Постанова

від 06.06.2019 по справі 903/578/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року Справа № 903/578/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Саган І.О.

за участю представників сторін:

позивача: Войтович В.А.

відповідача: Левченко Я.В.

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 19.12.2018 (повний текст складено 27.12.2018) суддею Костюк С. В. у справі № 903/578/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701"

до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" звернулося з позовом до ПАТ Укрсоцбанк (перейменоване в АТ Укрсоцбанк ) про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., вчинений 05.06.2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 8276, таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування вимог зазначає, що між позивачем та відповідачем 16.11.2012 року було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 000001126GENERALAG1, а саме надання грошових коштів в межах загального ліміту в сумі 1738680,00 грн. на строк з 16.11.2012 року по 15.11.2019 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем 16.11.2012 року укладено іпотечний договір, за яким передано в іпотеку абмінбудову А-3 загальною площею 904,1 кв., за адресою м.Луцьк, вул. Зв`язківців,1.

Станом на 14.02.2018 року прострочена заборгованість по кредиту становила 153078,69 грн., при щомісячному погашені 20321,22 грн; 20.02.2018 року отримано вимогу банку про усунення порушень, в якій вказана сума заборгованості на 14.02.2018 року - 612919,78 грн.; 23.07.2018 року отримано постанову приватного виконавця від 20.07.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56827129 по виконанню виконавчого напису № 8276 виданого 05.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. на стягнення з товариства на користь банку заборгованості в сумі 612919,78 грн., також 27.07.2018 року отримано постанову про опис та арешт майна, якою накладено арешт на предмет іпотеки.

Вказує, що на момент вчинення виконавчого напису сума заборгованості по кредиту зменшилась на 53662,56 грн. в зв`язку з перерахуванням даних коштів в період з 22.02.2018 року по 22.05.2018 року; при вчиненні виконавчого напису порушено ст. 88 Закону України Про нотаріат , п.3.1 гл.16 р.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5, зокрема, якими передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а також порушено пп. б п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. ПКМУ від 29.06.1999 року № 1172 (надалі Перелік № 1172), яким передбачено подання засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 19.12.2018 у справі № 903/578/18 позов задоволено. Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, вчинений 05 червня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 8276, таким, що не підлягає виконанню.

Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що на день вчинення виконавчого напису загальна заборгованість зменшилась на 53662,56 грн., а тому зазначена у виконавчому написі сума не є безспірною. Окрім цього, не дотримання порядку вчинення виконавчого напису виявилось у тому, що нотаріусом прийнято документи банку без відмітки стягувача про непогашення заборгованості; виконавчий напис міг бути вчинений не пізніше травня 2017 року з огляду на періоди виникнення заборгованості; банк звернувся до нотаріуса без дотримання 30-ти денного строку з моменту направлення вимоги про виконання порушеного зобов`язання.

Додатковим рішенням від 02.01.2019 у справі № 903/578/18 задоволено клопотання представника позивача та стягнуто з АТ "Укрсоцбанк" на користь ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" - 20000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач АТ "Укрсоцбанк" подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати повністю, а також додаткове рішення та прийняти постанову, якою в позові відмовити повністю. В обгрунтування скарги зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про пропуск річного строку для вчинення виконавчого напису ототожнивши невиконання окремого конкретного платежу з вимогою сплатити всю суму боргу. Оскільки внаслідок порушення кредитних зобов`язань банк направив позичальнику 14.02.2018 вимогу про погашення боргу в повному обсязі (отримана боржником 20.02.2018), а спірний виконавчий напис вчинено 05.06.2018, відповідно було дотримано всіх необхідних строків. Стосовно безспірності заборгованості вказує, що позивач жодним чином не спростував суму боргу, яка була визначена банком у направленій вимозі. Часткова оплата боргу після отримання вимоги не могла бути врахована в виконавчому написі, оскільки не охоплюється періодом виникнення боргу. Також відзначає, що судом безпідставно стягнуто з відповідача витрати позивача на правову (правничу) допомогу, оскільки відсутнє документальне підтвердження даних витрат та їх розрахунку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав. В судовому засіданні усно заперечив проти доводів апелянта та вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим.

Разом з цим, позивачем надані суду апеляційної інстанції пояснення від 03.06.2019, в яких останній повідомляє, що 26.02.2019 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Генерального договору про надання кредитних послуг № 000001126GENERALAG1 від 16.11.2012 року, за якою визначено нові строки виконання кредитних зобов`язань, а також додаються докази її часткового виконання. З огляду на вказані факти позивач повідомляє, що звертаючись до суду з позовом про скасування спірного виконавчого напису, не мав на меті уникнення від виконання зобов`язань.

Судова колегія зазначені пояснення до уваги не приймає, оскільки останні не стосуються предмету спору, а дії з укладення додаткової угоди вчинені сторонами після винесення рішення судом першої інстанції та апелянтом у зв`язку з цим не подано заяв про відмову від апеляційної скарги.

За умовами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду приймає до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2012 року між ПАТ Укрсобанк (перейменовано в АТ Укрсоцбанк , надалі - Банк) та ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" (надалі - Підприємство) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 000001126GENERALAG1, за умовами якого банк зобов`язався надати грошові кошти в межах загального ліміту 1738680,00 грн. на строк з 16.11.2012 року по 15.11.2019 року (а.с.8-19 т.1); додатковим договором № 000001126NONREVOLV1 від 16.11.2012 року сторони встановили ліміт в сумі 1684261,00 грн. для закупівлі автобусів Еталон БАЗ А079.32 в кількості 6-ти штук (п.2.3 додаткового договору), по п.4 договору встановили строк надання кредиту з 16.11.2012 року по 15.11.2017 року, додатком 2 погодили графік погашення кредиту з 25.12.2012 року по 15.11.2017 року (а.с.23-28 т.1); договором від 24.10.2014 року про внесення змін № 1 до додаткового договору встановили, що кредит надається на строк з 16.11.2012 року по 15.11.2019 року та додатком № 1 - графік погашення кредиту, зокрема, починаючи з 25.10.2015 року по 15.11.2019 року по 20321,22 грн. щомісячно (а.с.29-32 т.3).

В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 16.11.2012 року між ПАТ Укрсоцбанк та ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" укладено іпотечний договір № 000001126GENERALAG1-ЗАСТ/1, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л. С. та зареєстрований в реєстрі за № 1762 (а.с.33-40 т.1).

Згідно п.1.1 іпотечного договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 000001126GENERALAG1 від 16.11.2012 року, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем та за договором про надання відновлювальної кредитної лінії (на оплату страхових платежів) № 000001126INSURANCE1 від 16.11.2012 року, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем наступне майно:

- адмінбудова А-3, загальною площею 904.1кв.м., що розташована за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Зв`язківців, будинок 1 (один) та належить Іпотекодавцю на підставі: Наказу Міністерства транспорту України №323 від 27 червня 1994 року Про створення відкритого акціонерного товариства Таксосервіс , Наказу №184 від 16 серпня 1994 року регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області Про прийняття рішення про приватизацію АТ Таксосервіс , переліку нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству Таксосервіс та дублікату виданого 26 грудня 2006 року, Акту передачі майна державного підприємства від 26.12.1994 року.

Зміст і розмір зобов`язання, яке забезпечувалось іпотекою, визначено сторонами у п. 1.4 договору іпотеки, а саме: по договору кредиту 1:

п.1.4.1.1 - повернення кредиту в сумі 1 738 680,00 (Один мільйон сімсот тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) гривень, та з кінцевим терміном погашення Кредиту до 15 листопада 2019 року, а також достроково у випадках, передбачених договором, яким обумовлене Основне зобов`язання;

п. 1.4.1.2 - сплата процентів за користування кредитом та комісій з розмірах, строки та в порядку, визначених Договором кредиту разом зі всіма договорами про внесення змін та доповнень/додатковими угодами, що можуть бути укладені в майбутньому;

п. 1.4.1.3 - сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене Основне зобов`язання;

п. 1.4.1.4 - відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог за Основним зобов`язанням, та збитків, завданих порушенням Основного зобов`язання.

По п. 1.4.2 по договору кредиту 2, а саме:

п. 1.4.2.1. - повернення траншів кредиту, що надаватимуться в межах максимального ліміту заборгованості розмірі 5 510,00 (П`ять тисяч п`ятсот десять грн. 00 коп.) гривень, з порядком погашення, що визначений Договором кредиту 2, та кінцевим терміном погашення усіх траншів кредиту до 15 листопада 2019 року (включно), а також дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту 2;

п. 1.4.2.2 - сплата процентів за користування кредитом та комісій в розмірах, строки та в порядку, визначених Договором кредиту 2 разом зі всіма договорами про внесення змін та доповнень/додатковими угодами, що можуть бути укладені в майбутньому;

п. 1.4.2.3 - сплата можливих штрафних санкцій, визначених Договором кредиту 2.

Згідно з п. 1.5 договору, Іпотекою за цим Договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на Предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження Предмета іпотеки, витрат на страхування Предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього Договору.

Підпунктом 2.4.2 п. 2.4 визначено, що Іпотекожержатель має право вимагати від Іпотекодавця вжиття заходів, необхідних для захисту Предмета іпотеки від зазіхань з боку третіх осіб; п. п. 2.4.3 - у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Згідно п. п. 2.4.4 у- разі невиконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов`язків, встановлених згідно з п. п. 2.1.1. - 2.1.13 (2.1.14) цього Договору, вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем Основного зобов`язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Як слідує з матеріалів справи банк 14.02.2018 року за вих.№ USB/33 направив ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" вимогу про усунення порушень (а.с.41 т.1); в даній вимозі зазначив, що станом на 14.02.2018 року загальна сума заборгованості становить 612919,78 грн., а саме строкова заборгованість 447066,84 грн., прострочена заборгованість 153078,69 грн., строкова заборгованість по процентах - 6311,76 грн., прострочена заборгованість по процентах - 6462,49 грн, яку вимагав сплатити у 30-ти денний строк ; у разі невиконання вимоги розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (адмінбудова А-3, загальною площею 904,1 кв.м. за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Зв`язківців, буд.1), відповідно до Закону України Про іпотеку шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи вчинення виконавчого напису нотаріуса. Також у вимозі зазначив, що її направлення не припиняє нарахування за кредитом, в зв`язку з чим сума заборгованості буде збільшуватися. Дана вимога позивачем отримана 20.02.2018 року; у листі відповіді на вимогу позивач зазначив, що невиконання договірних зобов`язань виникло не з вини товариства та просило замінити графік погашення кредиту, щоб сума місячного погашення у 2018 році не перевищувала 25000,00 грн. на місяць (а.с.42 т.1).

05.06.2018 року приватний нотаріус вчинив виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 8276 та яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - адмінбудова А-3, загальною площею 904,1 кв.м. за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул АДРЕСА_1 , власником якої є ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", при вчиненні виконавчого напису посилається на норми ст. ст. 34, 87-91 Закону України Про нотаріат , гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. ПКМУ від 29.06.1999 року № 1172 у зв`язку із невиконанням зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Позивач, ставлячи вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вказує, що даний напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема: недотримано 30-ти денного строку з моменту надіслання вимоги про порушення зобов`язань, виникнення права вимоги більш ніж протягом року до моменту вчинення виконавчого напису та, як наслідок порушення ст. 88 Закону України Про нотаріат та п. 3.4 гл. 16 р.ІІ Порядку № 296/5; неврахування на момент вчинення виконавчого напису часткової оплати заборгованості в сумі 53662,56 грн., що призвело до неправильного визначення суми боргу у виконавчому написі, і як наслідок відсутності безспірного характеру заборгованості, не подачі з заявою про вчинення оспорюваного виконавчого напису документів з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, не спростовані відповідачем в установленому порядку та є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими з наступних підстав.

Як відзначено судом першої інстанції, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначає Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Судовою колегією відзначається, що пунктами 3.2.5 - 3.3.9 Договору про надання кредитних послуг визначено право банку вимагати негайного погашення кредиту, як повністю так і частково, а також сплати усіх нарахованих за кредитом відсотків, винагород, комісій, витрат та виконання будь-яких інших пов`язаних вимог, сплати та виконання яких він має право вимагати за кредитним договором у випадку, якщо позичальник не виконає будь-які свої платіжні зобов`язання у встановленому договором порядку, а також звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов`язань.

Тобто положення договору передбачають можливість реалізації кредитором вимоги до позичальника щодо повного погашення кредиту у зв`язку із будь-якими його простроченнями окремо або в сукупності (у кількості та часі) і вказана можливість є правом банку, яке пов`язується не з моментом прострочення сплати конкретного чергового платежу за договором, а з моментом прийняття у зв`язку з таким простроченням рішення про погашення кредиту повністю.

Відповідно право вимоги щодо повного дострокового погашення кредиту не є тотожним праву вимоги щодо сплати відповідного чергового платежу.

Реалізуючи передбачене договором право, банк направив позивачу вимогу від 14.02.2018 № USB/33 про усунення порушень шляхом сплати у 30-ти денний строк заборгованості в сумі 612919,78 грн., з якої строкова заборгованість 447066,84 грн., прострочена заборгованість 153078,69 грн., строкова заборгованість по процентах - 6311,76 грн., прострочена заборгованість по процентах - 6462,49 грн. При цьому за розрахунками банку заборгованість виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов Кредитного договору у період з 01 липня 2017 року по 14 лютого 2018 року. Вказана вимога отримана позичальником 20.02.2018 (що не заперечується сторонами).

Невиконання даної вимоги стало підставою звернення банку до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Отже, право примусового стягнення зазначеної заборгованості (дострокового повернення кредиту, процентів) виникло у банку з моменту спливу 30-ти денного строку з дня отримання позичальником вимоги про усунення порушень.

З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що з врахуванням положень ст. 88 Закону України Про нотаріат , п. 3.1 гл.16 Порядку, виконавчий напис повинен бути вчинений не пізніше травня 2018 року, зважаючи на порушення строків сплати чергових платежів позичальником.

Оскільки вчинення спірного виконавчого напису відбулось 05.06.2018 року, визначений ст. 88 Закону України "Про нотаріат" річний строк для його вчинення не було пропущено.

Також колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач звернувся до нотаріуса 18.02.2018 року без дотримання 30-ти деннного строку, визначеного вимогою про усунення порушень з огляду на розбіжність поданих документів.

Як вбачається з наданих нотаріусом документів, останньому була подана заява б/н від 05.06.2018 року про вчинення виконавчого напису, яка зареєстрована під вхідним номером 619/02-20 від 05.06.2018 (з відповідною відміткою в правому нижньому кутку). Натомість додана відповідачем до відзиву аналогічна заява №USB/33 від 18.02.2018 жодних відміток нотаріуса про її прийняття або доказів її надіслання не містить, а тому не може розцінюватись в якості достовірного доказу в підтвердження звернення саме 18.02.2018 року.

За таких обставин строки подання заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем було дотримано.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в період з 22.02.2018 року по 22.05.2018 року (а.с.46-59 т.1) було сплачено 53662,56 грн., а тому на день вчинення виконавчого напису загальна заборгованість повинна зменшитись на вказану суму. Однак у виконавчому написі вказана заборгованість в сумі 612919,78 грн., тобто без врахування оплати, а тому суд вважає, що зазначена у виконавчому написі сума не є безспірною.

Колегія суддів в даному випадку не погоджується з позицією суду першої інстанції, оскільки безспірність заборгованості повинна визначатись станом на 14.02.2018, тобто на дату розрахунку, визначеного банком у вимозі про усунення порушень.

Позивачем у справі жодним чином не спростовано суму заборгованості за договором про надання кредитних послуг, яка утворилась на момент направленої банком вимоги, не надано контррозрахунку або доказів оспорювання її розміру в судовому порядку. Надіслана позивачем на адресу банку відповідь № 22 від 05.03.2018 (а.с. 42 т. 1) на вимогу про усунення порушень не містить будь-яких заперечень стосовно суми боргу. Вказані обставини в сукупності засвідчують її безспірність. При цьому послідуюча часткова сплата боргу лише підтверджує згоду позивача з розміром визначеної заборгованості та її невідображення у виконавчому написі обумовлено тим, що розрахунковий період за невиконаною вимогою визначено з 01.07.2017 по 14.02.2018 року.

Відповідно до підпункту б) п.2 Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості, що випливає з кредитних відносин подається засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом першої інстанції відмічено, що в поданих приватним нотаріусом копіях документів, які подавались банком з метою вчинення виконавчого напису відсутня відмітка стягувача про непогашення заборгованості, що свідчить про прийняття нотаріусом документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

З даного приводу колегією суддів відмічається, що наданий нотаріусу пакет документів для вчинення виконавчого напису в цілому відповідає фактичним обставинам, які склались на момент його вчинення та поданий з дотриманням всіх передбачених строків та умов. Оскільки матеріалами справи та поданими доказами стверджується відсутність погашення позичальником у визначений вимогою строк всієї суми заборгованості (часткова сплата складає менше 9% суми боргу), сам факт непроставлення відмітки про непогашення заборгованості не може бути достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, оскільки вимоги позивача стосовно порушень чинного законодавства при вчиненні оспорюваного виконавчого напису спростовуються фактичними обставинами справи, а тому не можуть бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. За таких обставин рішення Господарського суду Волинської області від 19.12.2018 року у справі № 903/578/18 підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 129 ГПК України суд апеляційної інстанції проводить новий розподіл судових витрат, за яким з огляду на відмову в позові судові витрати за розгляд спору в першій та апеляційній судових інстанціях покладаються на позивача. Відповідно додаткове рішення суду першої інстанції від 02.01.2019 року про стягнення з відповідача на користь позивача 20000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу, як невід`ємна частина основного рішення, також підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволити.

Рішення господарського суду Волинської області від 19 грудня 2018 року та додаткове рішення від 02 січня 2019 року у справі №903/578/18 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" (43020, м. Луцьк, вул. Зв`язківців, 1, код 05482297) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) 2881,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Господарському суду Волинської області на виконання постанови суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/578/18 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "25" червня 2019 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.