Постанова

від 12.06.2019 по справі 914/2867/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/2867/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Генеральної прокуратури України - Голуба Є.В.,

Міністерства оборони України - Васильківського В.А.,

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Західенергокомплект" - не з'явився,

Публічного акціонерного товариства

"Укрсоцбанк" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергокомплект"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 (у складі колегії суддів: Кравчук Н.М. (головуючий), Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2017 (у складі колегії суддів: Манюк П.Т.(головуючий), Пазичев В.М., Фартушок Т.Б.)

у справі № 914/2867/16

за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергокомплект",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк",

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Перший заступник військового прокурора Західного регіону України (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - МОУ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергокомплект" (далі - ТОВ "Західенергокомплект"), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 16.02.2017, просив витребувати з володіння та користування відповідача нерухоме майно - складську будівлю літ. Б-2 загальною площею 1 209,5 кв. м (попередня площа 1 188,3 кв. м), яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Київська, 24 (колишня адреса - вул. Лесі Українки, 45).

Позовні вимоги обґрунтовано обставинами незаконного вибуття зазначеного нерухомого майна з державної власності, що встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі № 914/723/15, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.09.2013 № 18, укладений між Державним підприємством (далі - ДП) МОУ "Західвійськбуд" і ТОВ "Західенергокомплект", і зобов'язано ТОВ "Західенергокомплект" повернути будівлю складу 1 188,3 кв. м по вул. Лесі Українки, 45 у с. Малехів до державної власності в особі МОУ.

Оскільки спірне нерухоме майно придбано ТОВ "Західенергокомплект" у особи, яка не мала права його відчужувати, наслідком недійсності угоди, укладеної з такими порушеннями, на думку позивача, є повернення майна з чужого незаконного володіння шляхом його витребування.

ТОВ "Західенергокомплект" проти позову заперечило та заявило про застосування позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.12.2016 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.04.2017, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2019, позов задоволено. Витребувано з володіння та користування ТОВ "Західенергокомплект" нерухоме майно - складську будівлю літ. Б-2 загальною площею 1 209,5 кв. м (попередня площа 1 188,3 кв. м) за наведеною вище адресою.

Судові рішення мотивовано доведеністю позовних вимог і наявністю правових підстав для витребування майна з володіння та користування ТОВ "Західенергокомплект". Суди дійшли висновку, що об'єкт нерухомості - складська будівля літ. Б-2, загальною площею 1 209,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Київська, 24, є однією і тією ж будівлею за іншою попередньою адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Лесі Українки, 45, площею 1 188,5 кв. м; загальна площа даної будівлі змінилася з 1 188,3 кв. м на 1 209,5 кв. м за рахунок переобмірів та уточнення площ. Отже, з встановлених фактичних обставин справи саме ТОВ "Західенергокомплект" не сприяло виконанню рішення суду у справі № 914/723/15 у встановленому законом порядку і не вживало до цього необхідних дій. Внаслідок таких дій відповідача, що полягають у незаконному володінні приміщенням, позивач позбавлений можливості реалізувати гарантоване законом право щодо розпорядження своїм майном. Також суди дійшли висновку щодо відсутності підстав для застосування позовної давності, оскільки право на витребування спірного майна на підставі частини 1 статті 387 ЦК у власника майна - МОУ виникло з 22.08.2016, після відмови державного реєстратора у державній реєстрації права державної власності на нерухоме майно, отже, строк позовної давності не пропущено.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у квітні 2019 року ТОВ "Західенергокомплект" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційну скаргу ТОВ "Західенергокомплект" обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні справи не враховано та не надано відповідної правової оцінки тим обставинам, що чинним законодавством не передбачено порядку повернення майна, відомості про яке виключено з Державного реєстру речових прав; невиконання рішення суду у справі № 914/723/15 не є підставою для витребування спірного майна шляхом подання окремого позову; у процесі виконання рішення суду у справі № 914/723/15 між сторонами підписано акт приймання-передачі майна; скаржник володіє спірним нерухомим майном на законних підставах, що підтверджено свідоцтвом про право власності від 08.06.2012; судами застосовано одночасно два взаємовиключних способу захисту, що не відповідає положенням статей 216, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

У відзивах на касаційну скаргу Заступник військового прокурора Західного регіону України та МОУ зазначають про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

ТОВ "Західенергокомплект", ПАТ "Укрсоцбанк" в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/723/15 за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі МОУ до ДП МОУ "Західвійськбуд", ТОВ "Західенергокомплект" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.09.2003 № 18, укладеного між відповідачами, та застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2015 у справі № 914/723/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015, рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2015 у справі № 914/723/15 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.09.2003 № 18, укладений між ДП МОУ "Західвійськбуд" і ТОВ "Західенергокомплект", щодо відчуження нерухомого майна - будівлі складу площею 1 188,3 кв. м по вул. Лесі Українки, 45 у с. Малехів, Жовківського р-ну Львівська обл., і зобов'язано ТОВ "Західенергокомплект" повернути зазначене нерухоме майно до державної власності в особі МОУ у господарське відання ДП МОУ "Західвійськбуд". Стягнуто з ДП МОУ "Західвійськбуд" на користь ТОВ "Західенергокомплект" 154 440,00 грн - вартість об'єкта нерухомості.

Під час розгляду справи № 914/723/15 судом було встановлено, що рішенням Малехівської сільської ради від 19.09.2002 № 4 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за ДП МОУ "Західвійськбуд" визнано право загальнодержавної власності на майно, яке є предметом оспорюваного договору від 15.09.2003 № 18, та належить ДП МОУ "Західвійськбуд" на праві повного господарського відання. У статуті ДП МОУ "Західвійськбуд" зазначено, що воно засноване на майні Збройних Сил України, його майно є державною власністю, закріплюється за ним на праві повного господарського відання і відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що встановлюється законодавством.

За результатами розгляду справи № 914/723/15 апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів надання МОУ дозволу на відчуження державного майна за вказаним договором, а, отже, визнав недійсним договір купівлі-продажу від 15.09.2003 № 18, за яким ДП МОУ "Західвійськбуд" продало це майно ТОВ "Західенергокомплект", та застосував правові наслідки недійсності правочину відповідно до частини 1 статті 216 ЦК.

ТОВ "Західенергокомплект" рішення суду у справі № 914/723/15 не виконало, майно до державної власності не повернуло.

22.08.2016 державним реєстратором Управління державної реєстрації Львівської міської ради було відмовлено МОУ у державній реєстрації права державної власності на зазначений об'єкт нерухомого майна, оскільки запис щодо цього майна є погашеним у зв'язку зі знищенням об'єкта. Натомість, за повідомленням державного реєстратора, за ТОВ "Західенергокомплект" на праві приватної власності зареєстровано складську будівлю літ. Б-2 загальною площею 1 209,5 кв. м (попередня площа 1 188,3 кв. м), яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Київська, 24 (колишня адреса - вул. Лесі Українки, 45).

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Прокурора, заявлена в інтересах держави в особі МОУ, до ТОВ "Західенергокомплект" щодо витребування з володіння та користування відповідача нерухомого майна - складської будівлі літ. Б-2 загальною площею 1 209,5 кв. м (попередня площа 1 188,3 кв. м), яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Київська, 24 (колишня адреса - вул. Лесі Українки, 45), у порядку статей 387, 388 ЦК.

Прокурор, в обґрунтування вимог, посилається на те, що будівля складу площею 1 188,3 кв. м і площею 1 209,5 кв. м є одним і тим же об'єктом, що підтверджується довідкою Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 26.07.2016 № 2335, в якій зазначено, що у зв'язку з переобмірами та уточненням площ складської будівлі по вул. Київській, 24 у с. Малехів змінено площу до 1 209,5 кв. м. Разом із тим адресу вказаної будівлі змінено згідно з рішенням Малехівської сільської ради Жовківського р-ну від 31.01.2006 № 525. Спірний об'єкт згідно з судовими рішеннями у справі № 914/723/15 підлягав поверненню до державної власності, проте ТОВ "Західенергокомплект" це рішення не виконало та об'єкт не повернуло.

З метою з'ясування дійсних обставин справи, судом апеляційної інстанції було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

За результатами проведеної судової експертизи було надано висновок експерта від 27.08.2018 № 3636, згідно з яким було встановлено, що знищення складської будівлі літ. Б-2, загальною площею 1 188,5 кв. м за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Лесі Українки, 45, не відбулося; об'єкт нерухомості - складська будівля літ Б-2, загальною площею 1 209,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська обл, Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Київська, 24, є однією і тією ж будівлею за іншою попередньою адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Лесі Українки, 45,, площею 1 188,5 кв. м; загальна площа даної будівлі змінилася з 1 188,3 кв. м на 1 209,5 кв. м за рахунок переобмірів та уточнення площ.

За встановлених обставин у справі № 914/2867/16, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що саме ТОВ "Західенергокомплект" не сприяло виконанню рішення у справі № 914/723/15 у визначеному законом порядку, як це вимагається статтею 12-1 Конституції України, і не вживало до цього необхідних дій. Внаслідок таких дій відповідача, що полягають у незаконному володінні приміщенням, позивач не має можливості реалізувати гарантовані законом права щодо розпорядження своїм майном. Отже, позивач має право витребувати приміщення від відповідача, який незаконно, без відповідної правової підстави на даний час володіє приміщенням.

Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належного з'ясування і оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, зокрема від добросовісного набувача, шляхом подання віндикаційного позову, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК.

Натомість, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина 1 статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

ЦК не пов'язує можливість застосування наслідків недійсності правочину з добросовісністю сторін правочину, і добросовісність сторони до уваги не береться. Сторони зобов'язані повернути усе, отримане за недійсним правочином лише тому, що правочин визнано недійсним.

Таким чином реституція - основний наслідок недійсності правочинів та одночасно спеціальний зобов'язальний спосіб захисту права власності, в якому поєднується відновлювальна та компенсаційна функції його захисту. Реституція застосовується виключно між сторонами недійсного правочину і не залежить від того, який суб'єкт (сторони правочину чи заінтересована особа) порушив спір про визнання правочину недійсним, не має правового значення добросовісність сторони-набувача.

Судами попередніх інстанцій установлено, що майно, про витребування якого заявлено позов Прокурора у справі, яка розглядається, і майно, що було предметом договору купівлі-продажу від 15.09.2003 № 18, який визнано недійсним у справі № 914/723/15 і щодо якого застосовано наслідки недійсності правочину в порядку статті 216 ЦК, є одне й те саме майно.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2015 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49196799 щодо примусового виконання рішення у справі № 914/723/15, зокрема щодо зобов'язання ТОВ "Західенергокомплект" повернути нерухоме майно будівлі складу площею 1 188,3 кв. м по вул. Лесі Українки, 45 у с. Малехів, Жовківського р-ну Львівська обл., до державної власності в особі МОУ.

05.08.2016 між ДП МОУ "Західвійськбуд" і ТОВ "Західенергокомплект" складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно з яким боржник взяв на себе зобов'язання повністю звільнити зазначене нерухоме майно з 01.09.2016, а стягувач зобов'язався сплатити боржникові вартість нерухомого майна, яка становить 154 440,00 грн до 01.12.2016.

08.08.2016 державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з підписанням між сторонами виконавчого провадження зазначеного акта, та повернуто суду оригінал наказу від 03.09.2015 № 914/723/15.

10.11.2016 в.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління юстиції у Львівській області прийнято постанову про перевірку матеріалів виконавчого провадження, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.08.2016 ВП № 49196799, зобов'язано державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження та вжити заходи щодо фактичної передачі спірного нерухомого майна.

11.11.2016 державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції винесено постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланням на те, що невиконання відповідачем у справі, яка розглядається, судового рішення у справі № 914/723/15 щодо повернення спірного майна до державної власності, є підставою для його витребування у межах даної справи, не врахували наведені вище положення чинного законодавства, якими розмежовано зазначені способи захисту порушеного права власності, належним чином не встановили характер спірних правовідносин сторін з огляду на фактичні обставини, які склалися, не дали належної правової оцінки наявним у справі матеріалам щодо здійснення виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 914/723/15 про зобов'язання ТОВ "Західенергокомплект" повернути спірне нерухоме майно до державної власності в особі МОУ та не з'ясували наслідків таких виконавчих дій, а отже, не встановили правову можливість застосування до реституційних зобов'язань, встановлених рішенням суду у справі № 914/723/15, яке має виконуватися у визначеному законом порядку, положень статей 387, 388 ЦК.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У зв'язку з наведеним, рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, висновки цих судів щодо наявності підстав для задоволення позову є передчасними.

Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини 3 статті 310 ГПК постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергокомплект" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2017 у справі № 914/2867/16 скасувати.

3. Справу № 914/2867/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий