Постанова

від 19.06.2019 по справі 361/6517/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 361/6517/17

Номер провадження № 22-ц/824/3415/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М. , суддів Саліхова В. В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Якушко Т. А.,

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Василишина В. О., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_5 , про розірвання купівлі-продажу нерухомого майна з розстрочкою платежу та зобов`язання повернути майно,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_5 , про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстрочкою платежу від 08 грудня 2011 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Петріцькою А. П., в реєстрі за № 18610, зобов`язання відповідачів повернути позивачу земельну ділянку, площею 0,1753 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , розірвання договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва з розстрочкою платежу від 08 грудня 2011 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Петріцькою А. П. в реєстрі під № 18614, зобов`язання відповідачів повернути позивачу об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , стягнення з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 грудня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі продажу земельної ділянки з розстрочкою платежу та договір купівля-продажу об`єкта незавершеного будівництва з розстрочкою платежу. Однак відповідачі після укладення вищевказаних договорів не здійснювали жодних платежів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , після смерті останнього відкрилась спадщина, яку прийняли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 У подальшому відповідачі не здійснювали жодних платежів на користь спадкоємців.

Відповідно до умов оспорюваних договорів право власності на земельну ділянку та об`єкт не завершеного будівництва переходить у власність покупців після повної сплати коштів, а вищевказані об`єкти нерухомості продовжують перебувати у власності продавця.

Останній платіж за договором купівлі-продажу земельної ділянки мав відбутись 08 грудня 2014 року включно, а за договором купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва 08 грудня 2016 року.

На час звернення з позовною заяво відповідачі проживала та вели господарство на замельній ділянці та об`єкті незавершеного будівництва. Крім того, використовують вищевказані об`єкти нерухомості не за цільовим призначенням, а саме розводять собак.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року (т. ІІ а.с. 105 - 111) позов задоволено частково, розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки з розстрочкою платежу від 08 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А. П. й зареєстрований у реєстрі за № 18610, зобов`язано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернути спадкоємцю ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,1753 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 Броварський район, село Погреби, вулиця Горького, розірвано договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва з розстрочкою платежу від 08 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А. П. й зареєстрований у реєстрі за № 18614, зобов`язано ОСОБА_9 і ОСОБА_10 повернути спадкоємцю ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 Ѕ частину об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено в задоволенні інших позовних вимог, стягнуто ОСОБА_9 і ОСОБА_11 на користь позивача судові витрати у розмірі по 1 280 грн. з кожного, повернуто ОСОБА_4 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 6 720 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішення суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 20 грудня 2018 року направила апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що відповідачі не отримували повідомлення про прийняття позивачем на себе кредиторських зобов`язань та реквізити для оплати, що призвело до неможливості виконання відповідачами зобов`язань з вини ОСОБА_6

Крім того, у супереч положенням договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу від 08 грудня 2011 року позивачем не використано всі способи досудового врегулювання спору.

Відсутність у судому засіданні відповідача ОСОБА_9 призвела до неможливості подання останнім відповідних доказів, а саме оригіналів розписок.

Не прийняття до уваги копій відповідних розписок судом мотивовано відсутністю оригіналів. Разом з тим, в порушення вимог процесуального закону, суд враховував належним чином завірені копії документів, подані позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2019 року скаржнику поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, викладених у них.

Позивач ОСОБА_4 , який представляє і інтереси третьої особи - ОСОБА_5 , та його представник - адвокат Коломодов Д. О. заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення з підстав її необґрунтованості, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач ОСОБА_8 до суду апеляційної інстанції не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення про виклик н офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з вищенаведеним колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за відсутності відповідача ОСОБА_8 та третьої особи ОСОБА_5 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши заперечення скаржника та її представника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в ході судового розгляду, 08 грудня 2011 року між ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з іншої укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу (т. І а.с. 11 - 13), за умовами якого продавець передає у власність покупцям, а покупці приймають у власність земельну ділянку, площею 0,1753 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 у рівних частинах по 1/2 частині кожний.

Пунктом 2 вищевказаного договору визначеного його ціну , а саме 482 982 грн., що еквівалентно 60 600 доларів. При оформленні даного договору сума, що підлягає передачі зменшена на суму переданого за попереднім договором від 01 липня 2011 року грошового забезпечення і складає суму 451 102 грн., що еквівалентно - 56 600 доларів США. Підписання договору свідчить про те, що гроші в розмірі - 79 700 грн., що еквівалентно 10 000 доларів передані продавцю до нотаріального посвідчення цього договору.

Даним договором купівлі-продажу визначено графік виплати платежів:

в строк по 08 грудня 2012 покупці передають продавцю одним платежем - 159 400 грн., що еквівалентно 20 000 доларів США, але не менше, ніж доларовий еквівалент за курсом НБУ по відношенню до гривні станом на день розрахунку);

в строк по 08 грудня 2013 року - 172 152 грн., що еквівалентно 21 600 доларів США, але не менше ніж доларовий еквівалент за курсом НБУ по відношенню до гривні станом на день розрахунку;

в строк по 08 грудня 2014 року - 39 850 грн., що еквівалентно 5 000 доларів США, але не менше, ніж доларовий еквівалент за курсом НБУ по відношенню до гривні станом на день розрахунку.

Таким чином, останній платіж за договором купівлі-продажу земельної ділянки мав відбутися у строк по 08 грудня 2014 року включно.

Відповідно до пункту 4 вказаного договору земельна ділянка відчужується без змін її цільового призначення. Право власності на земельну ділянку, яка є предметом цього договору, переходить до покупців після повної оплати ціни по договору, в порядку, передбаченому статтею 125 Земельного кодексу України. Цей договір є підставою для оформлення подальшої реєстрації прав на земельну ділянку.

Судом встановлено, що 08 грудня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва з розстроченням платежу (т. І а.с. 14 - 16), за яким продавець передає у власність, а покупці

приймають у власність належний продавцю об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , готовністю 77 % в рівних частинах по Ѕ частині кожний. Об`єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці, площею 0,1753 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 4 цього договору продаж зазначеного об`єкту незавершеного будівництва за домовленістю сторін вчиняється за ціною 1 111 018 грн., що еквівалентно 139 400 доларам США. При оформленні даного договору сума, що підлягає передачі зменшена на суму переданого за попереднім договором від 01 липня 2011 року, грошового забезпечення і складає суму 1 103 048 грн., що еквівалентно - 138 400 доларів США. Підписання договору свідчить про те, що гроші в розмірі - 39 850 грн., що еквівалентно 5 000 доларів США передані продавцю до нотаріального посвідчення цього договору.

Щодо графіку передачі грошових сум, то вищезазначеним пунктом договору встановлено:

У строк по 08 грудня 2014 покупці передають продавцю одним платежем - 119 550 грн., що еквівалентно 15 000 доларів США, але не менше ніж доларовий еквівалент за курсом НБУ по відношенню до гривні станом на день розрахунку;

в строк по 08 грудня 2015 року - 159 400 грн., що еквівалентно 20 000 доларів США, але не менше ніж доларовий еквівалент за курсом НБУ по відношенню до гривні станом на день розрахунку.

Суму в розмірі 784 248 грн., що еквівалентно 98 400 доларів США, але не менше ніж доларовий еквівалент за курсом НБУ по відношенню до гривні станом на день розрахунку, покупці зобов`язуються сплатити продавцю в строк до 08 грудня 2016 року. Таким чином, останній платіж за договором купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва мав відбутися у строк по 08 грудня 2016 року.

Згідно із пунктом 8 цього договору він набуває юридичної сили з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Право власності на об`єкт незавершеного будівництва, який є предметом цього договору переходить до покупців після повної оплати ціни по договору.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухового майна від 14 вересня 2016 року (т. І а.с. 17) власником об`єкта незавершеного будівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_6 на підставі акту про право власності на земельну ділянку, НОМЕР_2 від 09 липня 2008 року, виданий Броварським районним відділом земельних ресурсів.

Відповідно до витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т.І а.с. 19) ОСОБА_6 є власником земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа 0,1753 га, адреса: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (т. І а.с. 24).

Судом встановлено, що 31 березня 2015 року спадкоємці за законом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Першої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 (т. І а.с. 88, 92).

19 серпня 2016 року вищевказані спадкоємці звернулись з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину (т. І. а.с. 176).

Постановами державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори від 19 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у видачі свідоцтв про на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1753 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частку об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , готовністю 77 % у зв`язку із продажем спадкодавцем вищевказаного майна згідно із договорами купівлі-продажу від 08 грудня 2011 року та знаходженням документів, що підтверджують право власності померлого на об`єкт незавершеного будівництва у справах приватного нотаріуса (т. І а.с. 177, 178, 179, 180).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2018 року (т. ІІ а.с. 39) визнано за ОСОБА_13 право на спадкування за законом прав та обов`язків ОСОБА_6 за: договором купівлі-продажу земельної ділянки з розстрочкою платежу, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , посвідченим 08 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П., зареєстрованим в реєстрі за № 18610 - на частку у розмірі 1/2; - договором купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва з розстрочкою платежу, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , посвідченим 08 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П., зареєстрованим в реєстрі за № 18614 - на частку у розмірі 1/2.

Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право власності на спадкове майно, а саме: - 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1753 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та 1/2 частку об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами у даній справі виникли правовідносини з договорів купівлі-продажу з розстрочкою платежу, їх розірвання та повернення нерухомого майна, що є об`єктом договорів купівлі-продажу.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі порушили істотні умови договорів купівлі-продажу, а саме стосовно оплати їх вартості у розмірах і строках, що обумовлені сторонами, що в свою чергу призвело до спричинення шкоди позивачу у вигляді реальних збитків. А відповідачі не надали до суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 вищевказаної статті встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).

Згідно з ч. 3 вищевказаної статті у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Так, істотною умовою оспорюваних договорів купівлі-продажу є розстрочення платежу. Приписами даних договорів, а саме п. 2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 грудня 2011 року та п. 4 договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва від 08 грудня 2011 року, чітко визначено графік передачі покупцями продавцю грошових сум.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що останній платіж за договором купівлі-продажу земельної ділянки мав відбутися у строк до 08 грудня 2014 року включно, а останній платіж за договором купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва мав відбутися у строк до 08 грудня 2016 року.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачами істотних умов оспорюваних договорів, оскільки останніми не доведено сплати повної ціни договорів відповідно до їх умов, а відповідно і належне виконання зобов`язання, що є підставою для їх розірвання.

Посилання апеляційної скарги на наявність відповідних доказів, а саме оригіналів розписок не спростовують висновків суду першої інстанції щодо прострочення виконання зобов`язання за оспорюваними договорами та стосовно існування такого порушення договору, що тягне для другої сторони неможливість досягнення цілей договору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 21 червня 2019 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В. В. Саліхов

В.В. Соколова