Постанова

від 25.06.2019 по справі 490/5692/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р. Категорія 5.2м.ОдесаСправа № 490/5692/18 Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.

час і місце ухвалення: не зазначено, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Миколаївська Митниця ДФСКвасниця Ю.А. (довіреність) пред-к позивачаДудник С.М. (адвокат, ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, мотивуючи його тим, що відповідачем не доведено вчинення позивачем умисних дій, направлених на ухилення від сплати митних платежів, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, оскільки при зазначенні в митній декларації вартості товару позивач керувався документами відправника.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2019 року позов задоволено. Поновлено строк на звернення до суду з адміністративним позовом. Скасовано Постанову в справі про порушення митних правил № 0097/50400/17 від 30.08.2017 року виконуючого обов`язки начальника Миколаївської митниці ДФС Шевченка Олександра Олександровича про визнання ОСОБА_2 , директора ТОВ "МАКРУС ГРУП", винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 277 864 грн. 83 коп. та закрито справу про адміністративне правопорушення.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Миколаївська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Миколаївська митниця ДФС посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що у якості підтвердження даних про митну вартість товару, саме ОСОБА_2 надав до митниці рахунок-фактуру від 30.07.2017р. № 32, автентичність якого турецькою стороною не підтверджено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 30.08.2017 року Миколаївською митницею ДФС відносно ОСОБА_2 було складено постанову в справі про порушення митних правил № 0097/50400/17, передбачених ст.485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 277 864,83 (92 624,61 х 300%) грн.

Відповідно з описовою частиною оскаржуваної Постанови, директора ТОВ МАКРУС ГРУП звинувачують у тому, що ним, при декларуванні товару Вироби з полімерних матеріалів загальною кількістю 2358 пакувальних місць, загальною вагою брутто 23 950 кг, загальною вартістю товару-36 095,08 USD, що згідно курсу НБУ станом на 16.08.2017, становить 906 533,02 грн. було занижено митну вартість товару. Це випливає з того, що Миколаївська митниця подала запит до Республіки Туреччини, яка була відправником даного товару, і у наданих документах зазначила, що отримувач був ТОВ МАКРТРЕЙД та вартість товару за документами становить 50 068,92 USD. На підставі чого ОСОБА_2 була занижена вартість товару на 13 973,84 USD, що по курсу НБУ станом на 16.08.2016 року становить 350 954,96 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Згідно статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом першої інстанції було втсановлено, що позивача неодноразово викликали до Миколаївської митниці ДФС України щодо розгляду та надання пояснень щодо обставин справи. Позивач був належно повідомлений про розгляд справи про порушення митних правил № 0097/50400/17 Миколаївською митницею ДФС України за належною адресою - адресою місця реєстрації, причини своєї неявки ОСОБА_2 не було повідомлено.

Тобто, відповідно до ст. 526 МК України, ст. 268 КУпАП справу про порушення митних правил було розглянуто за його відсутності з належним та своєчасним сповіщенням про місце і час її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанову від 30.08.2017 р. було відправлено позивачу - 31.08.2017 р., що вбачається з копій зворотніх повідомлень та копій письмових повідомлень.

Статтею 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому МК України.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 336 МК України однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У розумінні ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Так, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті, а митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки, та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

За змістом частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, Митним кодексом України встановлений вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З матеріалів справи убачається, що 12.08.2016 року на митну територію України через пункт пропуску Одеський морський торгівельний порт Одеської митниці ДФС згідно з ордерним коносаментом Bill of Lading № ARIZM0000102378 від 30.07.2016р., від відправника компанії SANEM PLASTIK MAK. IHT.IHR.SAN VE TIC LTD STI (Туреччина) в морському контейнері № ARKU8587148 надійшли товари - Вироби з полімерних матеріалів , загальною кількістю 2358 пакувальних місць, загальною вагою брутто 23950 кг.

15.08.2016 року контейнер № ARKU8587148 з вищевказаним товаром згідно з документом контролю доставки № 5040070000/2016/006035 доставлено у зону митного контролю митного поста Костянтинівка Миколаївської митниці ДФС.

16.08.2016 року директором МАРКУС ГРУП ОСОБА_2 засобами електронного зв`язку до м/п Костянтинівка Миколаївської митниці ДФС направлено підписану його електронним цифровим підписом митну декларацію ІМ 40 ДЕ, яка того ж дня прийнята до митного контролю та оформлена з присвоєнням податкового номеру 504070000/2016/006152.

Разом з МД № 504070000/2016/006152, у якості підтвердження правдивості даних про митну вартість товару ОСОБА_2 до митниці надано рахунок-фактуру від 30.07.2017 року № 32, згідно з яким фактурна вартість товарів склала 36095,08 дол.США., а продавцем товарів є компанія Best Industrial Corporation Limited ( КНР).

16.08.2016 року згідно з МД № 504070000/2016/006152 товар був оформлений та випущений у вільний обіг, при цьому нараховані за вказаною митною декларацією митні платежі в сумі 234249,13 грн. того ж дня перераховано до держаного бюджету.

15.09.2016 року Миколаївською митницею ДФС України, через Департамент адміністрування митних платежів ДФС України, ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччина стосовно перевірки автентичності документів, які подавав ОСОБА_2 до Миколаївської митниці ДФС під час митного оформлення вищевказаних товарів.

12.04.2017 року до Миколаївської митниці ДФС листом Департаменту АМП ДФС України за № 9211/7/99-99-19-02-02-17 надійшла відповідь митної адміністрації Республіки Туреччина, з копіями відповідних документів. В яких зазначається, що покупцем та одержувачем товару, який знаходився у контейнері № ARKU8587148 є ТОВ МАРКТРЕЙД (Україна, м.Київ, вул. Здолбуновська, 7, оф.3) та фактурна вартість товарів, згідно оригіналу фактури - 50 068,92 дол.США.

Станом на 31.05.2017 р. ТОВ МАКРУС ГРУП в особі директора - ОСОБА_2 , до Миколаївської митниці ДФС не було подано заяви щодо внесення змін до митної декларації № 504070000/2016/006152 від 16.08.2016 року.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст. 485 МК України, дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, які полягають у заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно із ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У своїй постанові суд першої інстанції зазначив, що вину ОСОБА_2 відповідачем не доведено та відсутній в його діях прямого умислу щодо порушення митних правил.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки під час ввозу на митну територію контейнеру № ARKU8587148 з товаром Вироби з полімерних матеріалів , декларування цих товарів здійснювалося саме директором ТОВ МАКРУС ГРУП - ОСОБА_2 . Під час подання МД № 504070000/2016/006152 митну вартість товарів у розмірі 36095,05 дол. США визначив саме ОСОБА_2 Також, у якості підтвердження даних про митну вартість товарів, саме ОСОБА_2 надав до митниці рахунок-фактуру від 30.07.2017 року № 32, автентичність якого турецькою стороною не підтверджено.

Отже, оскільки саме ОСОБА_2 на час ввезення вищевказаних товарів в Україну був директором підприємства ТОВ МАКРУС ГРУП , декларував товари та надавав документи у митницю, він і повинен нести відповідальність за додержання вимог встановлених Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду справи позивачем, митниця довела правомірність прийнятої нею постанови про порушення митних правил № 0097/50400/17 від 30.08.2017 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про скасування постанови про порушення митних правил належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС, - задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2019 року по справі № 490/5692/18, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 , - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.