Постанова

від 12.09.2019 по справі 915/867/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/867/19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Іваненко Г.М.;

від відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18 червня 2019 року, повний текст якого складений та підписаний 24 червня 2019 року

у справі № 915/867/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ

про розірвання договору та стягнення грошових коштів,

головуючий суддя - Смородінова О.Г.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 12.09.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

08.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 37 від 03.04.2019 про розірвання договору поставки товару № 4/5 від 04.05.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ суми боргу в розмірі 139400,00 грн та судового збору 4012,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки товару № 4/5/18 від 04.04.2018; накладних № TW-H8123-005 від 07.05.2018, № TW-H8137-004 від 17.05.2018, № TW-H8155-004 від 04.06.2018; рахунків-фактур № TW-С8122-010 від 02.05.2018, № TW-С8130-001 від 10.05.2018, № TW-С8145-011 від 30.05.2018; платіжних доручень № 6964 від 03.05.2018, № 7060 від 17.05.2018, № 7152 від 01.06.2018; договору № 4/56 ТЕ - 2018 від 12.11.2018 на проведення технічної експертизи шин, рахунку № 163 від 15.11.2018, платіжного доручення № 8702 від 21.11.2018, висновків за результатами технічної експертизи шин наданих ТОВ БМП МРІЯ (5 шт.), протоколів про проведення ідентифікації шин (5 шт.); претензії № 133 від 18.12.2018 з доказами направлення; досудової вимоги про розірвання договору № 4/5/18 від 04.05.2018 та повернення коштів з доказами направлення; застосування норм статті 526 Цивільного кодексу України, статей 188, 193, 220 Господарського кодексу України та мотивовані таким: позивач уклав з відповідачем договір поставки автомобільних шин в кількості 20 шт. по ціні 25000,00 грн за шт. на загальну суму 500000,00 грн; під час експлуатації придбаних таким чином шин, п`ять шин розірвалися в період дії гарантійного строку експлуатації внаслідок виробничого браку виробника. Позивач направив відповідачу претензію в якій вимагав обміняти товар неналежної якості. Відповідач залишив цю претензію без відповіді та задоволення. Позивач внаслідок прострочення відповідачем заміни неякісних шин, втратив інтерес до виконання поставки заміни шин.

Рішенням Господарського суду Миколївської області від 18.06.2019р. (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено в повному обсязі. Розірвано договір поставки товару № 4/5/18, укладений 04.05.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ та товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ . Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ суму вартості неякісних шин у розмірі 125000,00 грн та відшкодування збитків у вигляді оплати вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14400,00 грн, а також 4012,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2019 у справі №916/867/19 скасувати в частині стягнення збитків у вигляді витрат по оплаті вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14 400 грн, прийняти нове рішення, яким в цій частині позову відмовити.

Скаржник вважає оскаржуване рішення в частині стягнення збитків таким, що підлягає скасуванню, з огляду на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що витрати по оплаті вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14 400 грн. не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов`язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до актів цивільного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки від 04.05.2018р.

Також скаржник зазначає, що зазначені витрати не є збитками (шкодою) в розумінні ст.224 ГК України та ст.22 ЦК України, і не входять до складу ціни позову, не можуть стягуватись під виглядом збитків (шкоди). Витрати здійснені позивачем з метою отримання певних доказів для підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не можуть бути покладені на відповідача в якості збитків. Також, вказані витрати не відносяться і до судових витрат, які можуть бути покладені на відповідача по справі.

Таким чином, на думку скаржника, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: ст. 224 ГК України та ст.22 ЦК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ у відзиві на апеляційну скаргу від 26.07.2019р. висловило заперечення щодо її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2019р. у справі №915/867/19 залишити без змін.

У судовому засіданні 12.09.2019р. представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача участі у судовому засіданні не приймав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду, 04.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ (Покупець) був укладений договір поставки товару № 4/5/18 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Постачальник, зобов`язався протягом строку дії договору поставляти Покупцю товар окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості (далі за текстом товар ), що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною договору, а позивач, як покупець, взяв на себе зобов`язання приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

За умовами наведеного договору:

- договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками сторін (п. 2.1 Договору);

- договір діє до 31 грудня 2018 року. Строк дії Договору щорічно продовжується відповідно до п. 2.3 (п. 2.2 Договору);

- у разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії Договору офіційного письмового повідомлення від будь-якої із сторін про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього Договору вважається автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно (п. 2.3 Договору);

- покупець зобов`язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання цієї партії за накладною (п. 5.1 Договору);

- постачальник зобов`язаний поставляти покупцю товар окремими партіями та у строк, в кількості та асортименті, остаточно узгоджених сторонами в накладних (п. 6.1 Договору);

- при виявленні покупцем протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару, що не могли бути виявлені при звичайному прийманні товару, покупець вправі заявити рекламацію постачальнику. Обов`язковою умовою задоволення такої рекламації є експертний висновок, який видається компетентною установою. Висновок експертизи має визначити причини поломки товару, із зазначенням обставин відсутності вини покупця (п. 8.2 Договору);

- товар неналежної якості може бути обміняний протягом гарантійного строку при наявності документів, зазначених в п. 8.2 Договору. Гарантійний строк встановлено в 24 місяці (п. 9.1 Договору);

- за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену діючим законодавством України (п. 10.1 Договору);

- претензійні матеріали розглядаються сторонами протягом 30 календарних днів (п. 10.7 Договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін. На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу 20 автомобільних шин загальною вартістю 500000,00 грн, що підтверджується копіями накладних:

- № TW-H8123-005 від 07.05.2018 на суму 50000,00 грн (2 шт.);

- № TW-H8137-004 від 17.05.2018 на суму 200000,00 грн (8 шт.);

- № TW-H8155-004 від 04.06.2018 на суму 250000,00 грн (10 шт.).

Для здійснення оплати за поставлений товар відповідачем було оформлено позивачу рахунки-фактури:

- № TW-С8122-010 від 02.05.2018 на суму 50000,00 грн;

- № TW-С8130-001 від 10.05.2018 на суму 200000,00 грн;

- № TW-С8145-011 від 30.05.2018 на суму 250000,00 грн.

Позивачем, в свою чергу, була проведена повна оплата за наведеними накладними у відповідності до вищевказаних рахунків фактур на загальну суму 500000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень:

- № 6964 від 03.05.2018 на суму 50000,00 грн;

- № 7060 від 17.05.2018 на суму 200000,00 грн;

- № 7052 від 01.06.2018 на суму 250000,00 грн.

Позивач зазначає, що під час експлуатації придбаного товару, п`ять шин розірвалися в період дії гарантійного строку експлуатації внаслідок виробничого браку виробника.

У відповідності з умовами п.п. 8.2, 9.1 Договору, 12.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ та Державним підприємством Центр з сертифікації шин і гумотехнічних виробів Сепрошинагтв був укладений договір № 4/56ТЕ-2018 на проведення технічної експертизи шин.

Вартість експертного рахунку склала 14400,00 грн, відповідно до рахунку № 163 від 15.11.2018 та була оплачена позивачем платіжним дорученням № 8702 від 21.11.2018.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 337-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С2503 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 338-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С2501 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 339-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С3302 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 340-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С4802 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 341-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С3602 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

Відповідність серійних номерів досліджуваних експертом шин тим, які були поставлені відповідачем позивачу за видатковими накладними № TW-H8123-005 від 07.05.2018, № TW-H8137-004 від 17.05.2018, № TW-H8155-004 від 04.06.2018, підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ б/н та без дати (а.с. 39).

Таким чином, за результатами проведеної експертизи шин було встановлено, що 5 із досліджених шин являються виробничим браком.

Позивач направив відповідачу претензію від 18.12.2018 за № 133, в якій просив останнього направити транспортний засіб з новими якісними шинами на адресу позивача та провести обмін бракованих шин на якісні, а також відшкодувати збитки у вигляді оплати вартості експертного дослідження бракованих шин шляхом перерахування 14400,00 грн на рахунок позивача. У випадку відсутності на складі відповідача потрібних шин, позивач пропонував перерахувати на його рахунок суму вартості бракованих шин 125000,00 грн та відшкодувати збитки у вигляді оплати вартості експертного дослідження бракованих шин шляхом перерахування 14400,00 грн, а всього таким чином перерахувати 139000,00 грн.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

З метою досудового врегулювання спору позивач оформив та скерував на адресу відповідача досудову вимогу від 21.02.2019 за № 24, в якій позивач пропонував відповідачу достроково розірвати договір поставки товару № 4/5/18 від 04.05.2018 та просив перерахувати суму вартості неякісних шин 125000,00 грн та відшкодувати збитки у вигляді вартості експертного дослідження бракованих шин 14400,00 грн.

Досудову вимогу відповідач також залишив без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Предметом даного позову виступають немайнова та майнова вимоги позивача, як покупця, до відповідача, як постачальника, стосовно розірвання договору поставки, а також стягнення суми вартості неякісного товару та відшкодування збитків у вигляді оплати вартості експертного дослідження.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

За правилами ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Господарський суд дійшов висновку, що матеріали даної справи містять належні докази того, що відповідачем протягом тривалого часу не виконуються вищевказані умови Договору № 4/5/18 від 04.05.2018, а отже наявні правові підстави для розірвання договору поставки № 4/5/18 від 04.05.2018 та стягнення з відповідача суми вартості неякісних шин у розмірі 125000,00 грн.

Судове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2019р. в цій частині заявником апеляційної скарги не оскаржується.

Основні аргументи апеляційної скарги стосуються вимоги щодо відшкодування збитків у вигляді вартості експертного дослідження бракованих шин 14400,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2017 р. лише в даній частині. Як зазначалось вище, на виконання умов укладеного між сторонами Договору відповідач поставив позивачу 20 автомобільних шин загальною вартістю 500000,00 грн, що підтверджується копіями накладних. Позивачем, в свою чергу, була проведена повна оплата за наведеними накладними у відповідності до вищевказаних рахунків фактур на загальну суму 500000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

У позовній заяві зазначено, що під час експлуатації придбаного товару, п`ять шин розірвалися в період дії гарантійного строку експлуатації внаслідок виробничого браку виробника.

Вищенаведені обставини не спростовані відповідачем.

Пунктом 8.2. Договору поставки товару від 04.05.2018р. встановлено, що при виявленні покупцем протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару, що не могли бути виявлені при звичайному прийманні товару, покупець вправі заявити рекламацію постачальнику. Обов`язковою умовою задоволення такої рекламації є експертний висновок, який видається компетентною установою. Висновок експертизи має визначити причини поломки товару, із зазначенням обставин відсутності вини покупця.

У відповідності з умовами п.п. 8.2, 9.1 Договору, 12.11.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ та державним підприємством Центр з сертифікації шин і гумотехнічних виробів Сепрошинагтв був укладений договір № 4/56ТЕ-2018 на проведення технічної експертизи шин.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 337-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С2503 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 338-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С2501 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 339-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С3302 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 340-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С4802 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

В результаті експертного дослідження № ТЕ 341-2018 від 19.11.2018 встановлено, що шина 14.00R25 HILO LOFN B E TT HILO серійний номер FD131008С3602 має розриви у вигляді відшарування каркаса від брекетного пояса та є виробничим браком виробника.

Відповідність серійних номерів досліджуваних експертом шин тим, які були поставлені відповідачем позивачу за видатковими накладними № TW-H8123-005 від 07.05.2018, № TW-H8137-004 від 17.05.2018, № TW-H8155-004 від 04.06.2018, підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ б/н та без дати (а.с. 39).

Таким чином, за результатами проведеної експертизи шин було встановлено, що 5 із досліджених шин являються виробничим браком.

Вартість експертного рахунку склала 14400,00 грн, відповідно до рахунку № 163 від 15.11.2018 та була оплачена позивачем платіжним дорученням № 8702 від 21.11.2018р. (а/с 28).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України унормовано, що особа яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Як встановлено матеріалами справи, укладаючи спірний договір поставки товару сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов для даного виду договору, погодили їх взаємні права та обов`язки.

Позивачем, шляхом надання суду відповідних доказів, доведено факт поставки на його адресу товару неналежної якості, здійснення оплати за вказаний товар, а також доведено заподіяння йому збитків неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань.

Так, позивачем було здійснено витрати по оплаті вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14400,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт істотного порушення відповідачем, як постачальником, умов Договору № 4/5/18 від 04.05.2018 в частині поставки неякісного товару, внаслідок чого позивач був вимушений здійснити витрати на оплату вартості експертного дослідження бракованих шин, отже в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачеві витрати по оплаті вартості експертного дослідження бракованих шин у розмірі 14400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції про наявність всіх складових для стягнення збитків.

Посилання скаржника на те, що господарським судом невірно застосовано норми матеріального права. а саме ст.224 ГК України, колегія суддів відхиляє, оскільки таке посилання не відповідає обставинам справи, встановленим в результаті системного аналізу документів, які містяться в матеріалах справи та чинним нормам права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні положення містяться в ст. 22 ЦК України.

Отримавши від відповідача 20 шин, з яких 5 виявились неякісними, з виробничим браком, позивач вимушений був звернутись до компетентної установи для отримання експертного висновку, без якого претензія про неякісні шини не розглядалась би відповідачем у відповідності до п. 8.2. Договору поставки і вимушений був сплатити 14 400 грн. - вартості експертного дослідження.

Таким чином, в разі належного виконання відповідачем договірних зобов`язань по поставці якісних шин, позивач не вимушений був би замовляти експертне дослідження бракованих шин у розмірі 14 400 грн., отже ці втрати є збитками в розумінні ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України.

Зважаючи на викладене, доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Миколаївської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення від 18.06.2019р. не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного процесуального акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. "в" ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛА МИКОЛАЇВ залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2019р. у справі №915/867/19 без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

„13» вересня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький