ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/7071/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі Паруснікова Ю.Б. - головуючого, Білецької Л.М., Чередка А.Є. від 01 квітня 2019 року
за позовом Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Белгаз", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгаз"
про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі; зобов'язання відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на земельній ділянці; зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку,
(за участю представників: ФОП Потапенко О.М. - особисто)
Історія справи
Обставини справи, встановлені судами
1 . Рішенням Курилівської селищної ради № 214-18/У від 29.07.2008 затверджено проект відведення земельної ділянки та надано Приватному підприємцю Потапенку О.М. в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,10 га пасовищ для комерційного використання із земель загального користування на території Курилівської селищної ради.
2. У наданому містобудівному обґрунтуванні відповідачу погоджено розташування на земельній ділянці ринку з продажу будматеріалів в смт Курилівка в районі мостового переходу; на території ринку передбачено влаштування таких об'єктів: магазинів, складів, відкритих майданчиків продажу, офісної будівлі, а також кафе, невеликого готелю, стоянки автомобілів та інших обслуговуючих споруд.
3. Відповідно до проектної документації спірна земельна ділянка відведена відповідачу в тому числі під будівництво кафе з приміщеннями адміністративно-побутового призначення, склад лісопиломатеріалів, магазин, дизельну, склад будівельних матеріалів, для обслуговування магазину та кафе.
4. 23.08.2008 між Курилівською селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємцем Потапенком Олегом Миколайовичем (орендар) укладено договір оренди від 23.08.2008 (далі - договір) земельної ділянки загальною площею 0,10 га (пасовища) для комерційного використання, розташовану у смт Курилівка по вул. Зарєчній, кадастровий номер 1223756800:02:005:0989, строком на 49 років та правом передачі земельної ділянку в суборенду (без зміни ії цільового призначення). Державна реєстрація договору здійснена 24.10.2008 за № 040802301685.
4.1 . Пунктами 14, 15, 18, 27 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ринку лісопилобудматеріалів; цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання; встановлена заборона зміни цільового призначення земельної ділянки; орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
5. 19.12.2016, 01.09.2017 та 07.09.2017 комісією позивача складено акти обстеження земельної ділянки, якими встановлено, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням: на земельній ділянці без будь-яких дозволів встановлена газозаправочна станція з метою одержання неправомірного прибутку.
6. 06.03.2017 та 06.03.2018 між ФОП Потапенко О.М. та ТОВ "Востокгаз" укладено договори № 06/03/17 та №06/03/18 оренди майданчику з твердим покриттям загальною площею 250 квадратних метрів за адресою: смт Курилівка вул. Зарічна 21 для розміщення та експлуатації автомобільного газозаправного пункту.
7. Факт наявності договору суборенди з ТОВ "Востокгаз" та розміщення на земельній ділянці автомобільного газозаправного пункту відповідачем та третьою особою не заперечується.
8. Згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту по вул. Заречна, 21 в с. Курилівка, Петриківського району Дніпропетровської області, площею 0,10 га, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням, згідно Класифікації видів цільового призначення земель підрозділ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
9 . Згідно з інформацією Державного земельного кадастру від 04.12.2017 спірна земельна ділянка має цільове призначення: 1.11.3. - роздрібна торгівля та комерційні послуги.
Короткий зміст позовних вимог
10 . У липні 2017 року Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича (далі - ФОП Потапенко О.М., відповідач) про розірвання договору оренди землі від 23.08.2008; зобов'язання відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на орендованій земельній ділянці та повернути вказану ділянку позивачу.
11 . Позовна заява мотивована тим, що передана в оренду земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням, оскільки останнім самовільно, без будь-яких дозвільних документів, встановлено газозаправну станцію, чим порушено умови договору оренди, яким заборонено самовільну забудову земельної ділянки. Зазначене є безумовною підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) за ініціативою позивача, як орендодавця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Справа розглядалась судами неодноразово.
12.1 . Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року в позові відмовлено.
13. Рішення мотивовано тим, що за умовами договору оренди відповідач має право самостійно господарювати на орендованій землі з дотриманням вимог законодавства та умов договору, а сама по собі вказівка в договорі на те, що земельна ділянка передається для розміщення ринку лісопилобудматеріалів не визначає єдиний можливий вид комерційної діяльності відповідача. Відповідно до містобудівної та проектної документації на земельній ділянці відповідачу надано дозвіл на будівництво значної кількості приміщень та споруд. Отже, майданчик з твердим покриттям, який є об'єктом інфраструктури, збудовано відповідачем в межах дозволених до розміщення на ділянці об'єктів у містобудівному обґрунтуванні, а змонтований на ньому автомобільний газозаправний пункт не має фундаменту та є тимчасовою спорудою.
14. За висновком суду, з урахуванням вимог частини 5 статті 20 ЗК України, у даному випадку має місце зміна порядку використання земельної ділянки, наданої для комерційного використання, а не використання її відповідачем не за цільовим призначенням.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
15. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01 квітня 2019 року вказане судове рішення скасовано частково, позов задоволений частково. Розірвано договір оренди землі від 23.08.2008; зобов'язано відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану в смт. Курилівка по вул. Зарєчній. В іншій частині позову відмовлено.
16. За наслідками аналізу змісту статей 18-20 ЗК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що кожна земельна ділянка має конкретне цільове призначення під яким слід розуміти встановлені законодавством та конкретизовані відповідними органами влади допустимі межі використання земельної ділянки. При цьому цільове призначення земельної ділянки визначає той спосіб її використання, який встановлено для цієї ділянки.
17. Оскільки спірна земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься категорії до земель житлової та громадської забудови, відведена відповідачу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з улаштуванням магазинів, складів, відкритих майданчиків продажу, офісної будівлі, а також кафе, невеликого готелю, стоянки автомобілів та інших обслуговуючих споруд, а за умовами договору оренди від 23.08.2008 саме для ринку лісопилобудматеріалів, то відповідач не мав права використовувати цю ділянку для інших цілей, у тому числі розміщувати на ній інші споруди. Отже, розміщення на земельній ділянці автомобільного газозаправного пункту є порушенням її цільового використання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18. Не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
19. Земельна ділянка використовується за цільовим призначенням - комерційне використання, а розташування на ній третьою особою автомобільного газозаправного пункту є різновидом комерційного використання земельної ділянки та відбулося на підставі договору суборенди, укладення якого дозволено умовами спірного договору оренди.
20 . Судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки наступним обставинам: розташований на земельній ділянці автомобільний газозаправний пункт є тимчасовою спорудою, а тому для його розміщення на ділянці не потрібно вносити зміни до містобудівної документації; на земельній ділянці знаходиться належне позивачу нерухоме майно - капітальна будівля, навіси та майданчик з твердим покриттям, на якому безпосередньо і перебуває газозаправний пункт.
Позиція інших учасників справи
21. Позивач у відзиві на касаційну скаргу погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та стверджує про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, без погодження з позивачем розміщення автозаправного пункту.
22. Відповідно до статті 118 ГПК України Верховний Суд не приймає та не розглядає надісланий ТОВ "Востокгаз" 11.06.2019 відзив на касаційну скаргу внаслідок пропуску останнім встановленого в ухвалі Суду від 25.04.2019 процесуального строку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
23. Приписами статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Вказаній нормі кореспондує норма пункту "а" частини першої статті 96 ЗК України, згідно з якою землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
24. Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.
25 . Частиною першою статті 32 наведеного Закону визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
26. Судами встановлено, що спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, а відповідно до містобудівної документації та документації із землеустрою надана відповідачу для комерційного використання під розміщення ринку з продажу будматеріалів з влаштуванням таких об'єктів: магазинів, складів, відкритих майданчиків продажу, офісної будівлі, а також кафе, невеликого готелю, стоянки автомобілів та інших обслуговуючих споруд.
27. За умовами договору оренди від 23.08.2008 земельна ділянка надана відповідачу для комерційного використання - влаштування ринку лісопилобудматеріалів.
28 . Отже, категорія спірної земельної ділянки за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, а погоджений відповідачу вид її використання - комерційне використання, розміщення ринку з продажу будматеріалів з влаштуванням визначеного в містобудівній документації переліку об'єктів.
29 . Судами встановлено, що правовою підставою для розірвання спірного договору оренди позивач визначає пункт "ґ" частини першої статті 141 ЗК України, якою визначено підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою її використання не за цільовим призначенням.
29.1. Відповідне порушення позивач убачає в розміщенні відповідачем без дозволу орендодавця на орендованій земельній ділянці автомобільного газозаправного пункту, тобто споруди, яка відсутня у переліку погоджених для розташування на земельній ділянці об'єктів, за відсутності окремого дозволу позивача на таке розміщення.
30. Отже, саме самовільне розміщення відповідачем тимчасової споруди (об'єкту) на земельній ділянці стало тією обставиною, з якою позивач та суд апеляційної інстанції пов'язують зміну відповідачем цільового призначення земельної ділянки.
31. Проте Верховний Суд з наведеним не погоджується з огляду на таке.
32 . За приписами статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
33. Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
34. Отже, земельне законодавство розрізняє поняття "категорія земельної ділянки за цільовим призначенням" та "вид використання земельної ділянки в межах певної категорії".
35. У зв'язку із викладеним та враховуючи частину 5 статті 20 ЗК України, Верховний Суд підтримує правомірний висновок суду першої інстанції (пункт 14 Постанови), що самовільне розташування тимчасової споруди на земельній ділянці, що була передана в оренду під розміщення об'єктів комерційного призначення - будівель і споруд в межах категорії земельної ділянки "землі житлової та громадської забудови", не є зміною цільового призначення земельної ділянки.
36. Помилкові висновки суду апеляційної інстанції в пунктах 16, 17 Постанови щодо змісту спірних правовідносин є наслідком безпідставного ототожнення цим судом законодавчо розрізнених понять категорії земельної ділянки за цільовим призначенням та порядку використання земельної ділянки в межах певної категорії.
37. У зв'язку з чим, з огляду в тому числі на основоположний принцип диспозитивності господарського судочинства (стаття 14 ГПК України) Верховний Суд погоджується з обґрунтованим висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог саме з наведених позивачем підстав - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
38. У той же час Верховний Суд зазначає, що розміщення відповідної споруди без згоди позивача може свідчити про порушення відповідачем погодженого йому виду використання земельної ділянки, що є окремою самостійною підставою для захисту прав орендодавця, у тому числі шляхом розірвання договору оренди, проте з інших, відмінних від заявлених у даному провадженні, правових підстав.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39 . Допущене судом апеляційної інстанції неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі. У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат
40. З урахуванням вимог статей 129, 315 ГПК України внаслідок задоволення касаційної скарги витрати відповідача зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича задовольнити.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/7071/17 скасувати.
3 . Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року у справі № 904/7071/17 залишити в силі.
4 . Стягнути з Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області (51840, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт. Курилівка, вул. Щаслива, 58; ідентифікаційний код 04339681) на користь Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича (51840, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт. Курилівка, вул. Жовтнева, 51; ідентифікаційний код 2284614139) 6 400 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2019 |
Оприлюднено | 25.06.2019 |
Номер документу | 82599591 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні