Постанова

від 23.07.2007 по справі 35/104-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/104-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2007                                                                                   Справа № 35/104-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Голяшкіна О.В., Джихур О.В.   

при секретарі судового засідання: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Вітка І.Ф., довіреність № 013  від 25.06.07,

                        Філоненко В.О., довіреність № 013 від 25.06.07;

від відповідача - Севріков С.М., засновник ТОВ ТЕК "Транс-Ком", протокол №7  від 23.03.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕК “Транс-Ком”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 12.04.2007 року у справі № 35/104-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ТЕКО-Дніпрометиз”, м. Київ

до  товариства з обмеженою відповідальністю траспортно-експедиційної компанії “Транс-Ком”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про  стягнення 153 203, 10 грн.      

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 23.07.07, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ТЕКО-Дніпрометиз”, м. Київ звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційної компанії “Транс-Ком”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області про стягнення 153203,10 грн. боргу за транспортно-експедиційне обслуговування вантажів.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.07 по справі № 35/104-07 (суддя Широбокова Л.П.) позов  задоволено частково. Стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю траспортно-експедиційної компанії “Транс-Ком”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ТЕКО-Дніпрометиз”, м. Київ надмірно сплачені грошові кошти у сумі 143607,01 грн.; витрати по сплаті держмита 1436,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –110,57 грн. В частині стягнення 3% річних в сумі 9596,09 грн. позивачу відмовлено.

Не погодившись із рішенням, відповідач просить його скасувати, посилаючись на такі обставини.

Свої вимоги позивач обґрунтував укладеним договором № ТД-04 від 15.06.04 на транспортно-експедиційне обслуговування, за яким він нібито перерахував попереднью оплату та отримував послуги, але ніяких договірних стосунків з товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ТЕКО-Дніпрометиз”, м. Київ товариство з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційної компанії “Транс-Ком”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області не мало, грошових коштів від позивача не отримувало, та не надавало йому ніяких послуг.

Доказів правонаступництва позивача товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “ТАС” відповідачу не надавались.

Генеральним директором  товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційної компанії “Транс-Ком” Васильченко О.О. була викрадена головна печатка підприємства, а також частина установчих та фінансово-бухгалтерських документів.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню       не підлягає з таких підстав.

Згідно до пункту 1.2 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ТЕКО-Дніпрометиз”, м. Київ товариство є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “ТАС” всіх його активів і пасивів, зокрема майна, майнових прав і обов”язків.

Між товариством  з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім “ТАС”, правонаступником якого являється товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ТЕКО-Дніпрометиз", –замовник (надалі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційною компанією "Транс-Ком" –експедитор (надалі відповідач) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № ТД-04 від 15.06.04.

          За умовами договору експедитор зобов'язувався за дорученням замовника та за його рахунок здійснювати комплекс робіт та послуг, пов'язаних з транспортуванням вантажів, які належать замовнику, через територію України, за винагороду.

         Пункт 3.2. договору передбачав здійснення замовником 100% попередньої оплати за транспортно-експедиційне обслуговування вантажів на підставі рахунків експедитора.              

        На виконання  умов договору позивач перерахував відповідачу відповідно до рахунків № 47, 68, 87, які мають посилання саме на договір від 15.06.04 № ТД-04 грошові кошти в сумі 1051112,29 грн. згідно платіжних доручень № 631 від 30.06.04, № 632 від 30.06.04, № 767 від 20.07.04, № 791 від 26.07.04, № 810 від 28.07.04, № 1125 від 20.09.04, № 1155 від 23.09.04, № 1161 від 24.09.04, № 1188 від 29.09.04, № 1366 від 20.10.04, № 1395 від 25.10.04, № 1415 від 28.10.04.

     Відповідач надав позивачу обумовлені договором послуги на суму 834 254,88 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 49 від 31.08.04, № 51 від 02.09.04, № 52 від 02.09.04, № 67 від 08.10.04, № 68 від 08.10.04, № 70 від 26.10.04, № 72 від 31.10.04.  

         Згідно статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Стаття 935 цього кодексу надає сторонам право відмовитися від договору транспортного експедирування в любий час, повідомивши про це другу сторону в розумний строк.

           З листопада 2004 року позивач не користувався послугами відповідача за вище вказаним договором.

       Відповідач частково повернув позивачу попередньо сплачені грошові кошти 03.11.04 в сумі 49000,00 грн. та  08.11.04 –24250,40 грн., всього в сумі 73250,40 грн.

        Залишок грошових коштів, що перераховані відповідачу, та на які не надано послуг, складає 143607,01 грн., що підтверджується розрахунком позивача та не спростовано відповідачем.

          Позивач направив відповідачу вимогу про повернення грошових коштів (претензія № 58/1 від 01.04.05, лист № 39 від 07.06.06).

           З огляду на викладене, відповідач повинен повернути позивачу надмірно сплачені грошові  кошти в сумі 143607,01 грн.

 Відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України за порушення обов”язків за договором транспортного експедирування експедитор - відповідач перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

    Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

  Надані відповідачем в судовому засіданні 23.07.07 Акти звірки розрахунків до уваги не приймаються, так як стосуються договору № 03/03 від

31.03.03, укладеного між сторонами по справі, який не є предметом даного спору.

Оскільки відповідач не надав докази, які б підтверджували надання послуг на всю суму перерахованої позивачем суми попередньої оплати, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати у сумі 143607,01 грн. підлягають задоволенню.

     Вимоги позивача щодо сплати 3% річних в сумі 9596,09 грн за користування чужими грошовими коштами судом  відхиляються, оскільки проценти  річних, визначені  статтею 625 ЦК за своєю правовою природою  відрізняються  від  процентів,  передбачених статтею 536 ЦК  (ст. 1214 ЦК).  

   Проценти річних є одним з правових наслідків порушення грошового  зобов'язання, тоді  як  проценти за користування безпідставно одержаними чи збереженими грішми,  про які йдеться у статті  1214  ЦК, є платою  за  користування чужими грошовими коштами без ознак порушення  грошового зобов'язання, розмір яких визначається відповідно до ст.  536 ЦК. Позивач не надав доказів щодо встановлення в договорі чи законі розміру таких процентів.

     Позовні вимоги відносно стягнення 3% у сумі 9596,09 грн. задоволенню не підлягають, оскільки за умовами договору відповідач не мав перед позивачем грошових зобов”язань.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 143607,01 грн., та про відмову в стягненні 9596,09 грн. 3 % річних.

Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.07 по справі № 35/104-07 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           О.М.Лисенко

Суддя                                                                                 О.В.Голяшкін

Суддя                                                                                 О.В.Джихур