строк дії договору оренди закінчився 20.03.2018 р. та КЕВ м. Харків неодноразово звертався до позивача за первісним позовом з листами про звільнення орендованих приміщень, однак позивач продовжує безпідставно користуватись майном. При цьому відповідач за первісним позовом наголошує, що твердження орендаря, що орендодавець нібито погодився на продовження дії спірного договору оренди є невірними, оскільки листом № 847 КЕВ м. Харкова повідомляв, що лист № 382 від 23.01.2018 р. підписано не уповноваженою особою. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що орендарем не завжди своєчасно сплачувались орендні платежі.

02.04.2018 р. прокурором надано до суду відзив на первісний позов (вх. 8114), в якому прокурор наполягає на обґрунтованості вимог КЕВ м. Харкова за зустрічним позовом та про наявність правових підстав для їх задоволення , а у задоволенні первісних вимог ТОВ "НБМ-Сервіс" має бути відмовлено, оскільки на дату закінчення строку дії договору і протягом місяця після закінчення спірного договору оренди позивачем були висловлені заперечення орендаря щодо продовження договору на новий строк, у зв`язку з чим договір оренди № 177 від 20.03.2003 є таким, що припинив свою дію 20.03.2018 р. по закінченню строку, на який його було укладено.

У підготовчому засіданні 09.04.2019 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 922/1567/18 до розгляду по суті у судовому засіданні 14.05.2019 року о 10:00.

У судовому засіданні 14.05.2019 р. з розгляду справи по суті судом було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 10:00 05.06.2019 року.

Позивача у судовому засіданні підтримує вимоги первісного позову, просить суд їх задовольнити у позову обсязі та заперечує проти доводів позивача та прокурора за вимогами зустрічного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечує та просив суд відмовити позивачу в задоволенні первісного позову та задовольнити вимоги КЕВ м. Харкова про виселення орендаря із займаних приміщень, у зв`язку із припиненням дії договору оренди за закінченням строку його дії.

Прокурор у повному обсязі підтримує правову позицію представника КЕВ м. Харкова

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

20 березня 2003 року між Харківським військовим університетом як орендодавцем та ТОВ "НБМ - СЕРВІС" як орендарем укладено договір оренди №177 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).

Відповідно до умов зазначеного Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно учбового корпусу (споруда №104/1), загальною площею 2454 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 5, Харківський військовий університет, військове містечко №104, що знаходиться на балансі Міністерства оборони України, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 676 654,00 грн.

Майно передається в оренду з метою використання його як офісу ТОВ "НБМ - СЕРВІС" (пункт 1.1 Договору оренди).

06 червня 2003 року орендодавцем було передано, а орендарем прийнято нежитлові приміщення загальною площею 2454 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 5, що підтверджується актом прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення від 06.06.2003, підписаного уповноваженими представниками сторін Договору оренди та скріплений їх печатками.

Відповідно до пункту 10.1 Договору оренди його укладено строком на п`ять років до 20.03.2008 включно.

24 лютого 2007 року між Харківським військовим університетом та ТОВ "НБМ - СЕРВІС" укладено додаткову угоду №1 до Договору оренди, у пункті 3 якої сторони погодили внести зміни до пункту 10.1 Договору оренди та викласти його в новій редакції:

"10.1. Цей договір укладено на строк з 20 березня 2003 року до 20 березня 2013 року включно".

2.3. На виконання вимог статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", а також у зв`язку із передачею будівель та споруд від військових частин, закладів, установ та організацій на бухгалтерський облік КЕВ міст та КЕЧ районів, відбулася зміна орендодавця за Договором оренди на КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України, що відображено у додатковій угоді № 36д/2007/КЕВ м. Харкова від 28.03.2007.

15 червня 2012 року між КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України та ТОВ "НБМ - СЕРВІС" укладено додаткову угоду №18д/2012/КЕВ м. Харків до Договору оренди, в якій сторони погодили внести зміни, зокрема, до пункту 1.1. договору та викласти його у такій редакції:

"Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 1999,20 кв.м. будівлі учбового корпусу за генеральним планом №1, що знаходиться на балансі КЕВ м.Харків, пр. Леніна, 5, вартість якого визначено на 31.12.2002 за незалежною оцінкою і становить згідно акту оцінки 551 250 грн."

Приміщення, що знаходилися у користування орендаря, загальною площею 454,8 кв.м., були повернуті орендодавцю за актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 15.06.2012.

У пункті 10.7 Договору оренди сторони погодили, що у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на такий самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.06.2013 у справі №922/1799/13 визнано Договір оренди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НБМ-СЕРВІС" та Харківським військовим університетом, продовженим до 20.03.2018 на умовах, передбачених Договором оренди.

Як вбачається з матеріали справи, 23 січня 2018 року орендодавцем - КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України було направлено на адресу орендаря ТОВ "НБМ-СЕРВІС" лист № 382, в якому до відома орендаря було доведено, що термін дії Договору оренди закінчується 20.03.2018, продовження терміну дії договору можливо за умов належного виконання орендарем своїх договірних зобов`язань та дотримання вимог чинного законодавства.

Орендодавець звертав увагу на необхідність проведення експертної оцінки орендованого майна на виконання вимог Закону України від 21.04.2011 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин" з метою подовження договору оренди та просив письмово надати згоду щодо подовження терміну дії даного договору відповідно до вимог чинного законодавства.

Листом від 13.02.2018 №180213/1 орендарем було повідомлено КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України про згоду на продовження дії Договору оренди з проханням розпочати всі процедурні дії щодо укладення додаткової угоди.

Разом з тим, 13.02.2018 орендодавцем повідомлено ТОВ "НБМ-СЕРВІС" про відмову в пролонгації Договору оренди, оскільки приміщення буде використовуватися для потреб КЕВ м. Харкова, при цьому орендодавець зазначав про те, що раніше направлений лист вих. № 382 від 23.01.2018 необхідно вважати недійсним, оскільки він підписаний не уповноваженою особою.

20 лютого 2018 року орендарем ТОВ "НБМ-СЕРВІС" направлено на адресу орендодавця відповідь на вказаний лист (вих. №180220/1 від 20.02.2018), в якому орендар з посиланням на положення частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначав, що у разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, тобто у цьому випадку не пізніше 20.12.2017, проте такого письмового попередження не надходило. Щодо обставин підписання листа вих. № 382 від 23.01.2018 зі сторони відповідача неуповноваженою особою, орендар зазначав про те, що такі дії підписанта містять ознаки кримінального злочину, передбаченого статтями 366, 358 Кримінального кодексу України, у зв`язку із чим просив повідомити, чи було відповідне звернення до правоохоронних органів з цього приводу, а також повторно надав згоду на продовження дії Договору оренди.

У зв`язку з тим, що сторонами не було погоджено продовження договору оренди у досудовому порядку, ТОВ "НБМ-СЕРВІС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України про визнання Договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Разом з тим, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України вказував на те, що договір припинив свою дію 20.03.2018, оскільки відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" протягом місяця після закінчення дії договору повідомляв орендаря про відмову у продовженні договору та про необхідність звільнення приміщення, а тому позивач за первісним позовом повинен бути виселений з орендованого майна, що і стало підставою виникнення спору у цій справі за зустрічним позовом про виселення ТОВ "НБМ-СЕРВІС" з нежитлового приміщення площею 1999,20кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 5.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Постановою Верховного суду від 27.02.2019 року рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

В даній постанові зазначено про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про пролонгацію Договору оренди до 20.03.2023, та по суті не досліджували позовні вимоги ТОВ "НБМ-СЕРВІС" та КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України, фактичні обставини справи з урахуванням предмета судового розгляду, та судами не надано юридичну оцінку доводам сторін у справі, що призвело до передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позовів. При цьому, Верховний суд констатував, що надаючи правову оцінку строку дії спірного договору оренди, який був продовжений за рішенням суду у справі №922/1799/13, слід враховувати строк, який зазначений у цьому рішенні суду, зокрема, у його резолютивній частині, а саме вирішуючи спір у справі № 922/1799/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс" про визнання Договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, господарський суд задовольнив позовні вимоги позивача, визнавши Договір оренди продовженим до 20.03.2018.

Відповідно до ст. 316 ГПК вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи вказівки Верховного суду, викладені у постанові від 27.02.2019 року по справі № 922/1567/18, суд, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За приписами ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Спірний договір оренди №177 від 20.03.2003 р. був продовженим до 20.03.2018 за рішенням суду у господарській справі № 922/1799/13, рішення по якій набрало законної сили. Вказаний факт має преюдиційне значення.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за умови, що проти цього не заперечує орендодавець.

Орендодавець про наявність у нього таких заперечень повинен висловити у заяві про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України визначено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Разом з тим, судом встановлено, що до закінчення дії договору оренди у строки встановлені законом, позивачем за первісним позовом, з метою дотримання умов договору щодо його продовження було реалізовано надане йому переважне право на укладення договору оренди на новий термін, а саме листом від 13.02.2018 №180213/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «НБМ - СЕРВІС» повідомило КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України про згоду на продовження дії Договору оренди з проханням розпочати всі процедурні дії щодо укладення додаткової угоди.

Проте, судом встановлено, що відповідач за первісним позовом повідомив про заперечення щодо продовження терміну дії договору оренди у зв`язку з наміром використовувати майно для власних потреб.

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 17 Закону, якщо власник має намір використовувати майно для власних потреб, суд зобов`язаний встановити, чи повідомив власник орендаря про намір використовувати спірний об`єкт для власних потреб не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Орендодавець листом від 13.02.2018 повідомив ТОВ "НБМ-СЕРВІС" про відмову в пролонгації Договору оренди, оскільки приміщення буде використовуватися для потреб КЕВ м. Харкова, при цьому орендодавець зазначав про те, що раніше направлений лист вих. № 382 від 23.01.2018 необхідно вважати недійсним, оскільки він підписаний не уповноваженою особою.

Таким чином, судом встановлено, що орендодавець повідомив про намір використовувати орендоване майно для власних потреб лише 13.02.2018 р., тобто з порушенням встановленого приписами ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" трьохмісячного строку.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999, заява № 311107/96, п. 54). Майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можуть вважатися законні сподівання , правомірні очікування (рішення у справі Федоренко проти України від 01.06.2006, заява N 25921/02, у справі Стретч проти Сполученого Королівства від 24.06.2003).

Положення статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачають, що однією з підстав для продовження строку дії договору є належне виконання орендарем обов`язків за договором оренди.

Доказів порушення орендарем умов спірного договору оренди протягом його дії до матеріалів справи не надано.

Таким чином, позивач за первісним позовом, виконуючи належним чином умови договору оренди, висловивши бажання продовжити дію договору оренди, надавши відповідачу за первісним позовом лист-згоду № 180213 від 13.02.2018 щодо продовження терміну дії цього договору, тобто мав "правомірні очікування" та "законні сподівання" на продовження договору оренди.

При цьому листи відповідача за первісним позовом не містить будь-якого обґрунтування мети, цілей та способу використання об`єкту оренди для власних потреб власником майна. Будь-яких доказів, які б свідчили про намір орендодавця використовувати орендоване майно для власних потреб, останнім не надано суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що орендодавець не вказав обґрунтованих підстав для висловлених заперечень щодо продовження строку дії договору оренди та не направив належного письмового попередження орендарю за 3 місяці до закінчення строку дії договору про намір використовувати орендоване майно для власних потреб, чим порушив частину 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Натомість до матеріалів справи надано лист КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України №382 від 23 січня 2018 року, який було направлено на адресу орендаря ТОВ "НБМ-СЕРВІС", в якому до відома орендаря було доведено, що термін дії Договору оренди закінчується 20.03.2018, продовження терміну дії договору можливо за умов належного виконання орендарем своїх договірних зобов`язань та дотримання вимог чинного законодавства.

Орендодавець звертав увагу на необхідність проведення експертної оцінки орендованого майна на виконання вимог Закону України від 21.04.2011 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин" з метою подовження договору оренди та просив письмово надати згоду щодо подовження терміну дії даного договору відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд визнає безпідставними твердження орендодавця відносно того, що лист вих. № 382 від 23.01.2018 необхідно вважати недійсним, оскільки він підписаний не уповноваженою особою, оскільки до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження вказаних фактів щодо перевищення повноважень підполковником ОСОБА_1 .А. Сальним ТВО начальника КЕВ м. Харків (особою яка підписала вказаний лист)

При цьому судом враховано, що у світлі усталеної практики Європейського суду з прав людини із застосування Конвенції, яка є джерелом права для національних судів за ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , оцінка правомірності втручання держави в гарантоване ст. 1 Першого протоколу права мирного володіння, здійснюються, серед іншого, і в контексті принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального характеру, зокрема, якщо справа впливає на майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України від 20.01.2012).

Як зауважує ЄСПЛ в п. 71 означеного рішення, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, суд вважає, що по-перше, до матеріалів справи не надано належних доказів перевищення повноважень вищезазначеною особою, яка підписала лист № 382 ід 23.01.2018 р. про надання згоди на продовження дії договору, а по-друге, отримавши вказаний лист, орендар отримав право "правомірного очікування" продовження дії договору оренди на новий строк, натомість орендодавець не повинні мати можливість отримати вигоду від своїх протиправних дій (у разі наявності перевищення повноважень) або уникати виконання своїх обов`язків, оскільки не доведено, що орендар був обізнаний про будь-які обмеження щодо надання такої згоди.

Тому, посилання відповідача на вказані обставини як на правомірну підставу відмови у продовженні дії договору оренди, не приймаються судом до уваги в зв`язку з їх необґрунтованістю та визнається обмеженням переважного права позивача за первісним позовом на укладення договору оренди на новий строк.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідач за первісним позовом посилаючись як на підставу для заперечень проти продовження дії договору оренди на використання майна для власних потреб, не повідомило про це позивача в порядку та в строки визначені ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не подало доказів на підтвердження використання майна для власних потреб та доказів порушення орендарем умов договору протягом його дії, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про виселення ТОВ «НБМ-Сервіс» з нежитлового приміщення площею 1999,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 5, суд не знаходить правових підстав для їх задоволення, враховуючи встановлення судом вищевикладених обставин щодо визнання правовірним реалізації ТОВ «НБМ-Сервіс» свого переважного права на укладення договору на новий строк та одночасного порушення орендодавцем порядку повідомлення орендаря про намір використовувати об`єкт оренди для власних потреб, встановлений приписами ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а відтак відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом. Витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Визнати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 177 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

3. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НБМ - СЕРВІС» (61058, м. Харків, пр. Науки, 5, код ЄДРПОУ 32031024) витрати зі сплати судового збору за подачу первісного позову у розмірі 1762,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні зустрічного позову Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «НБМ - СЕРВІС» про виселення з нежитлового приміщення відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "18" червня 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков