Рішення

від 18.06.2019 по справі 910/2039/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2019Справа №910/2039/19

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" прозобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники сторін:

від позивача: Пилюченко І.Г.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко", в якому просить зобов`язати відповідача в особі Голови комісії з припинення - ліквідатора Гноєвого Юрія Володимировича включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства наступні кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав":

1) в сумі 12 380 384,66 грн., що виникли на підставі кредитного договору №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015;

2) в сумі 923 268,51 грн., що виникли на підставі кредитного договору №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 та №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017 щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" виникла заборгованість у розмірі 12 380 384,66 грн. та у розмірі 923 268,51 грн. відповідно. В той же час, позивач стверджує про ухилення відповідача від одержання заяви від 23.04.2018 про визнання грошових вимог та як наслідок - ухилення від розгляду кредиторських вимог позивача, у зв`язку з чим Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" вказує на наявність правових підстав для вирішення питання щодо включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2019 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 25.02.2019) відкрито провадження у справі №910/2039/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив; судове засідання призначено на 28.03.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю направлення повідомлення про розгляд даної справи Голові комісії з припинення відповідача - ліквідатору Гноєвому Юрію Володимировичу, відкладено судове засідання на 16.04.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2019 задоволено усне клопотання представника позивача та відкладено судове засідання на 21.05.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2019 відкладено судове засідання на 05.06.2019.

В судовому засіданні 05.06.2019 представником позивача було надано письмові пояснення, в яких повідомлялось, що 19.02.2018 на сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено інформацію про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи відповідача в результаті ліквідації. Дата заявлення вимог кредиторів - 23.04.2018. Відповідно позивачем 23.04.2018 було направлено як відповідачу, так і Голові комісії з припинення відповідача - ліквідатору Гноєвому Юрію Володимировичу відповідачу заяву кредитора про грошові вимоги б/н від 23.04.2018.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2019 відкладено судове засідання на 18.06.2019.

В судове засідання 18.06.2019 представник позивача з`явився, надав суду пояснення по суті спору та копію заяви кредитора про грошові вимоги для долучення до матеріалів справи, а також клопотання про витребування доказів, згідно якого просив суд витребувати від Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко"; позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання, призначене на 18.06.2019, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала про повідомлення місця, дати і часу судового засіданні від 07.06.2019 була направлена відповідачу 11.06.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 1.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 07.06.2019 повернулось до суду не врученим, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 18.06.2019 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, однак своїми процесуальними правами на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк та участі у судовому засіданні не скористався.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки за умови якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Заслухавши думку представника позивача та керуючись наведеними приписами процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу №910/2039/19 за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко".

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2019 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, у зв`язку з тим, що суд не вбачає підстав для їх витребування, позивачем не доведено наявність підстав передбачених 81 Господарського процесуального кодексу України, а також останній самостійно не звертався для отримання даного доказу.

У судовому засіданні 18.06.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" (позичальник) укладено Генеральний кредитний договір №15/01-ГКД-02/2015 (надалі - Генеральний кредитний договір), за умовами якого Банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України - гривні з загальним лімітом у сумі 12 000 000,00 грн., в межах якої надав позичальнику в користування грошові кошти, а позичальник зобов`язався повернути у визначений Генеральним кредитним договором строк надані кошти та сплачувати фіксований розмір відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних.

Згідно п. 1.3 Генерального кредитного договору строк дії кредитної лінії з 08.10.2015 по 05.10.2018.

В межах Генерального кредитного договору 08.10.2015 Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" (позичальник) укладено кредитний договір №15/01-ГКД-02/2015 (надалі - Кредитний договір), у відповідності до п. 1.1 якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі 12 000 000,00 грн., в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти із сплато фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 24%, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі зазначені у цьому договорі, своєчасно та у повному обсязі здійснювати повернення кредиту, сплачувати Банку проценти, неустойку (штрафи та пені) к розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором та Генеральним кредитним договором (в редакції Договору №3 від 05.10.2017 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору).

Термін повернення позичальником кредиту - 04.10.2018 або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3, 4.4 Генерального кредитного договору (п. 1.2 Кредитного договору в редакції Договору №3 від 05.10.2017 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору).

Пунктом 2.2.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує нараховані проценти в національній валюті України щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, та в день настання терміну повернення кредиту (в редакції Договору №2 від 01.08.2017 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що свої договірні зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти, проте, в свою чергу відповідач порушив умови Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку, загальна сума заборгованості відповідача як позичальника за Кредитним договором становить 12 380 384,66 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 11 982 500,00 грн. та прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом складає 397 884,66 грн.

Крім того, 12.10.2017 Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" (позичальник) укладено договір про надання овердрафту №15/05-ОВ-19/2017 (надалі - Договір овердрафту), у відповідності до п. 2.1 якого Банк надав позичальнику овердрафт (короткостроковий кредит) з лімітом в розмірі 2 500 000,00 грн. для оплати розрахункових документів позичальника по рахунку при відсутності або недостатності власних коштів позичальника по рахунку.

Позичальник сплачує фіксовану процентну ставку за користування овердрафтом у розмірі 25% річних (п. 2.2 Договору овердрафту).

Згідно п. 2.3 Договору овердрафту термін повернення позичальником овердрафту - 11.10.2018 або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3, 4.4 Генерального кредитного договору.

Пунктом 2.4 Договору овердрафту встановлено, що строк безперервного користування овердрафтом - 90 календарних днів.

За поясненнями позивача відповідач порушив умови договору овердрафту в частині повернення короткострокового кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку, загальна сума заборгованості відповідача як позичальника за Договором овердрафту становить 923 268,51 грн., з яких прострочена заборгованість за короткостроковим кредитом складає 901 222,36 грн. та прострочена заборгованість за відсотками за користування короткостроковим кредитом складає 22 046,15 грн.

Дослідивши зміст укладених Кредитного договору та договору овердрафту, суд прийшов до висновку, що останні за своєю правовою природою є кредитними договорами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджуються доводи Банку, а відповідач не скористався своїм правом на спростування даних доводів, що позивачем кредитні кошти за Кредитним договором та Договором овердрафту у розмірі 11 982 500,00 грн. та у розмірі 901 222,36 грн. відповідно.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.2 Кредитного договору (в редакції Договору №3 від 05.10.2017 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору) передбачено, що позичальник повинен повернути кредитні кошти Банку до 04.10.2018.

У відповідності до п. 2.3 Договору овердрафту термін повернення позичальником овердрафту - до 11.10.2018.

Відповідачем доказів повернення позивачу у визначений договорами строк кредитних коштів за Кредитним договором та Договором овердрафту у розмірі 11 982 500,00 грн. та у розмірі 901 222,36 грн. відповідно суду не надано.

Крім того у відповідності до п.п. 1.2 та 2.2.2 Кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, та в день настання терміну повернення кредиту, проценти за користування кредитними коштами у розмірі 24% річних (в редакції Договору №3 від 05.10.2017 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору).

Також позичальник зобов`язався сплачувати фіксовану процентну ставку за користування овердрафтом у розмірі 25% річних (п. 2.2 Договору овердрафту).

Пунктом 3.2.5 Договору овердрафту передбачено, що позичальник сплачує нараховані процентів національній валюті України щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, та в день настання терміну повернення короткострокового кредиту.

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За розрахунками позивача, які не спростовані відповідачем, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" наявна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, наданими згідно Кредитного договору та Договору овердрафту, у розмірі 397 884,66 грн. та у розмірі 22 046,15 грн. відповідно.

Положеннями ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань за спірними кредитними договорами, як і не надано доказів, які б спростовували наявність такої заборгованості або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості за тілом кредиту та процентами.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості у повернення кредиту та сплати відсотків у зазначеному позивачем розмірах.

19.02.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відомості про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко". Засновниками відповідача було визначено строк для пред`явлення кредиторами своїх вимог - до 23.04.2018.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, 23.04.2018 Банком було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" та Голові комісії з припинення відповідача - ліквідатору Гноєвому Юрію Володимировичу засобами поштового зв`язку заяву кредитора про грошові вимоги б/н від 23.04.2018, в якій повідомлялось про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" за Кредитним договором №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 в загальному розмірі 12 380 384,66 грн. та заборгованості за Договором овердрафту №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017 в загальному розмірі 923 268,51 грн., просив визнати вказані грошові вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко".

Проте, з долучених позивачем до позову роздруківок інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень вбачається, що дані заяві не були вручені ні відповідачу, ні Голові ліквідаційної комісії, та повернулись відправнику за закінченням терміну зберігання.

Попри наведене, 05.03.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відомості про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко". Засновниками відповідача було визначено строк для пред`явлення кредиторами своїх вимог - до 06.05.2019.

Позивач повторно направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" та Голові комісії з припинення відповідача - ліквідатору Гноєвому Юрію Володимировичу засобами поштового зв`язку заяву кредитора про грошові вимоги (вих. №68 від 04.04.2019), в якій повідомляв про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" за Кредитним договором №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 в загальному розмірі 12 380 384,66 грн. та заборгованості за Договором овердрафту №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017 в загальному розмірі 923 268,51 грн., просив визнати вказані грошові вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко".

Однак, за твердженнями Банку жодної відповіді на звернення до ліквідаційної комісії відповідача відносно погашення спірної заборгованості позивачем отримано не було, у зв`язку з чим Банк вказує на наявність правових підстав для вирішення питання щодо визнання та включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу відповідача в судовому порядку.

Пунктом 1 частини 1 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачений порядок виконання рішення про припинення юридичної особи, а саме: учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяці (п.п. 3, 4, 5 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6 цієї статті зазначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, позивач звернувся у визначений відповідачем строк для заявлення кредиторських вимог, проте, враховуючи визначені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" не було розглянуто кредиторські вимоги позивача у встановлений ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України строк.

Нормами частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Зважаючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" був наявний обов`язок розглянути кредиторські вимоги Банку, які були заявлені останнім під час розгляду даного спору у господарському суді міста Києва, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача в межах визначеного частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України строку.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 в загальному розмірі 12 380 384,66 грн. та заборгованості за Договором овердрафту №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017 в загальному розмірі 923 268,51 грн. та зобов`язання визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства кредиторські вимоги позивача у вказаному розмірі.

Відповідачем вимоги позивача не спростовані, доказів погашення заборгованості не надано, як і не наведено підстав для відмови у включенні до проміжного ліквідаційного балансу підприємства кредиторських вимог позивача.

За таких обставин позов Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 1; ідентифікаційний код 23517757) в особі Голови комісії з припинення визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 81; ідентифікаційний код 34540113) заборгованість за Кредитним договором №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 в загальному розмірі 12 380 384 (дванадцять мільйонів триста вісімдесят тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 66 коп. Видати наказ.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 1; ідентифікаційний код 23517757) в особі Голови комісії з припинення визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 81; ідентифікаційний код 34540113) заборгованість за Договором про надання овердрафту №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017 в загальному розмірі 923 268 (дев`ятсот двадцять три тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 51 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 1; ідентифікаційний код 23517757) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 81; ідентифікаційний код 34540113) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок два) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 25.06.2019

Суддя Р.В. Бойко