Постанова

від 12.06.2019 по справі 520/1059/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 р.Справа № 520/1059/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.03.19 року по справі № 520/1059/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротаєрс"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євротаєрс до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволений.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 17.10.2018 № 0001111415.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 17.10.2018 № 0001101415.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 22.01.2019 № 5-17.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євротаєрс (код ЄДРПОУ 41994793) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.10.2018 № 0001111415 та від 17.10.2018 № 0001101415 ГУДФС у Харківській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.

На підставі частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області у період з 17.09.2018 по 21.09.2018 було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Євротаєрс з питань дотримання вимог законодавства з державної митної справи при правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів з комерційною назвою Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів, торгівельна марка Powertrac. Індекс швидкості Q, R. Т... .

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 03.10.2018 № 4117/20-40-14-15-07/41994793.

На підставі висновків акту, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001111415 від 17.10.2018 про нарахування податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 4160, 58 гри. (з них за основним платежем 3285,26 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією 821,32 грн.) та №0001101415 від 17.10.2018 про нарахування ввізного мита на загальну суму 20532, 88 грн. (з них за основним платежем 16426,30 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією 4106,58 грн.

Не погодившись із вказаними податковим повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з ст. 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною 2 зазначеної статті кодексу встановлено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Частинами 4 - 7 зазначеної статті кодексу визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ Євротаєрс за митною декларацією від 03.07.2018 № UA807190/2018/012500 було ввезено товар, а саме: шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів; РО057Н1 195R14C 106/104R POWFRTRAC VANTOUR 40 шт., РО25Н1195/70R15C 104/102R POWERTRAC VANTOUR 100шт., РО1 13H1 225/70R15C 112/11OR POWERTRAC VANTOUR 100шт., РО0058Н1/185/75R16C 104/102R POWERTRAC VANTOUR 196 шт., РОД0090Н1 195/65R16C 104/102R POWERTRAC VANTOUR 16 шт.,PO089H1 195/75R16C 107/105R POWERTRAC VANTOUR 60 шт., PO114H1 205/65R16C 107/105T POWERTRAC VANTOUR 20 шт., PO115H1 215/65R16C 109/107T POWERTRAC VANTOUR 32 шт., P0116H1 225/65R16C 112/110 Т POWER TRAC VANTOUR 12 шт., PO036H1 235/65R16C 115/113R POWERTRAC VANTOUR 28 шт., P0446H1 155R13C 90/88Q POWERTRAC VANTOUR 8 шт., P0454H1 215/75R16C 113/11IR POWERTRAC VANTOUR 12 шт., P0449111 205/70R15C 106/104R POWERTRAC VANTOUR 16 шт.

ТОВ Євротаєрс після прибуття товару на територію України сплачено ввізне мито у розмірі 10 % на суму 37146,33 грн. для товару шини та покришки пневматичні гумові нові для легкових автомобілів (згідно коду УКТ ЗЕД України 4011100090), форма МД-2; та сплачено ввізне мито у розмірі 7% на суму 38328,04 грн. для товару шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів згідно УКТ ЗЕД України 4011201000, форма МД-3.

Відповідно до акту перевірки контролюючого органу від 03.10.2018 при класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД при їх декларуванні митне оформлення позивачем здійснено у товарній підкатегорії 4011201000 (пільгова ставка ввізного мита 7%), а на думку відповідача, товар необхідно було класифікувати у товарній підкатегорії 4011100090 (пільгова ставка ввізного мита 10%), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на загальну суму 16426,30 грн., яка підлягає перерахуванню до державного бюджету України.

Відповідно статті 67 Митного Кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до ст. 68 Митного Кодексу України встановлено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.ч.1-5, 7, 8 ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД; органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД; на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них; у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари; під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо; рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу; висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Для цілей класифікації товарів використовується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, запровадженої Всесвітньою митною організацією та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Класифікація товарів згідно з УКТЗЕД провадиться з урахуванням визначальних характеристик товару та Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТЗЕД.

Приписами пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно з пп.2, 15 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

У свою чергу, форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном.

Пунктом 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів передбачено, що підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №650, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397 (далі - Порядок), класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України Про Митний тариф України , з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів (п.п.1, 2 розділу ІІІ Порядку).

Згідно з п.4 розділу III Порядку контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Поряд з тим, Правилами технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України 26.07.2013 № 549 визначені ідентифікаційні дані шини та її складників визначені.

Пунктом 3 Ідентифікаційних даних шини та її складників (визначених вищевказаними Правилами) становлено, що нова шина для КТЗ категорій М1, О1 та О2 повинна, щонайменше, містити маркування, визначене в Правилах ЄЕК ООН № 30, нова шина для КТЗ категорій М2, М3, N, О3 та О4 - у Правилах ЄЕК ООН № 54,нова шина КТЗ категорій L1-L5 - у Правилах ЄЕК ООН № 75, нова шина КТЗ категорій L6-L7 - у Правилах ЄЕК ООН № 75 та/або у Правилах ЄЕК ООН № 30, запасна шина тимчасового використання та самонесівна шина для КТЗ категорії М1 - у Правилах ЄЕК ООН № 30 та № 64, запасна шина тимчасового використання та самонесівна шина для КТЗ категорії N1 - у Правилах ЄЕК ООН № 54 та № 64.

Позивачем в форму МД-3 № UA807190/2018/012500 внесена інформація про шини та покришки під кодом товарів 4011201000 містять маркування, яке відповідає Правилам ЄЕК ООН № 54 та не суперечить ГОСТу 4754-97, розробленого з урахуванням вказаних правил.

У свою чергу, міждержавні стандарти поширюються на Шини пневматичні для легкових автомобілів, причепів до них, легкових вантажних автомобілів та автобусів особливо малої місткості. Технічні умови (розділ 1 ГОСТ 4754-97).

Отже, для визначення легких вантажних автомобілів, на які поширюються ГОСТ 4754-97 необхідно керуватися критерієм їх максимальної маси - до 3,5 тон, а для визначення категорії автобусів, на які поширюється ГОСТ 4754-97 необхідно керуватися кількістю посадочних місць - до дванадцяти, при цьому маса автобуса не регламентується.

Перекваліфіковуючи шини POWERTRAC VANTOUR згідно коду шин відповідач застосував код для легкових автомобілів.

Класифікація КТЗ за категоріями здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1166 "Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються".

Додатком до даної постанови передбачено Класифікацію колісних транспортних засобів, яка діє в України. Відповідно до Додатку до колісних засобів категорії М належать самохідні колісні засоби, що мають не менш як чотири колеса та призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, автобуси), зокрема: М - колісний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, не перевищує восьми; М - колісний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, перевищує вісім, максимальною масою не більш як 5 тонн; М - колісний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, перевищує вісім, максимальною масою більш як 5 тонн. До колісних засобів категорії N належать колісні засоби, що мають не менш як чотири колеса і призначені для перевезення вантажів: N - колісний засіб максимальною масою не більш як 3,5 тонни; N - колісний засіб максимальною масою більш як 3,5 тонни, але не більш як 12 тонн; N - колісний засіб максимальною масою більш як 12 тонн.

Отже, шини та покришки, які класифікуються по коду УКТВЕД України 4011100090 передбачені саме для транспортних засобів категорії М1 , які призначені для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, не перевищує восьми (легкові автомобілі).

Як вбачається з матеріалів справи, шини POWERTRAC VANTOUR сертифіковані відповідно Правил ЄЕК ООН № 54, маркування вказаних шин, ввезених позивачем мають індекс С .

У свою чергу, с "С" або "LT" марковання шини, призначеної для експлуатації переважно у складі КТЗ категорій М2, N1, N2, O2, O3. Таке марковання виконують у кінці познаки розміру шини або, якщо це має місце, після познаки конфігурації обода. Літери "LT" на шинах, виготовлених для американського ринку, можуть бути наведені перед познакою розміру шини (п.10 Розділу ІІ Пояснення до маркованих шин (додаток 4 до Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі).

А, сама наявність маркування шин індексу С свідчить про те, що шина призначена для легкових вантажних автомобілів та автобусів особливо малої місткості і підлягає сертифікації згідно з Правилами технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, що узгоджується з п.4.5 ГОСТ 4754-97.

Задекларовані позивачем в митній декларації № UА807190/2018/012500 шини POWERTRAC VANTOUR мають маркування з позначкою індексу С , а отже ці шини призначені для легкових вантажних автомобілів та автобусів особливо малої місткості.

Зазначені шини пройшли сертифікацію згідно Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі. Проведення сертифікації та відповідність шин POWERTRAC VANTOUR вимогам Правил СЕК ООП № 54 підтверджується повідомленням (Communication) щодо офіційного затвердження типу пневматичної шини для транспортних засобів на підставі Правил СЕК ООН № 54 щодо кожної із шин; застосуванням для затвердження типу пневматичної шини відповідно до Правил ЄЕК № 54 зі змінами; технічною документацією (Technical documentation) із кресленнями шин та звітами про технічну відповідність Правил ЄЕК № 54 щодо кожної із шин.

Поряд з тим, Національним стандартом ДСТУ 2219:2015 Шини пневматичні. Конструкція. Терміни та визначення понять визначена класифікація шин, що призначені для вантажних автомобілів, легких вантажних автомобілів та легкових автомобілів.

Зокрема, в п. 4.8.4. ДСТУ 2219:2015 передбачено визначення поняття шина для легкого вантажного автомобіля , зокрема, зазначено, що це пневматична шина для легких вантажівок, автобусів малої місткості і розвізних автомобілів, яка відрізняється від шини для легкових автомобілів підвищеною міцністю каркаса і брекера і глибшим рисунком протектора .

В п. 4.8.5. ДСТУ 2219:2015 окремо виділено тип пневматичної шини для легкового авто-мобіля .

Вказаний факт свідчить про те, що діючий в Україні національний стандарт розрізняє шини для легкових автомобілів та шини для легких вантажних автомобілів не за індексами швидкості, як це зробив відповідач змінюючи код УКТ ЗЕД для шин Powerlrac Vantour, а внаслідок конструктивних особливостей цих шин за підвищеною міцністю каркаса і брекера і глибшим рисунком протектора.

Відповідачем безпідставно не взято до уваги документи щодо характеристик шин, які були складені їх виробником Shandong Haohua Tire Co.,LTD, а лише на підставі інформації сайту торгової фірми, яка не є виробником даного товару. Саме виробник Shandong Haohua Tire Co.,LTD складав технічну документацію на шини Powertrac Vantour, організовував лабораторні (технічні) дослідження якісних характеристик шин та проводив сертифікацію вказаних шин згідно Правил № 54 ЄЕК ООН Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження шин для вантажних транспортних засобів та їх причепів в якості вантажних шин.

В свою чергу, відповідач не обґрунтував нормами діючого законодавства свої дії по фактичному застосуванню аналогії класифікаційних рішень щодо товарів, які мають різне маркування, технічні характеристики та мають різних виробників.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції доречно взято до уваги висновки Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 20.04.2017 року по справі № 821/1156/16, відповідно до яких, у ч.8 ст.69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер, а тому не є доказами.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Харківській області від 17.10.2018 № 0001111415 та № 0001101415 від 17.10.2018 не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року по справі № 520/1059/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін Судді (підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складений та підписаний: 21.06.2019 року