Рішення

від 18.06.2019 по справі 915/867/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року Справа № 915/867/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 22, оф. 401)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛА МИКОЛАЇ» (54034, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61-А)

про: розірвання договору та стягнення грошових коштів,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Іваненко Г.М., адвокат за ордером,

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

08.04.2019 товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 37 від 03.04.2019 про розірвання договору поставки товару № 4/5 від 04.05.2018 та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛА МИКОЛАЇ» суми боргу в розмірі 139400,00 грн та судового збору 4012,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки товару № 4/5/18 від 04.04.2018; накладних № TW-H8123-005 від 07.05.2018, № TW-H8137-004 від 17.05.2018, № TW-H8155-004 від 04.06.2018; рахунків-фактур № TW-С8122-010 від 02.05.2018, № TW-С8130-001 від 10.05.2018, № TW-С8145-011 від 30.05.2018; платіжних доручень № 6964 від 03.05.2018, № 7060 від 17.05.2018, № 7152 від 01.06.2018; договору № 4/56 ТЕ - 2018 від 12.11.2018 на проведення технічної експертизи шин, рахунку № 163 від 15.11.2018, платіжного доручення № 8702 від 21.11.2018, висновків за результатами технічної експертизи шин наданих ТОВ «БМП «МРІЯ» (5 шт.), протоколів про проведення ідентифікації шин (5 шт.); претензії № 133 від 18.12.2018 з доказами направлення; досудової вимоги про розірвання договору № 4/5/18 від 04.05.2018 та повернення коштів з доказами направлення; застосування норм статті 526 Цивільного кодексу України, статей 188, 193, 220 Господарського кодексу України та мотивовані таким: позивач уклав з відповідачем договір поставки автомобільних шин в кількості 20 шт. по ціні 25000,00 грн за шт. на загальну суму 500000,00 грн; під час експлуатації придбаних таким чином шин, п'ять шин розірвалися в період дії гарантійного строку експлуатації внаслідок виробничого браку виробника. Позивач направив відповідачу претензію в якій вимагав обміняти товар неналежної якості. Відповідач залишив цю претензію без відповіді та задоволення. Позивач внаслідок прострочення відповідачем заміни неякісних шин, втратив інтерес до виконання поставки заміни шин.

Ухвалою суду від 26.04.2019, після виправлення недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/867/19, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

02.05.2019 позивач із супровідним листом № 47 від 24.04.2019 надав суду належним чином завірену копію накладної № 4904410798647 та опису вкладення у цінний лист, копії яких додані до нової редакції позовної заяви № 44 від 18.04.2019.

10.05.2019 позивач на виконання вимог ухвали суду від 26.04.2019 із супровідним листом № 47 від 24.04.2019 надав суду оригінал накладної № 4904410798647 та опису вкладення у цінний лист, копії яких додані до нової редакції позовної заяви № 44 від 18.04.2019.

Ухвалою суду від 21.05.2019 розгляд справи було відкладено на 18 червня 2019 року о 12:00; викладено вимоги до позивача; визнано явку позивача в судове засідання, призначене на 18 червня 2019 року о 12:00 обов`язковою.

05.06.2019 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 65 від 03.06.2019 на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2019.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 26.04.2019 відповідачу було надано право 15-денний строк від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідач отримав копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.04.2019 у справі № 915/867/19 06.05.2019, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136401854. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву тривав до 21.05.2019 включно.

Разом з тим, ні протягом встановленого судом процесуального строку, ні станом на дату розгляду справи по суті, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

18.06.2019 в судове засідання з'явився лише повноважний представник позивача, якого суд заслухав. Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 18.06.2019 не направив, про причини нез'явлення суд не сповістив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 27.05.2019 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2019, на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136401854.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 18.06.2019 представник позивача підтвердив актуальність позовних вимог, доповів суду предмет та підстави позову, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Дану справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження.

18.06.2019 за результатами розгляду справи на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛА МИКОЛАЇ» та товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» був укладений договір поставки товару № 4/5/18 (далі – Договір), відповідно до предмету якого відповідач, як постачальник, зобов'язався протягом строку дії договору поставляти покупцю товар окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості (далі за текстом «товар»), що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а позивач, як покупець, взяв на себе зобов'язання приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

За умовами наведеного договору:

- договір вступає в дію з моменту його підпитання повноважними представниками сторін (п. 2.1 Договору);

- договір діє до 31 грудня 2018 року. Строк дії Договору щорічно продовжується відповідно до п. 2.3 (п. 2.2 Договору);

- у разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії Договору офіційного письмового повідомлення від будь-якої із сторін про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього Договору вважається автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно (п. 2.3 Договору);

- покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання цієї партії за накладною (п. 5.1 Договору);

- постачальник зобов'язаний поставляти покупцю товар окремими партіями та у строк, в кількості та асортименті, остаточно узгоджених сторонами в накладних (п. 6.1 Договору);

- при виявленні покупцем протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару, що не могли бути виявлені при звичайному прийманні товару, покупець вправі заявити рекламацію постачальнику. Обов'язковою умовою задоволення такої рекламації є експертний висновок, який видається компетентною установою. Висновок експертизи має визначити причини поломки товару, із зазначенням обставин відсутності вини покупця (п. 8.2 Договору);

- товар неналежної якості може бути обміняний протягом гарантійного строку при наявності документів, зазначених в п. 8.2 Договору. Гарантійний строк встановлено в 24 місяці (п. 9.1 Договору);

- за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену діючим законодавством України (п. 10.1 Договору);

- претензійні матеріали розглядаються сторонами протягом 30 календарних днів (п. 10.7 Договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступають немайнова та майнова вимоги позивача, як покупця, до відповідача, як постачальника, стосовно розірвання договору поставки, а також стягнення суми вартості неякісного товару та відшкодування збитків у вигляді оплати вартості експертного дослідження.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору відповідач поставив позивачу 20 автомобільних шин загальною вартістю 500000,00 грн, що підтверджується копіями накладних:

- № TW-H8123-005 від 07.05.2018 на суму 50000,00 грн (2 шт.);

- № TW-H8137-004 від 17.05.2018 на суму 200000,00 грн (8 шт.);

- № TW-H8155-004 від 04.06.2018 на суму 250000,00 грн (10 шт.).

Для здійснення оплати за поставлений товар відповідачем було оформлено позивачу рахунки-фактури:

- № TW-С8122-010 від 02.05.2018 на суму 50000,00 грн;

- № TW-С8130-001 від 10.05.2018 на суму 200000,00 грн;

- № TW-С8145-011 від 30.05.2018 на суму 250000,00 грн.

Позивачем, в свою чергу, була проведена повна оплата за наведеними накладними у відповідності до вищевказаних рахунків фактур на загальну суму 500000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень:

- № 6964 від 03.05.2018 на суму 50000,00 грн;

- № 7060 від 17.05.2018 на суму 200000,00 грн;

- № 7052 від 01.06.2018 на суму 250000,00 грн.

За твердженнями позивача, під час експлуатації придбаного товару, п'ять шин розірвалися в період дії гарантійного строку експлуатації внаслідок виробничого браку виробника.

Вищенаведені обставини не спростовані відповідачем.

У відповідності з умовами п.п. 8.2, 9.1 Договору, 12.11.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» та державним підприємством «Центр з сертифікації шин і гумотехнічних виробів «Сепрошинагтв» був укладений договір № 4/56ТЕ-2018 на проведення технічної експертизи шин.

Вартість експертного рахунку склала 14400,00 грн, відповідно до рахунку № 163 від 15.11.2018 та була оплачена позивачем платіжним дорученням № 8702 від 21.11.2018.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 337-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С2503 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 338-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С2501 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 339-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С3302 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 340-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С4802 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 341-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С3602 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

Відповідність серійних номерів досліджуваних експертом шин тим, які були поставлені відповідачем позивачу за видатковими накладними № TW-H8123-005 від 07.05.2018, № TW-H8137-004 від 17.05.2018, № TW-H8155-004 від 04.06.2018, підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛА МИКОЛАЇ» б/н та без дати (а.с. 39).

Таким чином, за результатами проведеної експертизи шин було встановлено, що 5 із досліджених шин являються виробничим браком.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивач оформив та скерував на адресу відповідача претензію № 133 від 18.12.2018, в якій просив останнього направити транспортний засіб з новими якісними шинами на адресу позивача та провести обмін бракованих шин на якісні, а також відшкодувати збитки у вигляді оплати вартості експертного дослідження бракованих шин шляхом перерахування 14400,00 грн на рахунок позивача. У випадку відсутності на складі відповідача потрібних шин, позивач пропонував перерахувати на його рахунок суму вартості бракованих шин 125000,00 грн та відшкодувати збитки у вигляді оплати вартості експертного дослідження бракованих шин шляхом перерахування 14400,00 грн, а всього таким чином перерахувати 139000,00 грн.

Відповідач залишив вказану претензію без належного реагування.

У подальшому, за твердженням позивача, останній, внаслідок прострочення відповідачем заміни неякісних шин, втратив інтерес до виконання поставки заміни шин.

З метою досудового врегулювання спору позивач оформив та скерував на адресу відповідача досудову вимогу № 24 від 21.02.2019 про розірвання договору № 4/5/18 від 04.05.2018 та повернення коштів, у якій позивач пропонував відповідачу достроково розірвати договір поставки товару № 4/5/18 від 04.05.2018 та просив перерахувати суму вартості неякісних шин 125000,00 грн та відшкодування збитків у вигляді вартості експертного дослідження бракованих шин 14400,00 грн.

За даними позивача відповідач відповіді на вказану претензію не надав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач по справі не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову, не спростував вищенаведені факти та обставини, не навів обґрунтованих причин за яких ним на час звернення позивача до суду з даним позовом не виконані умови спірного договору.

Вказане свідчить про істотне порушення відповідачем, як постачальником, умов Договору № 4/5/18 від 04.05.2018, зокрема в частині нездійснення обміну товару неналежної якості протягом гарантійного строку.

Суд вважає, що матеріали даної справи містять належні докази того, що відповідачем протягом тривалого часу не виконуються вищевказані умови Договору № 4/5/18 від 04.05.2018.

За правилами ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За такого позовні вимоги в частині розірвання договору поставки № 4/5/18 від 04.05.2018 є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми вартості неякісних шин у розмірі 125000,00 грн та відшкодування збитків у вигляді оплати вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14400,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари вже оплачені покупцем - вимагати повернення оплаченої суми.

Оскільки позивачем, шляхом надання суду відповідних доказів, доведено факт поставки на його адресу товару неналежної якості, а також здійснення оплати за вказаний товар, позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості неякісних шин слід визнати обґрунтованими.

Крім того, згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи які управлена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивачем доведено заподіяння йому збитків неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань. Так, позивачем було здійснено витрати по оплаті вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14400,00 грн.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено, що останнім суму вартості неякісних шин у розмірі 125000,00 грн та суму вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14400,00 грн зазначено вірно.

За такого позовні вимоги в цій частині матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати договір поставки товару № 4/5/18, укладений 04.05.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛА МИКОЛАЇ» та товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛА МИКОЛАЇ» (54034, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61-А; ідентифікаційний код 39225340) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 22, оф. 401; ідентифікаційний код 39342070) суму вартості неякісних шин у розмірі 125000,00 грн та відшкодування збитків у вигляді оплати вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14400,00 грн, а також 4012,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 22, оф. 401; ідентифікаційний код 39342070);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛА МИКОЛАЇ» (54034, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61-А; ідентифікаційний код 39225340).

Повне рішення складене та підписане судом 24.06.2019.

Суддя                                                                                 О.Г. Смородінова