Ухвала

від 24.06.2019 по справі 160/9173/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 червня 2019 року м. Дніпросправа № 160/9173/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі № 160/9173/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвибухтехнологія" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвибухтехнологія" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі №0440/5062/18 виправлено описку в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року.

Не погодившись з такими рішеннями суду першої інстанції, Дніпропетровською митницею ДФС подано апеляційну скаргу.

Суд вважає, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.

Згідно ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровська митниця ДФС в одній апеляційній скарзі просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03. 2019 року в адміністративній справі № 160/9173/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами КАС України не передбачене одночасне оскарження декількох судових рішень однією апеляційною скаргою, крім випадків, коли заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.

Таким чином скаржнику необхідно подати до Третього апеляційного адміністративного суду належним чином оформлені окремі апеляційні скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі № 160/9173/18.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апелянтом зазначено, що копію оскаржуваної ухвали відповідачем отримано 19.03.2019 року, однак, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі № 160/9173/18, що в даному випадку є перепоною для суду апеляційної інстанції для встановлення дати отримання оскаржуваного рішення, що в свою чергу унеможливлює встановлення факту подання відповідачем апеляційної скарги в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Також, матеріалами справи встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 25.02.2019 року, копію рішення отримано 05.03.2019 року, тоді як апеляційну скаргу подано лише 06.06.2019 року, тобто з пропуском установленного ст. 295 КАС України строку.

Порушуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інтанції, відповідач зазначає, що вперше апеляційна скаргу була подана в межах процесуального строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду апеляційної інстанції повернута у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги. Отже на час подання апеляційної скарги вперше апелянт не мав змоги сплатити судовий збір у розмірі визначеному судом апеляційної інстанції.

Розглянувши наведені доводи клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, обставини, на які посилається відповідач є суб`єктивними та пов`язані з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Таким чином, неспроможність відповідача належним чином організувати фінансування витрат на оплату судового збору, обґрунтовано не визнана судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762 грн.

Згідно змісту п.3.1 таблиці ставок судового збору ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.)

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до позову, який було подано до суду першої інстанції 04.12.2018 року позивачем було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

30.01.2019 року до суду першої інстанції позивачем надано заяву про збільшення(уточнення) позовних вимог.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Станом на 01.01.2019 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 грн.

Відповідно до п.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з урахуванням уточнення позовних вимог від 30.01.2019 року дорівнює 7366 грн. відповідно ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 11 049 грн. (7366 грн.*150%)

Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір встановлюється у таких розмірах: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2019 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 грн.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 1921,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Дніпропетровської митниці ДФС про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі № 160/9173/18 - залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:

подати до Третього апеляційного адміністративного суду окремі апеляційні скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі № 160/9173/18.

доказів на підтвердження отримання копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі № 160/9173/18.

заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку підтверджені належними доказами;

документу про сплату судового збору на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі № 160/9173/18 у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством;

Судовий збір сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 34317206081005, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскаржена не підлягає.

Суддя В.А. Шальєва