Ухвала

від 16.08.2019 по справі 263/3998/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/3998/18

Провадження № 6/263/284/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

за участю секретаря Іващенко Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного суду від 20 червня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті ДТП,

В С Т А Н О В И В:

13.08.2019 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення. Свою заяву мотивував тим , що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 березня 2019 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП було задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 55711,87 гривень, моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, відшкодування витрат на послуги аварійного комісару з приймання-видачі, зберіганню ТЗ у розмірі 800 гривень, на послуги по евакуації ТЗ у розмірі 1200 гривень, витрати на проведення авто товарознавчої оцінки пошкодженого автомобіля у розмірі 2800 гривень, витрати на оплату судового збору у розмірі 1174,25 гривень, а всього 63686 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят шість) гривень 12 копійок.

Постановою Донецького апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 задоволена частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2019 року змінено в частині розміру стягнутої матеріальної шкоди і загальної суми відшкодування. З відповідача ТОВ Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 51912 грн 28 коп., моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, у відшкодування послуг по евакуації ТЗ 1200 гривень, витрати на проведення авто-товарознавчої оцінки пошкодженого автомобіля у розмірі 2800 гривень, витрати на оплату судового збору у розмірі 1174,25 гривень, а всього 59 086 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімдесят шість) гривень 53 копійки.

На підставі вищевказаного рішення 10.07.2019 року був виданий виконавчий лист, який пред`явлений до примусового виконання.

Вказує, що на теперішній час фінансова ситуація ТОВ Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 створює труднощі для своєчасного виконання рішення суду. Також статутом, кошторисом, загальними зборами учасників ТОВ Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 не передбачено створення резервного капіталу, через це на поточних рахунках Товариства відсутні грошові кошти в достатній кількості для погашення заборгованості перед ОСОБА_2 . Зазначає, що незадоволення клопотання про розстрочку виконання судового рішення призведе до арешту банківських рахунків ТОВ Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 та унеможливить подальше перерахування, та виплату заробітної плати працівникам підприємства, виконання податкових зобов`язань, розрахунки з контрагентами. Просить розстрочити виконання рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області на 5 місяців із сплатою стягнутої суми рівними частинами по 11 817 грн. 31 коп.

Сторони у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали заяви про розстрочку виконання судового рішення та матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень - це заключна стадія судового процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Дане правило також закріплено в ч.1 ст. 15 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Судом встановлено, що Постановою Донецького апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 задоволена частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2019 року змінено в частині розміру стягнутої матеріальної шкоди і загальної суми відшкодування. З відповідача ТОВ Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 51912 грн 28 коп., моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, у відшкодування послуг по евакуації ТЗ 1200 гривень, витрати на проведення автотоварознавчої оцінки пошкодженого автомобіля у розмірі 2800 гривень, витрати на оплату судового збору у розмірі 1174,25 гривень, а всього 59 086 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімдесят шість) гривень 53 копійки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 431 ЦПК України - виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

10.07.2019 року представник позивача, згідно своєї заяви , отримав виконавчий лист про стягнення з відповідача коштів.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 12 ЦПК України - учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Матеріальне становище відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 , яке описано його директором у заяві, суд не вважає підставою для надання розстрочки виконання рішення суду, інших виключних підстав заявником не наведено.

Вирішуючи вказане в заяві питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що заявником при наведенні мотивів для розстрочення виконання рішення не надано жодного доказу перебування підприємства у скрутному матеріальному становищі станом на час звернення з відповідною заявою до суду, які б в свою чергу давали підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, запропонований представником відповідача порядок розстрочки виконання рішення суду, порушуватиме права стягувача на своєчасне отримання коштів.

Жодних доказів про хід виконання судового рішення , наявності виконавчого провадження , суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки відповідачем не доведено наявності виключних обставин, які б утруднювали або робили неможливим виконання рішення у порядку, який передбачений законодавством. За наведених вище обставин в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст 12,18,80,354, 435 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське Автотранспортне підприємство 11402 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного суду від 20 червня 2019 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя В.О.Ковтуненко