Постанова

від 25.06.2019 по справі 640/4870/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4870/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Суддя-доповідач: Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний виставковий центр" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний виставковий центр" з позовом про визнання протиправним та скасування наказу від 27 листопада 2018 року №4541 в частині затвердження пункту 18 щодо перевірки ТОВ "МВЦ", виставка "Київська технічна ярмарка 2019" та пункту 19 щодо перевірки ТОВ "МВЦ", виставка PLASTEXPOUA - 52019 Річного плану проведення перевірок характеристик продукції (магазин, ринок, склад тощо) відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Головного управління Держпраці у Київській області на 2019 рік.

Проте, звернення позивача до суду, на його думку, не гарантує захист законних прав та інтересів ТОВ "МВЦ" від незаконних дій відповідача.

При цьому, до Окружного адміністративного суду через канцелярію 27 березня 2019 року представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо проведення перевірки (ринкового нагляду) характеристик продукції за місцем проведення ярмарки, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб ТОВ "МВЦ" (код ЄДРПОУ 30212731, на території Міжнародного виставкового центру за адресою: Броварський проспект, 15, м. Київ, 02660), на підставі наказу ГУ Держпраці у Київській області від 27 листопада 2018 року №4541 про затвердження Річного плану проведення перевірок характеристик продукції (магазин, ринок, склад тощо) відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Головного управління Держпраці у Київській області на 2019 рік, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Клопотання обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір ТОВ Міжнародний виставковий центр захистити свої права та інтереси в даному провадженні не буде реалізовано, а судовий розгляд поданої позовної заяви стане недоцільним.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем протиправно та поза межами правового поля включено до Річного плану проведення перевірок характеристик продукції (магазин, ринок, склад тощо) відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Головного управління Держпраці у Київській області на 2019 рік, затвердженого наказом ГУ Держпраці у Київській області від 27 листопада 2018 року №4541, ТОВ "МВЦ", як розповсюджувача продукції.

Згідно тверджень позивача, відповідач включив ТОВ "МВЦ" до Річного плану перевірок як розповсюджувача продукції (машини та устаткування, які підлягають перевірці), хоча позивач не являється розповсюджувачем продукції (не передає право власності на продукцію споживачам, не здійснює її реалізацію), а є лише організатором виставок, ярмарків тощо та надає приміщення для проведення заходів, що знову таки свідчить про очевидну протиправність оскаржуваного рішення відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року вказану заяву позивача про забезпечення адміністративного позову - задоволено.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що представником ТОВ МВЦ були вказані обгрунтовані твердження відносно того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити реалізацію виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Оскільки в разі допуску перевіряючих до проведення перевірки, доцільність розгляду даної адміністративної справи відпаде, навіть, за умови позитивного судового рішення, позивач не зможе його (судове рішення) виконати, тобто ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, здійснений не буде. Позивач зазнає негативних наслідків.

Однак, відповідач - ГУ Держпраці у Київській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання відмовити.

Проте, суд зазначає, що апеляційна скарга відповідача є жодним чином необгрунтованою, а твердження та посилання на норми права, які містяться в ній, стосуються розгляду справи по суті спору. Суд апеляційної інстанції переглядає лише ухвалу про забезпечення позову в даній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Враховуючи викладене, застосування таких заходів є виправданим лише у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення суду, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказані обставини мають бути доведені позивачем.

Заявляючи клопотання про забезпечення позову позивач зазначив, що в період з 02 по 05 квітня 2019 року (в період перевірки) заплановане проведення XI Міжнародної спеціалізованої виставки - машинобудування, металургія, лиття, металообробка, інструмент, технології обробки поверхні, компресори, привідна техніка, насосне обладнання, труби, арматура, фільтри, неметалеві промислові матеріали, діагностичні прилади, засоби промислової автоматизації, та XI Міжнародної спеціалізованої виставки - технології та обладнання для виробництва та переробки пластмас та каучуку. Як показує досвід попередніх років, участь у вказаних заходах очікується прийняття більш як 120 учасників з України, Австрії, Білорусі, Німеччини, Данії, Індії, Ірану, Італії, Китаю, Польщі, Туреччини, які представлятимуть свої розробки і продукцію на стендах, братимуть участь в конференц-заходах ділової програми. Протягом трьох днів роботи виставки заплановано відвідування понад 4000 фахівців з України та зарубіжних гостей.

Тобто такі незаконні дії відповідача, як проведення перевірки, будуть порушувати не тільки права позивача, але і справлять негативне враження у міжнародних делегацій та гостей стосовно діяльності державних органів (відповідача), що в свою чергу погіршить і так не ідеальний імідж України на міжнародній арені.

Згідно тверджень позивача, в результаті дій посадових осіб ГУ Держпраці у Київській області, які 27 лютого 2019 року здійснювали перевірку виставки "FURN EQUIP - 2019", що проводилась на території Міжнародного виставкового центру та організатором якої було ТОВ "Київський міжнародний контрактовий ярмарок", частково була паралізована робота на трьох виставкових експозиціях - до них перестали підходити відвідувачі, а на одній експозиції вимушено були припинені ділові переговори. У підсумку виникла конфліктна ситуація, наслідком якої була вкрай незадовільна оцінка та негативне ставлення до організатора з боку експонентів, що зазнали незаконного втручання представників ГУ Держпраці у Київській області на своєму виставковому стенді, а по закінченні роботи заходу - зі сторони експонентів на адресу організатора було пред`явлено претензії.

Головна мета виставки - це демонстрація обладнання та встановлення ділових, економічних і торгових зв`язків між вітчизняними підприємствами та країнами близького та далекого зарубіжжя, не була досягнута, а ТОВ "МВЦ" отримало негативну критику від учасників виставки (експонентів) стосовно незабезпечення нормального та ефективного процесу роботи (ведення переговорів з потенційними контрагентами, спілкування із відвідувачами виставки тощо).

А тому, на думку позивача, враховуючи, що 02 та 04 квітня 2019 посадові особи відповідача можуть прийти для здійснення перевірки, відповідно до наказу ГУ Держпраці у Київській області від 27 листопада 2018 року №4541, і будуть здійснювати перевірку продукції, яка виставляється на території Міжнародного виставкового центру, тобто продукцію учасників виставки (ярмарку), серед яких багато нерезидентів України, і які будуть обурені такою організацією виставки (ярмарку), позивач знову зазнає негативних наслідків, що відобразиться на діловій репутації та господарській діяльності товариства (відмова експонентів від участі у наступних заходах та суттєве зменшення доходів).

Так, за переконанням позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, інтересам та обов`язкам, оскільки порушення відповідачем при включенні ТОВ "МВЦ", як розповсюджувача продукції, до Річного плану перевірок здійснені з перевищенням наданих законом повноважень, а в разі невжиття судом заходів забезпечення позову, ГУ Держпраці у Київській області буде проведено незаконну перевірку, що в подальшому призведе до оскарження позивачем результатів такої перевірки, чим буде заподіяно шкоди його правам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки в подальшому відновлення порушеного права буде значно ускладненим.

Відтак, дослідивши матеріали справи та клопотання про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції прийняв вірне рішення та доводи позивача є такими, що підтверджуються існуванням обставин, передбачених статтею 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки, позивачем у клопотанні про забезпечення позову детально обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову до прийняття у справі судового рішення по суті.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку, могло істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або призвести до неефективного захисту прав або інтересів за захистом яких позивач звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення даного адміністративного позову (частково).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права.

Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища. Крім того, суд вважає, що застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку