УХВАЛА 24 червня 2019 року Київ справа №140/2289/18 касаційне провадження №К/9901/14409/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шипуліної Т.М., суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 в адміністративній справі №140/2289/18 за позовом Приватного підприємства “СТ” до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство “СТ” у серпні 2018 року звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання бездіяльності ГУ ДФС у Волинській області протиправною та зобов'язання підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань і пені в загальній сумі 170671,17грн. з Державного бюджету України та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 14.01.2019 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Волинській області щодо непередачі заяви Приватного підприємства «СТ» від 17.10.2018 № 131 про повернення надміру сплачених коштів до структурного підрозділу Волинської митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені. Зобов'язав Головне управління ДФС у Волинській області передати заяву Приватного підприємства «СТ» від 17.10.2018 №131 про повернення надміру сплачених коштів до структурного підрозділу Волинської митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.04.2019 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 залишив без змін. Головне управління ДФС у Волинській області 16.05.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №140/2289/18 є вимоги про визнання бездіяльності ГУ ДФС у Волинській області протиправною та зобов'язання підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань і пені в загальній сумі 170671,17грн. з Державного бюджету України та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, виходили з наступного. Судами з'ясовано, що 11.01.2018 Головне управління ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0000271408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 116730,69грн. (в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 93384,55грн., за штрафними санкціями - 23346,14грн.). Позивачем було сплачено на рахунок УДКСУ у Любомльському районі Волинської області кошти в загальній сумі 170671,17грн. згідно із платіжними дорученнями №1277 від 22.06.2018 на суму 93000грн., № 1354 від 17.07.2018 на суму 23730,69грн., № 1355 від 17.07.2018 на суму 53599,15грн., № 1359 від 18.07.2018 на суму 341,33грн. При цьому, у вказаних платіжних дорученнях у графі «призначення платежу» зазначено про сплату грошових зобов'язань згідно із податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2018 №0000271408, що оскаржується в апеляційному порядку, та пені. Судами встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, яка набрала законної сили, у справі № 803/812/18 за позовом ПП «СТ» до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення апеляційну скаргу ПП «СТ» задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 11.01.2018 №0000271408. Відтак, сплачені ПП «СТ» на рахунок УДКСУ у Любомльському районі Волинської області кошти в загальній сумі 170671,17грн. (згідно із платіжними дорученнями №1277 від 22.06.2018 на суму 93000грн., № 1354 від 17.07.2018 на суму 23730,69грн., № 1355 від 17.07.2018 на суму 53599,15грн., № 1359 від 18.07.2018 на суму 341,33грн. з призначенням платежу «сплата грошових зобов'язань згідно із податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2018 № №0000271408, що оскаржується в апеляційному порядку, та пені») в розумінні Податкового кодексу України є надміру сплаченими сумами грошових зобов'язань, на повернення яких з бюджету позивач має право. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідач протиправно не передав заяву позивача від 17.10.2018 № 131 про повернення надміру сплачених коштів до структурного підрозділу Волинської митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені. Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Разом з тим, у касаційній скарзі містяться застереження щодо застосування положень підпункту «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У зв'язку з тим, що обґрунтування відповідача щодо винятковості значення справи містять лише загальні посилання на значні втрати з Державного бюджету України, суд касаційної інстанції не вбачає підстав застосування застережень передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Інших випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, необґрунтованою. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В : 1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Волинській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 в адміністративній справі №140/2289/18 за позовом Приватного підприємства “СТ” до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. 2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2019 |
Оприлюднено | 25.06.2019 |
Номер документу | 82568033 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні