РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2019 року м.Запоріжжя
Справа №336/1640/18
Провадження № 2/336/122/2019
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Зарютіна П.В.,
за участі секретаря судового засідання: Чернишової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі у порядку загаль-ного позовного провадження цивільну справу №336/1640/18 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка про визнання незаконними та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними доганами та незаконним звільненням, -
за участі: представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Грецова С.В., -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Гладкий Д.В. в інтересах позивача 30.03.2018 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, неодноразово уточненою протягом розгляду справи.
За змістом уточненої позовної заяви, поданої 13.03.2019, представник позивача ОСОБА_2 просить: визнати незаконним і скасувати наказ Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка від 07 березня 2018 року №26/3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани викладачу комп`ютерних дисциплін ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати наказ Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка від 16 березня 2018 року №25/к про звільнення ОСОБА_1 і поновити його на посаді викладача комп`ютерних дисциплін в Запорізькому авіаційному коледжі ім. О.Г. Івченка; стягнути з Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 109 758, 33 гривень та моральну шкоду у сумі 5 000,00 гривень, спричинену безпідставними доганами та незаконним звільненням; в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача комп`ютерних дисциплін в Запорізькому авіаційному коледжі ім. О.Г. Івченка, допустити негайне виконання рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України.
За змістом позовної заяви, позивач працював у Запорізькому авіаційному коледжі ім. О.Г. Івченка (далі - ЗАК) на посаді викладача комп`ютерних дисциплін. 16.03.2018 його звільнено з посади на підставі наказу №25/к від 16.03.2018 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку без попередньої згоди Профспілки працівників освіти і науки України на Запорізькому авіаційному коледжі ім. О.Г. Івченка. Підставою для звільнення є два накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності, якими оголошено догани від 09.02.2018 №14/3 та від 07.03.2018 №26/3.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16.01.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2018 у справі №336/848/18 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , яким визнано незаконним та скасовано наказ Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка від 09.02.2018 №14/3 про застосування дисциплінарного стягнення - оголошення догани викладачу комп`ютерних дисциплін ОСОБА_1 , вирішено питання розподілу судових витрат. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка на постанову Запорізького апеляційного суду від 16.01.2019 у вказаній справі.
Наказом директора ЗАК Дудниковим О.С. від 07.03.2018 №26/3 викладача ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання функціональних обов`язків керівника академічної групи, шляхом оголошення другої догани, проте, ОСОБА_1 в порушення п.1 ч.1 ст. 29 КЗпП України до того часу не ознайомлено з Функціональними обов`язками керівника академічної групи (класного керівника) , що не взято до уваги при його винесенні, при цьому, надбавка за класне керівництво за березень 2018 року, як за окремий вид педагогічної діяльності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1096 від 25.08.2004 була нарахована.
Вважає, що з урахуванням п. п.2.3, 2.4 Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №434 від 06.03.2000, він не мав обов`язку брати участь в засіданні керівників академічної групи, тобто, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на засіданні керівників академічної групи є незаконним.
Зауважує, що у наказі міститься посилання на документи, в яких фіксується відмова надати пояснення, а не обставина відсутності ОСОБА_1 на засіданні керівників груп (доповідна заступника директора ОСОБА_3 від 28.02.2018; акт про відмову виконання доручення від 28.02.2018; доповідні заступника директора Загродської І.В., завідувача відділенням ОСОБА_4 , секретаря Ткаченко І.В. від 28.02,2018). Вказані документи, на думку позивача, містять суперечливу інформацію у їх порівнянні. Позивач наголошує, що не був присутнім на засіданні керівників груп 26.02.2018, оскільки його належним чином не було повідомлено про даний захід, дізнався про нього 28.02.2018.
Вважає, що відповідно до ст. 149 КЗпП України керівником порушено процедуру застосування дисциплінарного стягнення, оскільки до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Всупереч вимогам ч.5 ст. 54 Закону України Про освіту , пояснення було запропоновано надати безпосередньо під час проведення ОСОБА_1 лекції.
В якості підстави для визнання вказаного наказу незаконним зауважує на порушенні норм ч.2 ст. 252 КЗпП України та ч.2 ст. 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності внаслідок того, що ОСОБА_1 є членом профгрупи викладачів та співробітників Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка, утвореної 01.03.2018, тому, питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності профспілковий орган не надавав.
Крім того, заяву ОСОБА_1 від 16.03.2018, подану на підставі ч.2 ст.224 КЗпП України, про врегулювання розбіжностей в трудовому спорі, не задоволено. Після чого, відповідно до ст. 225 КЗпП України, позивач подав заяву про вирішення індивідуального трудового спору до Комісії по трудовим спорам ЗАК 16.03.2018 з проханням визнати незаконним та скасувати наказ директора ОСОБА_5 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 07.03.2018. Відповіді у десятиденний строк позивачем отримано не було, заява не розглядалась. Тому, враховуючи наведене, наказ підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
З приводу неправомірності наказу від 16.03.2018 № 25/к Про звільнення ОСОБА_1 , за змістом уточненої позовної заяви, 13.03.2018 до ОСОБА_1 надійшло доручення про надання письмових пояснень щодо зауважень, зафіксованих в акті перевірки підготовки до акредитації, на виконання наказу директора ЗАК ім. О.Г. Івченка від 22.02.2018 №60/1. З наказом директора ЗАК ім. О.Г. Івченка від 22.02.2018 №60/1 ОСОБА_1 ознайомлений не був та вперше дізнався про нього з доручення, що відображено у його письмових поясненнях на ім`я директора коледжу від 13.03.2018. В подальшому, як зазначає позивач, він дізнався про те, що, як вбачається з Акту підготовки до акредитації №01-МК від 05.03.2018, робочі і навчальні плани не підписані головою циклової комісії, проте, з його боку завчасно підготовлено необхідні документи відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України. Крім того, за змістом абз. 2,6 п.6 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №336, до відома позивача не доведено під розписку зміст посадової інструкції, відтак, він не міг знати про посадові обов`язки під час проходження акредитації.
Позивач наголошує, що наказ директора ЗАК Дудникова О. ОСОБА_6 . від 16.03.2018 № 25/к видано з порушенням ч.3 ст. 252 КЗпП України без попередньої згоди Профспілки працівників освіти і науки України на Запорізькому авіаційному коледжі ім. О.Г. Івченка, із формулюванням: за систематичне невиконання викладачем ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності раніше застосованих заходів дисциплінарного стягнення . Підставами для звільнення позивача, відповідно до наказу є: 1) доповідна записка заступника директора з HP ОСОБА_7 від 06.03.2018; 2) Акт від 05.03.2018 №01 - МК; 3) наказ від 09.02.2018 №14/3; 4) наказ від 07.03.2018 №26/3. При цьому, позивач вказує, що наявність підпису голови циклової комісії на конспектах лекцій, а також на робочих та навчальних програмах, як про це вказано в акті, не передбачена чинним законодавством. За змістом позовної заяви, це порушує закріплений п.2 ч.1 ст. 1 Закону України Про освіту принцип академічної свободи педагогічних працівників, відповідно, формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів конспектів є індивідуальною справою вчителя, отже, у позивача відсутній на його думку обов`язок підписувати робочі, навчальні програми та конспекти лекцій головою циклової комісії. Позивач зазначає також, що у нього вже були наявні робочі та навчальні програми з декількох напрямів на момент проходження попередніх акредитацій у 2012-2018 рр., що підтверджується Сертифікатом про акредитацію Запорізького авіаційного коледжу ім. О. Г. Івченка, а відомості, вказані в акті Про підготовку до акредитації від 05.03.2018 №01 є недостовірними, тобто підстави для звільнення позивача відсутні.
ОСОБА_1 зауважує, що дисципліни Комп`ютерна логіка і Комп`ютерна електроніка викладаються ним з 06.09.2012, дисципліна Комп`ютерні мережі - з 02.09.2013 року, дисципліна Технологія захисту інформації - з 08.09.2014. Відповідно до сертифікатів про акредитацію, спеціальність 5.05010201 Обслуговування комп`ютерних систем і мереж акредитована 08.11.2013 терміном до 01.07.2018, а спеціальність 5.05010101 Обслуговування програмних систем і комплексів акредитована 21.06.2016 терміном до 01.07.2021, тобто, на момент видання 16.03.2018 наказу про звільнення ОСОБА_1 , термін акредитації не сплинув.
За змістом позову, в наказі від 16.03.2018 № 25/к Про звільнення ОСОБА_1 зазначається про звільнення позивача за невиконання п.1.17, п.2.11 Положення про організацію освітнього процесу, але, в Акті №01-МК від 05.03.2018 йдеться про невиконання Наказу Про підготовку до акредитації №60/1 від 22.02.2018, що також є підставою для скасування оскаржуваного наказу та поновлення його на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З приводу вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, перерахованого станом на 03.04.2019, позивач просить задовольнити її з підстав, передбачених ч.2 ст. 235 КзпП України. Пояснює, що вимушений прогул внаслідок його незаконного звільнення розпочався 16.03.2018, триває нині. З підстав, врегульованих ч.1 ст. 27 Закону України Про оплату праці , п.п.2,8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, вважає, що на його користь підлягає стягненню середній заробіток згідно з наведеним ОСОБА_1 розрахунком за весь час вимушеного прогулу, з 19.03.2018 до 03.04.2019, тобто за 261 робочий день, у сумі 109 758,33 гривень.
Крім того, з підстав, передбачених ч.1 ст. 23 ЦК України, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, внаслідок систематичного (тричі поспіль) порушення законних прав на працю позивача, що призвели до моральних душевних страждань і порушення стану здоров`я ОСОБА_1 через сильний емоційний стрес, втрати нормальних життєвих зв`язків з колегами по роботі, стану психологічного дискомфорту через руйнування його авторитету та поваги з боку трудового колективу та студентів, він просить стягнути з відповідача завдану немайнову (моральну) шкоду - 5000,00 гривень. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач враховував характер та обсяг страждань (душевних, психічних), а також виходив з тривалості хвилювань, спричинених йому за наведених обставин, керувався вимогами добросовісності, справедливості та розумності. Додатково позивачем зазначено попередній розрахунок витрат за надану професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 гривень.
Із вказаних підстав представник позивача просить задовольнити позовну заяву.
Ухвалою судді від 11.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її у порядку загального позовного провадження, визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи).
Ухвалою судді від 23.01.2018 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про повернення частини сплаченої суми судового збору.
Відповідач скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 191 ЦПК України, 04.05.2019 подав відзив на первісну позовну заяву, за підписом директора Дудникова О.С, згідно з яким, з позовними вимогами не згоден, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
14.05.2018 до матеріалів справи надійшла відповідь представника позивача адвоката Яценка Д.В. на відзив, за змістом якої додатково наголошує, що наказ про призначення керівників академічних груп від 21.08.2014 №186/1 виданий раніше, ніж затверджені Функціональні обов`язки (наказ від 15.09.2016 №210/1), належних доказів ознайомлення позивача із цими обов`язками та доведення до відома ОСОБА_1 змісту останнього наказу відповідачем не надано. Із затвердженою редакцією Положення про організацію освітнього процесу від 09.06.2017 позивач також не був ознайомлений, на момент обговорення проекту Положення 08.06.2017 його ще було затверджено. Оскільки вказане Положення є лише Методичними рекомендаціями для викладачів та студентів ЗАК всіх спеціальностей, посилання на порушення п. 1.17 та 2.11 Положення у наказі від 16.03.2018 №25/к є неправомірним та не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач заперечує проти стягнення на користь відповідача судових витрат за надання професійної правової допомоги за їх недоведеністю.
Ухвалою суду від 14.05.2018 позивачу повернено клопотання про витребування доказів від 03.05.2018 у зв`язку із несплатою судового збору (ч.3 ст. 117 ЦПК України).
Ухвалою суду від 23.05.2018 з підстав, передбачених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення цивільної справи (№336/848/18, пр.2/336/1172/2018) за позовом ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Ухвалою суду від 01.02.2019 провадження у справі відновлено.
Ухвалою суду від 03.04.2019 постановлено витребувати від Шевченківського об`єднаного управління ПФУ в м.Запоріжжі індивідуальні відомості про офіційні заробітки за період 2018-2019 р.р. позивача ОСОБА_1 Запитувані відомості надійшли до суду 16.04.2019.
Крім того, представник відповідача адвокат Грецов С.В. 25.04.2019 подав відзив на уточнену позовну заяву, аналогічний першому відзиву, за змістом твердження позивача, що він не був ознайомлений з «Функціональними обов`язками керівника академічної групи (класного керівника)» , та інші твердження про неправомірність наказу спростовуються копією наказу про призначення ОСОБА_1 керівником групи КМ-14, протоколом засідання керівників груп (на якому був присутній позивач), де обговорено та затверджено комплексний план виховної роботи коледжу, у тому числі і планування засідань керівників груп, витягом з комплексного плану, журналом куратора групи КМ-14, актом про те, що інформація про час, місце та дата зборів заздалегідь розміщена на дошці об`яв, доповідною Загродської І.В. про відсутність позивача на зборах керівників груп 26.02.2018 та відсутністю пояснень позивача щодо його відсутності на зборах, актом про те, що відсутнім на засіданні керівникам треба надати пояснення до 27.02.2018, про що інформація була розміщена на дошці об`яв, доповідними Загродської І.В. про відмову відповідача в отриманні доручення, бланками з підписами позивача щодо його присутності на інших засіданнях протягом керівництва групою КМ-14, Наказом № 210/1 від 15.09.2016 про введення в дію функціональних обов`язків керівників груп, індивідуальним планом викладача, де заплановані основні напрямки роботи викладача, з підписами позивача.
За змістом відзиву директор Коледжу перед застосування дисциплінарного стягнення звернувся до профспілки Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка , але, згідно з відповіддю останнього, позивач з 22.02.2018 на підставі його заяви був виключений з профспілки Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка . Крім того, згідно з відзивом, ознайомлення позивача з наказом директора ЗАК ім. О.Г. Івченка від 22.02.2018 № 60/1 не передбачено, тому що цей наказ вимагав від заступника директора Задорожного В.М. перевірки рівня підготовки викладачів до проведення планових занять, що регламентуються організацією освітнього процесу.
Рішення колегіальних органів Методичної ради та Педагогічної ради обов`язкові для виконання всіма викладачами, незважаючи на їх відсутність на цих засіданнях. Так, Положення про організацію освітнього процесу , Посадові обов`язки викладача обговорювались та приймались Методичною радою та Педагогічною радою, на яких був присутній позивач, про що свідчить його підпис (протокол №4 Педагогічної ради від 08.06.2017). Вважає, що твердження позивача про неправомірність наказу Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка від 16.03.2018 №25/к про звільнення ОСОБА_1 спростовуються іншими доказами, доданими до відзиву.
Із посиланням на ч.6 ст. 54 Закону України Про освіту , ст.ст. 147-152 КЗпП України, оскільки дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника, з урахуванням вимог ст.26 Закону України Про загальну середню освіту від 13.05.1999 №651-ІV, наголошує, що право накладати дисциплінарні стягнення на інших працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу надано його керівнику.
Додатково пояснює, що з червня 2018 року позивач працевлаштувався на іншу роботу, а тому, згідно з розрахунком, у випадку задоволення позову, за нормою п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, ОСОБА_1 повинна бути виплачена різниця у сумі 16 578,57 гривень, що відповідає п.32 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів . Сторона відповідача заперечує й щодо вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 5 000 гривень внаслідок відсутності доказів її завдання позивачу.
Попередній розрахунок сторони відповідача витрат, сплачених за надання професійної правничої допомоги, становить 6 000 гривень, крім того, участь представника в судовому засіданні становитиме 1 000 гривень за одне судове засідання.
З вказаних підстав представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 25.04.2019 закрито підготовче провадження у справі, постановлено розпочати розгляд справи по суті та призначено її до судового розгляду.
Інших заяв по суті справи та зустрічної позовної заяви подано не було, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з вказаних в уточненій позовній заяві підстав, наполягав на задоволенні позову.
Сторона відповідача наполягала на доводах, викладених у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову.
Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку про те, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.09.2012 прийнятий на посаду викладача по курсу комп`ютерних дисциплін Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з 01.09.2012 (наказ Про прийом директора коледжу В.М. Задорожного №401/к від 30.08.2012, копія трудової книжки НОМЕР_1 ).
Відповідно до п. 1.9 Статуту Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка (ЗАК) (нова редакція), код ЄДРПОУ 20507735, прийнятого загальними зборами трудового колективу, протокол №1 від 03.11.2016, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 04.05.2017 №676, ЗАК здійснює свою діяльність відповідно до вимог Конституції України, Закону України Про освіту , Закону України Про вищу освіту , постанов КМУ та інших нормативно-правових актів та цього Статуту.
За змістом п. п. 3.6, 3.8, 3.11 Статуту, педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи в Коледжі проводять навчальну, виховну, методичну та організаційну діяльність. Педагогічні працівники призначаються на посаду директором Коледжу на умовах, передбачених законодавством України. Права та обов`язки педагогічних працівників визначаються Законами України Про освіту , Про вищу освіту , Статутом, Колективним договором та Правилами внутрішнього розпорядку Коледжу, посадовими інструкціями.
Пунктом 4.19 Статуту передбачено, зокрема, що ОСОБА_9 в межах наданих йому повноважень, видає накази і розпорядження, дає обов`язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами Коледжу доручення; призначає на посаду та звільняє з посади працівників; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку; визначає функціональні обов`язки працівників; забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін; здійснює контроль за якістю роботи педагогічних та інших працівників.
Відповідно до п. 4.22, 4.25 Статуту, до дорадчих органів Коледжу віднесені Педагогічна рада та методична рада, положення про які затверджуються наказом директора Коледжу. Педагогічну раду очолює директор, її засідання проводяться згідно з планом роботи.
Згідно з п. 6.3, 6.7 Статуту, освітня діяльність проводиться відповідно до Положень про організацію освітнього процесу в Коледжі, які затверджуються педагогічною радою Коледжу відповідно до законодавства. Для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується директором Коледжу.
Відповідно до п. п.5, 8, 9 Правил внутрішнього розпорядку ЗАК, погоджених головою профспілки ОСОБА_10 28.05.2015, затверджених директором Коледжу ОСОБА_5 28.05.2015, наукові та педагогічні працівники ЗАК приймаються на роботу згідно з трудовим договором, контрактом, у тому числі на конкурсній основі. Працівники ЗАКу можуть працювати за сумісництвом відповідно до чинного законодавства. Прийняття на роботу оформляється наказом (розпорядженням) керівника коледжу, який оголошується працівнику під розпис.
П.п. 12-15 Правил врегульовано, що припинення трудового договору здійснюється лише на підставах, передбачених чинним законодавством, та умовами, передбаченими у контракті. Розірвання трудового договору з ініціативи керівника ЗАК допускається у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами контракту. Припинення трудового договору оформляється наказом керівника ЗАК. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні проводитись у відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідний пункт, статтю КЗпП України. Днем звільнення вважається останній день роботи (дата вказується в наказі).
П.п. 30,31 Правил передбачено, зокрема, зобов`язання працівника коледжу додержуватися педагогічної етики, моралі, поважати честь і гідність осіб, які навчаються в коледжі. Коло обов`язків (робіт), що їх виконує кожний працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями та положеннями, затвердженими в установленому порядку, кваліфікаційними довідниками посад службовців і кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, положеннями і Правилами внутрішнього розпорядку ЗАК.
Відповідно до п. п. 32, 34-38 Правил, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Звільнення як дисциплінарне стягнення може бути застосоване відповідно до ст. 40, ст. 41 КЗпП України. Працівники, обрані до складу профспілкових органів і не звільнені від виробничої діяльності, не можуть бути піддані дисциплінарному стягненню без попередньої згоди органу, членами якого вони є; керівники профспілкових органів у підрозділах ЗАК - без попередньої згоди відповідного профспілкового органу; профорганізатори - органу відповідного профспілкового об`єднання. До застосування дисциплінарного стягнення керівник коледжу (у відповідних випадках керівник підрозділу коледжу) повинен зажадати від порушника дисципліни письмові пояснення. У випадку відмови порушника дисципліни дати письмові пояснення складається відповідний акт. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником коледжу (у відповідних випадках керівником підрозділу коледжу) безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше 1 місяця від дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби порушника або перебування його у відпустці або на канікулах. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення дисципліни накладається тільки одне дисциплінарне стягнення, яке оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється порушнику під розписку.
Посадова інструкція викладача ЗАК узгоджена на засіданні методичної ради (протокол №3) від 29.02.2012, затверджена заступником директора з НВР 29.02.2012. П. 1 інструкції встановлено, що викладач повинен виконувати службові обов`язки відповідно до умов трудового договору та цієї посадової інструкції. Відповідно до п.1 розділу ІІІ одним з основних видів роботи викладача є робота в циклових комісіях та методичних об`єднаннях викладачів. Розділом V врегульовано необхідність викладача мати навчально-методичний комплекс дисципліни (НМКД).
Матеріалами справи підтверджено, що наказом директора коледжу Дудникова О.С. №186/1 від 21.08.2014 Про призначення керівників академічних груп у зв`язку із початком 2014-2015 навчального року та з метою організації начально-виховного процесу, ОСОБА_1 . призначено керівником академічної групи І курсу КМ 14. Він продовжував виконувати обов`язки керівника групи до моменту звільнення, що підтверджено наявними письмовими доказами, наданими відповідачем.
Наказом директора ЗАК Дудникова О.С. від 15.09.2016 №210/6 Про функціональні та посадові обов`язки керівників академічних груп , затверджено функціональні обов`язки керівників навчальних груп 1-4 курсів згідно з додатком 1. Згідно з п 2.1 Функціональних обов`язків керівник навчальної групи приймає участь у засіданнях керівників груп відповідно до плану роботи коледжу, що віднесено до обов`язків керівника.
Протоколом №4 Педагогічної ради ЗАК від 08.06.2017, проведеної за участі ОСОБА_1 , підтверджено, що ухвалено затвердити Положення про організацію освітнього процесу в ЗАК. Відповідне положення затверджено директором ЗАК Дудниковим О.С. наступного дня, - 09.06.2017, його копія міститься у справі.
Згідно з наказом директора ЗАК Дудникова О.С. Про застосування дисциплінарного стягнення №14/3 від 09.02.2018, за порушення педагогічної етики під час проведення зборів трудового колективу 10.01.2018, відповідно до ст.ст. 147-149 КЗпП України, викладачу комп`ютерних дисциплін ОСОБА_1 оголошено догану. Підстава - протокол комісії з етичних питань від 06.02.2018 №1. В наказі міститься запис від імені ОСОБА_1 , датований 09.02.2018, про незгоду з наказом, порушення КЗпП України.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05.11.2018 у справі №336/848/18, пр.2/336/1172/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізького авіаційного коледжу ім. Івченка О.Г. про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16.01.2019 у справі №336/848/18, пр. №22-ц/807/701/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2018 у цій справі скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Запорізького авіаційного коледжу ім. Івченка від 09 лютого 2018 № 14/3 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани викладачу комп`ютерних дисциплін ОСОБА_1 .
Зокрема, зі змісту постанови видно, що ані наказ про накладення дисциплінарного стягнення, ані протокол, на який як на підставу для його застосування йдеться в наказі, не містять конкретного змісту порушення, яке можна визначити як порушення педагогічної етики. Таким чином, оспорюваний позивачем наказ не може бути визнано законним як такий, що взагалі не містить вказівку на будь-яку дію або бездіяльність, які можуть утворювати склад дисциплінарного проступку, за який може бути застосовано дисциплінарне стягнення. У такому разі, є безпідставними посилання суду на те, що у директора маються повноваження щодо накладення дисциплінарного стягнення, обізнаність позивача з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наявність або відсутність кодексу честі на час видання наказу про оголошення догани, оскільки першочерговим є саме наявність дисциплінарного проступку, зафіксованого належним чином та зазначеного в наказі, чого наразі досліджені документи не містять.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
22.02.2018 ОСОБА_1 на ім`я голови профспілки ЗАК ім. О.Г. Івченка Гармашу О.В. подано заяву про виключення його з профспілки ЗАК за власним бажанням. На заяві міститься резолюція не заперечую .
Згідно з переліком присутніх на методичному обговоренні 26.02.2018, ОСОБА_1 в якості керівника групи КМ-14, не був присутній.
Відповідно до доручення від 28.02.2018 викладачу ОСОБА_1 директором ЗАК Дудниковим О.С. доручено в строк не пізніше 17-00 години 01.03.2018 надати письмові пояснення щодо його відсутності на засіданні керівників груп з питань планування роботи на березень, яке проводилось відповідно до Плану роботи коледжу.
28.02.2018 заступником директора з НВР ОСОБА_3 на ім`я директора коледжу подано доповідну про те, що 26.02.2018 відбулось засідання керівників груп з питань планування роботи на березень відповідно до Плану роботи коледжу. Відсутні керівники мали надати до 27.02.2018 пояснювальні записки щодо причин їх відсутності. ОСОБА_1 відмовився надати її.
Також, 28.02.2018 згідно з доповідною заступника директора з НВР ОСОБА_3 , позивач відмовився від надання письмових пояснень щодо відсутності на вказаному засіданні. Вважає поведінку ОСОБА_1 недопустимою та не гідною, оскільки події відбулись на порозі аудиторії за присутності студентів, викладач в образливій формі кричав, висловив безпідставні звинувачення та погрози кримінальною відповідальністю. Аналогічні за змістом доповідні подані 28.02.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на ім`я директора коледжу.
28.02.2018 за підписами ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 складено акт про відмову виконання доручення, за змістом якого у їх присутності отримано усну відмову ОСОБА_1 . виконати письмове доручення директора ЗАК від 28.02.2018 про надання письмових пояснень щодо відсутності на засіданні керівників груп. При цьому, останній у грубій та образливій формі почав кричати і погрожувати вище вказаним посадовим особам, при учнях, чим принизив честь та гідність останніх.
01.03.2018 у Запорізькому авіаційному коледжі ім. О.Г. Івченка відбулось засідання членів трудового колективу, за участі позивача, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 Відповідно до протоколу №1 від 01.03.2018 засідання, постановлено одноголосно створити профгрупу у складі Арутюняна В.Е., Зіновєєвої О.В., Шевченко О.Ф., подати клопотання до Шевченківської районної організації Профспілки працівників освіти і науки України про вступ профгрупи до неї, ОСОБА_1 обрано головою профгрупи та доручено проведення організаційних заходів до організації профгрупи та вступу до Шевченківської районної організації Профспілки працівників освіти і науки України.
01.03.2018 позивачем на ім`я директора коледжу подано доповідну щодо порушення з боку заступника директора з виховної роботи ОСОБА_3 28.02.2018 під час викладання ОСОБА_1 лекцій правил, а саме, з приводу переривання викладання лекції у аудиторії для розмови. Аналогічна доповідна подана позивачем 03.03.2018 з приводу систематичного порушення під час занять ч.5 ст. 54 Закону України Про освіту 16.02.2018 завідуючим відділення Леоновим та 28.02.2018 заступником директора з виховної роботи ОСОБА_3 .
Згідно з актом комісії методичного кабінету №01-МК від 05.03.2018 відповідача, під головуванням ОСОБА_7 , Про підготовку до акредитації , на підставі наказу №60/1 від 22.02.2018 Про підготовку до акредитації , у період з 22.02.2018 по 05.03.2018 проведено перевірку готовності НМКД викладачів випускаючої циклової комісії Комп`ютерних дисциплін , за результатами якої встановлено ряд зауважень та недоліків, зокрема, у підготовці до акредитації дисциплін, що викладаються ОСОБА_1 .
Відповідно до сертифікатів про акредитацію, виданих відповідачу Міністерством освіти і науки України, НД-1 №0825955 від 08.11.2013, напрям 0501 Інформатика та обчислювальна техніка спеціальності 5.05010201 Обслуговування комп`ютерних систем і мереж визнано акредитованим до 01.07.2018; НД-1 № НОМЕР_2 від 21.06.2016, напрям 0501 Інформатика та обчислювальна техніка спеціальності 5.05010101 Обслуговування програмних систем і комплексів визнано акредитованим до 01.07.2021. Тобто, на момент видання 16.03.2018 наказу про звільнення ОСОБА_1 , термін акредитації не сплинув.
Наданими письмовими доказами, наявними у справі, підтверджено, що дисципліни Комп`ютерна логіка і Комп`ютерна електроніка викладались ОСОБА_1 з 06.09.2012, дисципліна Комп`ютерні мережі - з 02.09.2013 року, дисципліна Технологія захисту інформації - з 08.09.2014 (копії наказів від 06.09.2012 №197а/1, від 02.09.2013 №265а/1, від 08.09.2014 №203/1, від 10.09.2015 №213/1, від 08.09.2016 №202/1, від 27.09.2016 №226/1, від 11.09.2017 №220/1, від 05.10.2017 №237/1).
05.03.2018 відповідно до листа за вих.№7 на ім`я директора ЗАК Дудникова ОСОБА_14 ., Шевченківська районна організація профспілки працівників освіти і науки України повідомила про те, що 05.03.2018 надійшло звернення працівників авіаційного коледжу з протоколом зборів від 01.03.2018 про створення профспілкової групи та вступ до Шевченківської РОП за територіальним принципом, голова профгрупи - ОСОБА_1 .
Наказом №26/3 від 07.03.2018 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , виданим директором ЗАК ОСОБА_5 , за невиконання викладачем ОСОБА_1 . п. 2.1 Функціональних обов`язків керівника академічної групи (класного керівника), відповідно до ст.ст. 147-149 КЗпП України, викладачу ОСОБА_1 оголошено догану. Підстава - доповідна заступника директора Загродської І.В ОСОБА_15 від 28.02.2018, акт про відмову виконання доручення від 28.02.2018, доповідна заступника директора Загродської І.В., завідувача відділенням ОСОБА_4 , секретаря Ткаченко І.В. від 28.02.2018. В наказі міститься запис від імені ОСОБА_1 , без дати, про незгоду з наказом, порушення КЗпП України та п.п. 5 ст. 54 Закону України Про освіту .
12.03.2018 з приводу втручання у проведення занять 28.02.2018 на ім`я директора ЗАК Дудникова ОСОБА_16 надійшли доповідні від студентів групи КМ-14, та від заступника директора з НВР Загродської І.В. про те, що ОСОБА_1 відмовився в агресивній формі від отримання письмового доручення директора ЗАК, що відбулося поза межами аудиторій, але під час занять, яке згідно з розкладом мав проводити позивач.
Згідно з дорученням директора ЗАК ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_1 , від 13.03.2018, йому доручено в строк не пізніше 17-00 години 14.03.2018 надати письмові пояснення щодо зауважень, зафіксованих в акті перевірки підготовки до акредитації, на виконання наказу директора ЗАК ім. О.Г. Івченка від 22.02.2018 №60/1.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 на виконання доручення, наданих 13.03.2018, всі документи щодо акредитації перебувають в належному стані, з наказом директора ЗАК ім. О.Г. Івченка від 22.02.2018 №60/1 до видання доручення від 13.03.2018 ознайомлений не був.
На підставі наказу №25/к від 16.03.2018 Про звільнення ОСОБА_1 директора коледжу ОСОБА_5 , за невиконання ОСОБА_1 . п.1.17, п. 2.11 Положення про організацію освітнього процесу, враховуючи раніше накладені дисциплінарні стягнення, керуючись ст.ст. 147-149 КЗпП України, позивач звільнений з займаної посади викладача з 19.03.2018 згідно з п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності раніше застосованих заходів дисциплінарного стягнення. (запис у трудовій книжці від 19.03.2018). Підстава - доповідна записка заступника директора з НР ОСОБА_7 від 06.03.2018, акт від 05.03.2018 №01-МК, наказ від 09.02.2018 №14/3, наказ від 07.03.2018 №26/3.
16.04.2018 складено акт за підписами викладачів ЗАК Завгородньою Т.В., ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про те, що інформація про дату, час та місце засідання керівників груп, що відбулось 26.02.2018, була розміщена на дошці об`яв 23.02.2018 та продубльована у вайбер-групі керівників навчальних груп (копія акту та оголошення містяться у справі).
Щодо стану здоров`я позивача, згідно з консультативним висновком Медичного центру ДіаСервіс від 17.03.2018, наданим суду ОСОБА_1 , у нього констатовано ситуаційну стресову реакцію, тривожний синдром, артеріальну гіпертензію, призначено лікування.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
Ч.ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму ВСУ N9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах (КТС).
Так, згідно з ч.2 ст. 224 КЗпП України, трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Як підтверджено матеріалами справи, 16.03.2018 позивачем на ім`я директора коледжу подано заяву про врегулювання розбіжностей в трудовому спорі щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу від 07.03.2018 в порядку ч.2 ст. 224 КЗпП України, за змістом якої він просить скасувати зазначений наказ.
16.03.2018 ОСОБА_1 письмово звернувся до комісії по трудовим спорам Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка із заявою у порядку ст. 224 КЗпП України, про вирішення індивідуального трудового спору з приводу визнання незаконним та скасування наказу, виданого директором ЗАК Дудниковим О.С., про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 07.03.2018. Доказів розгляду звернення позивача суду не надано, позивач відповіді не отримував.
За нормою п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
За положенням п.18 Постанови Пленуму ВСУ N9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення.
Відповідно до ч.1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема п. 3 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Нормою ч.3 ст. 36 Конституції України врегульовано, що громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Згідно зі ст. 7 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності від 15.09.1999 №1045-XIV членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити.
Як врегульовано ч.ч. 1-3 ст. 252 КЗпП України працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень. Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок). Аналогічні положення закріплено нормами ч. ч. 2, 3 ст. 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності від 15.09.1999 № 1045-XIV.
Відповідно до ст. 39 вказаного нормативно-правового акту передбачено процедуру розгляду обґрунтованого письмового подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.
Згідно з п.п. 22, 23 Постанови Пленуму ВСУ N9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.п. 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148,149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Як встановлено судом, про створення профгрупи ЗАК, її вступ до Шевченківської РОП за територіальним принципом, 05.03.2018 відповідно до листа за вих.№7 Шевченківська районна організація профспілки працівників освіти і науки України повідомила директора ЗАК Дудникова ОСОБА_14 . Тобто, до відома відповідача доведено створення профспілкової групи працівників ЗАК. ОСОБА_1 є членом виборного профспілкового органу Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка з 05.03.2018, обраний на посаду голови профгрупи викладачів та співробітників ЗАК.
Відповідно до наказу №25/к від 16.03.2018 директора коледжу ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звільнений з займаної посади викладача з 19.03.2018 за невиконання п.1.17, п. 2.11 Положення про організацію освітнього процесу, враховуючи раніше накладені дисциплінарні стягнення, з підстав, передбачених ст.ст. 147-149 КЗпП України, згідно з п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності раніше застосованих заходів дисциплінарного стягнення.
Підставами для звільнення позивача, відповідно до наказу №25/к від 16.03.2018 є: 1) доповідна записка заступника директора з HP ОСОБА_7 від 06.03.2018; 2) Акт від 05.03.2018 №01 - МК; 3) наказ від 09.02.2018 №14/3; 4) наказ від 07.03.2018 №26/3.
Посилання у наказі про звільнення на невиконання п.1.17, п. 2.11 Положення про організацію освітнього процесу та систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, є необґрунтованим, у зв`язку із таким.
П.1.17 Положення про організацію освітнього процесу передбачає розкриття термінів зміст освіти , його складових, зміст навчання , навчальний план , робочий навчальний план , індивідуальний навчальний план студента , місце і значення навчальної дисципліни , робоча навчальна програма .
П.2.11 Положення про організацію освітнього процесу надає визначення терміну лекція , обсяг та тематика лекційного курсу , зобов`язання лектора.
Так, відповідачем не надано суду доказів того, в чому саме полягало невиконання позивачем вказаних пунктів Положення про організацію освітнього процесу. Положення є лише Методичними рекомендаціями для викладачів та студентів ЗАК всіх спеціальностей, тому посилання на порушення п. 1.17 та 2.11 Положення у наказі від 16.03.2018 №25/к носять формальний характер та не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Як передбачено п.п. 1, 2 ч.1 ст. 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний, зокрема, роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
П. 11 Правил внутрішнього розпорядку ЗАК також врегульовано, що приймаючи працівника на роботу, керівник ЗАКу зобов`язаний, зокрема, роз`яснити працівникові його права і обов`язки та істотні умови праці, ознайомити з правилами внутрішнього розпорядку та колективним договором. Втім, із обов`язками, покладеними на нього Правилами внутрішнього розпорядку ЗАК, ОСОБА_1 ознайомлений не був .
Крім того, підставою для звільнення позивача із займаної посади стало притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з наказами директора коледжу від 09.02.2018 № 14/3 та від 07.03.2018 №26/3.
Перший наказ визнано незаконним та скасовано постановою Запорізького апеляційного суду від 16.01.2019 у справі №336/848/18, пр. №22-ц/807/701/19, як про це зазначено судом вище.
Стосовно наказу від 07.03.2018 №26/3, п. 2.1 Функціональних обов`язків керівників навчальних груп передбачено обов`язок керівника навчальної групи брати участь у засіданнях керівників груп відповідно до плану роботи коледжу. Відповідно до п. 4.1 керівник навчальної групи несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх функціональних обов`язків.
Проте, ні доведення до відома ОСОБА_1 вказаних Функціональних обов`язків керівників навчальних груп, а ні факт належного повідомлення про проведення засідання керівників груп відповідачем не підтверджено.
Акт від 16.04.2018 про те, що інформація про дату, час та місце засідання керівників груп, що відбулось 26.02.2018, була розміщена на дошці об`яв 23.02.2018, складений вже після пред`явлення позивачем позову до суду, тому не є достовірним доказом в розумінні ст. 79 ЦПК України.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеного інспекційного відвідування Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка Державною службою України з питань праці ГУ Держпраці у Запорізькій області складений відповідний акт №ЗП664/314/АВ від 27.04.2018, за змістом якого виявлено, зокрема, наступні порушення:
- ст. 142 КЗпП України - Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджені директором коледжу, а ні трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації;
- ст. 29 КЗпП України - з Правилами внутрішнього трудового розпорядку колишнього викладача комп`ютерних дисциплін ОСОБА_1 ні під час прийому на роботу, ні під час роботи на вищезазначеній посаді під розписку не ознайомлено;
- ст. 149 КЗпП України - наказами від 09.02.2018 №14/3 За порушення педагогічної етики , від 07.03.2018 №26/3 За невиконання пункту 2.1 функціональних обов`язків керівника академічної групи , 16.03.2018 №25/к За невиконання п.1.17, п.2.11 Положення про організацію освітнього процесу Арутюняну В.Е. винесено догани, проте, при обранні виду стягнення власником не враховано ступеню тяжкості вчинення проступку та заподіяну ними шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. При звільненні ОСОБА_1 згідно з п.3 ч. 1 ст.40 КЗпП України (наказ про звільнення від 16.03.2018 №25/к) має місце порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності та порушення процедури звільнення;
- ч.2 ст.252 КЗпП України та ч.2 ст.41 ЗУ Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності - звільнення ОСОБА_1 відбулося без попередньої згоди профспілкового органу, членом якого він є. Документального підтвердження щодо отримання згоди від виборного профспілкового органу на звільнення ОСОБА_1 керівництво закладу не надавало.
27 квітня 2018 року інспектором праці Стрілець А.А. складений припис про усунення виявлених порушень №ЗП664/314/АВ/П, яким позивача зобов`язано до 27.05.2018 усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення. Скарга Директора Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка Дудникова О.С. №02-09/238 від 10.05.2018, отримана ГУ Держпраці у Запорізькій області 15.05.2018, щодо проведення інспекційного відвідування та скасування Акту перевірки, вказаного вище, припису від 27.04.2018, не задоволена (лист від 12.06.2018 №08/03.4-06/4599).
За змістом ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Тотожні види стягнень передбачені п. п. 32, 34-38 Правил внутрішнього розпорядку ЗАК, а саме: За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Звільнення як дисциплінарне стягнення може бути застосоване відповідно до ст. 40, ст. 41 КЗпП України. Працівники, обрані до складу профспілкових органів і не звільнені від виробничої діяльності, не можуть бути піддані дисциплінарному стягненню без попередньої згоди органу, членами якого вони є; керівники профспілкових органів у підрозділах ЗАК - без попередньої згоди відповідного профспілкового органу; профорганізатори - органу відповідного профспілкового об`єднання. До застосування дисциплінарного стягнення керівник коледжу (у відповідних випадках керівник підрозділу коледжу) повинен зажадати від порушника дисципліни письмові пояснення. У випадку відмови порушника дисципліни дати письмові пояснення складається відповідний акт .
За отриманням такої згоди профспілкового органу перед винесенням наказу від 07.03.2018 №26/3 , яким ОСОБА_1 оголошено догану, відповідач не звертався.
Відповідно до положень ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Судом встановлено, що строки накладення дисциплінарного стягнення на працівника, передбачені ст. 148 КЗпП України, відповідачем дотримано, однак письмових пояснень від позивача вимагали під час проведення лекційних занять, що прямо порушує ч.5 ст. 54 Закону України Про освіту , п. 20 Правил внутрішнього розпорядку ЗАК, яким забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом, що підтверджено численними доповідними, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України слід навести правовий висновок, зроблений у Постанові ВС від 21.03.2018 у справі № 336/3679/17, пр.№ 61-227св18: Виходячи із норм чинного законодавства, для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, необхідними є такі умови: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання трудових обов`язків мало систематичний характер; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення. Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору .
За змістом п. п. 3.6, 3.8, 3.11 Статуту ЗАК, педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи в Коледжі проводять навчальну, виховну, методичну та організаційну діяльність. Вони призначаються на посаду директором Коледжу на умовах, передбачених законодавством України. Права та обов`язки педагогічних працівників визначаються Законами України Про освіту , Про вищу освіту , Статутом, Колективним договором та Правилами внутрішнього розпорядку Коледжу, посадовими інструкціями.
Посадова інструкція викладача ЗАК узгоджена на засіданні методичної ради (протокол №3) від 29.02.2012, затверджена заступником директора з НВР 29.02.2012. П. 1 інструкції встановлено, що викладач повинен виконувати службові обов`язки відповідно до умов трудового договору та цієї посадової інструкції. Відповідно до п.1 розділу ІІІ одним з основних видів роботи викладача є робота в циклових комісіях та методичних об`єднаннях викладачів. Розділом V врегульовано необхідність викладача мати навчально-методичний комплекс дисципліни (НМКД).
Проте, з урахуванням акту Державної служби України з питань праці ГУ Держпраці у Запорізькій області № ЗП664/314/АВ від 27.04.2018, оскільки під час перевірки виявлено порушення процедури затвердження Правил внутрішнього розпорядку та з урахуванням того, що до відома позивача під час прийому на роботу або під час роботи на посаді під розписку не ознайомлено із цими правилами та посадовою інструкцією, відповідно, із складовими трудової функції працівника, він не був ознайомлений в повній мірі. З цього випливає й те, що протиправне винне невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків також не мало місце.
Судом встановлено, що викладання ОСОБА_1 ряду комп`ютерних дисциплін відбувалось згідно з індивідуальним планом роботи викладача та затвердженими директором коледжу робочими навчальними планами на кожний навчальний рік за певною дисципліною, крім того, всі напрямки (спеціальності), у викладанні яких брав участь позивач, мають дійсний сертифікат акредитації, виданий профільним міністерством.
Тому доводи відповідача щодо неготовності ОСОБА_1 до акредитації є недостовірними, крім того, недоліки, зафіксовані у акті від 05.03.2018, здебільшого носять технічний характер (відсутність дати, підпису). Стосовно відсутності екзаменаційних питань з певних дисциплін, строки їх підготовки порушені не були, відповідних доказів відповідачем не надано. З цього слідує, що посилання відповідача на акт в обґрунтування підстав для звільнення є безпідставним.
Суд дійшов висновку про те, що з наказу про накладення дисциплінарного стягнення від 07.03.2018 №26/3 не зрозуміло, за який конкретно дисциплінарний вчинок ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, які дії були протиправними (суперечили законодавству). В ньому міститься лише посилання на п. 2.1 Функціональних обов`язків. При обранні виду стягнення в порушення ч.3 ст. 149 КЗпП України не враховано ступеню тяжкості вчинення проступку та заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
У оскаржуваному наказі про звільнення також відсутні посилання на конкретні обставини (факти), що свідчать про систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Разом з тим, навіть у випадку конкретизації роботодавцем та доведеності порушення трудової дисципліни з боку позивача, обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи не можна визнати таким, що відповідає тяжкості проступку, адже відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що від вказаних дій позивача для роботодавця або інших осіб настали негативні наслідки, була заподіяна шкода, застосовані певні санкції тощо.
Суд виходить з того, що припинення трудового договору є правомірним лише при наявності таких умов: з передбачених у законі підстав, з додержанням певного порядку звільнення з конкретної підстави, наявність юридичного факту припинення трудових правовідносин (наказ керівника в даному випадку).
Так, в порушення норм ст. 252 КЗпП України, ст. 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності від 15.09.1999 №1045-XIV, відповідач не отримав попередньої згоди виборного профспілкового органу на звільнення позивача, до профспілкового органу, членом якого був ОСОБА_1 взагалі не звертався.
Тобто, звільнення позивача здійснено з грубим порушенням трудових прав працівника, що є підставою для поновлення його на роботі відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України, за змістом якої, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.32 Постанови Пленуму ВСУ N9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів , при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 09.12.2015 у справі № 6-2123цс15, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Середньомісячна заробітна плата виплачується поновленому працівнику саме за час (період) вимушеного прогулу, а отже, середньомісячна заробітна плата не може бути стягнута за період, коли працівник був тимчасово поновлений, працював на посаді та отримував заробітну плату згідно з умовами трудового договору.
Згідно з п.п. 5,8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз.3 п. 8 розділу IV Порядку).
Сторонами у справі у заявах по суті спору наведено два варіанти розрахунку середнього заробітку, відповідно до яких вихідні дані є тотожними:
Середньоденний заробіток = заробітна плата за січень і лютий 2018 року (по 8 620,79 гривень), що передують звільненню ОСОБА_1 / число відпрацьованих робочих днів за січень і лютий 2018 року (41). Відповідно, середньоденний заробіток становить 420,53 гривень. Середній заробіток за час вимушеного прогулу = середньоденний заробіток X число робочих днів від звільнення до поновлення на посаді.
Відомостями Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 10.04.2019 №7009/07, наданими на виконання ухвали суду від 03.04.2019, підтверджено, що згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо сум нарахованої заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 , за 2018 рік:
- Запорізьким авіаційним коледжем ім. О.Г. Івченка у січні та лютому 2018 року нараховано ОСОБА_1 заробітну плату у сумі 8 620,79 гривеньі.
-ПрАТ Приватний вищий навчальний заклад Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій у лютому 2018 року - 144,00 гривні, у квітні 2018 року - 216,00 гривень, у травні 2018 року - 216,00 гривень, у червні 2018 року - 576,00 гривень, у вересні 2018 року - 288,00 гривень, у жовтні 2018 року - 288,00 гривень, у листопаді 2018 року - 288,00 гривень, у лютому 2019 року - 360,00 гривень.
-Комунальним закладом Запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді Грані Запорізької обласної ради: у червні 2018 року - 10 985,70 гривень, у липні 2018 року - 10 556,00 гривень, у серпні 2018 року - 13 306,00 гривень, у вересні 2018 року - 18 963,00 гривень, у жовтні 2018 року - 15 205,00 гривень, у листопаді 2018 року - 15 946,64 гривень, у грудні 2018 року - 20 449,84 гривень, у січні 2019 року - 16 014,80 гривень, у лютому 2019 року - 17 715,30 гривень, у березні 2019 року - 19 366,43 гривні.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ВС від 27.03.2019 у справі № 235/2867/15-ц, пр.№ 61-25765св18: виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16. Доводи касаційної скарги про необхідність зменшення суми середнього заробітку на суму отриманої допомоги по безробіттю є необґрунтованими, оскільки відповідно вищезазначеної правової позиції ВСУ законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Вказана правова позиція узгоджується з розділом ІІІ Порядку. Так, абз. 3 п.3 розділу ІІІ Порядку врегульовано, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. П.4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).
З урахуванням наведених норм, оскільки до червня 2018 року позивач виконував лише роботу за сумісництвом у ПрАТ Приватний вищий навчальний заклад Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій , а з червня 2018 року працевлаштувався та отримував заробітну плату у КЗ Запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді Грані , навіть, вищу за розміром, ніж під час роботи у ЗАК, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу (по кінець травня 2018 року), без виключення податків і обов`язкових платежів та суми винагороди, отриманої за виконання роботи за сумісництвом.
Так, число робочих днів від дня звільнення (з 19.03.2018) до кінця травня 2018 року становить: 10 днів у березні 2018 року, 19 днів у квітні 2018 року, 22 дні у травні 2018 року (з урахуванням святкових днів (КЗпП) та змісту розпорядження КМУ від 11.01.2018 №1-р).
Тому, стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 236 КЗпП України підлягаєсередній заробіток за час вимушеного прогулу за 51 день (по 420,53 гривень на день), що дорівнює 21 447,03 гривень.
Слід зауважити, що нормативно-правові та підзаконні акти щодо середньої освіти, на які посилається позивач, при розгляді спору не можуть бути застосовані, оскільки відповідно до п. 1.1 Статуту відповідача, ЗАК є державним вищим навчальним закладом.
Спеціальною нормою - ст. 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивачем в обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди подано консультативний висновок Медичного центру ДіаСервіс від 17.03.2018, датований днем, наступним після дня звільнення позивача, проте, чи виник вказаний лікарем хворобливий стан та погіршення здоров`я саме у зв`язку із звільненням, висновок не доводить. Позивачем не надано відомостей щодо стану його здоров`я до звернення до вказаного медичного центру. Крім того, позивач мав інше місце працевлаштування, спочатку за сумісництвом, згодом, - інше основне місце постійної роботи, на якому мав посадові обов`язки, отримував заробітну плату, навіть, вищу за попереднє місце працевлаштування, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не втратив професійної компетентності, нормальних життєвих зв`язків.
Належних та допустимих доказів (фактичних даних) на підтвердження завдання йому моральних страждань, необхідності докласти додаткових зусиль для організації свого життя, погіршення авторитету серед викладачів та студентів, позивач суду не надав, тобто, не виконав свого обов`язку доказування. Інші ж доводи позивача не впливають на правильність висновку суду, оскільки не є прийнятними стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди. З огляду на наведені вимоги закону, обставини справи, вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім того, за змістом ч.1-3 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючі встановлені обставини, що мають істотне значення, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання незаконним і скасування наказу директора ЗАК від 07.03.2018 №26/3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани викладачу комп`ютерних дисциплін ОСОБА_1 , визнання незаконним та скасування наказу директора ЗАК від 16.03.2018 №25/к про звільнення ОСОБА_1 , поновлення його на посаді викладача комп`ютерних дисциплін в Запорізькому авіаційному коледжі ім. О.Г. Івченка, стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 21 447,03 гривень, підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 іншої частини суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди суд залишає без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2 114,40 гривень, із розрахунку по 704,80 гривень за кожну з трьох задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Оскільки в порушення ч.3 ст. 137, ч.8 ст. 141 ЦПК України сторонами до закінчення судових дебатів не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, суд позбавлений можливості визначити їх розмір, співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторін. Тому, підстав для застосування норми п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України та розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвокатів, що представляли інтереси сторін під час розгляду справи, судом не встановлено.
З підстав, передбачених п.п. ч.1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-83, 89, 133, 137, 141, 229, 245, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 430 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка про визнання незаконними та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними доганами та незаконним звільненням, - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ директора Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка Дудникова О.С. від 07 березня 2018 року №26/3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани викладачу комп`ютерних дисциплін ОСОБА_1 .
Визнати незаконним та скасувати наказ директора Запорізького авіаційного коледжу ім. О. Г. Івченка Дудникова О.С. від 16 березня 2018 року №25/к про звільнення ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді викладача комп`ютерних дисциплін в Запорізькому авіаційному коледжі ім. О.Г. Івченка.
Стягнути з Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 21 447,03 гривень (двадцять одна тисяча чотириста сорок сім гривень 03 копійки).
Стягнути з Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 114,40 гривень (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 40 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог та стягненні витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвокатів сторін, - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника ОСОБА_1 .
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Запорізький авіаційний коледж ім. О. Г. Івченка, адреса місцезнаходження: вул. Іванова, буд. 97-Б, м. Запоріжжя, 69068, код за ЄДРПОУ: 20507735.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення суду складений 25.06.2019.
Суддя: П.В.Зарютін
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2019 |
Оприлюднено | 26.06.2019 |
Номер документу | 82637029 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Зарютін П. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні