549/623/18
2/549/17/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Глущенко Н.М.
з участю секретаря Міщенко Т.А.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Шостака В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чорнухинської селищної ради Полтавської області, про визнання права власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, про визнання права власності на земельну ділянку, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно - земельна ділянка площею 8,12 га, яка знаходиться в адміністративних межах Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області та належала померлому згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Білоусівської сільської ради від 30 березня 2001 року.
Позивач не зверталася із заявою про прийняття спадщини, оскільки найближчим спадкоємцем померлого був його брат та її батько - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач є його єдиним спадкоємцем. Сама позивач не знала про наявність вищевказаного спадкового майна, яке залишилось після смерті її дядька ОСОБА_3 .
Також, нею було з`ясовано, що рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 18.02.2011 року спадщина у вигляді земельної ділянки площею 8,12 га була визнана відумерлою та передана у власність територіальній громаді Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.
Документи, що підтверджують право власності на спадкове майно, у неї відсутні, збереглася лише копія державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого на ім`я ОСОБА_3 ,відповідно до якого останньому належала земельна ділянка площею 8,12 га , розташована на території Білоусівської сільської ради.
Оригінал вищевказаного документу не зберігся.
Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 8,12 га, що знаходиться в адміністративних межах Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, яка належала померлому 21.01.2000 року її дядькові ОСОБА_3 та зобов`язати Білоусівську сільську раду Чорнухинського району Полтавської області передати ОСОБА_2 в натурі земельну ділянку площею 8,12 га, що знаходиться в адміністративних межах Білоусівської сільської ради Чорнухинського району.
Представник позивача адвокат Ступнік С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали. Головою Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області Швець А.І. надано відзив на позов, з якого вбачається, що Білоусівська сільська рада ніяким чином не порушувала цивільні права позивача, а Білоусівська сільська рада набула право власності на земельну ділянку площею 8,1199 га на законних підставах, у спосіб встановлений діючим законодавством.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.
Судом встановлено:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Білоусівською сільською радою Чорнухинського району Полтавської області, актовий запис № 01 (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 8,12 га розташованої на території Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.
Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 25.04.2001 р., земельна ділянка площею 8,12 га, яка розташована на території Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дійсно належала на праві приватної власності ОСОБА_3 (а.с.11).
Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 18.02.2011 р. були задоволені позовні вимоги прокурора Чорнухинського району в інтересах Білоусівської сільської ради про визнання спадщини відумерлою та передано у власність територіальної громади Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області земельну ділянку площею 8,12 га вартістю 110972,00 грн., згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Білоусівської сільської ради від 30 березня 2001 року, яка належала померлому ОСОБА_3 . (а.с.19).
Відповідно до положень п. 4 та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК України в редакції 1963 року. Лише у випадку, коли спадщина відкрилась після 1 липня 2003 року та не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування на підставі ЦК України в редакції 1963 року , право спадкування виникає також у спадкоємців за законом третьої, четвертої та п`ятої черг відповідно до статей 1263-1265 ЦК України в редакції 2004 року.
Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК України в редакції 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, спадщина відкрилась до 01.01.2004 року, тому до застосування підлягають норми ЦК УРСР 1963 року.
Згідно ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом та за заповітом.
Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, які були живими на час смерті спадкодавця.
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних долях діти, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1,2 ст. 548 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв, а прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину фактично прийняв його брат ОСОБА_4 шляхом управління та володіння спадковим майном.
Однак, оформити право власності на спадкове майно, ОСОБА_4 не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Білоусівською сільською радою Чорнухинського району Полтавської області.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав нотаріальному органу по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Як зазначено в ст. 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Відповідно до ч.1 ст 551 ЦК УРСР якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_5 виданого 04.02.1961 року Білоусівським с/ЗАГС Чорнухинського району Полтавської області (а.с. 7)
Також судом встановлено факт того, що позивач є племінницею ОСОБА_3 , що підтверджується копією рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 04 березня 2019 року. (а.с.107-108).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, встановлені вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, обставини не підлягають повторному доказуванню та оцінці.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Згідно ст. 1280 ЦК України якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.
Земельна частка (пай), яка належала ОСОБА_3 , визнана відумерлою спадщиною та передана у власність Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Оскільки таке майно увійшло до складу земель комунальної власності, воно збереглося і може бути передано спадкоємцю.
Передача спадкового майна спадкоємцю припиняє його статус відумерлої спадщини та право територіальної громади на це майно.
Строк, протягом якого спадкоємець має право вимагати передання відумерлого майна в натурі, законом не обмежений.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
Таким чином, судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , проте пропустила строк для подання заяви для прийняття спадщини.
Також, встановлено, що частина майна, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося в натурі.
Разом з тим, суд вважає, що для отримання свідоцтва про право власності за законом на спадщину є об`єктивні перешкоди, оскільки втрачені оригінали документів, необхідні для звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини.
Таким чином, з метою захисту прав і свобод громадян України, яким є позивач, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки позивач не має можливості в інший спосіб підтвердити своє право на спадщину.
Також необхідно зазначити, що оскільки на даний час Білоусівської сільської ради не існує, так як відповідно до рішення 1 сесії 7 скликання Чорнухинської селищної ради від 09 січня 2019 року "Про початок реорганізації Білоусівської, Вороньківської, Гільцівської, Кізлівської, Мелехівської, Мокіївської, Постав- Муківської , Харсіцької сільських рад шляхом приєднання до Чорнухинської селищної ради" №12 вирішено почати процедуру реорганізації Білоусівської сільської ради місцезнаходження с.Білоусівка Чорнухинського району Полтавської області шляхом приєднання до Чорнухинської селищної ради місцезнаходження вул.Центральна,39 селище Чорнухи Чорнухинського району Полтавської області. Реорганізацію завершити до 1 квітня 2019 р. Чорнухинська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Білоусівської сільської ради, тобто є відповідачем по справі.
Судові витрати необхідно віднести за рахунок позивача згідно заяви його представника адвоката Ступніка С.В. від 04.06.2019 .
Керуючись ст.1280 ЦК України, ст. ст. 12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до Чорнухинської селищної ради Полтавської області, про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 8,1199 га, кадастровий номер НОМЕР_6 , що знаходиться в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Полтавської області, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №7.
Зобов`язати Чорнухинську селищну раду Полтавської області передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 8,1199 га, кадастровий номер НОМЕР_6 , що в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Полтавської області, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Чорнухинський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2019 року.
Суддя
Суд | Чорнухинський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2019 |
Оприлюднено | 25.06.2019 |
Номер документу | 82577951 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чорнухинський районний суд Полтавської області
Глущенко Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні