Постанова

від 25.06.2019 по справі 815/1972/15

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/1972/15

Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Дата і місце ухвалення: 26.05.2015р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ОПТФОКУС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОПТФОКУС до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (замінено на правонаступника Головне управління ДФС в Одеської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю ОПТФОКУС звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2015р. №0002701502, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2385 грн., та №0002711502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 6693 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ ОПТФОКУС у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року, відповідач безпідставно послався на те, що з Податкового кодексу України виключено норму, яка надавала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника. При цьому, контролюючим органом не враховано, що в листі ДФС України від 17.02.2015 року міститься роз`яснення, згідно якого платники, які не включили податкові накладні, складені до 01 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог п.198.2 ст.198 Кодексу. До податкових накладних, датованих 2014 роком, зберігається термін придатності - 365 днів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю ОПТФОКУС подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову від 26.05.2015р. з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам товариства, що з 01.01.2015р. запроваджена норма, яка дозволяє сформувати податковий кредит на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням встановленого терміну реєстрації, - 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом не враховано, що ТОВ ОПТФОКУС 23.01.2015р. був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань та сплачену суму штрафу в розмірі 5885,42 грн. за самостійно виявлені помилки.

25.06.19р. представником Головного управління ДФС в Одеської області подано клопотанням про заміну відповідача по справі - ДПІ в Малиновському районі м. Одеси на Головного управління ДФС в Одеської області, у зв`язку із реорганізацією ДПІ в Малиновському районі м. Одеси.

Ухвалою апеляційного суду від 25.06.2019 року клопотання представника відповідача задоволено, замінено сторону відповідача у справі ДПІ в Малиновському районі м. Одеси на Головного управління ДФС в Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 11.02.2015р. ТОВ ОПТФОКУС подало до ДПІ в Малиновському районі м. Одеси звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, згідно якої від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) складає 2385 грн.

Як вбачається з додатку №5 до даної декларації Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , а саме з розділу ІІ Податковий кредит , до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість 7738,94 грн. по податковій накладній, складеній у грудні 2014 року (податкова накладна №16122 від 16.12.2014р.).

Також, позивачем було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток №8 до декларації), відповідно до якої постачальник ТОВ ЛЕГІТАЙМГРІН , ІПН 381475315536, не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписну ним податкову накладну від 16.12.2014р. №16124 на суму податку на додану вартість 7738,94 грн.

04.03.2015р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ОПТФОКУС , код ЄДРПОУ 38786218, за січень 2015 року, за результатами якої складений акт перевірки від 04.03.2015р. №1101/15-52-15-02.

В акті перевірки зазначено, що при її проведенні використано податкову декларацію з податку на додану вартість на січень 2015 року (від 11.02.2015р. №9012713167), додаток №5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , додаток №8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ОПТФОКУС у декларації з ПДВ за січень 2015 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній від 16.12.2014р. №16124 на суму податку на додану вартість 7738,94 грн., яка не зареєстрована в ЄРПН. Зазначено, що згідно листа ДФС від 17.02.2015р. №5292/7/99-99-19-03-02-17 з 01 січня 2015 року з Податкового кодексу України виключено норму, яка надавала право платнику податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника.

У зв`язку з цим, актом перевірки від 04.03.2015р. №1101/15-52-15-02 зафіксовано заниження товариством суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року на 7739 грн., відповідальність за що передбачена пунктом 123.1 статті 123 розділу ІІ ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки 18.03.2015р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0002701502, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року в розмірі 2385 грн.;

- №0002711502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 6693 грн. (в т.ч. за основним платежем - 5354 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1339 грн.).

Не погоджуючись з правомірністю вказаних податкових повідомлень-рішень ТОВ ОПТФОКУС оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог товариства, виходив з того, що аналіз запроваджених змін до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01 січня 2015 року, дає підстави вважати, що позивач не мав право на формування в січні 2015 року податкового кредиту на підставі податкової накладної від 16.12.2014р. №16124, у зв`язку з чим оскаржувані рішення є правомірними, а позовні вимоги про їх скасування - необґрунтованими.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2015р.), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В редакції ПК України, що була чинна станом на грудень 2014 року, п. 198.6 ст. 198 ПК України було визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Також, ПК України передбачалося право платника податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника.

28 грудня 2014 року був прийнятий Закон України №71 - VIII від 28.12.2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , відповідно до якого були внесені зміни до Податкового кодексу України, в тому числі до п.198.6 статті 198 ПКУ, та який набрав чинності з 01.01.2015 року.

Зокрема, з 01 січня 2015 року виключена можливість формування податкового кредиту звітного періоду за рахунок податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, платник податку отримує право на податковий кредит тільки за умови, якщо податкова накладна зареєстрована в ЄРПН.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, при отриманні платником податку послуг від нерезидента на митній території України, платник податку отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН та включенні до податкових зобов`язань звітного періоду. При цьому, з 1 січня 2015 року з Кодексу виключено норму, яка надавала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника.

Отже, грудень (ІV квартал) 2014 року - останні звітні періоди, протягом яких платники податку мали право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нараховану/сплачену покупцем на підставі заяви зі скаргою на постачальника.

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).

Листом від ДФС України від 17.02.2015р. №5292/7/99-99-19-03-02-17 роз`яснено особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року. Зокрема, зазначено, що платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Оскільки станом на 31.12.2014р. до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 1 січня 2014 року, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 1 січня 2014 року (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що 23 січня 2015 року ТОВ ОПТФОКУС подало уточнюючий розрахунок, з метою реалізації свого права на податковий кредит за податковою накладною від 16.12.2014р. №16124, отриманою від постачальника - ТОВ ЛЕГІТАЙМГРІН , з врахуванням роз`яснень ДФС України. Однак, при складанні акта перевірки від 04 березня 2015 року податковим органом не використовувався поданий позивачем уточнюючий розрахунок від 23 січня 2015 року та відповідно, не досліджувалось чи має право позивач на податковий кредит з врахуванням висновків вищенаведеного розділу Особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 01 січня 2015 року листа Державної фіскальної служби від 17.02.2015р. №5292/7/99-19-03-02-17 з 01 січня 2015 року.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки можливість реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу надається платнику податків лише у випадку, якщо таким платником не включено податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів.

З врахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.04.2019р. у даній справі, колегією суддів встановлено, а апелянтом не спростовано, що ТОВ ОПТФОКУС вже декларувало податковий кредит на підставі податкової накладної від 16.12.2014р. №16124 у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року (вх. №9078665531 від 20.01.2015р.).

З вказаного слідує, що позивач двічі задекларував показник за податковою накладною від 16.12.2014р. №16124, отриманою від постачальника ТОВ ЛЕГІТАЙМГРІН , у деклараціях за грудень 2014 року та за січень 2015 року, з доданням до них у додатку 5 скарги на постачальника. Внаслідок чого у січні 2015 року за товариством вже обліковувалось від`ємне значення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ ОПТФОКУС порушено порядок заповнення податкової декларації та неправомірно включено до складу податкового кредиту звітного періоду суму податку на додану вартість за податковою накладною №16124 від 16.12.2014р. в розмірі 7738,94 грн.

А відтак, спірні податкові повідомлення-рішення від 18.03.2015р. №0002701502 та №0002711502 є правомірними.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надана їм належна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування постанови від 26.05.2015р. суд апеляційної інстанції не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ОПТФОКУС залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 червня 2019 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук