Рішення

від 21.06.2019 по справі 826/12038/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 21 червня 2019 року                                          справа №826/12038/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту – позивач, ГУ ДФС) доТовариства з обмеженою відповідальністю “ЖОК.” (далі по тексту – відповідач, ТОВ “ЖОК.”) простягнення з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, коштів на суму податкового боргу у розмірі 11  666  881,74 грн., з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 6  192  636,87 грн., податок на прибуток приватних підприємств – 5  474  244,87 грн. В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 11  666  881,74 грн., з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 6  192  636,87 грн., податок на прибуток приватних підприємств – 5  474  244,87 грн., що виник внаслідок нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань (штрафних санкцій) згідно податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2015 року №7426552210 та №7526552210, які за наслідками оскарження залишені в силі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/12038/17. Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, у якому зазначив, що податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для нарахування йому податкового боргу, є предметом оскарження в межах адміністративної справи №826/23062/15, та станом на дату подання заперечень відкрито касаційне провадження. Крім того, відповідачем не отримано податкову вимогу. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року призначено справу до судового розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року позивача зобов'язано надати суду інтегровану картку платника податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та розрахунок пені. Зважаючи на неявку представників сторін та подане ними клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження у судовому засіданні 17 травня 2018 року на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки відповідача, результати якої оформлені актом від 21 травня 2015 року №39/26-55-22-10/39105605 “Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ “ЖОК”, код за ЄДРПОУ 39105605 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Атлант Євротрейд” код за ЄДРПОУ 39277315, ТОВ  “Бедфорд” код за ЄДРПОУ 39153072, ТОВ “Евада Інвест” код за ЄДРПОУ 39277306, ТОВ “Клірфілд” код за ЄДРПОУ 39064648, ТОВ “Успіх ЮА” код за ЄДРПОУ 38689971, ТОВ “Компанія Омега Люкс” код за ЄДРПОУ 38569822, ТОВ “Артрауд” код за ЄДРПОУ 39219206, ТОВ “Еколайн-СТ” код за ЄДРПОУ, ТОВ “Сіфорд” код за ЄДРПОУ 39156073 за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року” 28 травня 2015 року позивач прийняв наступні податкові повідомлення-рішення: - №7426552210, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3 462 703,00 грн., у тому числі за основним платежем – 2  770  162,00 грн. та за штрафними санкціями – 692  541,00 грн.; - №7526552210, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5  002  233,00 грн., у тому числі за основним платежем – 3  334  822,00 грн. та за штрафними санкціями – 1  667  411,00 грн. За несплату узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем у порядку підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню з податку на додану вартість у розмірі 1  358  670,14 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2  097  363,27 грн. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступних міркувань. Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Податкове повідомлення-рішення, згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6  пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання. За правилами пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; 129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; 129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); 129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 28 травня 2015 року №7426552210 та №7526552210, які стали підставою для нарахування заборгованості відповідачу, були предметом оскарження в межах адміністративної справи №826/23062/15. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року адміністративний позов ТОВ “ЖОК.” задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкові-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28  травня 2015 року №7426552210 та від 28  травня 2015 року №7526552210. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017  року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено: постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ “ЖОК.” до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення. Відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, рішенням в адміністративній справі №826/23062/15, яке набрало законної сили, встановлено правомірність визначення ТОВ “ЖОК.” суми податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень  Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 травня 2015 року №7426552210 та від 28 травня 2015 року №7526552210. Як встановлює абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Отже, з моменту проголошення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017  року грошове зобов'язання, визначене на підставі податкових повідомлень-рішень  Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 травня 2015 року №7426552210 та від 28  травня 2015 року №7526552210, стало узгодженим. Доказів сплати суми податкового зобов'язання або скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано, тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом. Таким чином, станом на час звернення позивача, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з податку на прибуток становить 11  666  881,74 грн., що також підтверджується довідкою від 18 серпня 2017 року №12171/9/26-15-17-07-31, інтегрованими картками платника податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств, а також розрахунками пені за вказаними податками. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, в контексті положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми від 24 квітня 2017 року №6255-17, отриману відповідачем 03 травня 2017 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з рахунків відповідача заявленої суми податкового боргу. У свою чергу доводи відповідача про відкриття касаційного провадження у справі №826/23062/15 не мають правового значення, оскільки рішення у даній справі набрало законної сили, про що встановлено вище. Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Як передбачає частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено обґрунтованість своїх вимог та підтверджено їх належними доказами, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ГУ ДФС підлягає задоволенню. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.  Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю. 2.  Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖОК.” в обслуговуючих банках, податковий борг у розмірі 11  666  881,74 грн. (одинадцять мільйонів шістсот шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню сімдесят чотири копійки), з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 6  192  636,87 грн. (шість мільйонів сто дев'яносто дві тисячі шістсот тридцять шість гривень вісімдесят сім копійок), податок на прибуток приватних підприємств у сумі 5  474  244,87 грн. (п'ять мільйонів чотириста сімдесят чотири гривні вісімдесят сім копійок). Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Головне управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980); Товариство з обмеженою відповідальністю “ЖОК.” (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 37-А; ідентифікаційний код 39105605). Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко