Рішення

від 20.06.2019 по справі 816/1874/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 816/1874/18

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

суддів - Слободянюк Н.І., Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гнітько О.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 816/1874/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №16 від 07 травня 2018 року, яким відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у здійсненні з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- визнання протиправними дій Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 , як особі, яка має статус інваліда війни 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні обов`язків військової служби, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та згідно із пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язання Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року, з врахуванням проведених виплат, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та згідно із пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, із виплатою різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі №816/1874/18, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Юр`ївська, 1А, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200, код ЄДРПОУ 40376992) про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

23 травня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, у якій він просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року по справі №816/1874/18 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. У зв`язку з винесенням вказаного рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 816/1874/18.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі №816/1874/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справу №816/1874/18 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами вирішено розглядати колегією у складі трьох суддів у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання для розгляду справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії на 10:15 21 червня 2019 року.

14 червня 2019 року до суду надійшов відзив Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на заяву /а.с. 135-138/, у якому представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №816/1874/18 в силі, посилаючись на те, що відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку та приймаючи рішення про відмову в проведенні перерахунку №16 від 07.05.2018 управління діяло у межах повноважень та у спосіб визначений чинними на той момент нормативно-правовими актами.

Заявник у судовому засіданні підтримав вимоги заяви про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №816/1874/18 та просив ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Представник відповідача Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління /а.с. 141/.

Відповідно до приписів частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Позивач, як пенсіонер, перебуває на обліку у Кобеляцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач 03.05.2018 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок та виплату пенсії обчисленої відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 27/.

Рішенням від 07.05.2018 № 16 Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії оскільки період його перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не співпадає з періодом проходження дійсної строкової військової служби /а.с. 30/.

Не погодившись із відмовою у перерахунку його пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.

У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 816/1874/18 суд дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі. Зважаючи на те, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, дія норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на нього не поширюється.

Зважаючи на вищевикладене, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі №816/1874/18, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Юр`ївська, 1А, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200, код ЄДРПОУ 40376992) про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено /а.с. 60-64, 110-115/.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28 листопада 1991 року (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.17 №2136-VIII.

Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі №816/1874/18, висновки якого ґрунтуються на положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII, підлягає перегляду за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 1) серії НОМЕР_2 , видним Полтавською облдержадміністрацією 19.04.2019, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 129/.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 /а.с. 18, /.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив строкову службу з 05.05.1978 по 02.06.1980, про що відповідачем зазначено у оскаржуваному рішенні №16 від 07.05.2018, а отже визнано відповідачем /а.с 31/.

ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.06.1986 по 14.08.1986, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 , довідками Новосанжарського районного військового комісаріату від 19.08.1986 №110, від 07.05.2014 №267, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 20, 21, 23/.

З урахуванням наведеного вище, та враховуючи, що з 25 квітня 2019 року норма частини третьої статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.", суд дійшов висновку, що позивач з 25 квітня 2019 року має право на перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд зазначає, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.19 №1-р(II)/2019 визначено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 25 квітня 2019 року.

Згідно з статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 91 Конституції України встановлено, що Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9.02.99 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, саме з 25 квітня 2019 року норма частини третьої статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.".

Таким чином, підстави для застосування до спірних правовідносин норми частини 3 статті 59 Закону №796-XII у редакції рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019 до дати ухвалення цього рішення відсутні з огляду на положення статті 152 Конституції України та пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про зобов`язання Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року. В іншій частині ця позовна вимога задоволенню не підлягає.

Разом з тим, враховуючи принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №16 від 07 травня 2018 року, яким відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у здійсненні з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а також про визнання протиправними дій Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 , як особі, яка має статус інваліда війни 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні обов`язків військової служби, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та згідно із пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, - оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення та вчинення оскажуваних дій вимога частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі військовослужбовців у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби була чинною.

Частиною 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Беручи до уваги наведене, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 816/1874/18 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Кунцеве, Новосанжарський район, Полтавська область, 39314) до Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40376992, вул. Юр`ївська, 1-А, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200) про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Порядок розподілу судових витрат встановлений статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктів 9, 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" /у редакції чинній на час звернення до суду з даним позовом/ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи та судовий збір за подання позовної заяви не сплачував.

Відтак, оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245, 262, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі №816/1874/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 816/1874/18 скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Кунцеве, Новосанжарський район, Полтавська область, 39314) до Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40376992, вул. Юр`ївська, 1-А, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200) про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Кобеляцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Кунцеве, Новосанжарський район, Полтавська область, 39314) пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 24 червня 2019 року.

Головуючий суддя С.С. Сич

суддя Н.І. Слободянюк

суддя О.В. Гіглава