Постанова

від 29.04.2021 по справі 826/12038/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа №826/12038/17

адміністративне провадження №К/9901/4194/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (колегія суддів у складі: суддя-доповідач Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. про стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

У вересні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. (далі за текстом - ТОВ ЖОК. ), в якому просило стягнути з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, кошти у розмірі 11666881,74 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, у серпні 2019 року ТОВ ЖОК. звернулось із апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ ЖОК. залишено без руху, оскільки апелянтом не в повному обсязі сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги. Цією ж ухвалою апелянту встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання доказів, що підтверджують сплату судового збору в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з неусуненням її недоліків у встановлений судом строк.

Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року ТОВ ЖОК. подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду.

Як на підставу до відкриття касаційного провадження у справі відповідач посилається у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 6 вересня 2019 року у справі №П/811/13/17. Так, в означеному рішенні касаційний суд дійшов висновку, що положеннями статті 251 КАС України повернення рекомендованих листів з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання не прирівнюється до вручення судового рішення. Отже, подібна відмітка не давала суду процесуальних підстав для підтвердження факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначала, чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

Також заявник звертає увагу, що на підприємстві відсутній юрист чи інший спеціаліст у галузі права, й причини неотримання кореспонденції від Шостого апеляційного адміністративного суду відповідачу невідомі.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на 29 квітня 2021 року відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду для розгляду справи: головуюча суддя - Желтобрюх І.Л., судді - Білоус О.В., Блажівська Н.Є.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Згідно з частинами першою, другою статті 298 КАС України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1).

Частиною п`ятою статті 298 КАС України визначено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За приписами частин першої, другої статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху направлено супровідним листом суду на адресу ТОВ ЖОК. , вказану у позовній заяві (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 37а, н.п. № 1). Однак, поштове відправлення із копією вказаної ухвали повернулося на адресу суду з відміткою про причину повернення: за закінченням встановленого строку зберігання .

Супровідним листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року вказана ухвала була повторно направлена на адресу ТОВ ЖОК. за тією ж адресою. Разом із тим, поштове відправлення, направлене повторно, із копією вказаної ухвали також повернулося на адресу суду із відміткою про причину повернення: за закінченням встановленого строку зберігання .

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.

Аналізуючи висновки апеляційного суду, з яких він виходив при поверненні апеляційної скарги апелянту, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні й прийнятті до розгляду судом позовної апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

В контексті викладеного колегія суддів зазначає, що в даному випадку саме відповідач був заявником апеляційної скарги, а, відтак, він був зобов`язаний з розумним інтервалом часу добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами упродовж усього періоду після подання його скарги та самостійно цікавитись провадженням у справі. Однак, незважаючи на це, після подання апеляційної скарги до суду (у серпні 2019 року) апелянт не проявив жодного інтересу до поданої ним скарги. Тобто, ініціюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, усвідомлюючи встановлені процесуальним законом строки прийняття апеляційної скарги й розгляду справи в апеляційній інстанції, апелянт жодного разу за більш, ніж чотири місяці, не поцікавився її рухом.

Колегія суддів враховує, що суд апеляційної інстанції двічі направляв на адресу апелянта копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, й обидва рази поштові відправлення повертались на адресу суду. Тобто, суд ужив усіх можливих від нього дій з метою належного повідомлення апелянта про залишення його скарги без руху. Більш того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином отримував кореспонденцію, направлену на ту ж саму адресу судом першої інстанції.

Своєю чергою процесуальна бездіяльність учасника справи не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

У доводах касаційної скарги відповідач звертає увагу на те, що на підприємстві відсутній юрист чи інший спеціаліст у галузі права. Однак, такі аргументи не спростовують того, що апеляційна скарга подана від імені ТОВ ЖОК. , яке процесуальною долею скарги не цікавилося впродовж такого тривалого проміжку часу.

Стосовно посилань заявника касаційної скарги на постанову Верховного Суду від 6 вересня 2019 року (справа №П/811/13/17), то вона не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки в даному випадку суд касаційної інстанції повинен надати правову оцінку всій сукупності обставин щодо руху апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції та процесуальних дій суду.

Під час касаційного перегляду справи судом не виявлено порушень норм процесуального права з боку суду апеляційної інстанції в частині належного повідомлення заявника апеляційної скарги про її рух. У касаційній скарзі її заявник також не наводить норми процесуального права, яку б порушив апеляційний суд.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. - без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська