Рішення

від 24.06.2019 по справі 918/502/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/502/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В`юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Еко-парк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарниторф" про стягнення коштів в сумі 697 817,83 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Солімчук І.М. (довіреність № 01/19 від 01.04.2019 року);

від відповідача- Лук`янчук С.М. (ордер РН -282 №017 від 08.10.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Еко-парк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарниторф" про стягнення коштів у сумі 697 817,83 грн., з яких 566 599,50 грн. - кошти, які були сплачені у якості попередньої оплати за торф; 88 708,33 грн. пеня; 42 510,00 грн. сплачена компенсація транспортних послуг.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №17-01 від 28 серпня 2017 року, а саме відповідач не здійснив поставку товару (торфу) на загальну суму 566 599,50 грн. Тому позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 88 708,33 грн. Також просить стягнути з відповідача 42 510,00 грн. сплачену компенсацію транспортних послуг, які як стверджує позивач - відповідачем не були надані.

Ухвалою господарського суду від 13 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/502/18, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, справу призначено до слухання в судовому засіданні.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.10.2018 року позов задоволено частково, вирішено: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарниторф" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Еко-парк 531 599 грн. 50 коп. попередньо перерахованих коштів за непоставлений товар, 42 510 грн. 00 коп. компенсації транспортних послуг та 8 611 грн. 64 коп. судового збору; наказ видати після набрання рішенням законної сили; закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 35 000,00 грн. попередньо перерахованих коштів; відмовлено в задоволенні позову в частині вимог про стягнення 88 708,33 грн. пені.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарниторф" звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарниторф" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 25.10.2018 року у справі №918/502/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені, прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено частково, в решті рішення залишено без змін; резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарниторф" (34524, Рівненська обл., Сарненський район, селище Чемерне, вул. Залізнична, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 35717382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Еко-парк (17036, Чернігівська обл., Козелецький район, село Чемер, вул.Дружби, будинок 76, код ЄДРПОУ 40142687) 531599грн. 50коп. попередньо перерахованих коштів за непоставлений товар, 42510грн. 00коп. компенсації транспортних послуг, 55324грн. 95коп. пені та 9441грн. 52коп. судового збору за подання позовної заяви. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення 35000грн. 00коп. попередньо перерахованих коштів . В решті позову відмовити."; видачу наказу на виконання даної постанови доручено Господарському суду Рівненської області, справу №918/502/18 повернуто до Господарського суду Рівненської області.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Сарниторф" звернулося до суду з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.03.2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарниторф" задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 року і рішення Господарського суду Рівненської області від 25.10.2018 року у справі № 918/502/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

09 квітня 2019 року матеріали справи № 918/502/18 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

За результатами автоматизованого розподілу судових справ між суддями 09.04.2019 року справу № 918/502/18 розподілено судді Заголдній Я.В на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.04.2019 року справу № 918/502/18 (на новий розгляд) прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 12.04.2019 року справу № 918/502/18 постановлено справу № 918/502/18 розглядати за правилами загального позовного провадження, справу № 918/502/18 призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 07.05.2019 року, запропоновано учасникам справи у строк до 06 травня 2019 року надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2019 року у цій справі, письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви.

06.05.2019 року від відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення.

07.05.2019 року в судовому засіданні відповідачем подано копію акту звіряння від 06.05.2019 року та інформацію про виконавче провадження № 58241997.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2019 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.05.2019 року розгляд справи по суті відкладено на 06.06.2019 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.06.2019р. розгляд справи по суті відкладено на 24.06.2019 року.

24.06.2019 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзивах та запереченнях на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно, всебічно та повно дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

28 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарниторф" (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Еко-парк" (покупець, позивач) було укладено договір поставки №17-01 (надалі договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити торф верховий білоруський загальним об`ємом 2 200,00 м .куб. (надалі товар). Загальна партія товару буде постачатись та оплачуватись згідно конкретних замовлень покупця на кожну партію товару (арк.с. 19-20).

Відповідно до пункту 1.2. договору загальна кількість конкретної партії товару, його асортимент, одиниці виміру та ціна одиниці виміру товару визначається сторонами у специфікаціях, що є додатками до цього договору (надалі специфікації).

Згідно пункту 2.1. договору, поставки товару здійснюються на підставі окремих замовлень покупця. Покупець передає постачальнику замовлення по факсу або електронній пошті, на підставі яких сторони узгоджують асортимент, кількість, ціну, вартість, дату оплати, термін поставки кожної партії товару та постачальник оформляє специфікацію на кожну партію товару з конкретно указаними термінами доставки товару.

За умовами пункту 2.2. договору поставка узгодженої партії товару покупцю здійснюється після подачі покупцем транспортного засобу для завантаження товару, на підтвердження повноважень перевізника покупець до здійснення поставки зобов`язаний направити факсом або електронною поштою листа постачальнику із зазначенням державного реєстраційного номеру транспортного засобу, який буде подано під завантаження та прізвища, ім1я, по-батькові його водія.

Як передбачено в пунктах 2.3-2.4. договору, поставка здійснюється на умовах "FCA с.Чемерне Сарненського району Рівненської області", згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки вважається дата відвантаження товару зі складу постачальника згідно специфікації. Право власності на товар і всі ризики переходять до покупця на момент поставки.

Згідно пункту 4.1. договору оплата товару покупцем здійснюється грошовими коштами на поточний банківський рахунок постачальника у розмірі 100% вартості товару згідно виставленого постачальником рахунку на протязі одного календарного дня з дати поставки (згідно пункту 2.4. даного договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, 28 серпня 2017 року відповідач виставив рахунок на оплату №34, товару, який 28 серпня та 01 вересня 2017 року позивачем оплачено. Після цього відповідач поставив позивачу обумовлений договором товар, про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні №№ 42, 43, 44, 45, 46, 48 за вересень-жовтень 2017 року (арк.с. 21-30).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що обома сторонами прийнято Договір поставки до виконання. Так, була здійснена попередня оплата товару позивачем, та як наслідок його поставка відповідачем.

В подальшому, 20 листопада 2017 року відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №39 на суму 728 160,00 грн. за торф верховий білоруський. Також рахунок № 40 від 24 листопада 2017 року на суму 42 510,00 грн. на компенсацію транспортних витрат (арк.с. 31-32).

Згідно платіжних доручень №282 від 20 листопада 2017 року на суму 728 160,00 грн., та платіжного доручення №285 від 24 листопада 2017 року на суму 42 510,00 грн. позивач перерахував на рахунок відповідача кошти, згідно виставлених відповідачем рахунків.(арк.с.33-34)

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання виконав не у повному обсязі, а саме, на момент подання позовної заяви частково поставив торф. Із замовлених 1600 м. куб. відповідачем поставлено 355 м. куб.

У якості доказів цього у справі наявні копії підписаних обома сторонами видаткових накладних №52 від 11.12.2017 р. на суму 62 618,40 грн., №16 від 23.03.2018 р. на суму 52 984,80 грн., №15 від 01.03.2018 р. на суму 26 492,40 грн., №7 від 21.02.2018 р. на суму 28 900,80 грн. (арк.с. 35, 38-40).

Тобто 1 245 м. куб. торфу відповідачем не поставлено. Вартість непоставленого товару складає 566 599,50 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 662, 692 цього Кодексу продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту цієї норми вбачається, що договором на покупця може покладатися обов`язок здійснити попередню оплату товару, тобто оплату до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути сплачено повну вартість товару або її частину. Розмір попередньої оплати та строки її сплати встановлюються договором. У випадках, коли договір передбачає обов`язок покупця щодо попередньої оплати, проте не встановлює строків її здійснення, строки оплати визначаються відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України. Отже, продавець має право вимагати здійснення попередньої оплати у будь-який час, а покупець повинен здійснити таку оплату у семиденний строк із дня пред`явлення вимоги.

Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п. 2.1. договору поставки № 17-01, поставка товару здійснюються на підставі окремих замовлень покупця. Покупець передає постачальнику замовлення факсом або електронною поштою, на підставі цих замовлень сторони узгоджують асортимент, кількість, ціну, вартість, дату оплати, термін поставки кожної партії товару; постачальник оформляє специфікацію на кожну партію товару з конкретно указаними термінами доставки товару.

В матеріалах справи відсутні докази виконання умов договору в частині визначення строку виконання зобов`язання щодо поставки конкретної партії товару у спосіб, передбачений п.2.1. договору, зокрема щодо поставок товару на підставі окремих замовлень покупця, вчинення саме позивачем дій, спрямованих на отримання товару, а отже і відсутній факт порушення відповідачем зобов`язання щодо строку поставки товару.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати в сумі 531 599,50 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню.

З приводу позовної вимоги про стягнення пені в сумі 88 708,33 грн. за прострочення поставки товару суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 цього Кодексу).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Штрафними санкціями відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 статті 199 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи недоведеність позивачем факту порушення зобов`язання відповідачем, а саме порушення строку поставки товару, правові підстави для застосування штрафних санкцій відсутні, позовна вимога про стягнення пені в сумі 88 708,33 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог ТОВ "Аграрна компанія "Еко-парк" про стягнення з ТОВ "Сарниторф" компенсації транспортних послуг у сумі 42 510,00 грн суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2.2 договору поставка узгодженої партії товару покупцю здійснюється після подачі покупцем транспортного засобу для завантаження товару, на підтвердження повноважень перевізника покупець до здійснення поставки зобов`язаний направити факсом або електронною поштою лист постачальнику із зазначенням державного реєстраційного номера транспортного засобу, який буде подано під завантаження, та прізвища, ім`я, по батькові його водія. Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору поставки обов`язок транспортування товару покладається на покупця (позивача), отже, сплачена сума коштів позивачем відповідачу в розмірі 42 510,00 грн не слід вважати такою, що оплачена на виконання договору, укладеного між сторонами спору.

Таким чином, нормативно - правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення суми в розмірі 42 510,00 грн. відсутні.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем не надано суду доказів звернення до Відповідача з вимогою про повернення вказаної грошової суми. У відповідача не виникло обов`язку повернути позивачу грошову суму в розмірі 42510,00 грн

Отже, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні із наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 10 500,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов визнаний необґрунтованим, відтак судовий збір в розмірі 10 500,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2019р.

Суддя Заголдна Я.В.