Постанова

від 18.06.2019 по справі 431/1625/17

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 431/1625/17

Провадження № 22-ц/810/328/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Єрмакова Ю.В. (суддя-доповідач)

суддів - Назарової М.В., Луганської В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Перишкіна Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Луганського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на окрему ухвалу Старобільського районного суду Луганської області (суддя Кудрявцев І.В.)

від 01 квітня 2019 року

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

треті особи - Шпотинська сільська рада Старобільського району Луганської області, секретар Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко Валентина Михайлівна

справа про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в:

В квітні 2017 року ОСОБА_2 (позивач) звернулась до ОСОБА_4 (відповідач), третя особа Шпотинська сільська рада Старобільського району Луганської області з позовом про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування позову зазначила, що 02.06.2016 року ОСОБА_5 було складено заповіт на її ім`я, заповіт посвідчено секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області за реєстровим №9, за яким ОСОБА_5 заповідала їй земельні ділянки, розташовані на території Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області площею 9,1905 га рілля, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту серія НОМЕР_1 , земельну ділянку площею 1,4336 га яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 6,4905 га, яка належала ОСОБА_5 на підставі держаного акту НОМЕР_3 . Протягом двох років, коли ОСОБА_5 знаходилась у безпорадному стані ОСОБА_2 доглядала за нею, її будинком, обробляла земельні ділянки.

Донька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 проживала у м. Стаханов і навесні 2016 року приїздила провідувати матір та у зв`язку з тим, що вона хворіла, просила позивача і надалі доглядати за ОСОБА_5 та передала їй державні акти на земельні ділянки і сказала своїй матері ОСОБА_5 , щоб вона заповіла земельні ділянки позивачу з тим, щоб її чоловік - відповідач ОСОБА_4 нічого не отримав. Донька ОСОБА_5 - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті у ОСОБА_5 значно погіршився стан здоров`я, відповідач ОСОБА_4 приїхав у село Шпотине Старобільського району Луганської області і вона помітила, що стан здоров`я ОСОБА_5 погіршився, вона була квола, погано їла, практично не говорила, просила позивача не залишати її наодинці з відповідачем ОСОБА_4 . Це тривало 3-4 дні, після чого відповідач ОСОБА_4 відправив ОСОБА_5 в будинок для людей похилого віку Новопсковського району. ОСОБА_5 дуже просила позивача і сусідів, які її навідували, не відправляти її в будинок для людей похилого віку, її вивезли силоміць.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, її привезли в труні з будинку для людей похилого віку працівники сільської ради одразу на кладовище, при цьому нікого не попередили та не казали, що ОСОБА_5 померла та буде похована, ОСОБА_4 не приїздив і не ховав ОСОБА_5

20.03.2017 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Старобільського РНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказані земельні ділянки, але їй було відмовлено у зв`язку з наявністю інформації про ще один заповіт складений ОСОБА_5 18.07.2016 року №13 посвідченого секретарем Шпотинської сільської ради на ім`я ОСОБА_4

Вважала вказаний заповіт недійсним з наступних підстав:

- ОСОБА_4 ніколи не опікувався ОСОБА_5 , коли та була у безпорадному стані, його дружина - донька ОСОБА_5 , була категорично проти того, щоб ОСОБА_4 щось успадкував, оскільки він зловживає спиртними напоями, ОСОБА_5 ніколи не цікавився та не опікався.

- фізичний стан ОСОБА_5 після смерті доньки значно погіршився, вона втратила зір, погано себе почувала, не могла розуміти значення своїх дій.

- ОСОБА_5 категорично була проти ОСОБА_4 , він ніколи не приїздив до ОСОБА_5 , не навідував, не допомагав по господарству.

- ОСОБА_5 силоміць вивезли до будинку для людей похилого віку одразу після складення заповіту на ім`я ОСОБА_4 і він після цього продав усе можливе з будинку та двору ОСОБА_5 і виїхав, після смерті ОСОБА_5 він навіть не приїхав на її поховання.

- заповіт складений на ім`я ОСОБА_4 , хоча згідно паспорту його прізвище ОСОБА_4

-крім того, існують сумніви щодо того, що ОСОБА_5 підписувала сама цей заповіт, вважала, що останній заповіт не відповідав справжній волі ОСОБА_5 , у зв`язку з чим просила визнати заповіт ОСОБА_5 за реєстровим №13 від 18.07.2016р., посвідченого секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недійсним.

У судовому засіданні 01.04.2019 року представник позивача ОСОБА_8 просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 від 18.07.2016р. посвідчений секретарем Шпотинської сільської ради за реєстровим №13 на ім`я ОСОБА_4 , як підставу позову зазначила відсутність волевиявлення ОСОБА_9 на укладення оспорюваного заповіту, оскільки ОСОБА_5 заповіт від 18.07.2016р. не підписувала, просила позов задовольнити з цих підстав.

Рішенням Старобільського районного суду від 1 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи Шпотинська сільська рада Старобільського району Луганської області, секретар Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко Валентиною Михайлівною про визнання заповіту недійсним задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним заповіт ОСОБА_5 від 18.07.2016 року складений на ім`я ОСОБА_4 посвідчений 18.07.2016р. секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко Валентиною Михайлівною зареєстрований в реєстрі за №13.

Також, Старобільським районним судом Луганської області від 01 квітня 2019 року було постановлено окрему ухвалу стосовно порушення законодавства невідомою особою, що містить ознаки кримінального правопорушення та ухвалено повідомити Старобільську місцеву прокуратуру Луганської області про порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення, невідомою особою, а саме - внесення у заповіт від 18.07.2016 р., складеному від імені ОСОБА_5 , посвідченому секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко В.М., зареєстрованому в реєстрі за №13, підпису та рукописних записів, які не належать ОСОБА_5 .

Не погодившись з окремою ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 01 квітня 2019 року, ОСОБА_1 - секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області було подано апеляційну скаргу.

Доводами апеляційної скарги є те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, постановленою с порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм ст. 53 ЦПК України її не було залучено до участі у справі як третю особу та про що не було постановлено жодної ухвали. Вона приймала участь в судовому процесі, як представник третьої особи - Шпотинської сільської ради.

Також, скаржник зазначив, що підставою для винесення судом першої інстанції окремої ухвали стали висновки комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 14.12.2018 року, але основний порівняльний матеріал вільні зразки почерку у вигляді листівок, рукописних записів були надані до суду позивачем, в судовому засіданні досліджені не були, джерело їх походження невідоме.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 07 травня 2019 року відкрито провадження по справі, сторонам по справі роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Від позивача - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про необґрунтованість апеляційної скарги, у зв`язку з чим просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 23 травня 2019 року справу було призначено до апеляційного розгляду на 03 червня 2019 року.

Від позивача та представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Від представника відповідача - адвоката Гіммельфарба С.О. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому суді м. Києва (підтверджень не надано).

Вказане клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 18.06.2019 року.

18.06.2019 року на електронну адресу Луганського апеляційного суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_4 , підписана його представником за довіреністю ОСОБА_11 , в якій відповідач просив перенести слухання справи на два тижні, так як з`явитися в судове засідання не може у зв`язку з хворобою та на 18.06.2019 р. призначено прийом до сімейного лікаря, що підтверджується довідкою Шпотинського фельдшерського пункту від 15.06.2019 року (додаток: довідка Шпотинського фельдшерського пункту від 15.06.2019 року).

18.06.2019 року відповідач ОСОБА_4 з`явився в судове засідання, при вирішенні вказаної заяви вказав на те, що він не звертався до фельдшерського пункту, довідку не отримував, з заявою про перенесення розгляду справи на адресу апеляційного суду не звертався, вважав за можливим розглядати справу за відсутності своїх представників, а також позивача та її представника.

Третя особа - Шпотинська сільська рада Старобільського району Луганської області, ОСОБА_1 в судовому засіданні вважала за можливим розглядати справу за відсутності не з`явившихся учасників справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності не з`явившихся учасників справи, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Явка учасників процесу до суду судом визнана обов`язковою не була, нових доказів та клопотань до суду надано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість окремої ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи окрему ухвалу відповідно до ст. 262 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 14.12.2018р., дослідженого у судовому засіданні, рукописні записи З моїх слів ОСОБА_5 , мною прочитано та власноручно підписано , Байрачна в заповіті від 18.07.2016, складеному від імені ОСОБА_5 , посвідченому секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко В.М., зареєстрованому в реєстрі за №13 виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою, а тому є підстави для винесення окремої ухвали та повідомлення Старобільської місцевої прокуратури Луганської області стосовно порушення законодавства.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду.

Питання про постановлення окремих ухвал регламентуєтьсяст. 262 ЦПК України.

Так частинами 1, 5, 6, 11 цієї статті передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Старобільського районного суду від 01 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи Шпотинська сільська рада Старобільського району Луганської області, секретар Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко В.М. про визнання заповіту недійсним задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним заповіт ОСОБА_5 від 18.07.2016 року складений на ім`я ОСОБА_4 посвідчений 18.07.2016р. секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко В.М. зареєстрований в реєстрі за №13.

Вказане рішення суду, крім іншого, ґрунтується на тому, що згідно висновку комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 14.12.2018р., дослідженого у судовому засіданні, рукописні записи З моїх слів ОСОБА_5 , мною прочитано та власноручно підписано , Байрачна в заповіті від 18.07.2016, складеному від імені ОСОБА_5 , посвідченому секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко В.М., зареєстрованому в реєстрі за №13 виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою.

У зв`язку з цим, судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України постановлено окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення.

Враховуючи наведені обставини, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції були підстави для постановлення окремої ухвали відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України, оскільки при вирішенні вказаного спору були виявлені порушення законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення невідомою особою, а саме - внесення у заповіт від 18.07.2016 року, складеному від імені ОСОБА_5 , посвідченому секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області Ляшенко В.М., зареєстрованому в реєстрі за №13, підпису та рукописних записів, які не належать ОСОБА_5 , що було встановлено згідно висновку комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 14.12.2018р.

При цьому, слід зазначити, що зазначене вище рішення Старобільського районного суду від 01 квітня 2019 року третьою особою ( ОСОБА_1 ) не оскаржується.

Щодо доводів апеляційної скарги.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції всупереч ст. 53 ЦПК України її не було залучено до участі у справі як третю особу та про що не було постановлено жодної ухвали, не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції ОСОБА_1 (скаржник) була залучена до участі у справі з ініціативи суду ухвалою суду від 12.07.2017 року постановленою без виходу до нарадчої кімнати, що підтверджується аудіо фіксацією судового засідання від 12.07.2017 року.

Також, слід зазначити про те, що скаржник приймав участь в судовому процесі з самого початку в якості представника третьої особи - Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області та її, як представнику третьої особи, роз`яснювались її права відповідно до норм ЦПК України.

Посилання скаржника на те, що судом не було встановлено обставин, при яких вказані документи (які необхідні були для проведення експертизи) опинились у позивача, а також беззастережно прийнято, що вказані зразки були виповнені саме померлою ОСОБА_5 , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки всі питання щодо долучення/витребування необхідних зразків для проведення почеркознавчої експертизи вирішувалось в судових засіданнях за участю в тому числі скаржника, після чого судом приймались процесуальні рішення про витребування/долучення до матеріалів справи та призначення почеркознавчої експертизи, при цьому, скаржником ці процесуальні рішення суду, в тому числі і ухвала про призначення комісійної судово -почеркознавчої експертизи не оскаржувалася, також не оскаржується і рішення Старобільського районного суду від 01 квітня 2019 року, про що було зазначено вище.

Крім того, скаржником і не ставилось питання щодо проведення повторної/додаткової експертизи і в апеляційній інстанції.

У зв`язку з наведеним та згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин окрему ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 01 квітня 2019 року у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 01 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 21 червня 2019 року.

Головуючий

Судді: