Ухвала

від 26.06.2019 по справі 826/12646/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2019 року

Київ

справа №826/12646/17

адміністративне провадження №К/9901/17019/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/12646/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегастар Компані до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мегастар Компані звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018 позов задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.05.2019 відмовив Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору, продовження строку на усунення недоліків та поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018 у справі №826/12646/17 .

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у місті Києві 18.06.2019 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві, судом з`ясовано наступні обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018 позовні вимоги задоволено . Скасовано рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 07.07.2017 №1210140303 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 680,00грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.01.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув заявнику.

Повторно, 14.02.2019, тобто з пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження, Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 295 КАС України, у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку; статті 296 Кодексу, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем, в межах визначеного судом строку, на адресу суду було направлено клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому останнім ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018, а також відстрочення сплати судового збору або продовження терміну для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання платіжного доручення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідач послався на те, що на момент подання апеляційної скарги вперше останній з поважних причин був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, що призвело до її повернення заявнику. На думку контролюючого органу, повторне подання апеляційної скарги з порушенням строку на апеляційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування суб`єкта владних повноважень з об`єктивних причин виключали можливість своєчасної сплати судового збору у розмірі й порядку визначеному законом. Відповідач вважає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на апеляційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску, адже порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.05.2019 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України . Одночасно цією ж ухвалою суд відмовив Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків щодо надання платіжного документа з огляду на їх необґрунтованість та відсутність належних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.03.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням обґрунтованих причин поважності пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження. Наведені відповідачем у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що вперше відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою 15.11.2018. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з не виконанням вимог ухвали від 17.12.2018 про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній праві).

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта обґрунтовано зазначив, що посилання відповідача на своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. При цьому поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Відтак, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення заявнику, не є об`єктивно непереборною обставиною, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Недостатність бюджетних асигнувань може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Втім належних доказів вчинення дій для отримання належного фінансування щодо своєчасної сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження податковим органом суду апеляційної інстанції надано не було.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем у клопотанні про поновлення стоку на апеляційне провадження не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 14.01.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не наведено достатніх обставин для поновлення пропущеного строку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018 у справі №826/12646/17

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/12646/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегастар Компані до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

............................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду