Постанова

від 20.06.2019 по справі 263/3998/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/1592/19

263/3998/18

Головуючий у 1 інстанції Ковтуненко В.О.

Доповідач Мальцева Є.Є.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Мироненко І.П., Баркова В.М.,

секретар - Єфремова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, ухвалене 14 березня 2019 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП.

В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що 22 грудня 2017 року о 13 годині 00 хвилин водій, ОСОБА_2 , який офіційно працевлаштований у ТОВ Маріупольське АТП 11402 , керуючи автобусом БАЗ А079.14 державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку № 159 по вул . 40 років Жовтня с. Талаківка Кальміуського району м. Маріуполя Донецької області, виїхав на смугу зустрічного руху, не переконавшись, що смуга вільна від транспортних засобів на достатній відстані, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем GREAT Wall, під керуванням позивача. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 14.2 ПДР України. Автомобіль позивача GREAT Wall, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , не придатний для подальшого відновлення і використання. Вважає, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди йому також завдано моральну шкоду, оскільки погіршився його стан здоров`я, порушився його нормальний життєвий устрій, він залишився без автомобіля, багато часу витратив на оформлення відповідних документів. Відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану шкоду. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 107624,15 гривень, відшкодувати витрати на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у сумі 800 гривень, на послуги по евакуації ТЗ у сумі 1200 гривень та витрати на проведення авто товарознавчої оцінки пошкодженого автомобіля у сумі 2800 гривень, та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, а всього 117424,15 гривень.

В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 додатково зазначив, що його автомобіль є фізично знищеним і він бажає залишити його залишки у себе. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 51912,28 гривень, моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, відшкодувати витрати на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у сумі 800 гривень, на послуги по евакуації ТЗ у сумі 1200 гривень, витрати на проведення авто товарознавчої оцінки пошкодженого автомобіля у сумі 2800 гривень, витрати на оплату судового збору у розмірі 1174,25 гривень, а всього 62886,53 гривень.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2019 року позов ОСОБА_1 до ТОВ Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, задоволений частково: стягнуто з відповідача ТОВ Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 код ЄДРПОУ 03113762 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 55711,87 гривень, моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, відшкодування витрат на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у розмірі 800 гривень, на послуги по евакуації ТЗ у розмірі 1200 гривень, витрати на проведення авто товарознавчої оцінки пошкодженого автомобіля у розмірі 2800 гривень, витрати на оплату судового збору у розмірі 1174,25 гривень, а всього 63 686 гривень 12 копійок.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, неправильного дослідження та оцінки доказів по справі.

Судом порушено вимоги процесуального закону щодо прийняття та дослідження доказів по справі, відповідач не був належно повідомлений про розгляд справи, коли було ухвалено рішення. Відповідач не мав можливості ознайомитися із усіма документами, наданими позивачем, висловити свою думку щодо письмових доказів.

Вартість пошкодженого автотранспорту в розмірі 55 711,87 грн стягнута судом з відповідача без будь-якого обґрунтування. Позивач висловив бажання залишити пошкоджений автомобіль за собою, а значить, не визнав його знищеним. Тому мав би право на відшкодування різниці між вартістю автомобіля до та після транспортної пригоди. Отже, зобов`язаний довести оцінену належним чином вартість транспортного засобу після ДТП. З оцінки вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля перевищує його ринкову вартість без пошкоджень. Пп.7.16-7.19 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачають в цьому випадку інший спосіб розрахування збитків - повинна бути визначена вартість утилізації КТЗ, яка дорівнює сумі ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися. Судом не враховано норми ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що є порушенням норм матеріального права.

Незаконним є стягнення витрат на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у розмірі 800 гривень.

Оплата послуг по евакуації ТЗ у розмірі 1200 гривень, на яку позивач дійсно має право, не доведена належним чином.

Вважає, що рішення є безпідставним, оскільки вимоги належно не доведені, тому рішення слід скасувати, в позові відмовити.

Просить відшкодувати витрати на правничу допомогу в розмірі 6300 грн.

Позивач направи відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду є правильним, і в апеляційній скарзі не наведено законних підстав для скасування рішення.

Так, позивачем надано до суду достатні докази - копію звіту №23 від 16.03.2018 року, і відповідач був з ним ознайомлений до ухвалення судом рішення по суті спору. 23 травня 2018 року також надано було оригінал звіту, з яким відповідач також ознайомлений. З усіма письмовими доказами по справі відповідач знайомився своєчасно.

Відповідач заявляв в суді клопотання про проведення експертизи, але відмовився від неї. Інших доказів з свого боку на спростування позовних вимог не надав.

Заявлена сума щодо стягнення правничої допомоги не підлягає стягненню, оскільки не підтверджена належно. Суду наданий договір про допомогу в суді першої інстанції, в якому не зазначені повноваження адвоката в апеляційному суді, сума наданих послуг не підтверджена.

Просив рішення залишити без змін.

У відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_1 , третьої особи, які були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача - адвоката Бабіч В.О., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника позивача - адвоката Ліннік Н.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 грудня 2017 року о 13 годині 00 хвилин водій ОСОБА_2 , який є працівником ТОВ Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 (а.с.36-37), керуючи автобусом БАЗ А079.14, державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку № 159 по вул. 40 років Жовтня с.Талаківка Кальміуського району м. Маріуполя Донецької області, виїхав на смугу зустрічного руху, не переконавшись, що смуга вільна від транспортних засобів на достатній відстані, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем GREAT Wall, під керуванням позивача (а.с.67). Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. (а.с.8)

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 лютого 2018 року визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с.6).

Згідно зі звітом № 23/П від 16.03.2018 року про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику колісного транспортного засобу GREAT Wall, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , становить 205624,15 гривень (а.с.44-81,90-93).

Згідно з заявою позивача до АТ Страхова група ТАС про страхове відшкодування від 14 березня 2018 року, розмір страхового відшкодування становить 98000 гривень. Страхове відшкодування на користь позивача 31 травня 2018 року виплачене АТ Страхова група ТАС у розмірі 98000 гривень (а.с.9)

Згідно з договором №11 від 31 січня 2018 року позивач ОСОБА_1 замовив оцінку щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ та оплатив 2800 гривень, що також підтверджується квитанцією від 31.01.2018 року на суму 2800 гривень (а.с.24) .

Згідно з квитанцією ФОП ОСОБА_3 . №442171 від 30.12.2017 року, позивачем ОСОБА_1 оплачені послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню GREAT Wall, НОМЕР_3 , у розмірі 800 гривень (а.с.25).

Як вбачається з квитанції ФОП ОСОБА_4 . №444362 від 22.12.2017 року, позивачем оплачені послуги по евакуації ТЗ GREAT Wall, НОМЕР_3 у розмірі 1200 гривень.(а.с.26)

Згідно з довідкою КЗ Маріупольська міська лікарня №1 за №507 від 22 грудня 2017 року, ОСОБА_1 у результаті ДТП отримав забій правого надпліччя, рекомендовано нагляд у травматолога.(а.с.27)

З виписки з медичної картки амбулаторного хворого КУ Маріупольська міська лікарня №9 від 12.04.2018 року вбачається, що у ОСОБА_1 посттравматичний плече-лопатковий періартрит з права з вираженим больовим синдромом. Рекомендовано реабілітаційне лікування (а.с.30).

Суд першої інстанції керувався нормами ст.81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст.22, 1166 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного Кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як роз`яснено Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень згідно яких відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становите в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п.п.14,15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 1 березня 2013 року №4 ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону N 1961-ІУ, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається зі звіту № 23/П від 16.03.2018р. про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, ціна пропозиції купівлі пошкодженого у ДТП автомобіля позивача становить 55711,87 грн. (а.с.90-93).

Згідно з листом - роз`ясненням ТОВ Експертна компанія Укравтоекспертиза за №14 від 05.10.2018 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ GREAT Wall Hover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, перевищує ринкову вартість КТЗ на дату пошкодження, за ринкову вартість пошкодженого КТЗ приймається ціна пропозиції купівлі пошкодженого у ДТП КТЗ GREAT Wall Hover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску (а.с. 89)

Даний звіт сторонами не заперечувався, заяв про забезпечення доказів з цього приводу не надходило.

Враховуючи такі обставини і надані доказі, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість задоволення уточнених вимог позивача, і стягнув з відповідача на користь позивача вартість пошкодженого автомобіля. Але, як вбачається зі змісту рішення, помилково визначив суму шкоди в розмірі 55711,87 гривень, замість суми 51912,28 грн., яка повинна бути визначена як різниця між сумою ринкової вартості транспортного засобу до пошкодження і сумами виплаченого страхового відшкодування та ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу, оскільки позивач залишив його у себе ( 205 624,15 грн - 98000 грн - 55711,87 грн = 51912,28 грн), і яку позивач і просив стягнути на його користь (а.с.87).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд незаконно застосував порядок визначення шкоди, не базуються на законі.

Суд, обґрунтовуючи рішення, правильно посилався на норми Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відповідно до п.30.2. якого, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, суд правильно визначив принцип визначення розміру шкоди, яка складає різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на пп.7.16-7.19 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не впливають на висновки суду. Так, п.п. 7.16. вказаної Методики передбачено, що ринкова вартість технічно несправного, розукомплектованого КТЗ (зокрема КТЗ, що ввозиться на митну територію України) не може бути меншою за вартість металобрухту складників, що залишилися, з урахуванням витрат на його утилізацію. Якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.

Відповідач не довів суду, що ринкова вартість технічно несправного, розукомплектованого КТЗ менша, або перевищує вартість металобрухту складників, що залишилися, з урахуванням витрат на його утилізацію - наданих позивачем доказів визначення розміру не спростував.

Разом з тим, як зазначено в п. 7.19. Методики, у разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ, що відповідає висновкам оцінки вартості матеріального збитку, наданого позивачем.

Суд першої інстанції також правильно вважав, що є підстави для відновлення порушеного права позивача шляхом стягнення матеріальної шкоди та понесених позивачем витрат, пов`язаних з проведенням звітів про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу у розмірі 2800 гривень, витрат на послуги по евакуації ТЗ у розмірі 1200 гривень, оскільки згідно з статтею 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Позивачем належним чином підтверджено витрати на послуги евакуації транспортного засобу, і в апеляційному суді доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення з відповідача такої суми не знайшли підтвердження. Колегією суддів перевірено право приватного підприємця ОСОБА_4 . надавати послуги такого роду, тому судом обґрунтовано стягнуто 1200 грн за оплату позивачем послуг на евакуацію ТЗ з відповідача.

Однак, доводи апеляційної скарги про неправомірність стягнення з відповідача оплати витрат на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у розмірі 800 гривень заслуговують на увагу.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію ФОП ОСОБА_3 №442171 від 30.12.2017 року про оплату позивачем послуг аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню GREAT Wall, НОМЕР_3 , у розмірі 800 гривень (а.с.25).

Позивач просив стягнути такі витрати з ТОВ Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 .

Разом з тим, згідно з Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п.34.2). Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (п.34.3) Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.( п.34.4)

Як вбачається, законом не передбачений обов`язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на послуги аварійного комісару, оскільки страховик направляє аварійного комісара, або оплачує витрати на проведення експертизи (дослідження).

Крім того, зі змісту квитанції від 30.12.2017 року неможливо встановити, яку суму складає вартість послуг аварійного комісару, який визначає причини та розмір збитків, та яку суму складає вартість зберігання транспортного засобу.

Тому рішення в частині стягнення вказаної суми з відповідача підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у розмірі 800 грн.

Переглядаючи рішення в частині вирішення судом вимог про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів приходить до наступного.

Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Судом правильно враховано роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Судом встановлено, і підтверджується матеріалами справи, що в результаті ДТП позивачу ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка полягає фізичному болі та стражданнях, яких він зазнав із пошкодженням свого автомобіля, та душевних стражданнях та хвилюваннях, інших негативних емоціях, які він переживав через ДТП, втратою автомобіля. Судом враховано вимоги розумності та справедливості, норми закону, і цілком обґрунтовано часткове задоволення позовних вимог у розмірі 2000 гривень.

Доводи апеляційної скарги на рішення в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди зводяться до незгоди із рішенням, висновків суду не спростовують.

Отже, на підставі статті 376 ЦПК України, рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 14 березня 2019 року підлягає зміні в частині розміру стягнутої матеріальної шкоди і, відповідно, загальної суми відшкодування. На підставі викладеного з відповідача необхідно стягнути на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 51912,28 грн, виключити з загальної суми відшкодування витрати на послуги аварійного комісару в розмірі 800 грн, у зв`язку із чим загальна сума стягнення на користь позивача буде складати 59 086,53 грн.. В решті стягнутих сум рішення скасуванню або зміні не підлягає, а тільки в частині стягнення з ТОВ Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 витрат на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у розмірі 800 грн рішення необхідно скасувати і відмовити в цих позовних вимогах.

У відповідності до положень статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із тим, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції сплачено судовий збір в розмірі 1174,25 грн, то з відповідача, крім стягнення цієї суми на користь позивача, підлягає відшкодуванню на користь держави в розмірі 185,75 грн..

Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена частково то з ОСОБА_1 на користь відповідача на оплату судового збору необхідно стягнути 123 грн. - 6,98% від суми сплаченого відповідачем судового збору 1761,39 грн (виходячи з суми 61712,28 грн, яку просив стягнути позивач (без суми судового збору), і суми, що стягнуто на його користь - 57912,28 грн. (без судового збору) - що складає 93%). Що стосується вимог відповідача відшкодувати витрати на правничу допомогу, то колегія суддів вважає можливим задовольнити їх частково не тільки з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а ще з огляду на характер і складність виконаних робіт (п.4 статті 137 ЦПК України), тому з суми вартості правничої допомоги апеляційний суд виключає суму витрат на підготовку клопотання про поновлення процесуального строку для подачі апеляційної скарги, оскільки сума, зазначена виконавцем (450 грн), вочевидь не відповідає складності такої роботи (а.с.118, 122). Таким чином, враховуючи принцип пропорційності відшкодування судових витрат, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню на правничу допомогу 409 грн. ( 6300 грн - 450 грн = 5850 грн х 7% =409 грн).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2019 року змінити в частині розміру стягнутої матеріальної шкоди і загальної суми відшкодування.

Стягнути з відповідача ТОВ Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 код ЄДРПОУ 03113762 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 51912 грн 28 коп., моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, у відшкодування послуг по евакуації ТЗ 1200 гривень, витрати на проведення автотоварознавчої оцінки пошкодженого автомобіля у розмірі 2800 гривень, витрати на оплату судового збору у розмірі 1174,25 гривень, а всього 59 086 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімдесят шість) гривень 53 копійки.

В частині стягнення з ТОВ Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 витрат на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у розмірі 800 гривень - рішення скасувати, в цих позовних вимогах відмовити.

Стягнути з ТОВ Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 на користь держави за розгляд справи в суді першої інстанції судовий збір в розмірі 185,75 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 у відшкодування судових витрат на правничу допомогу 409 грн та на судовий збір за апеляційне оскарження судового рішення 123 грн, а всього 532 (п`ятсот тридцять дві) грн..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 червня 2019 року.

Судді : Є.Є. Мальцева

І.П. Мироненко

В.М. Барков