Рішення

від 25.06.2019 по справі 540/834/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/834/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Суворовського району міста Херсона, Степанівського сільського голови ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі свого представника - адвоката Ільченка Дмитра Олеговича, звернулась до суду із позовом до Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона (далі - відповідач, Степанівська сільська рада), Степанівського сільського голови ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, сільський голова), в якому просить визнати протиправним і скасувати розпорядження Степанівського сільського голови ОСОБА_2 від 07.03.2019р. №02-к Про звільнення з посади секретаря Степанівської сільської ради ОСОБА_1 ; поновити її на посаді секретаря Степанівської сільської ради з 07.03.2019р.; стягнути з Степанівської сільської ради відшкодування за час вимушеного прогулу у розмірі однієї гривні.

Позовні вимоги мотивує тим, що її 23.09.2016р. було обрано на посаду секретаря Степанівської сільської ради замість звільненої у той же день секретаря сільської ради Запорожцевої Наталії Володимирівни. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. ОСОБА_3 поновлено на посаді секретаря Степанівської сільської ради. У зв`язку з цим відповідач-2 прийняв оскаржуване розпорядження від 07.03.2019р. №02-к поза межами своїх повноважень як сільського голови, оскільки вирішення питання призначення або звільнення секретаря сільської ради згідно із Законом України Про місцеве самоврядування в Україні належить до виключної компетенції самої сільської ради. Відповідач-2 не скликав сесію сільської ради та не виносив на її розгляд питання щодо звільнення позивача, тому прийняте ним оскаржуване розпорядження є протиправним і підлягає скасуванню. Також з посиланням на положення ст.235 Кодексу законів про працю України позивач просить поновити її на посаді, яку вона обіймала до незаконного звільнення. Вказуючи на те, що не має змоги подати точний розрахунок відшкодування за час вимушеного прогулу, просить стягнути таке відшкодування у розмірі 1 гривні, з наступним збільшенням позовних вимог.

Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабка О.І. від 23.04.2019р. задоволено заяву про самовідвід, справу передано до відділу документального забезпечення Херсонського окружного адміністративного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу у відповідності із статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.04.2019 р. суддею-доповідачем визначено суддю Пекного А.С.

Ухвалою від 26.04.2019р. у справі відкрито провадження, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребовано у відповідачів докази.

Ухвалою від 23.05.2019р. відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Представником відповідача 30.05.2019р. подано відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позову. Посилаючись на відсутність у сільської ради рішення про обрання ОСОБА_5 секретарем сільської ради, яке можливо було б визнати актом органу місцевого самоврядування, ненадання позивачем доказів призначення її в установленому порядку на посаду секретаря сільської ради, відсутні підстави для задоволення позову. Також відповідач з урахуванням викладеного вважає що даний спір не є публічно-правовим, а тому просить закрити провадження у справі та одночасно відмовити у задоволенні позовних вимог.

При поданні 31.05.2019р. на вимогу суду доказів представником відповідача також надано додаткові пояснення. Вказує, що позивач вводить суд в оману, зазначаючи про те, що вона дізналась про оскаржене розпорядження з відповіді відповідача-2 на запит про надання інформації. Вказує, що після набрання законної сили рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а позивач як керівник юридичних осіб Степанівської сільської ради та виконавчого комітету цієї ради мала б самостійно виконати це рішення та звільнити себе з посади секретаря сільської ради. З цього приводу сільським головою та органом державної виконавчої служби їй неодноразово надсилались відповідні звернення та вимоги, в тому числі й щодо передачі сільському голові документів ради та виконавчого комітету. 07.03.2019р. після внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про зміну керівника сільської ради з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , останній прийняв оскаржуване розпорядження, а 11.03.2019р. в приміщенні ради довів до відома позивача про її звільнення. Також вказує, що не в змозі надати рішення сільської ради щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді секретаря сільської ради, оскільки рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а, яким її поновлено на посаді, не має зобов`язального характеру, тому сільська рада не уповноважена приймати рішення з питань виконання таких судових рішень. Натомість сільським головою прийнято розпорядження від 07.03.2019р. №03-к про поновлення ОСОБА_3 на посаді секретаря сільської ради з 24.09.2016р. Зазначає, що відсутня можливість надати документи щодо розрахунку середнього заробітку позивачу за час вимушеного прогулу, оскільки позивачем не передано сільському голові документи щодо обліку робочого часу та нарахування заробітної плати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Степанівської сільської ради VІІ скликання від 20.11.2015р. № 4 ОСОБА_3 , депутата сільської ради, обрано секретарем Степанівської сільської ради.

23.09.2016 р. Степанівською сільською радою VІІ скликання прийнято рішення № 80 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Степанівської сільської ради", яке підписано головуючим на пленарному засіданні ОСОБА_4 . Цим рішенням припинено достроково повноваження секретаря Степанівської сільської ради Запорожцевої Н.В.

Рішенням Степанівської сільської ради VІІ скликання від 23.09.2016р. №82 обрано секретарем Степанівської сільської ради VII скликання депутата від виборчого округу №14 ОСОБА_5 Василівну. Це рішення підписано ОСОБА_1 як виконуючим обов`язки сільського голови.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степанівської сільської ради м.Херсона, Виконавчого комітету Степанівської сільської ради, депутата Степанівської сільської ради ОСОБА_4, депутата Степанівської сільської ради ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановлення відсутності компетенції, зокрема, вирішено:

- позов ОСОБА_3 до Степанівської сільської ради м.Херсона, Виконавчого комітету Степанівської сільської ради, депутата Степанівської сільської ради ОСОБА_4, депутата Степанівської сільської ради ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково.

- визнано протиправним та скасовано рішення ХІІІ сесії Степанівської сільської ради VІІ скликання від 23.09.2016 р. № 80 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Степанівської сільської ради".

- поновлено ОСОБА_3 на посаді секретаря Степанівської сільської ради з 24.09.2016 р.

- стягнуто з виконавчого комітету Степанівської сільської ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.09.2016 р. по 14.02.2019 р. у розмірі 72514 грн. 61 коп. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

- в решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Також цим рішенням допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді секретаря Степанівської сільської ради з 24.09.2016 р. та в частині стягнення з Виконавчого комітету Степанівської сільської ради на користь ОСОБА_3 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2667 грн. 72 коп. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а не набрало законної сили.

Вказані обставини підтверджуються наданими учасниками справи доказами та встановлені постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019р. у справі №766/12191/16-а, яка набрала законної сили, а отже вони не підлягають доказуванню в силу приписів ст.78 КАС України.

07.03.2019р. Степанівським сільським головою прийнято розпорядження №02-к, яким звільнено ОСОБА_1 з посади секретаря Степанівської сільської ради з 07.03.2019р. у зв`язку з поновленням на роботі ОСОБА_3 , яка раніше виконувала цю роботу. Підставою прийняття цього розпорядження вказані рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а, виконавчий лист у вказаній справі; нормативно розпорядження мотивовано положеннями п.6 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, ч.4 ст.42, ч.8 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Вважаючи що звільнення відбулось у незаконний спосіб та неуповноваженою особою, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

У ході розгляду справи судом крім того встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019р. у справі №766/12191/16-а скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. та прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степанівської сільської ради, Виконавчого комітету Степанівської сільської ради, депутата Степанівської сільської ради ОСОБА_4, депутата Степанівської сільської ради ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановлення відсутності компетенції.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 року № 2493-III (далі - Закон №2493-III) визначає правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування. За змістом статті 7 Закону №2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Отже, звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування регулюються Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", на відносини, не врегульованих цим законом, поширюються норми законодавства про працю, зокрема Кодексу законів про працю України.

Як видно з матеріалів справи, оскаржене розпорядження від 07.03.2019р. №02-к про звільнення з посади ОСОБА_1 фактично прийнято на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а, яким визнано протиправним і скасовано рішення ХІІІ сесії Степанівської сільської ради VІІ скликання від 23.09.2016р. № 80 про дострокове припинення повноважень секретаря Степанівської сільської ради ОСОБА_3 та поновлено її на посаді секретаря ради.

Це розпорядження, виходячи з наведених у ньому фактичних і нормативних підстав, прийнято відповідачем-2 відповідно до п.6 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Тобто, рішення про звільнення позивача було прийнято з урахування положень трудового законодавства, у зв`язку із необхідністю поновлення на роботі ОСОБА_3 , яка раніше займала посаду секретаря ради.

Водночас за правилами статті 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно статті 10 Закону №2493-III прийняття на службу секретаря сільської, селищної, міської ради здійснюється шляхом обрання відповідною радою.

Відповідно до ст.5 Закону України від 21.05.1997р. № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Тобто, сільська рада та голова сільської ради є самостійними складовими системи місцевого самоврядування. Згідно ч.1 ст.10 Закону №280-97 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження сільських, селищних, міських рад визначено ст.ст.25-26 Закону № 280/97-ВР.

Відповідно до ст.12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Пунктами 19 та 20 частини 4 статті 42 Закону №280-97 передбачено, що селищний голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими Законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесенні радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Таким чином, посада секретаря сільської ради є виборною посадою, на яку особи обираються або затверджуються відповідною радою.

На підставі пункту 4 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

За змістом частини 5 статті 50 Закону № 280/97-ВР повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Таким чином посада секретаря ради є виборною посадою, призначення та звільнення з даної посади відбувається виключно на підставі рішення відповідної ради.

Таким чином, положення Закону України "Про місцеве самоврядування" щодо порядку звільнення секретаря сільської ради в даному випадку є спеціальними по відношенню до норм Кодексу законів про працю України. Слід зазначити, що Кодекс законів про працю України містить законну підставу для звільнення позивача із займаної посади - поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, проте звільнення повинно відбуватись у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування".

Тобто, звільнення позивача із займаної посади повинно здійснюватися не одноособово за розпорядженням голови сільської ради, а шляхом таємного або відкритого голосуванням більшістю голосів на сесії сільської ради з підстав визначених у Законі України Про місцеве самоврядування в Україні та оформлюватись, саме рішенням сільської ради. Згідно частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що питання звільнення секретаря Степанівської сільської ради ОСОБА_5 не було розглянуто на пленарному засіданні Степанівської сільської ради та щодо цього питання Степанівська сільська рада рішення не приймала, суд вказує на порушення відповідачами порядку звільнення позивача.

Відтак, звільнення позивача на підставі розпорядження Степанівського сільського голови від 07.03.2019р. №02-к з посади секретаря ради на підставі п.6 ст.40 КЗпП України є таким, що здійснено не у спосіб встановлений законом та поза межами наданих сільському голові повноважень, що є безумовною підставою для скасування спірного розпорядження та поновлення її на посаді.

При цьому спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача, а саме поновлення позивача на посаді секретаря сільської ради, в даному конкретному випадку узгоджується із засадами організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначеним у преамбулі Закону № 280/97-ВР та загальним принципам, які передбачені приписами статі 2 КАС України. Відповідно до приписів статті 50 Закону № 280/97-ВР, сільська рада передбачає лише одну посаду секретаря. Тобто повноваження секретаря ради не можуть виконувати одночасно дві посадові особи.

Як вбачається із матеріалів справи, на цю посаду згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а, допущеного до негайного виконання, поновлено громадянку ОСОБА_3 .

Однак судом встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019р. у справі №766/12191/16-а скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. та прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степанівської сільської ради, Виконавчого комітету Степанівської сільської ради, депутата Степанівської сільської ради ОСОБА_4, депутата Степанівської сільської ради ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановлення відсутності компетенції.

Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019р. у справі №766/12191/16-а набрала законної сили 30.05.2019р.

Також судом встановлено на підставі наданих представником відповідача доказів, що Степанівською сільською радою не приймалось на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а власного рішення про поновлення ОСОБА_3 на посаді секретаря Степанівської сільської ради. Натомість Степанівським сільським головою прийнято розпорядження від 07.03.2019р. №03-к про поновлення ОСОБА_3 на посаді секретаря сільської ради з 24.09.2016р., що з урахуванням проаналізованих вище правових норм суперечить положенням Законів України "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про місцеве самоврядування в Україні".

Отже, ОСОБА_3 на час розгляду даної справи не набула статусу секретаря Степанівської сільської ради.

Крім того, суд наголошує, що доказів скасування рішення Степанівської сільської ради від 23.09.2016р. №82 про обрання секретарем Степанівської сільської ради VII скликання ОСОБА_5 сторонами до суду не надано, отже воно є чинним.

Враховуючи наведене, поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Степанівської сільської ради узгоджується із засадами організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначеним у Закону № 280/97-ВР, не створить перешкод для виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. у справі №766/12191/16-а (оскільки його скасовано судом апеляційної інстанції) та не порушує прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 , що також вказує і на відсутність підстав для залучення останньої до участі у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зібраними у справі доказами підтверджено протиправний характер спірного розпорядження Степанівського сільського голови від 07.03.2019р. №02-к та незаконність звільнення позивача з посади.

Доводи представника відповідача про правомірність оскарженого розпорядження відповідача-2 ґрунтуються на довільному і помилковому тлумаченні ним норм законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним і скасування розпорядження Степанівського сільського голови від 07.03.2019р. №02-к та поновлення її на посаді секретаря Степанівської сільської ради з 07.03.2019р., тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Степанівської сільської ради відшкодування за час вимушеного прогулу у розмірі однієї гривні, суд зазначає наступне.

За змістом статті 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі.

Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу Законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Оскільки судом визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню спірне розпорядження про звільнення від 07.03.2019р. №02-к, тому підлягає до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.03.2019р. по день вирішення судом даного спору.

Розрахунок середнього заробітку працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядом обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок № 100).

Згідно норм абзацу третього пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт).

Пунктом 5 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (п. 8 Порядку № 100).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Суд враховує, що сторонами не надано доказів, які б містили суми виплат позивачу за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню, у тому числі й на вимогу ухвали суду про витребування доказів. Відповідачем надано письмові пояснення, що позивач, яка раніше виконувала обов`язки Степанівського сільського голови, не передала відповідну документацію Степанівської сільської ради та її виконавчого комітету Степанівської сільської ради сільському голові після поновлення його на посаді. На підтвердження цих обставин представником відповідача подано до суду завірені належним чином копії заяв сільського голови з вимогою передачі документів від 14.02.2019р., 01.03.2019р., складений 18.02.2019р. акт про відмову ОСОБА_1 передати документацію сільської ради та її виконавчих органів.

Судом вжито заходів щодо офіційного з`ясування обставин справи, необхідних для вирішення питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте вони не дали позитивного результату.

Тому суд позбавлений можливості обрахувати конкретну суму середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки на час розгляду справи відсутні відомості про розмір заробітної плати позивача, її складові, кількість відпрацьованих днів і виплачені суми заробітку за два місяці, що передували звільненню.

У той же час суд враховує, що згідно із ст.ст.2, 5, 6, 9 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.ст.242, 245 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

У разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене й на те, що індивідуальний акт про звільнення позивача з посади визнано протиправним і скасовано, а позивача поновлено на посаді, суд вважає, що задля виконання завдань адміністративного судочинства та з метою повного і належного захисту прав позивача, слід вийти за межі позовних вимог та замість стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід покласти на Степанівську сільську раду обов`язок нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.03.2019р. по 25.06.2019р. за правилами, передбаченими Порядом обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона (73488, м.Херсон, Суворовський район, с.Степанівка, вул. Джона Говарда, 55, код ЄДРПОУ 26518208), Степанівського сільського голови ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та стягнення відшкодування за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати розпорядження Степанівського сільського голови ОСОБА_2 від 07 березня 2019 року №02-к Про звільнення з посади секретаря Степанівської сільської ради ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона з 07 березня 2019 року.

Зобов`язати Степанівську сільську раду Суворовського району м. Херсона (73488, м.Херсон, Суворовський район, с.Степанівка, вул. Джона Говарда, 55, код ЄДРПОУ 26518208) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 березня 2019 року по 25 червня 2019 року за правилами, передбаченими Порядом обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 106030000