Ухвала

від 23.05.2019 по справі 917/362/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.05.2019р. Справа № 917/362/18

за позовом Фізичної особи - підприємця Соніної Ірини Олександрівни, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок", вул. Гаражна, 7, м.Полтава, Полтавська область, 36008

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" , вул. Гаражна, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008

про:

- визнання повністю недійсним з 20.10.2011р. договору № 1/0069 від 20.10.2011р. про поставку продукції з наданням обладнання в оренду між Фізичною особою - підприємцем Соніною Іриною Олександрівною та ТОВ "Компанія Крок";

- визнання повністю недійсним з 20.10.2011р. п.6.8 договору № 1/0069 від 20.10.2011р. про поставку продукції з наданням обладнання в оренду між Фізичною особою - підприємцем Соніною Іриною Олександрівною та ТОВ "Компанія Крок" про розгляд спорів по цьому договору в третейському суді (третейську угоду);

- визнання повністю недійсним з 07.06.2015р. Акту передачі морозильного обладнання "Смаком" заводський № 11110092 вартістю 6000,00 грн. від 07.06.2015р. № 13515 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" фізичній особі - підприємцю Соніній Ірині Олександрівні;

- визнання повністю недійсним з 07.06.2015р. Акту від 07.06.2015р. передачі морозильного обладнання № 13516 ТОВ "Компанія Крок" фізичній особі - підприємцю Соніній Ірині Олександрівні (морозильного обладнання "Кристал" заводський № 11110176 вартістю 6000,00 грн.);

- визнання повністю недійсним з 08.11.2015р. Акту від 08.11.2015р. передачі морозильного обладнання № 13512 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" фізичній особі - підприємцю Соніній Ірині Олександрівні ( морозильне обладнання "Герк" заводський № 07005223269 вартістю 13000,00 грн.);

- визнання повністю недійсним з 08.11.2015р. Акту від 08.11.2015р. передачі морозильного обладнання № 13517 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" фізичній особі - підприємцю Соніній Ірині Олександрівні ( морозильне обладнання "SmaCom" заводський № 1812245347 вартістю 6000,00 грн.);

- визнання повністю недійсним з 01.12.2015р. Акту від 01.12.2015р. передачі морозильного обладнання № 13514 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" фізичній особі - підприємцю Соніній Ірині Олександрівні (морозильне обладнання "Каравел" заводський № 0709136296 вартістю 6000,00 грн.),

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Кобець Н.С.

За участю представників:

від позивача - Соніна І.О., паспорт № 000978194 від 15.09.2017р.; Бобров В.Г., посвідчення адвоката № 138 від 10.05.2017р.

від відповідача - не з"явився

від третьої особи - не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Фізичної особи - підприємця Соніної Ірини Олександрівни (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" (відповідач) про визнання недійсним договору та актів передачі обладнання.

Ухвалою суду від 03.05.2018р. 9 (а.с.1-2 т.1) (суддя ОСОБА_1) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Розгляд даної справи неодноразово зупинявся у зв`язку з вирішеня питання про відвід суді ОСОБА_1, призначенням почеркознавчої експертизи документів, а також оскарженням процесуальних документів у справі до суду апеляційної інстанції.

У зв"язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 917/362/18 - автоматизованою системою визначено суддю Ореховську О.О..

У зв"язку з поданням відповідачем заяви про прийняття додаткового рішення до Постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 р. матеріали справи №917/362/18 направлені до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 р. у задоволенні заяви відповідача про прийняття додаткового рішення до Постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 р. у справі №917/362/18 відмовлено, справа №917/362/18 повернута до господарського суду Полтавської області.

Згідно протоколу передачі судової справи від 20.03.2019 р. раніше визначеному складу суду від 20.03.2019р. справа передана на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.03.2019р. суддя Ореховська О.О. прийняла справу № 917/362/18 до свого провадження. Поновлено провадження у справі. Справу ухвалено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 16.04.2019р. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" (36008, м. Полтава, вул. Гаражна, 7, код ЄДРПОУ 41743829).

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 5356 від 23.05.2019р.) про залучення до матеріалів справи описів вкладення у цінні листи, направлені позивачем на адресу відповідача та третьої особи.

Також від позивача через канцелярію суду надійшла заява-клопотання (вх. № 5130 від 20.05.2019р.), відповідно до якої позивач просить суд призначити почеркознавчу експертизу та витребувати у відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Крок" оригінал договору № 2/69 поставки продукції з надання обладнання в оренду від 20.10.2011р.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, експертиза призначається судом лише у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Звертаючись до суду із клопотанням про призначення судової експертизи позивач не зазначив підстави проведення експертизи, а також не визначив об"єкт дослідження експертизи та завдання, яке необхідно вирішити в процесі дослідження на основі відповідного обсягу спеціальних знань. А тому заявлене позивачем клопотання позивача про призначення судової експертизи, викладене у заяві - клопотанні (вх. № 5130 від 20.05.2019р.), судом відхиляється як документально необґрунтоване та нормативно невмотивоване.

Стосовно клопотання позивача про витребування доказів у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до ч. ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у справі з огляду на пропуск встановленого строку для його подання, зазначеного в ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а також невідповідності вказаного клопотання вимогам ч. 2 ст. 81 цього Кодексу.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що договір № 2/69 поставки продукції з надання обладнання в оренду від 20.10.2011р., оригінал якого просить витребувати позивач, жодним чином не стосується предмета спору у даній справі.

Від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 5305 від 22.05.2019р.) про відкладення підготовчого засідання у справі № 917/362/18 на пізнішу дату. Зазначене клопотання вмотивоване тим, що позивачем не було подано у встановлений законом строк відповіді на запитання позивача, в порядку ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України, що на думку відповідача, унеможливлює в повній мірі з`ясовання судом всіх питань, перелік яких визначено в п. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Також від відповідача надійшло Заперечення на відповідь позивача (вх. № 5304 від 22.05.2019р.), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, викладених у Запереченні.

Крім цього, у зазначеному Запереченні відповідач просить суд зобов"язати позивача внести на депозитний рахунок господарського суду Полтавської області грошову суму у розмірі 7 000,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв"язку з розглядом справи № 917/362/18 (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Зазначене клопотання кореспондується з клопотанням відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяві (вх. № 5080 від 23.05.2018р. - а.с. 64-89 т. 1).

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач вказує на безпідставність позову, оскільки, як вказує, наявні всі докази факту виконання сторонами умов договору, а також посилається на невизначеність місця проживання позивача.

Розглядаючи клопотання відповідача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

За приписами ч. 4 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, як захід забезпечення судових витрат суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Тобто, законодавець чітко визначив випадки, за яких суд вправі зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат.

Окремо, суд звертає увагу, що вжиття за клопотанням відповідача заходів до забезпечення судових витрат є правом, а не обов`язком суду.

Реалізуючи передбачене Конституцією України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції закріплені також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, право особи на звернення до суду за захистом власних прав та інтересів являється непорушним, а наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог та їх обґрунтованість підлягають встановленню під час розгляду спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими закон пов`язує забезпечення судових витрат, як те, що позов має ознаки безпідставного так і те, що позивач вчиняє дії, які в майбутньому можуть призвести до неможливості виконання рішення про відшкодування судових витрат.

Щодо посилання відповідача на невизначеність місця проживання позивача суд зауважує, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який створено з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру, місцем проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 (а.с. 22-25 т. 3). При цьому, в позовній заяви, а також інших документах, поданих позивачем до суду, позивач зазначає свою фактичну адресу місця проживання: АДРЕСА_3 .

Також суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона разом з першою заявою по суті спору подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією.

За приписами ч. 5 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 127 та ч. 5 ст. 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Відповідач у Запереченнях на відповідь позивача (вх. № 5304 від 22.05.2019р.) та відзиві на позовну заяві (вх. № 5080 від 23.05.2018р. ) просить суд зобов"язати позивача внести на депозитний рахунок господарського суду Полтавської області грошову суму у розмірі 7 000,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв"язку з розглядом справи № 917/362/18 (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Однак в порушення ч. 1 ст. 124 та ч. 5 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, заявником не надано суду розрахунку вищевказаної суми, яку він просить позивача внести на депозитний рахунок суду та її документальне обґрунтування.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про застосування процесуального примусу по відношенню до позивача (вх. № 5306 від 22.05.2016р.), відповідно до якого відповідач просить суд:

- застосувати на підставі ч. 3 ст. 42 та п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України до позивача - Фізичної особи - підприємця Соніної І.О. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу - десять розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання вимог ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України по справі № 917/362/18;

- зобов"язати позивача - Фізичну особу - підприємця Соніну І.О. надати відповіді на запитання відповідно до вимог ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України.

Подане клопотання мотивовано тим, що відповідачем разом з першою заявою по суті було поставлено позивачу сім питань, які, як вказує позивач, мають значення для розгляду даної справи. 16.04.2019р. відповідач отримав від позивача лист з відповідями на запитання відповідача, який, який за твердженням відповідача, не відповідає вимогам ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема зазначає, що вказаний лист не містить: РНОКПП свідка; обставини та джерела обізнаності свідка щодо відповідей на поставлені запитання; підтвердження того, що свідок ознайомлений із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та підтвердження про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень; підпис свідка - ФОП Соніної І.О. не посвідчений нотаріусом.

Відповідно до ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Відповідно до ст. 135 ГПК Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Матеріали справи свідчать, що суддя Ореховська О.О. прийняла справу № 917/362/18 до свого провадження на підставі ухвали господарського суду Полтавської області від 29.03.2019р. Також в п. 8 зазначеної ухвали суд запропонував позивачу , в порядку ст. 90 ГПК України, не пізніше як за п"ять днів до підготовчого засідання надати відповідачу та суду письмові відповіді на запитання відповідача викладені у відзиві на позов від 21.05.2018 р. ( а.с.70 т.1).

Лист позивача з відповідями за поставлені відповідачем запитання надійшов до суду суду 15.04.2019р. Зазначений лист направлено на адресу відповідача 10.04.2019р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком ПАТ "Укрпошта" (а.с. 35 т. 3).

Викладене, на думку суду, не свідчить про невиконання позивачем процесуальних обов`язків і зловживання ним процесуальними правами, а свідчить лише про неналежне виконання ним процесуальних обов"язків.

Оскільки дії позивача не носять систематичний характер суд не вбачає правових підстав для застосування заходів процесуального примусу, тому відмовляє відповідачу в задоволенні поданого клопотання в частині застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу - десять розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання вимог ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України по справі № 917/362/18.

Разом з цим, суд задовольняє вказане клопотання відповідача в частині зобов"язання позивача надати відповіді на запитання відповідно до вимог ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України.

Від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" надійшла заява про виправлення описки (вх. № 4447 від 26.04.2019р.), в якій заявник просить суд виправити описку в п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Полтавської області від 16.04.2019р., а саме замінити слово "запропонувати" на слово "зобов`язати".

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що при виготовленні ухвали господарського суду Полтавської області від 16.04.2019р. у даній справі було допущено описку в п. 3 резолютивної частини ухвали , а саме

зазначено " 3. Запропонувати позивачу направити третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" , вул. Гаражна, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008 позовну заяву з додатками та заяву про уточнення заявлених позовних вимог з додатками",

замість необхідного " 3. Зобов'язати позивача направити третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" , вул. Гаражна, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008 позовну заяву з додатками та заяву про уточнення заявлених позовних вимог з додатками",

Відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може за власною ініціативою або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні посилки.

В даному випадку, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання третьої особи (вх. № 4447 від 26.04.2019р.) та виправити описку, допущену в п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Полтавської області від 16.04.2019р., замінивши слово "запропонувати" на слово "зобов`язати".

Зазначена описка, не зачіпає суті ухвали та підлягає виправленню.

Також від третьої особи надійшла заява про продовження процесуального строку (вх. № 5307 від 22.05.2019р.), відповідно до якої заявник просить суд продовжити строк для подачі ним письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог у справі № 917/362/18. В обґрунтування зазначеної заяви вказує на те, що ухвала суду отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" засобами поштового зв"язку 10.05.2019р. (на підтвердження чого надав витяг з сайту АТ "УКРПОШТА"), що унеможливило надання ним обґрунтованих письмових пояснень щодо позовних вимог у строк, визначений судом. Також у зазначеній заяві третя особа заявила до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання суду на пізнішу дату

Відповідно до ст. 168 Господарського процесуального кодексу України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.

До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою статті 165 цього Кодексу.

Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

В п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Полтавської області від 16.04.2019р запропоновано позивачу направити третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" позовну заяву з додатками та заяву про уточнення заявлених позовних вимог з додатками. Разом з цим, в п. 5 даної ухвали суду від 16.04.2019р. суд встановив третій особі строк для подання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог - до 10.05.2019р.

Суд встановив, що позовні матеріали третя особа отримала від позивача 10.05.2019р., що підтверджується витягом з сайту АТ "УКРПОШТА" щодо поштового відправлення № 3830010697313, тобто в останній день для подання письмових пояснення щодо заявлених позовних вимог.

За п.п. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене та для надання можливості третій стороні реалізувати свої процесуальні права на подання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог заява третьої особи про продовження строку на подання письмових пояснень задовольняється судом.

З метою надання можливості сторонам подати всі докази, якими вони обґрунтовують свою правову позицію, а також враховуючи клопотання відповідача та третьої особи про перенесення судового засідання на іншу дату, суд вважає за необхідне оголосити перерву в підготовчому засіданні, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів згідно з ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

2. Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 02.07.19р. до 11:30год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Полтавської області, за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, зал № 25.

3. Явка представників сторін у підготовче засідання не є обов`язковою.

4. Відхилити заяву - клопотання позивача (вх. № 5130 від 20.05.2019р.) про призначення почеркознавчої експертизи та витребування у відповідача оригіналу договору № 2/69 поставки продукції з надання обладнання в оренду від 20.10.2011р.

5. Відхилити клопотання відповідача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, викладене у Запереченні на відповідь позивача (вх. № 5304 від 22.05.2019р.) та Відзиві на позовну заяві (вх. № 5080 від 23.05.2018р.)

6. Клопотання відповідача про застосування процесуального примусу по відношенню до позивача (вх. № 5306 від 22.05.2016р.) задовольнити частково, в частині зобов"язання позивача надати відповіді на запитання відповідно до вимог ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині - задоволенні клопотання відмовити.

7. Позивачу у строк до 20.06.2019р. надати відповідачу та суду письмові відповіді на запитання відповідача викладені у відзиві на позов від 21.05.2018 р. ( а.с.70 т.1) в порядку, визначеному ст.ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України,

8. Задовольнити заяву третьої особи про виправлення описки (вх. № 4447 від 26.04.2019р.).

9. Виправити описку в ухвалі господарського суду Полтавської області від 16.04.2019р. по справі № 917/362/18.

Пункт 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Полтавської області від 16.04.2019р. по справі № 917/362/18 викласти в наступній редакції:

" 3. Зобов`язати позивача направити третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" , вул. Гаражна, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008 позовну заяву з додатками та заяву про уточнення заявлених позовних вимог з додатками".

10. Задовольнити заяву третьої особи про продовження процесуального строку (вх. № 5307 від 22.05.2019р.) для подання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог.

Встановити третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Крок" строк для подання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог - 10 днів з дня вручення цієї ухвали суду.

11. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

12. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua

Примітка: Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями)) та підлягає оскарженню (ст.ст. 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.О. Ореховська