Постанова

від 20.06.2019 по справі 464/4918/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/4918/18 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/811/1501/19 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м.Львів

Справа №464/4918/18

Провадження № 22ц/811/1501/19

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сихівського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 19 березня 2019 року (суддя Чорна С.З.) ,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОРГРЕС , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Приватного акціонерного товариства ЛЬВІВОРГРЕС , Львівської міської ради, Сихівської районної адміністраціїЛьвівської міської ради , про скасування запису,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовом про скасування запису про державну реєстрацію ОСББ ОРГРЕС . В обгрунтування позову посилається на те, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Будинок складається із двох під`їздів. В першому під`їзді цього будинку створено ОСББ ОРГРЕС який має статус гуртожитку. Другий під`їзд має статус житлового будинку і перебуває у комунальній власності міста. Зазначає, що згідно листа Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 34-4912 від 14 червня 2018 року гуртожиток не передавався у власність територіальної громади м.Львова. Вказує, що згідно листа Львівської міської ради від 9 листопада 2016 року створення об`єднання на одному поверсі або в одному під`їзді багатоквартирного будинку законом не передбачено. Згідно листа Львівської міської ради № 2501-2356 від 7 серпня 2018 року питання надання гуртожитку ПрАТ ЛЬВІВОРГРЕС на АДРЕСА_1 статусу житлового будинку не було розглянуто. Стверджує, що порушення чинного законодавства щодо створення ОСББ ОРГРЕС , який на даний час працює неналежним чином, порушує її (позивача) права, як співвласника, оскільки ним виставляються рахунки за комунальні послуги. Допускає, що державна реєстрація ОСББ ОРГРЕС відбулась через недбалість працівників Управління державної реєстрації чи підроблених документів із завідомо неправдивою інформацією, які були надані при реєстрації ОСББ ОРГРЕС . Просить позов задовольнити.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року в позові відмовлено.

Рішення суду оскаржує позивач. Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким що порушує її законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права.Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на доводи позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 . Квартира приватизована згідно з Законом України Про приватизацію державного житлового фонду .

Частинами 5-7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі аналізу наявних у справі доказів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 не доведено неправомірність дій державного реєстратора при реєстрації юридичної особи ОСББ ОРГРЕС , вона не довела, що зазначеною реєстрацією порушуються її права та законні інтереси.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Крім цього, статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Із аналізу вищенаведеної норми вбачається, що такою не передбачено такий спосіб захисту прав, як скасування державної реєстрації юридичної особи, а тому суд не може зобов`язати відповідача до вчинення такої дії.

На звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в позові, оскільки позивачем не доведено порушення її прав реєстрацією ОСББ ОРГРЕС .

З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 червня 2019 року.

Головуючий

Судді