Ухвала

від 05.08.2019 по справі 910/2039/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні виконання судового рішення

м. Київ

05.08.2019Справа № 910/2039/19

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" про забезпечення виконання судового рішення у справі №910/2039/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" про зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду міста Києва перебувала справа №910/2039/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" про зобов`язання відповідача в особі Голови комісії з припинення - ліквідатора Гноєвого Юрія Володимировича включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав", а саме: в сумі 12 380 384,66 грн., що виникли на підставі кредитного договору №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015; в сумі 923 268,51 грн., що виникли на підставі кредитного договору №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 та №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017 щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" виникла заборгованість у розмірі 12 380 384,66 грн. та у розмірі 923 268,51 грн. відповідно. В той же час, позивач стверджував про ухилення відповідача від одержання заяви від 23.04.2018 про визнання грошових вимог та як наслідок - ухилення від розгляду кредиторських вимог позивача, у зв`язку з чим Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" вказувало на наявність правових підстав для вирішення питання щодо включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу відповідача в судовому порядку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2019 позов Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" задоволено повністю: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" в особі Голови комісії з припинення визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" заборгованість за кредитним договором №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 в загальному розмірі 12 380 384,66 грн.; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" в особі Голови комісії з припинення визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" заборгованість за Договором про надання овердрафту №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017 в загальному розмірі 923 268,51 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" судовий збір у розмірі 3 842,00 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 16.07.2019, а тому 18.07.2019 господарським судом міста Києва було видано відповідні накази на його виконання.

31.07.2019 через відділ діловодства суду Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" було подано заяву про забезпечення виконання судового рішення, відповідно до якої просить вжити заходів про забезпечення виконання судового рішення шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" щодо реорганізації будь-яким шляхом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко" та реєстрації припинення діяльності юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія і Ко".

Подана заява мотивована тим, що ТОВ "Вілія і Ко", знаючи про наявну у його заборгованість перед ПАТ "Банк Богуслав" за кредитними договорами №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 та №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017 у розмірі 12 380 384,66 грн. та у розмірі 923 268,51 грн. відповідно, з метою ухилення від включення кредиторських вимог ПАТ "Банк Богуслав" до проміжного ліквідаційного балансу та подальшого їх задоволення за рахунок коштів або майна, яке є в наявності у ТОВ "Вілія і Ко", свідомо подало державному реєстратору документи для відміни попереднього запису про перебування ТОВ "Вілія і Ко" в стані припинення з 19.02.2018.

Тому, на думку заявника, незастосування судом заходів про забезпечення виконання судового рішення у даній справі унеможливить виконання судового рішення та позбавить ПАТ "Банк Богуслав" ефективного способу поновлення порушених прав, за захистом якого воно звернулося, оскільки є велика ймовірність припинення ТОВ "Вілія і Ко" як юридичної особи найближчим часом.

Розглянувши заяву ПАТ "Банк Богуслав" про забезпечення виконання судового рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

За змістом ч.ч. 1, 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. За заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, вирішуючи питання як про забезпечення позову, так і про забезпечення виконання судового рішення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом спору; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви про застосування відповідних заходів забезпечення вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

В даному випадку, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується заявником тим, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Вілія і Ко" було відмінено попередній запис про перебування останнього в стані припинення з 19.02.2018, а наразі міститься запис про перебування в стані припинення з 05.03.2019, що на думку заявника, може унеможливити виконання судового рішення у даній справі, оскільки є велика ймовірність припинення ТОВ "Вілія і Ко" як юридичної особи найближчим часом.

В той же час, саме лише посилання заявника на відповідні обставини, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

За приписами статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, матеріали справи та заяви про забезпечення виконання судового рішення не містять доказів вчинення відповідачем дій, які можуть унеможливити виконання судового рішення у даній справі чи існування обставин, які перешкоджають його виконанню у встановленому законодавством порядку.

Так, у відповідності до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В даному випадку, метою звернення з позовом до суду, про повне задоволення якого було винесено рішення від 18.06.2019, було захист порушених прав ПАТ "Банк Богуслав" шляхом зобов`язання відповідача в особі Голови комісії з припинення - ліквідатора Гноєвого Ю.В. включити до проміжного ліквідаційного балансу відповідача кредиторські вимоги ПАТ "Банк Богуслав" в сумі 12 380 384,66 грн., що виникли на підставі кредитного договору №15/01-КР-20/2015 від 08.10.2015 та договору №15/05-ОВ-19/2017 від 12.10.2017.

З метою виконання наведеного судового рішення, що набрало законної сили господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

В той же час, жодних доказів існування обставин, які б унеможливлювали виконання на підставі виданих господарським судом міста Києва наказів від 18.07.2019 у справі №910/2039/19 та були наслідком неправомірних дій відповідача, матеріали поданої заяви не містять.

Більш того, заявником навіть не було долучено доказів пред`явлення відповідних наказів до виконання у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", чи направлення відповідного рішення Голові комісії з припинення ТОВ "Вілія і Ко" з проханням включити до ліквідаційного балансу підтвердженні судом вимоги згідно рішення господарського суду міста Києва у даній справі.

При цьому, сам по собі факт відміни попереднього запису про перебування ТОВ "Вілія і Ко" в стані припинення з 19.02.2018 та внесення в подальшому нового запису про перебування останнього в стані припинення з 05.03.2019, жодним чином не нівелює законної сили судового рішення у справі №910/2039/19 та обов`язковість його виконання у відповідності до приписів ст. 129 1 Конституції України.

Більш того, той факт, що попередній запис про перебування ТОВ "Вілія і Ко" в стані припинення з 19.02.2018 було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань без фактичного припинення такого товариства як юридичної особи внаслідок ліквідації чи реорганізації, за відсутності будь-яких доказів на здійснення відповідачем реальних дій щодо фактичного припинення такої особи станом на сьогоднішній день виключає обґрунтовану впевненість у настанні викладених заявником обставин.

Відтак, подана позивачем заява про забезпечення виконання судового рішення не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення виконання рішення у даній справі у визначений заявником спосіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення заяви позивача відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" про забезпечення виконання судового рішення у справі №910/2039/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (05.08.2019) та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені положеннями ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Бойко