Ухвала

від 24.06.2019 по справі 560/4169/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2019 року

Київ

справа №560/4169/18

адміністративне провадження №К/9901/16816/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №560/4169/18 за позовом Мусульманської релігійної громади міста Хмельницького до Хмельницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року Мусульманська релігійна громада міста Хмельницького звернулася з позовом до Хмельницької міської ради в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду в місячний строк клопотання Мусульманської релігійної громади м. Хмельницького від 02.07.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування Мусульманській релігійній громаді м. Хмельницького земельної ділянки орієнтовною площею 1200 кв. м., розташованої на перехресті Львівського шосе та вул. Західно-Окружної у м. Хмельницькому, для будівництва та обслуговування мусульманського молитовного приміщення; зобов`язання Хмельницьку міську раду в місячний строк розглянути та прийняти відповідне рішення щодо клопотання Мусульманської релігійної громади м. Хмельницького від 02.07.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування Мусульманській релігійній громаді м. Хмельницького земельної ділянки орієнтовною площею 1200 кв. м., розташованої на перехресті Львівського шосе та вул. Західно-Окружної в м . Хмельницькому , для будівництва та обслуговування мусульманського молитовного приміщення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, всупереч вимог законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, не розглянув подане позивачем клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки й не прийняв відповідне рішення, а відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оформлена листом, не може свідчити про дотримання Хмельницькою міською радою визначеної положеннями Земельного кодексу України процедури розгляду вказаного питання.

На вказані судові рішення відповідачем подано касаційну скаргу, в якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі незгоди з ухваленими судовими рішеннями після перегляду таких в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх касаційного оскарження лише у визначених законом випадках.

За приписами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В свою чергу пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом же пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У розумінні пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При цьому за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

В той же час перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, визначено статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такими справами, у розумінні наведеної правової норми процесуального закону, є справи незначної складності, а також будь-які інші справи, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, зважаючи на значення справи для сторін, її категорію та складність і обраний позивачем спосіб захисту, а також приймаючи до уваги відсутність даних про те, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати дану справу такою, що є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 КАС України, а також випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачаються та у касаційній скарзі не містяться.

Отже рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2019, переглянуте в апеляційному порядку постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019, касаційному оскарженню не підлягає.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Підсумовуючи наведене, ураховуючи, що оскаржуване судове рішення прийняте у справі, яка відноситься до категорії незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні й обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №560/4169/18 за позовом Мусульманської релігійної громади міста Хмельницького до Хмельницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. Г. Стеценко

Судді: А. Ю. Бучик

Л. В. Тацій