Рішення

від 15.02.2010 по справі 14/5-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.10

          Справа № 14/5-10.

За позовом:   Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Суми

До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс»,

м. Суми

Про стягнення  3100 грн. 00 коп.

                                                                                                Суддя  С.О. Миропольський

                                              За участю секретаря судового засідання  С.І. Григор’єва

Представники сторін:

позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача –  не прибув

     Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3100 грн. заборгованості, з них: 1000 грн. основного боргу та 2100 грн. – штрафу, відповідно договору-заявки на організацію вантажних перевезень № б/н від 01.12.2009р., укладеного між сторонами, а також стягнути з відповідача державне мито в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Відповідач в засідання суду не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, судова кореспонденція була направлена на адресу відповідача згідно матеріалів справи (м. Суми, вул. Привокзальна, 9, оф. 34), що підтверджується штампом канцелярії суду вих. № 498 від 29.01.10р.

Відповідач подав суду лист від б/н дата б/д, в якому просив суд зобов’язати надати копії документів, що додавалися до позовної заяви. Позивач на виконання ухвали суду від 28.01.10р. надав суду докази відправлення додатків до позовної заяви відповідачеві.

          Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив:

          13.01.2010 року до суду звернувся Приватний підприємець ОСОБА_1 з позовною вимогою в якій просив стягнути 3100,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс».

          Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.01.2010 року порушено провадження у справі № 14/5-10 за позовом – ПП ОСОБА_1 до відповідача – ТОВ «Механіка плюс» про стягнення 3100,00 грн.

          01.12.2010 року між сторонами у справі було укладено договір вантажного перевезення. Згідно пункту 1.1 Договору Виконавець (позивач) надає автомобіль для доставки негабаритного вантажу по території України, попередньо погодивши суму, маршрут та ін..

          Відповідно до умов договору від 01.12.10 року, зокрема пункту 2.2 автомобіль знаходиться в розпорядженні  Замовника (відповідача), до завершення доставки вантажу в кінцевий пункт призначення.

          Згідно статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу втановлену плату.

          Вартість послуг перевезення за договором від 01.12.2010 року, а саме відповідно до п. п. 5.1 Договору складається з предоплати цих послуг, не пізніше чим в день їх замовлення.

Стаття 526 Цивільного кодексу України, передбачає, що зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач своє зобов’язання виконав частково, а саме надав транспортний засіб та здійснив переїзд згідно маршруту м. Суми – м. С.Буда – м. Суми.

Відповідач в свою чергу не здійснив розрахунку відповідно до п. п.  5.1 Договору та не надав предоплати (вартість фрахту) в розмірі 1000,00 грн.

Заборгованість в сумі 1000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, є цілком обгрунтованою та правомірною.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Нормами статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки умови договору позивачем були виконані частково, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення несплаченої відповідачем предоплати в сумі 1000,00 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Оскільки відповідач не подав суду відзиву на позовну заяву, позовні вимоги в частині стягнення 1000,00 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

 Керуючись ст. ст. 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс» (40011, м. Суми, Площа Привокзальна, 9, оф. 34, ід. код 31787440) на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (41802, АДРЕСА_1) 1000,00 грн. заборгованості за договором вантажного перевезення від 01.12.2010; 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

СУДДЯ                                                                                    С.О. Миропольський

    Суддя