Постанова

від 24.06.2019 по справі 918/319/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/319/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 (у складі колегії суддів: Саврій В.А. (головуючий), Дужич С.П., Тимошенко О.М.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016

у справі № 918/319/16

за позовом Першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України

до Виконавчого комітету Дубенської міської ради, Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Комунального підприємства "Архітектор" Дубенської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області, недійсним свідоцтва про право власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Рівненської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики) до виконавчого комітету Дубенської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство "Архітектор" Дубенської міської ради (далі - КП "Архітектор"), про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради від 16.02.2012 № 84 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності юридичної особи", визнання недійсним свідоцтва серії САС № 984269 від 22.02.2012 про право приватної власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на комплекс будівель та споруд Дубенського комбінату хлібопродуктів, загальною площею 19 705,5 кв. м, вартістю 4 621 300,00 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.06.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Перший заступник прокурора Рівненської області на зазначене рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу.

Рівненський апеляційний господарський суд ухвалою від 08.11.2016 залучив до участі в справі як відповідача КП "Архітектор".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2016 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вищий господарський суд України постановою від 22.03.2017 залишив постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.09.2018, прийнятою відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), за правилами, що діяли до набрання чинності наведеною редакцією ГПК, у задоволенні заяви ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі № 918/319/16 відмовлено.

12.11.2018 ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 27.02.2019 про виправлення описки) відмовлено ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 залишено в силі.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2019 року ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 і ухвалити нове рішення, яким заяву ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 задовольнити.

Касаційну скаргу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" обґрунтовує, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції в порушення статті 320 ГПК не враховано такої істотної обставини, що не було встановлено судом і не було відомо заявникові на час розгляду справи, як довідка Мінагрополітики від 17.09.2012 № 24/321 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", яку було отримано заявником 09.10.2018 із супровідним листом від 05.10.2018 № 37-24-15/22777, та зі змісту якої вбачається, що Міністерству як органу центральної виконавчої влади, а відповідно і Кабінету Міністрів України, в інтересах яких Прокурором заявлено позов у цій справі, станом на вересень 2012 року було достеменно відомо про обставини оформлення за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права власності на спірне нерухоме майно - майновий комплекс Дубенського комбінату хлібопродуктів. Отже, зазначені обставини, з урахуванням часу звернення прокурора із позовом у зазначеній справі, свідчать про пропуск позивачем позовної давності, що відповідно до положень частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) є підставою для відмови в задоволенні позову.

Заступник прокурора Рівненської області у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, тому просить залишити оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Мінагрополітики до виконавчого комітету Дубенської міської ради, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", КП "Архітектор", про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради від 16.02.2012 № 84 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності юридичної особи", визнання недійсним свідоцтва серії САС № 984269 від 22.02.2012 про право приватної власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на комплекс будівель та споруд Дубенського комбінату хлібопродуктів, загальною площею 19 705,5 кв. м, вартістю 4 621 300,00 грн.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями частини 5 статті 59, статтями 73, 74, 136, 145 Господарського кодексу України, частиною 9 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", пунктом 6 статті 5, частиною 1 статті 15, частиною 5 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного майна", Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", дійшов висновку, що державне майно, яке було закріплене за корпоратизованим державним підприємством на праві господарського відання, до завершення процедури приватизації перебуває у створеного акціонерного товариства на праві господарського відання, та залишається державною власністю, а тому задовольнив заявлені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, недійсним свідоцтва про право власності на майно. При цьому суд не встановив пропуску позовної давності при зверненні до суду з таким позовом.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодився і суд касаційної інстанції та залишив оскаржене судове рішення без змін.

Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" обґрунтувало виникненням обставин, наявність яких відповідно до частини 2 статті 320 ГПК є підставою для перегляду цього судового рішення. Такою обставиною заявник вважав довідку Мінагрополітики від 17.09.2012 № 24/321 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", за наведеними обставинами у якій, на думку заявника, можна дійти висновку про обізнаність позивачів про порушення права на спірне майно ще у вересні 2012 року, а тому звернення Прокурора з відповідним позовом у квітні 2016 року, тобто з пропуском позовної давності, є підставою для відмови в позові. Заявник звернув увагу, що через канцелярію суду першої інстанції 25.05.2016 було подано клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, однак це клопотання та зазначені в ньому обставини були залишені поза увагою судами всіх інстанцій, які розглядали справу, при цьому на момент розгляду справи заявнику не була і не могла бути відома точна дата, з якої позивачі дізналися про оформлення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" свідоцтв про право власності на комплекс будівель та споруд Дубенського комбінату хлібопродуктів.

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначено положеннями статті 320 ГПК, відповідно до яких рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті, зокрема, за нововиявленими обставинами (частина 1); підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина 2).

Отже, нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність цих обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати як вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і положенням законодавства України, та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій з метою реалізації принципу верховенства права, складовою частиною якого є принцип юридичної визначеності.

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016, суд апеляційної інстанції виходив із такого, що будь-який матеріально-правовий факт, що існував під час розгляду цієї справи та не був відомий заявнику, і який би спростовував встановлені судом обставини, що були покладені в основу судового рішення, зазначена заява не містить.

Так, за встановлених судом обставин, у довідці Мінагрополітики від 17.09.2012 № 24/321 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", на яку здійснено посилання заявника як на єдину нововиявлену обставину, зокрема, описано структуру товариства, вказані структурні підрозділи, філії та їх повноваження, статутні документи, перелічені види діяльності товариства, а також наведено інформацію про те, що станом на 20.08.2012 деякі філії, у тому числі Дубенський комбінат хлібопродуктів, виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є товариство, при цьому свідоцтва про право власності до перевірки надані не були. Ця довідка містить узагальнюючу інформацію щодо окремих питань діяльності товариства за 1 півріччя 2012 року і жодних відомостей стосовно того, на підставі яких документів було отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також його ідентифікуючі дані (номер, дата, серія), у цій довідці не наведено.

Будь-яких інших обставин, які б стали підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, заявником наведено не було.

Отже, суд дійшов правомірного висновку, що зазначена довідка не є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК, оскільки цей документ не містить тих фактичних даних, що в установленому порядку спростовували б факти, які було покладено в основу судового рішення.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами учасниками справи може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), - протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Судом апеляційної інстанції установлено, і це підтверджено матеріалами справи, що про наявність довідки Мінагрополітики від 17.09.2012 № 24/321 ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було відомо з 18.09.2012, про що свідчить підпис голови правління цього товариства Цибульщак О.Л. про ознайомлення, який міститься на останній сторінці цієї довідки із зазначенням відповідної дати (т. 4 а.с. 59).

Тому посилання ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на те, що про наявність такої обставини як довідка, яка містить певну інформацію, йому стало відомо у жовтні 2018 року спростовуються встановленими у справі обставинами.

Отже, з урахуванням наведеного та за встановлених обставин звернення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" із заявою від 07.11.2018 вих. № 130-2-21/6836 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду 12.11.2018, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо подання такої заяви поза межами тридцятиденного строку, встановленого статтею 321 ГПК.

За встановлених обставин недоведеності заявником необхідних ознак існування нововиявлених обставин, а саме, одночасної наявності таких трьох умов, як їх існування на час розгляду справи, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, а також, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016, а відтак і для задоволення заяви ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Ураховуючи викладене та виходячи з аналізу наведених норм і встановлених у справі обставин, касаційний суд погоджується з такими висновком суду апеляційної інстанції.

Аргументи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм статей 320, 321 ГПК не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, повторюють доводи заяви про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 у зв`язку з нововиявленими обставинами та висновків апеляційного господарського суду не спростовують.

При цьому суд касаційної інстанцій вважає за необхідне зауважити, що обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та переоцінки тих доказів, які оцінювалися цим судом в процесі розгляду цієї заяви.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Ураховуючи положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржене судове рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 27.02.2019 про виправлення описки) у справі № 918/319/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий