Постанова

від 18.09.2019 по справі 440/3963/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

Київ

справа №440/3963/18

адміністративне провадження №К/9901/20937/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства Лукаш на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Ральченка І.М., суддів - Бершова Г.Є., Катунова В.В.) у справі №440/3963/18 за позовом Фермерського господарства Лукаш до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним і скасування рішення,

установив:

У листопаді 2018 року Фермерське господарство Лукаш (далі - ФГ Лукаш ) звернулось до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 5 травня 2018 року №515, зобов`язати поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ФГ Лукаш за номером 409015216118. Вважало оскаржуване рішення протиправним, оскільки під час його прийняття відповідачем не було враховано звітний податковий період квітень 2018 року, в якому позивачем було сформовано податковий кредит.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року позов ФГ Лукаш задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 5 травня 2018 року №515 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов`язано ГУ ДФС у Полтавській області поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ФГ Лукаш за номером 409015216118.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи, що воно прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалену цим судом постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне й обґрунтоване.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що у квітні 2018 року у ФГ Лукаш сформувався податковий кредит з податку на додану вартість в результаті придбання товарів та послуг на суму 205 059,00 грн., у зв`язку з чим у відповідача не було правових підстав для анулювання позивачу реєстрації платника ПДВ. На переконання скаржника, апеляційним судом не було враховано тієї обставини, що при розгляді питання про анулювання реєстрації платника ПДВ включаються саме останні 12 податкових місяців. Відтак, оскільки спірне рішення було прийняте у травні 2018 року, відповідачу необхідно було враховувати до розрахункового періоду податковий період травень 2017 року - квітень 2018 року. Також завертає увагу на неврахування судом апеляційної інстанції тієї обставини, що відповідач при складанні довідки сформував період за квітень 2017 року - березень 2018 року, тоді як рішення про анулювання реєстрації прийняв у травні 2018 року, тим самим пропустивши ще один звітний період (квітень 2018 року). Крім того, наголошує, що ФГ не було обізнане про існування спірного рішення, тому продовжувало здійснювати господарську діяльність. Так, навіть після анулювання реєстрації платника ПДВ у позивача безперешкодно здійснювалась реєстрація податкових накладних та подавалась звітність. Крім того, судом апеляційної інстанції не було враховано наслідки, до яких призвело прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а саме: втрата податкового кредиту.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Полтавській області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін як законне й обґрунтоване. Стосовно доводів заявника касаційної скарги зазначає, що обставини щодо подання платником податку декларацій з ПДВ з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, підтверджуються як безпосередньо деклараціями, так і довідкою контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платника ПДВ. Крім того, стверджує, що в зазначеній категорії справ вже сформована однозначна практика Верховного Суду.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він наголошує на тому, що довідка про анулювання реєстрації платника ПДВ та безпосередньо рішення про це - прийняті відповідачем у різних звітних періодах (квітень та травень 2018 року відповідно), що є неприпустимим і додатково підтверджує незаконність спірного рішення. Вважає, що у травні 2018 року відповідач пропустив строк для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі довідки, сформованої у квітні 2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що 1 квітня 2017 року ФГ Лукаш зареєстровано платником податку на додану вартість.

На підставі довідки щодо анулювання реєстрації платника ПДВ від 27 квітня 2018 року №2/16-31-12-11-48 Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято рішення від 5 травня 2018 року №515 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Лукаш .

Рішення прийняте у зв`язку з поданням до контролюючого органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг та відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Поряд із цим, судами встановлено, що у квітні 2018 року позивачем здійснювались операції з об`єктом оподаткування податком на додану вартість, а саме: придбавалися необхідні для посіву матеріали та послуги у ТОВ Альянс Агро та ФГ Дорошенко , на підтвердження чого до матеріалів справи долучено відповідні податкові накладні.

Крім того, 18 травня 2018 року позивачем до контролюючого органу подано декларацію з ПДВ за квітень 2018 року, яка була прийнята податковим органом.

Вважаючи рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 5 травня 2018 року №515 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Лукаш протиправним, таким, що прийняте без законної на те підстави, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації, до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Оскільки питання про анулювання реєстрації платника ПДВ вирішувалось відповідачем у травні 2018 року, суд вважав, що податковий місяць квітень 2018 року, у якому позивачем здійснювались операції з об`єктом оподаткування податком на додану вартість, мав бути врахований. У зв`язку із викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача станом на 5 травня 2018 року підстав до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Приймаючи протилежне рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції визнав спірне рішення законним з огляду на те, що ФГ Лукаш зареєстровано платником ПДВ 1 квітня 2017 року і протягом 12 послідовних податкових місяців (квітень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року) подавало до відповідача декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції правильно вирішив спір, з огляду на таке.

Статтею 184 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано підстави і порядок анулювання реєстрації платника податку.

Пунктом 184.1 статті 184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у випадках, визначених абзацами а - з цього пункту.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 184.10 статті 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Відповідно до пункту 5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130 (далі - Наказ № 1130) при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно з пунктом 5.5 Наказу № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

У свою чергу, підтвердним документом для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації у даному випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.

Судом встановлено, що ФГ Лукаш , яке зареєстроване платником ПДВ 1 квітня 2017 року, протягом 12 послідовних податкових місяців (квітень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року) подавало до відповідача декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

У зв`язку з цим 27 квітня 2018 року відповідачем було сформовано довідку щодо анулювання реєстрації платника ПДВ, на підставі якої 5 травня 2018 року №515 прийнято спірне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Лукаш .

Апеляційний суд обґрунтовано відхилив посилання позивача на наявність декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року з інформацією про суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 205 059,00 грн, як на підставу неправомірності спірного рішення, оскільки вказана декларація подана за квітень 2018 року, який є тринадцятим звітним періодом.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, декларацію за квітень 2018 року було подано позивачем до контролюючого органу 18 травня 2018 року, тобто, після прийняття відповідачем оскаржуваного у цій справі рішення.

Отже, оскільки статтею 184 ПК України обумовлено, що підставою до анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є сам факт подання податкової декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів протягом 12 послідових податкових місяців, та враховуючи, що декларація за квітень 2018 року була подана позивачем вже після прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про правомірність оскаржуваного рішення та відсутність правових підстав до його скасування.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що відповідачу необхідно було враховувати до розрахункового періоду податковий період травень 2017 року - квітень 2018 року, оскільки спірне рішення було прийняте у травні 2018 року, є безпідставними та не мають нормативно-правового підґрунтя.

Так, рішення від 5 травня 2018 року №515 було прийняте на підставі довідки щодо анулювання реєстрації платника ПДВ від 27 квітня 2018 року, як це передбачено підпунктом 3 абзацу 3 пункту 5.5 Наказу №1130. При цьому, жодних застережень щодо певних темпоральних рамок, які мають бути дотримані у період від дати складення такої довідки й до прийняття відповідного рішення, законодавство не містить. У зв`язку з цим не може йти мови про порушення відповідачем певних строків при прийнятті спірного рішення чи негативних наслідків їх порушення.

Доводи позивача щодо ймовірної втрати податкового кредиту в розмірі 205 059,00 грн, задекларованого у травні 2018 року, а також щодо безперешкодної реєстрації податкових накладних і подання звітності після анулювання реєстрації платника ПДВ, не впливають на правильність вирішення апеляційним судом спору.

Зважаючи на викладене та за встановлених обставин справи, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалене апеляційним судом рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Фермерського господарства Лукаш - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська