Рішення

від 31.05.2019 по справі 925/261/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року справа № 925/261/19

м. Черкаси

За позовом фермерського господарства "Славутич"

до Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Швидка О.В.

Представники учасників справи, які брали участь у засіданнях суду, що відбулися у цій справі:

від позивача: адвокат Починок О.І. за ордером;

від відповідача: адвокат Пашковський Д.П. за ордером.

Фермерське господарство "Славутич" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (далі також - відповідач) про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 10,00 гектарів з кадастровим номером НОМЕР_4 (далі - спірна земельна ділянка), розташованою в адміністративних Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту, яке (право) посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , виданим громадянину ОСОБА_2 на підставі рішення Смілянської районної Ради народних депутатів від 16 лютого 2001 року №19-10.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі рішення Смілянської районної Ради народних депутатів від 16 лютого 2001 року №19-10 громадянину ОСОБА_2 була надана у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва спірна земельна ділянка, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1. 01 березня 2001 року відбулася державна реєстрація юридичної особи - фермерського господарства "Славутич", заснованого ОСОБА_2, яке фактично використовувало одержану останнім у постійне користування спірну земельну ділянку, і у зв`язку з цим згідно із Земельним кодексом України і Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" відбулася фактична заміна постійного землекористувача щодо спірної земельної ділянки ОСОБА_2 на засноване ним фермерське господарство "Славутич". Після смерті ОСОБА_2 право позивача на постійне користування вказаною земельною ділянкою не припинилося, проте відповідач заперечив це право позивача і тим самим порушив його, що й спричинило даний спір.

Ухвалою від 14.03.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву фермерського господарства "Славутич" до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив за правилами загального позовного провадження підготовче засідання у ній справі на 09 год. 00 хв. 09.04.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Відповідач у поданому ним 29.03.2019 до господарського суду відзиві заперечив проти позову, оскільки вважає, що після смерті ОСОБА_2 його право постійного користування спірною земельною ділянкою припинилося і успадкуванню чи переходу до інших осіб не підлягає.

Ухвалою від 09.04.2019 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 25.04.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 25.04.2019 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 31.05.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.05.2019 за участю представників позивача та відповідача:

представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав;

представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позов;

господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

На підтвердження виникнення у ОСОБА_2 права постійного користування спірною земельною ділянкою позивач надав копію державного акта на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 за формою, затвердженою постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 №2201-ХІІ.

У вказаному державному акті зазначено про надання ОСОБА_2 на підставі рішення Смілянської районної Ради народних депутатів Смілянського району Черкаської області від 16 лютого 2001 №19-10 у постійне користування земельної ділянки площею 10,00 гектарів у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому цей державний акт не підписаний вказаною у ньому особою - головою Смілянської районної Ради народних депутатів М. Тимошенко, не скріплений печаткою цієї Ради і не містить номеру його реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Відсутність у державному акті на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 підпису голови Смілянської районної Ради народних депутатів, відтиску печатки цієї Ради і номеру його реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею означає про неналежність цього акту як доказу виникнення у ОСОБА_2 права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01 березня 2001 року була проведена державна реєстрація фермерського господарства "Славутич" як юридичної особи, заснованого ОСОБА_2. Саме це фермерське господарство фактично й використовувало спірну земельну ділянку у своїй господарській діяльності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть від 06.09.2017 серія НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_2 позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою.

Відповідно до протоколу загальних зборів членів фермерського господарства "Славутич" від 11.09.2017 №1 ОСОБА_3 була призначена підписантом цього господарства, тобто особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені фермерського господарства "Славутич" без довіреності.

У серпні 2018 року позивач в особі ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Смілянської міської ради Миколенка Т.О. із заявою про реєстрацію за фермерським господарством "Славутич" права приватної власності на спірну земельну ділянку.

Рішенням від 30.08.2018 №42768517 державний реєстратор виконавчого комітету Смілянської міської ради Миколенко Т.О відмовив у державній реєстрації права приватної власності на спірну земельну ділянку за фермерським господарством "Славутич" через те, що подані документи не дають можливості встановити набуття,зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а саме заяву про реєстрацію речового права подано від імені юридичної особи, тоді як державний акт на право постійного користування землею видано на ім`я фізичної особи.

Відповідач у листі від 26.02.2019 №277/02-38, адресованому позивачу, вказав, що у зв`язку із смертю ОСОБА_2 спірна земельна ділянка має бути повернута її власнику - Ротмістрівській сільській раді, яка планує припинення права постійного користування цією земельною ділянкою.

Відмова позивачу у реєстрації за ним права власності на спірну земельну ділянку і вимога відповідача про повернення йому позивачем спірної земельної ділянки й спричинили даний спір.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Отже, за вказаними нормами Земельного кодексу України від 18.12.1990 право постійного користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Ні ОСОБА_2 , ні засноване ним фермерське господарство "Славутич" належним чином оформленого державного акта на право постійного користування спірною земельною ділянкою не одержували, тому у них не виникло такого права під час дії Земельного кодексу України від 18.12.1990.

З 01.01.2002 замість Земельного кодексу України від 18.12.1990, який втратив чинність, набрав чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001, відповідно до ст. 92 якого громадяни і такі юридичні особи як селянські (фермерські) господарства не можуть набувати права постійного користування землею.

З 01.08.2003 замість Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991, який втратив чинність, набрав чинності Закон України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003, згідно з ст. 12 якого землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Частиною 4 ст. 25 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отож з ІНФОРМАЦІЯ_2 - дня смерті ОСОБА_2 усі його права, у тому числі і щодо спірної земельної ділянки припинилися.

Стаття 1225 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України від 25.10.2001 не передбачає можливості спадкування права постійного користування земельною ділянкою, крім як разом з розташованими на ній житловим будинком, іншими будівлями та спорудами і лише суб`єктами, які згідно з ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою.

Фермерське господарство "Славутич" і його члени не є суб`єктами, які згідно з ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою, у тому числі внаслідок спадкування, тому після смерті ОСОБА_2 вони і не набули такого права на спірну земельну ділянку.

З огляду на викладене господарський суд дійшов до висновку, що у позивача не виникло права постійного користування спірною земельною ділянкою, тому й підстав для визнання за ним такого права немає, що не означає про відсутність у позивача інших прав на спірну земельну ділянку.

При цьому господарський суд не враховував правові позиції Великої палати Верховного Суду, викладені у згадуваних позивачем у позові її постановах від 16.01.2019 у справах №483/1863/17, №695/1275/17 і від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, а також згадувані у позові рішення Європейського суду з прав людини у справах "Фурман проти Росії" (Furman v. Russia), заява № 5945/04, п. 19, від 05.04.2007, "Ґраберска проти Колишньої Югославської Республіки Македонія" (Graberska v. "theformer Yugoslav Republic of Macedonia"), заява № 6924/03, n. 41, від 14.06.2007, "Гумбатов проти Азербайджану" (Humbatov v. Azerbaijan), заява № 13652/06, п. 21, від 03.12.2009, "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch v. Thellnited Kingdom), заява № 44277/98, пункти 32-35, від 24.06.2003 і "Рисовський проти України"(Case of Rysovskyy v. Ukraine), заява №29979/04, від 20.10.2011, оскільки вони стосуються інших, ніж у цій справі правовідносин.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Позивач при поданні позову за квитанцією від 07.03.2019 №3-12 сплатив 1921,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судовий збір у сумі 1921,00 грн. покласти на позивача.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 24.06.2019.

СУДДЯ М.В. Дорошенко