Постанова

від 20.06.2019 по справі 1140/3358/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/3358/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року (суддя - Петренко О.С., повний текст складено 01.03.2019р.) по справі №1140/3358/18 за позовом Комунального підприємства Благоустрій Олександрійської міської ради до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування рішень, -

в с т а н о в и В:

КП Благоустрій Олександрійської міської ради звернулося до суду з позовом в якому просило скасувати рішення відповідача від 21.11.2018 року за №0107235302 та №0107255302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржуваними рішеннями підприємству нарахований штраф та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску у період з 23.12.2014р. по 09.08.2018р. Вказані рішення позивач вважав неправомірними з наступних підстав. Так позивач, посилаючись на положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вказував на те, що суми недоїмки єдиного внеску стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. У спірному періоді контролюючим органом виносилися як рішення про стягнення недоїмки по єдиному внеску так направлялися і вимоги про сплату боргу (недоїмки), але вказані рішення та вимоги не містили у собі розрахунків штрафів та пені, що свідчить про неправомірність нарахування відповідачем в оскаржуваних рішеннях штрафів та пені за період з 23.12.2014р. по 09.08.2018р. Крім цього, позивач вказував на те, що за спірний період контролюючим органом не було проведено перевірки, а відповідно не було складено і акту перевірки, який, у відповідності до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є підставою для нарахування штрафів та пені.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року позов задоволено. Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не було враховано здійснені позивачем платежі по сплаті єдиного внеску, внаслідок чого відповідач дійшов безпідставного висновку про наявність підстав для нарахування штрафу та пені. Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 21.11.2018р. (дата прийняття оскаржуваних рішень) у позивача була відсутня недоїмка по сплаті єдиного внеску.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну

скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд першої інстанції не встановив підстав для нарахування штрафу та пені, у зв`язку з чим дійшов безпідставного висновку про неправомірність оскаржуваних рішень. Відповідач вказує на те, що до оскаржуваних у цій справі рішень надавалися детальні розрахунки, з яких вбачається як період застосування штрафів та пені, так і підстави для їх нарахування, якими є саме несвоєчасність сплати єдиного внеску, а не наявність чи відсутність недоїмки по сплаті єдиного внеску, як про те зазначав суд першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що Головним управління ДФС у Кіровоградській області 21.11.2018р. прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

№0107235302 на загальну суму 4308,58 грн., в тому числі - штрафна санкція в сумі 3660,25 грн. та пеня в сумі 648,33 грн.;

№0107255302 на загальну суму 571888,23 грн., в тому числі - штрафна санкція в сумі 506737,90 грн. та пеня в сумі 65150,33 грн.

Вказані рішення прийняті у зв`язку з несвоєчасною сплатою КП Благоустрій Олександрійської міської ради самостійно нарахованих сум єдиного внеску у період з 23.12.2014р. по 09.08.2018р.

Про вказаний факт, а саме про те, що штрафні санкції та пеня застосовані контролюючим органом у зв`язку з порушенням строків (несвоєчасності) сплати єдиного внеску, свідчать розрахунки до спірних рішень, в яких визначено період допущених порушень, в частині строків сплати єдиного внеску, дні прострочення та суми нарахованих штрафів і пені.

Отже висновки суду першої інстанції про неврахування контролюючим органом здійснених позивачем платежів по сплаті єдиного внеску та відсутності у позивача недоїмки по сплаті єдиного внеску станом на 21.11.2018р. (дата прийняття оскаржуваних рішень) є безпідставними, оскільки не стосуються підстав для прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень.

При цьому, слід зазначити те, що позивачем таких підстав для скасування рішень у заявленому позові визначено не було. Позивач не ставив під сумнів врахування відповідачем усіх здійснених платежів по оплаті єдиного внеску. Не заперечував позивач і того, що ним несвоєчасно сплачувався єдиний внесок у періоді часу з 23.12.2014р. по 09.08.2018р., що зокрема підтверджується і відомостями інтегрованої картки платника податків, з якої вбачається наявність у підприємства недоїмки, у вказаних у розрахунках до рішень періодах, по сплаті єдиного внеску.

Отже встановлені обставини справи свідчать про те, що спірні рішення відповідачем прийняті з огляду на несвоєчасність сплати підприємством сум єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (№2464) платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно ч.10. ст..9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків, з 01.01.2015р. - 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону №2464).

Таким чином, встановивши факт несвоєчасної сплати єдиного внеску, що фактично не заперечувалося і позивачем, відповідач правомірно застосував до підприємства штраф та нарахував пеню.

Щодо підстав заявленого позивачем позову, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, за позицією позивача, застосування штрафу та нарахування пені можливо лише у випадку стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску. Таку позицію позивач обґрунтовував посилаючись на положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З приводу такої позиції позивача суд апеляційної інстанції вважає зазначити те, що а ні Закон №2464, а ні Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не ставлять можливість застосування штрафу та нарахування пені в залежність від стягнення контролюючим органом недоїмки зі сплати єдиного внеску. Єдиною правовою підставою для застосування штрафу та нарахування пені є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тобто, встановлення таких обставин, незалежно від того чи існує у платника недоїмка по сплаті єдиного внеску на день винесення контролюючим органом рішення, є підставою для застосування штрафу та нарахування пені.

Іншою підставою заявленого позову підприємством визначено те, що за спірний період (23.12.2014р. - 09.08.2018р.) контролюючим органом не було проведено перевірки, а відповідно не було складено і акту перевірки, який, у відповідності до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є підставою для застосування штрафів та нарахування пені.

З такою позицією позивача суд апеляційної інстанції не погоджується з таких підстав.

Відповідно до пп.2 п.2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Отже у випадку застосування штрафних санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) рішення контролюючого органу приймається не на підставі акту перевірки, а на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи, підстави для застосування штрафу та нарахування пенсі, а також дослідивши підстави заявленого позову, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з`ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року по справі №1140/3358/18 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 20.06.2019р.

Повне судове рішення складено 21.06.2019р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк