Постанова

від 18.06.2019 по справі 440/3963/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2019 р. Справа № 440/3963/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Бершова Г.Є. ,  Катунова В.В. за участю секретаря судового засідання  Патової Д. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року, суддя С.С. Бойко,  повний текст складено 24.01.2019 року, по справі № 440/3963/18           за позовом       Фермерського господарства "Лукаш"             до      Головного управління ДФС у Полтавській області                              про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Фермерське господарство "Лукаш" (далі – позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило  визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №515 від 05.05.2018 року, зобов'язати поновити реєстрацію платника ПДВ ФГ "Лукаш" за номером 409015216118. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.05.2018 року №515 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зобов'язано Головне управління ДФС у Полтавській області поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Фермерського господарства "Лукаш" за номером 409015216118. Головне управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог посилалось на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Також зазначило, що на дату складання рішення про анулювання реєстрації, інформація щодо виписаних та/або отриманих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була відсутня. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судовому засіданні представник  відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представники позивача заперечували проти вимог апеляційної скарги, вважали рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі довідки щодо анулювання реєстрації платника ПДВ від 27.04.2018 року № 2/16-31-12-11-48 Головним управлінням ДФС у Полтавській області  прийнято рішення №515 від 05.05.2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Фермерському господарству "Лукаш" (а.с. 11-12). Рішення прийнято у зв'язку з поданням до контролюючого органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг та відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України. Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав у відповідача станом на  05.05.2018 року для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Згідно із пунктом 184.2 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Згідно з пп. 5.5 п. 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233, анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе, зокрема, у випадку подання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях. Судовим розглядом встановлено, що  підприємство позивача зареєстровано платником ПДВ 01.04.2017 року, протягом 12 послідовних податкових місяців (квітень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року) подавало до відповідача декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Посилання на декларацію з податку на додану вартість за квітень 2018 року з інформацією про суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 205059,00 грн., як на підставу неправомірності прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Фермерського господарства « Лукаш», колегія суддів вважає помилковим, оскільки зазначена декларація подана за квітень 2018 року, який є тринадцятим звітним періодом. До того ж, суд зазначає, що декларацію за квітень 2018 року було подано позивачем до контролюючого органу 18.05.2018 року, тобто після прийняття відповідачем рішення від 05.05.2018 № 515 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Таким чином, оскільки статтею 184 ПК України визначено, що підставою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є сам факт подання податкової декларації (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів протягом 12 послідових податкових місяців, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, та враховуючи, що декларація за квітень 2018 року була подана підприємством вже після прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, то оскаржуване рішення відповідача прийнято податковим органом правомірно. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі № 804/14011/15. Вищенаведене спростовує доводи апелянта про те, що останнім місяцем, який враховується для прийняття рішення є квітень, а період -  01.05.2017 року – 30.04.2018 року. Доводи позивача щодо не можливості застосування  вказаної вище постанови Верховного Суду до даних спірних правовідносин з тих підстав, що обставини не стосуються ФГ «Лукаш», є помилковими в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими,  неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведене,  колегія суддів дійшла висновку, що  рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню  із прийняттям  постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 по справі № 440/3963/18  скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Фермерського господарства "Лукаш"- відмовити.    Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов  В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі  24.06.2019 року