Постанова

від 11.06.2019 по справі 369/6752/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року місто Київ.

Справа 369/6752/17

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5737/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.,

секретарі судового засідання : Гордійчук Ж.В., Миронюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2019 року ( у складі судді Кравченко Л.М.,, інформація щодо складання повного тексту судового рішення відсутня)

в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання майна, набутого під час спільного проживання - спільною сумісною власністю, поділ майна, зміну черговості у праві на спадкування, поділу спадщини, скасування свідоцтв про право на спадщину та державної реєстрації, стягнення витрат на лікування та поховання, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 р. позивач звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання майна, набутого під час спільного проживання - спільною сумісною власністю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.11.2017 р. цивільну справу передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. віл 25.01.2018 р. вказану справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Вказаний позов позивач обґрунтовувала тим, що з початку 1995 р. вона почала проживати зі ОСОБА_6 однією сім`єю, як чоловік і дружина, вели спільне господарство. Разом прожили понад 25 років, разом їздили на відпочинок, до друзів, підтримували один одного. Позивач навіть подарувала цивільному чоловіку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (договір дарування від 26.04.2003 р.) За час спільного проживання ними разом було придбано майно, а саме: заміський будинок по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,10 га за цією ж адресою. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 раптово помер, не встиг залишити ні заповіту, ні дарчої, у зв`язку з чим відкрилась спадщина. Спадкоємцями майна померлого є двоє його синів - відповідачі у справі. Оскільки вона проживала з померлим як чоловік і жінка однією сім`єю, тому просить суд встановити факт проживання її зі ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років ( з 1995 р. по 28.08.2016 р.); визнати майно, набуте під час спільного проживання однією сім`єю спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідачами було направлено до суду письмові пояснення на позов, в яких зазначали, що їх батько ОСОБА_6 з 11.11.1983 р. по 27.10.1994 р. перебував у шлюбі з їх матір`ю. Після цього, до своєї смерті проживав один, в іншому шлюбі не перебував. За життя він любив жінок, користувався їх увагою, однак з жодною з них, в тому числі і з позивачкою, в фактичних шлюбних відносинах не перебував. Їм відомо, що їх батько, позичив позивачці гроші на придбання квартири АДРЕСА_3 . Однак, станом на 2003 р. вона борг не повернула, у зв`язку з чим в рахунок відшкодування боргу переоформила на ОСОБА_6 вказану квартиру. Щодо будинку по АДРЕСА_2 , зазначали, що вказаний будинок не був придбаний, як зазначає позивач, а будувався їх батьком, а вони, його сини, йому в цьому допомагали. Також вказували, що позивач незаконно заволоділа правовстановлюючими документами на майно померлого батька, у зв`язку з чим вони звертались до поліції з відповідними заявами. За таких обставин просять в задоволенні позову відмовити.

15.03.2018 р. позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій вона зазначала наступне. 18.05.1995 р. позивач - ОСОБА_7 розірвала шлюб з ОСОБА_8 , і 12.05.2000 р . змінила прізвище на ОСОБА_9 . З травня 1995 р. вона, як і померлий ОСОБА_6 , в іншому шлюбі не перебували, а проживали разом однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство та бюджет, мали взаємні права та обов`язки, об`єднували особисті доходи для набуття спільного майна. На підтвердження своїх вимог посилалась на фотосвітлини, на яких зображені позивач з ОСОБА_6 під час відпочинку, святкувань, перебувань у родичів, тощо. Також вказувала, що постійно працювала, отримувала стабільний заробіток, який протягом всього спільного проживання з покійним об`єднувала в спільний бюджет, також вона оплачувала витрати по утриманню квартири в смт. Чабани, у неї особисто наявні всі правовстановлюючі документи на майно, набуте спільно зі ОСОБА_6 і оформлене на його ім`я. Зазначене є доказом їх рівних прав і обов`язків, що існували в їх сім`ї. Її зі ОСОБА_6 поєднувало не лише спільне проживання, а й спільна праця, ведення спільного господарства, придбання за спільні кошти рухомого й нерухомого майна.

Коли ОСОБА_6 захворів, вона купувала ліки, а після його смерті - поховала його за власні кошти.

Також зазначала, що відповідачами отримані свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 на майно, яке є спільною сумісною власністю її і померлого ОСОБА_6 . Однак, вона також є спадкоємцем майна померлого чоловіка, фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на момент смерті.

У зв`язку з зазначеним, позивач просила суд: встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім`єю без рестрації шлюбу в період з 01.01.2004 р. до 28.08.2016 р.; встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , ведення спільного господарства, побуту, бюджету та придбання майна внаслідок спільної праці, як сім`ї, шляхом об`єднання спільних та індивідуальних трудових зусиль, внаслідок яких одержані спільні та особисті доходи об`єднувалися для набуття спільного майна в майбутньому, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у період з травня 1995 р. до 31.12.2003 р. включно; визнати майно, набуте ОСОБА_6 за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , спільною сумісною власністю, а саме:

- житловий будинок з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18.02.2014 р.);

- земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , придбану 17.07.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу № 2564 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 );

- автомобіль марки HYUNDAI модель TUCSON 2.0 5МТ4, реєстраціний номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску, зареєстрований 20.05.2008 р. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 );

- причіп бортовий марки БЗП, модель 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2009 року випуску, зареєстрований 27.03.2009 р. (свідотцво про реєстрацію серії НОМЕР_6 ).

Здійснити поділ спільного сумісного майна та визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину:

- житлового будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18.02.2014 р.);

- земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , придбану 17.07.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу № 2564 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 149080 (сто сорок дев`ять тисяч вісімдесят) грн. вартості Ѕ частини:

- автомобіля марки HYUNDAI модель TUCSON 2.0 5МТ4, реєстраціний номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску, зареєстрований 20.05.2008 р. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 );

- причіпа бортового марки БЗП, модель 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2009 року випуску, зареєстрований 27.03.2009 р. (свідотцво про реєстрацію серії НОМЕР_6 ).

Просила визнати набуте ОСОБА_6 до 01.01.2004 р . шляхом спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету з ОСОБА_2 , майно спільною сумісною власністю:

- квартиру АДРЕСА_3 та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15.9 кв.м, загальною площею 31.1 кв.м;

- акції ВАТ по газопостачанню та газифікації КИЇВОБЛГАЗ в кількості 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) штук (сертифікат акцій № 7652 від 27.10.2003 р.) на загальну суму 410000 (чотириста десять тисяч) грн.;

- здійснити поділ спільного сумісного майна та визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину:

- квартири АДРЕСА_3 та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15.9 кв.м, загальною площею 31.1 кв.м;

- акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації КИЇВОБЛГАЗ в кількості 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) штук (сертифікат акцій № 7652 від 27.10.2003 р.) на загальну суму 410000 (чотириста десять тисяч) грн.

Також позивач просила змінити черговість одержання права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ; надати ОСОБА_2 , спадкоємиці четвертої черги, право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги в рівних частинах до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , що складається з:

- Ѕ частини житлового будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18.02.2014 р.);

- Ѕ частини земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , придбану 17.07.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу № 2564 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 );

- Ѕ частини автомобіля марки HYUNDAI модель TUCSON 2.0 5МТ4, реєстраціний номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску, зареєстрований 20.05.2008 р. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 );

- Ѕ частини причіпа бортового марки БЗП, модель 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2009 року випуску, зареєстрований 27.03.2009 р. (свідотцво про реєстрацію серії НОМЕР_6 );

- Ѕ частини квартири АДРЕСА_3 та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15.9 кв.м, загальною площею 31.1 кв.м;

- Ѕ частини акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації КИЇВОБЛГАЗ в кількості 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) штук (сертифікат акцій № 7652 від 27.10.2003 р.) на загальну суму 410000 (чотириста десять тисяч) грн.;

- 1/3 частини квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 51,2 кв.м, житловою площею 30,8 кв.м;

- земельної ділянки площею 3,418 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Рогізнянська с/рада, кадастровий номер НОМЕР_7 ;

- 2/5 частин житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Просила визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право на спадщину: серія та номер: 12, видане 16.01.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_4 ; серія та номер: 804, видане 13.07.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_4 ; серія та номер: 799, видане 13.07.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_5 ; серія та номер: 10, видане 16.01.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_5 ; скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно:

- квартири АДРЕСА_3 та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15.9 кв.м, загальною площею 31,1 кв.м, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер 1462242480000;

- 1/3 частини квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 51.2 кв.м, житловою площею 30,8 кв.м, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер 1300366880000;

- стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 витрати, які були зроблені на лікування та поховання ОСОБА_6 у розмірі 5716 (п`ять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 79 коп. з кожного на користь ОСОБА_2 .

- стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені у справі судові витрати в розмірі 41 364 (сорок одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 80 коп., що складаються з:

- 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. судового збору сплаченого за подання до суду позову;

- 352 (триста п`ятдесят дві) гривни 40 копійок судового збору за подання заяви про забезпечення позову;

- 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення доказів;

- 1850 (одна тисяча вісімсот сорок п`ять) грн., сплачених за проведення незалежної оцінки нерухомого майна;

- 30000 (тридцять тисяч) грн. за надання правничої допомоги.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання майна, набутого під час спільного проживання - спільною сумісною власністю задоволено частково.

Встановленофакт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004 р. до 28.08.2016 р.

Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , ведення спільного господарства, побуту, бюджету та придбання майна внаслідок спільної праці, як сім`ї, шляхом об`єднання спільних та індивідуальних трудових зусиль, унаслідок яких одержані спільні та особисті доходи об`єднувалися для набуття спільного майна в майбутньому, в порядку положень КЗпШС між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в період з 19.05.1995 р. по 11.05.2000 р.

Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ведення спільного господарства, побуту, бюджету та придбання майна внаслідок спільної праці, як сім`ї, шляхом об`єднання спільних та індивідуальних трудових зусиль, унаслідок яких одержані спільні та особисті доходи об`єднувалися для набуття спільного майна в майбутньому, в порядку положень КЗпШС між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в період з 12.05.2000 р. до 31.12.2003 р. включно.

Визнаномайно, набуте ОСОБА_6 за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , їх спільною сумісною власністю, а саме:

- житловий будинок з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18.02.2014 р.);

- земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , придбану 17.07.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу № 2564 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 );

- автомобіль марки HYUNDAI модель TUCSON 2.0 5МТ4, реєстраціний номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску, зареєстрований 20.05.2008 р. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 );

- причіп бортовий марки БЗП, модель 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2009 року випуску, зареєстрований 27.03.2009 р. (свідотцво про реєстрацію серії НОМЕР_6 ).

Здійснено поділ спільного сумісного майна та визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину:

- житлового будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18.02.2014 р.);

- земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , придбану 17.07.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу № 2564 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ).

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 136520 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. вартості Ѕ частини: - автомобіля марки HYUNDAI модель TUCSON 2.0 5МТ4, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску, зареєстрований 20.05.2008 р. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 );

- причіпа бортового марки БЗП, модель 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2009 року випуску, зареєстрований 27.03.2009 р. (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 ).

Визнано майно, набуте ОСОБА_6 до 01.01.2004 р. шляхом спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету з ОСОБА_2 , спільною сумісною власністю: - акції ВАТ по газопостачанню та газифікації КИЇВОБЛГАЗ в кількості 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) штук (сертифікат акцій № 7652 від 27.10.2003 р.) на загальну суму 410000 (чотириста десять тисяч) грн. 00 коп.

Здійснено поділ спільного сумісного майна та визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину: - акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації КИЇВОБЛГАЗ в кількості 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) штук (сертифікат акцій № 7652 від 27.10.2003 р.) на загальну суму 410000 (чотириста десять тисяч) грн. 00 коп.

Змінено черговість одержання права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

НаданоОСОБА_2 , спадкоємиці четвертої черги, право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги в рівних частинах до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , що складається з:

- Ѕ частини житлового будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18.02.2014 р.); - Ѕ частини земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , придбану 17.07.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу № 2564 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 );

- Ѕ частини автомобіля марки HYUNDAI модель TUCSON 2.0 5МТ4, реєстраціний номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску, зареєстрований 20.05.2008 р. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 );

- Ѕ частини причіпа бортового марки БЗП, модель 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2009 року випуску, зареєстрований 27.03.2009 р. (свідотцво про реєстрацію серії НОМЕР_6 );

- квартири АДРЕСА_3 та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15.9 кв.м, загальною площею 31.1 кв.м;

- Ѕ частини акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації КИЇВОБЛГАЗ в кількості 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) штук (сертифікат акцій № 7652 від 27.10.2003 р.) на загальну суму 410000 (чотириста десять тисяч) грн. 00 коп.

- 1/3 частини квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 51.2 кв.м, житловою площею 30,8 кв.м;

- земельної ділянки площею 3,418 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Рогізнянська с/рада, кадастровий номер НОМЕР_7 ;

- 2/5 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Визнано недійсними та скасовано свідоцтво про право на спадщину:

- серія та номер: 12, видане 16.01.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_4 ;

- серія та номер: 804, видане 13.07.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_4 ;

- серія та номер: 799, видане 13.07.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_5 ;

- серія та номер: 10, видане 16.01.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_5 .

Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно:

- квартири АДРЕСА_3 та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15.9 кв.м, загальною площею 31.1 кв.м, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер 1462242480000;

- 1/3 частини квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 51.2 кв.м, житловою площею 30,8 кв.м, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 4899 грн. 41 коп. понесених нею витрат на поховання ОСОБА_6 , а також 5682 грн. 40 коп. понесених судових витрат, а всього стягнути - 10581 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят одну) грн. 81 (вісімдесят одну) коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 4899 грн. 41 коп. понесених нею витрат на поховання ОСОБА_6 , а також 5682 грн. 40 коп. понесених судових витрат, а всього стягнути - 10581 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят одну) грн. 81 (вісімдесят одну) коп.

В іншій частині позову - відмовлено .

Не погодившись з таким рішенням суду, 04 березня 2019 ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просив його в частині задоволення позову скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду від 31.01.2019 року в частині, в якій задоволено позов ОСОБА_2 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, встановленим ст. 263 ЦПК України.

При постановленні рішення в частині, в якій задоволено позов має місце не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Незаконність і необґрунтованість рішення полягає в неповноті встановлення обставин, які мають значення для справи, та неправильності установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Вважає, що підлягають дослідженню та оцінці всі докази сторін, навні в матеріалах справи в сукупності для встановлення обставини, що позивачка не проживала з ОСОБА_6 в період часу, заявленоговпозові, в тому числі на час придбання ним спірного майна (в т.ч. не приймала участі у його набутті) та на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач вважав, що суд дав не належну оцінку доказам, на підставі яких встановив факт спільного проживання.

02 травня 2019 року від представника позивача надійшов відзив, в якому вона просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2019 року - без змін.

Вважає, що посилання апелянта на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи,а також порушення норм процесуального є надуманим та таким, що не відповідає дійсності.

Свідки, які допитані судом, були погодженні обома сторонами та визначені за взаємною згодою, відповідно їх свідчення надані під присягою є основним та беззаперечним доказом у справі. ОСОБА_12 як безпосередній відповідач та представник відповідача ОСОБА_4 брав участь у всіх без винятку судових засіданнях. Відповідачі декілька разів подавали відзив на заперечення та відповідь на відзив, надавали письмові пояснення, а тому мали вдосталь часу та можливість підготувати та надати суду всі необхідні докази своїх заперечень.

Вказує, що судом було досліджено всі докази в їх сукупності та прийнято обґрунтоване рішення.

Судом було вірно оцінено докази , що підтверджується мотивувальною частиною судового рішення, яка містить посилання не лише на письмові докази, в тому числі іфотосвітлини, а й на покази свідків. При цьому, посилання або спростування доказів судом належно обгрунтовано.

З аудіозапису судового засідання, можна впевнитись в тому, що жоден учасник справи не був позбавлений можливості давати свої пояснення з приводу письмових доказів та ставити питання свідкам чи іншим учасникам процесу.

Зазначає, що посилання апелянта на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є необгуртованим та безпідставно завленим доводом з метою введенням суду другої інтаннії в оману.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_5 та його представник доводи скарги підтримали в повному обсязі.

Представник позивача доводи скарги заперечувала.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо вирішення позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю в період з січня 2004 року по дату смерті та вирішення вимог про поділ майна придбаного в цей період.

Відповідно до статті 74 СК України (у редакції Закону України від 22.12.2006 р. № 524- V), якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється положення глави 8 цього Кодексу.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частка чоловіка (дружини) у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, виключається зі спадкової маси, що підтверджено позицією Верховного Суду України, як суду касаційної інстанції, в ухвалі від 19 травня 2010 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах від 28 жовтня й 02 грудня 2015 р.).

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними (ч.1 ст. 70 СК України).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважав встановленими такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, у віці 53 р. помер ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданим 29.08.2016 р. виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (а.с.5 т.1).

Позивач ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розірвала шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 , виданим 12.05.2000 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 204 (а.с.221 т.1).

12.05.2000 р. ОСОБА_7 , змінила прізвище ОСОБА_14 на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про переміну прізвища, імені та по батькові серії НОМЕР_11 виданим 12.05.2000 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 43 (а.с.221 т.1).

Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_12 , виданого 22.07.1997 р. Боярським міськвиконкомом Києво-Святошинського району Київської області, 27.10.1994 р. ОСОБА_6 розірвав шлюб з громадянкою ОСОБА_15 , актовий запис № 164 (а.с.220 т.1).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено і жодним належним і допустимим доказом не спростовано, що, починаючи з травня 1995 р., та до дня смерті ОСОБА_6 28.08.2016 р. ні позивач, ні ОСОБА_6 в зареєстрованих шлюбах з іншимим особами не перебували.

Також судом було встановлено, на підставі доказів зазначених в рішенні суду, що позивач постійно проживала з померлим ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в тому числі і з січня 2004 року до дня смерті ОСОБА_6

Судом встановлено обсяг майна, придбаного за період проживання з 01.01. 2004 р. до 28.08.2016 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім`єю без шлюбу: - автомобіль марки HYUNDAI модель TUCSON 2.0 5МТ4, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску, придбаний, згідно рахунку-фактурита квитанції № 85311502, 15.10.2007 р. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ); земельна ділянка площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , придбана 17.07.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу № 2564 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ); причіп бортовий марки БЗП, модель 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2009 року випуску, зареєстрований 27.03.2009 р. (свідотцво про реєстрацію серії НОМЕР_6 ); житловий будинок з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18.02.2014 р.).

Оскільки під час судового розгляду не було встановлено наявність зареєстрованого шлюбу ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_6 з іншими особами, а також відсутність письмових домовленостей щодо поділу набутого разом майна, вищезазначене майно, що набуте ними за час спільного проживання в період з 01.01.2004 р. до 28.08.2016 р., є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а тому підлягає поділу та визнанню за ОСОБА_2 права власності на Ѕ його частину.

Дослідивши наявні в справі та подані сторонами суду першої інстанції докази, колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведені обставини справи які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду в частині поділу майна, набутого після 2004 року відповідають цим обставинам та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги з приводу не надання судом належної оцінки доказам під час задоволення цієї частини позовних вимог, колегія суддів не приймає з огляду на наступне.

Так відповідач посилається на незначні розбіжності в показах свідків з приводу місця та періоду проживання подружжя, а також вважає, що суду не було подано доказів, які б свідчили про наявність усталених сімейних стосунків.

Вказані доводи спростовуються показами свідків, які в тому числі були сусідами та родичами покійного ОСОБА_6 , наприклад, сестра ОСОБА_16 , двоюрідна сестра ОСОБА_6 та інші, які підтвердили , що сприймали ОСОБА_6 та позивачку, як одну родину, допитані судом свідки, окрім іншого зазначали, що позивачка разом з ОСОБА_6 будували будинок в с. Порадівка, приїздили разом, контролювали будівництво, разом працювали, ночували у сусідів. Свідки підтвердили, що ОСОБА_6 як родичам так і сусідам представляв позивачку, як свою дружину. Свідки також підтвердили, що проживала позивачка з покійним спочатку на Теремках, потім переїхали в с. Новосілки, а на вихідні їздили в с. Порадівка, де вели будівництво свого житла.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_6 проживав в Чабанах де і був постійно зареєстрований не знайшли свого підтвердження в суді. Слід зазначити, що місце реєстрації особи не завжди співпадає з місцем її постійного проживання, тому посилання на документи, в яких зазначається адреса місця реєстрації особи не спростовують встанволених судом обставин, щодо спільного проживання позивача з ОСОБА_17 .

Судом було встановлено, що в рішенні суду вірно викладено покази свідків з обох сторін, але враховуючи те, що багато свідків були родичами ОСОБА_6 , але свідчили про наявність сімейних стосунків, ведення спільного господарства в тому числі і будівництва спірного будинку в с. Порадівка, колегія суддів дійшла висновку, що обставини з приводу спільного проживання без реєстрації шлюбу вказаних осіб судом були встанволені вірно.

Крім того, апеляційним судом враховується, що факт спільного проживання позивача зі ОСОБА_6 випливає також із показань ОСОБА_5 , який під час підготовчого судового засідання показав, що дійсно позивач жила з його батьком, з обставин , викладених в поясненнях на позов та відзиві на позов, де відповідач зазначає, що саме ОСОБА_2 повідомила їм про смерть батька, що вона забрала з його дому правовстановлюючі документи на його майно - що вказує на те, що вона мала беззаперечний та безперешкодний доступ до його жила, володіла інформацією про його фізичний стан, саме вона, а не відповідачі, як діти померлого, займалась лікуванням і похованням ОСОБА_6 .

Також, із змісту матеріалів перевірки Голосіївського управління поліції ЄО №58711 від 31.08.2016 р., зокрема висновку від 07.09.2016 р., рапорту від 31.08.2016 р. та довідки Голосіївського управління поліції від 31.08.2016 р. вбачається, що ОСОБА_18 звертався до поліції з заявою про те, що ОСОБА_2 - співмешканка його батька, заволоділа документами на майно його померлого батька ОСОБА_6 Після проведення перевірки, в телефонній розмові ОСОБА_18 повідомив, що всі спірні питання вирішуватиме зі співмешканкою його батька мирним шляхом, або в судовому порядку (а.с.240-244 т.2).

Тобто, звертаючись до поліції з заявою, сам ОСОБА_18 зазначав про ОСОБА_2 як про співмешканку його покійного батька.

Всі в сукупності об`єктивні і суб`єктивні факти давалипідстави суду безсумнівно стверджувати, що дійсно в період з 1995 рокудо 28.08.2016 р. позивач перебувала у фактичних шлюбних стосунках зі ОСОБА_6 , проживала з ним однією сім`єю.

Інші доводи скарги, висновків суду в частині вирішення цих позовних вимог не спростовують, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга в цій частині залишається без задволеня.

Щодо вирішення позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю до кінця 2003 року та поділу майна, набутого до 01 січня 2004 року, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та поцесуального права за недоведеності обставин справи, які суд вважав встановленими.

Положеннями ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, установлюючи факт спільного проживання до 1.01.2004 р., слід враховувати, що СК набрав чинності з 01.01.2004 р. та зворотної сили не має, а тому положення ст.74 кодексу застосовуються виключно до правовідносин, які виникли після дати набрання ним законної сили.

Нормами Кодексу про шлюб та сім`ю не передбачалося встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу й виникнення права спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які проживають разом.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 р. № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України" (у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин), спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім`єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають вирішуватися згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України "Про власність", відповідних норм ЦК Української РСР та з урахуванням пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності". Правила статей 22, 28, 29 КпШС України в цих випадках не застосовуються.

Так, згідно із частиною першою статті 17 Закону України "Про власність", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Потоженнями ч.2 ст. 112 ЦК Української РСР 1963 р. визначено, що сумісною власністю є спільна власність без визначення часток.

За змістом пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 29 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є не лише майно, нажите подружжям за час шлюбу (статті 16 Закону "Про власність", статті 22 КпШС України), а й майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (пункту 1 статті 17, статті 18, пункту 2 статті 17 Закону України "Про власність"), тощо.

Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до правової позиції ВСУ від 25.12.2013 у справі №6-135 цс/13 майно, набуте до 01.01.2004 р. під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: воно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід уважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, внаслідок яких одержано спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення спільного господарства, побуту та формування бюджету).

У зв`язку із цим судам під час вирішення спору щодо поділу майна, нажитого сім`єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане внаслідок спільної праці. Саме перебування практично у шлюбних відносинах без установлення факту ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін.

Судом встанволено, що в період з 19.05.1995 р. до 31.12.2003 р. ОСОБА_19 набуто наступне майцно.

В 2003 р. ОСОБА_6 , набув у власність акції ВАТ по газопостачанню та газифікації КИЇВОБЛГАЗ в кількості 2520 (штук (сертифікат акцій № 7652 від 27.10.2003 р.), на загальну суму 410000 грн.

З урахуванням того, що позивач не довела , що вказані акції придбані внаслідок спільної праці її та ОСОБА_6 , у суду були відсутні підстави для визнання вказаного майна спільним та визнання за останньою права на половину цих акцій.

Посилання позивача на те, що вона отримувала заробітну плату в той час, коли ОСОБА_6 набував акції у власність не доводить, що вказане майно набуте за рахунок спільної праці.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що встановлення факту проживання в період до січня 2004 року, не мало жодного правового значення, а тому у суду були відсутні правові підстави для задоволення цих позовних вимог, оскільки відповідно до діючого законодавства в судовому порядку встановлюються лише ті юридичні факти, які породжують права та обов`язки та можуть впливати на виникнення та припинення прав особи.

Щодо зміни черговості у праві спадкування та поділу спадщини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).Частка в спільній сумісній власності того з подружжя, хто пережив спадкодавця, не входить до складу спадщини і не включається до спадкового майна після смерті іншого з подружжя.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Згідно з ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Проте, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (ч. 1 ст. 1259 ЦК), або на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 1259 ЦК).

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорювалось сторонами під час апеляційного розгляду позивач не довела, що ОСОБА_19 тривалий час перебував у безпорадному стані, знаходився на її утримання, а вона здійснювала за ним постійний догляд, навпаки судом було встановлено, що ОСОБА_19 помер раптово, до дати смерті не перебував у безпорадному стані, міг себе забезпечувати, а тому відповідно жодних правових підстав для зміни черговості у суду не було.

Таким чином, оскільки суд вважав встанволеними обставини, які не були доведені позивачем та спростовувались наявними в справі доказами, рішення суду в цій частині також є незаконним , а відповідно підлягає скасуванню.

Так, як особа, яка постійно проживала зі спадкодвацем на час смерті, відповідно до ст. 1264 ЦК України відноситься до спадкоємців четвертої черги, а відповідачі, як діти останнього є спадкоємцями першої черги, позивачка не має права успадкувати частину майна, яка належала ОСОБА_19 , на праві особистої власності, а саме не має права на частку в квартирі в м. Чабани, яка була йому подарована, а тому відповідно до ст. 57 СК України є його особистою власністю, а також на майно: акції ВАТ по газопостачанню та газифікації КИЇВОБЛГАЗ в кількості 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) штук (сертифікат акцій № 7652 від 27.10.2003 р.) на загальну суму 410000 (чотириста десять тисяч) грн. 00 коп., квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 51.2 кв.м, житловою площею 30,8 кв.м; яка набута шляхом приватизації, земельнуділянки площею 3,418 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область , Сквирський район, Рогізнянська с/рада, кадастровий номер НОМЕР_7 ; частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , які також є особистим майном спадкодавця.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення районного суду і в цій частині позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Стосовно вирішення вимог про скасування свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено та матеріцалами справи підтверджується, щоприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. 13.07.2017 р. та 16.01.2018 р. видано на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_22 асвідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_3 та а 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 , що входить до складу спадщини.

Оскільки судом було встановлено, що позивачка не має право спадкувати, як спадкоємець першої черги, так як відсутні підстави для зміни черговості, правових підстав для скасування свідоцтв, отриманих на майно, прав на яке не має позивач у суду не було, а відповідно безпісдтавно суд скасував реєстрацію прав на це майно, проведену на підставі свідоцтв про право на спадщину.

Апеляційний суд також виходить з того, що права позивача, видачею цих свідоцтв жодним чином не порушені.

Слід також зазначити, що висновок суду про те, що квартира в селищі Чабани є об`єктом спільної власності є помилковим, оскільки як вже зазначалось вище, вона набута у власність за договром дарування, який в судовому порядку не був визнаний небдійсним, а тому відповдіно до ст. 57 СҐК України є особистою власністю спадкодавця.

Стосовно задоволення вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на поховання, то вказані позовні вимоги також були задоволені безпідставно, оскільки судом було встановлено, що позивачка проживала зі ОСОБА_19 на час його смерті однією сім`єю, вони мали спільний бюджет, позивачка мала обов`язок щодо здійснення витрат на його поховання, та не довела передбачених законом підстав для відшкодування їй цих витрат .

Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Проте, рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним нормам, що відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374- 376, 382-384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2019 в частині задоволених вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю до 01 січня 2004 року, визнання майна, набутого до 01.01.2004 року спільною сумісною власністю, поділу цього майна, поділу акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації Київоблгаз в кількості 2520 штук на суму 410000 грн., зміни черговості одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_6 із спадкоємцями першої черги, поділу спадкового майна, а також в частині визнання недійсними та скасування свідоцтва про право на спадщину, державної реєстрації прав на квартири АДРЕСА_3 та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15.9 кв.м, загальною площею 31.1 кв.м. та кв. АДРЕСА_4 , загальною площею 51.2 кв.м, житловою площею 30,8 кв.м; в частині стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 а витрат на поховання ОСОБА_6 , - скасувати та в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 20 червня 2019 року.

Головуючий Желепа О.В.

Судді Рубан С.М.

Іванченко М.М.