Постанова

від 19.06.2019 по справі 909/807/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2019 р. Справа №909/807/15

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючий суддя: Бойко С.М.,

суддів: Матущака О.І.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гураль К.О.

явка учасників справи:

від позивача (кредитора): Соботник Р.В. - адвокат

від відповідача (боржника): не з`явився

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІмексБанк" від імені та в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІмексБанк" Матвієнко А.А. за № 465 від 21.03.2019

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2019, суддя: Неверовська Л. М., м. Івано-Франківськ, (повний текст ухвали складено - 15.03.2019),

про визнання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 таким, що не підлягає виконанню

у справі № 909/807/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІмексБанк" від імені та в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІмексБанк" Матвієнко А.А., м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда-Сервіс", м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 162 266 675,74грн.

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст вимог заявника.

У жовтні 2018 року ТОВ "Піраміда-Сервіс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою б/н від 18.10.2018 про визнання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 у справі №909/807/15 таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що 25.12.2014 між АТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань юридичних осіб-боржників за 41 кредитними договорами, в тому числі і зобов`язань ТОВ Піраміда-Сервіс за кредитним договором №17/14 від 22.04.2014, передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно. Протягом квітня 2017 року позивач направив відповідачу та ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" повідомлення, в якому викладено вимогу про усунення порушень зобов`язань відповідача за договором про відкриття кредитної лінії №17/14 від 22.04.2014 та попередження про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2014 - будівлі центрального стадіону "Чорноморець" у випадку невиконання відповідачем та/або майновим поручителем вищезазначеного зобов`язання. Заявник вказує, що протягом 2018 року позивачем здійснено позасудове задоволення своїх вимог шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому на підставі ст.36 Закону України "Про іпотеку" всі основні зобов`язання, які були забезпечені іпотекою належного ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" майна, в тому числі і зобов`язань відповідача у справі за договором про відкриття кредитної лінії №17/14 від 22.04.2014р. є припиненими в результаті вжиття позивачем заходів щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та свідчить про відсутність будь-яких обов`язків боржника перед стягувачем за наказом Господарського суду Івано-Франківської області в справі №909/807/15.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2019 заяву ТОВ "Піраміда-Сервіс" про визнання наказу таким що не підлягає виконанню задоволено. Визнано наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду першої інстанції обгрунтована тим, що відповідно до змісту частини 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» , після завершення позасудового врегулювання (після передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання або продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу), будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (іпотекодавцем або іншою особою, відповідальною перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання (зобов`язання за договором кредиту) є недійсними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ПАТ "ІмексБанк" від імені та в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІмексБанк" Матвієнко А.А. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити ТОВ "Піраміда-Сервіс" у задоволенні заяви про визнання наказу таким що не підлягає виконанню, в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Судом першої інстанції не враховано, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки було погашено заборгованість за кредитними договорами інших позичальників, відмінних від кредитного договору ТОВ "Піраміда-Сервіс".

Вважає неправильним застосуванням судом першої інстанції вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» , оскільки положення зазначеної статті не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами. Зобов`язання за договором кредитної лінії не припинилось в силу його невиконання.

Відтак, зобов`язання ТОВ "Піраміда-Сервіс" перед Банком за кредитним договором не є погашеними, є дійсними та обов`язковими до виконання.

Відповідач (боржник) не скористався своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

В судове засідання з`явився представник апелянта (кредитора). Представник відповідача (боржника) в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи, а тому в порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за його відсутності.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу в їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник апелянта (кредитора) підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задоволити, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2019 про визнання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 таким, що не підлягає виконанню скасувати.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача (кредитора), дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2015 в справі №909/807/15, яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ "Піраміда-Сервіс" на користь позивача заборгованість в загальній сумі 162266675 грн. 74 коп., в тому числі: строкова заборгованість за кредитом - 143976000 грн. 00 коп.; строкова заборгованість за відсотками - 1076861 грн. 57 коп.; прострочена заборгованість за відсотками - 15219643 грн. 57 коп. та сума пені - 1994170 грн. 61 коп. за прострочення платежів по відсоткам.

29.09.2015 Господарським судом Івано-Франківської області виданий наказ на примусове стягнення з ТОВ "Піраміда-Сервіс" на користь ПАТ "ІмексБанк" вищевказаної суми заборгованості. Строк пред`явлення наказу до виконання з 30.09.2015 по 30.09.2016.

Згідно положень статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В пункті 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v.Greece), від 19.03.1997р.).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997р.; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002р.; у справі "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003р.).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5)резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6)дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Системний аналіз зазначених норм права та зміст наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 в справі №909/807/15 дають підстави для висновку про те, що оспорюваний наказ цим вимогам відповідає.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку доводи заявника про визнання спірного наказу суду таким, що не підлягає виконанню, зводяться до того, що зобов`язання ТОВ Піраміда-Сервіс , які виникли із договору про відкриття кредитної лінії № 17/14 від 22.04.2014 (з врахуванням додаткових угод) та підтверджені рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2015 в справі № 909/807/15, є припиненими, що, на думку заявника, свідчить про відсутність будь-яких обов`язків боржника перед стягувачем (Банком) по виконанню вимог наказу Господарського суду Івано-Франківської області в справі №909/807/15 від 29.09.2015 про стягнення коштів. Свої вимоги заявник обгрунтовує тим, що Банк вжив заходи щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєструвавши за собою право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець» , загальною площею 80289,00 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що свідчить про факт припинення обов`язку боржника(заявника) перед стягувачем(кредитором).

При цьому, суд першої інстанції застосував положення частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» , відповідно до якої після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними, у тому числі й щодо тієї суми боргу, що не була погашена за рахунок предмета іпотеки.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про припинення зобов`язання ТОВ Піраміда-Сервіс перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" по виконанню наказу Господарського суду Івано-Франківської області в справі №909/807/15 від 29.09.2015 про стягнення з ТОВ Піраміда-Сервіс на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 162266675 грн. 74 коп., враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про припинення іпотеки, якою забезпечено виконання зобов`язання ТОВ Піраміда-Сервіс , які виникли із договору про відкриття кредитної лінії № 17/14 від 22.04.2014 (з врахуванням додаткових угод), що вже встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2015, на примусове виконання якого видано спірний наказ.

Застосування судом ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку з тих підстав, що положення зазначеної статті не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами, оскільки зобов`язання за договором кредитної лінії не припинилось в силу його невиконання.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про припинення зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Піраміда-Сервіс перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" по виконанню наказу господарського суду Івано-Франківської області, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про припинення іпотеки, якою забезпечено виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Піраміда-Сервіс , які виникли із договору про відкриття кредитної лінії за № 17/14 від 22.04.2014 та підтверджені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2015 в справі № 909/807/15 на примусове виконання якого видано спірний наказ.

Наявна в матеріалах справи копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек №117869361 від 21.03.2018 не містить відомостей про державну реєстрацію припинення іпотеки після того, як 19.03.2018 за Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець» , загальною площею 80289,00 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20.

Враховуючи відсутність доказів про державну реєстрацію припинення іпотеки, відсутні правові підстави вважати припиненим зобов`язання ТОВ Піраміда-Сервіс перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" по виконанню наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 в справі №909/807/15.

В силу положень частини 1, 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» ( в редакції, чинній на час звернення заявника з вимогою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин положення статті 36 Закону України «Про іпотеку» .

Заявник не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів про те, що внаслідок державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем було погашено заборгованість за кредитним договором між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Піраміда-Сервіс", інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек №117869361 від 21.03.2018 таких відомостей не містить.

Таким чином, заявник не довів наявності обставин, які входять до переліку відповідних підстав, наведених в статті 328 ГПК України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Встановивши відсутність передбачених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про задоволення заяви ТОВ Піраміда-Сервіс .

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність доказів однозначного факту припинення обов`язку боржника перед стягувачем щодо добровільного виконанням ним чи іншою особою погашення заборгованості за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2015 в справі №909/807/15, яке набрало законної сили, відповідно безпідставно визнав наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 таким, що не підлягає виконанню та безпідставно задоволив заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда-Сервіс» .

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про визнання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 таким, що не підлягає виконанню є передчасним і зроблений без дослідження всіх доказів по справі і у їх сукупності.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда-Сервіс» про визнання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2015 по справі № 909/807/15 про стягнення з ТОВ Піраміда-Сервіс на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" заборгованості в загальній сумі 162266675 грн. 74 коп., яка складається із: строкової заборгованості за кредитом - 143976000 грн. 00 коп.; строкової заборгованості за відсотками - 1076861 грн. 57 коп.; простроченої заборгованості за відсотками - 15219643 грн. 57 коп. та пені - 1994170 грн. 61 коп. за прострочення платежів по відсоткам таким, що не підлягає виконанню та скасування ухвали суду першої інстанції і відповідно про задоволення апеляційної скарги.

Апеляційним господарським судом встановлено, що апелянтом (кредитором) згідно з платіжним дорученням за № 18/708 (#2030954101) (т. 2 а.с. 104) сплачено 1921,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір .

Таким чином, відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. сплачені апелянтом (кредитором) за подання апеляційної скарги покладаються на заявника, оскільки апеляційна скарга задоволена.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 282, 327, 328 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІмексБанк" від імені та в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІмексБанк" Матвієнко А.А. - задоволити.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2019 в справі №909/807/15 скасувати.

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда-Сервіс» про визнання наказу по справі № 909/807/15 про стягнення з ТОВ Піраміда-Сервіс на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" заборгованості в загальній сумі 162266675 грн. 74 коп., яка складається із: строкової заборгованості за кредитом - 143976000 грн. 00 коп.; строкової заборгованості за відсотками - 1076861 грн. 57 коп.; простроченої заборгованості за відсотками - 15219643 грн. 57 коп. та пені - 1994170 грн. 61 коп. за прострочення платежів по відсоткам таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда-Сервіс» (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 2Б, код ЄДРПОУ 36110000) на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12А, код ЄДРПОУ 20971504), від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, 1921,00 грн. судового збору за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Матущак О.І.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови підписано 24.06.2019