Ухвала

від 21.06.2019 по справі 359/2667/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/2667/19

Провадження №1-кп/359/331/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

21 червня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією об`єднане судове провадження за кримінальним провадженням №12019110100000329, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2019 року, та кримінальним провадженням №1201810100002323, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальними актами, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фруктове Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , засудженого за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 25.03.2019 року за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку в три роки і визначенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, -

розглянувши клопотання прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

На розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2019 року по відношенню до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24.00 год. 23.06.2019 року.

21.06.2019 року, під час судового засідання, прокурорами було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою у зв`язку з тим, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені під час обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час ще існують, судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ще не закінчено, а тому зміна запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який вид запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження є недоцільною та передчасною.

Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_6 просили змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який.

Заслухавши клопотання прокурорів, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, що стосуються заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p. N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно довимог пунктів1,3,4статті 5Конвенції прозахист правлюдини основоположнихсвобод тапрактики Європейськогосуду зправ людинизгідно зякими обмеженняправа особина свободуі особистунедоторканість можливолише впередбачених закономвипадках завстановленою закономпроцедурою.При цьомуризик переховуванняобвинуваченого відправосуддя неможе оцінюватисьвиключно напідставі суворостіможливого судовогорішення,а цеслід робитиз урахуваннямнизки відповіднихфактів,які можутьпідтверджувати існуваннятакого ризику,або свідчитипро такиййого незначнийступінь,який неможе служитипідставою длязапобіжного ув`язнення.

Враховуючи наявність обвинувачення ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, обсяг пред`явленого обвинувачення, всі ризики, встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стан здоров`я обвинуваченого, суд вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.6 ст.181 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

З цього приводу у суду відсутні достатні доводи та докази для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо обвинуваченого застосовує більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час строком на 60 діб, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 159, 160, 242, 243, 244, 331, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , - відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час із забороною залишення місця проживання ( АДРЕСА_2 ) в період часу з 22.00 год. до 07.00 год. наступного дня та покладення обов`язків: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання; надати суду засоби зв`язку для повідомлення обвинуваченого та завчасно повідомляти про їх зміну, - строком на 60 діб, тобто до 24.00 год. 19.08.2019 року.

Звільнити ОСОБА_5 з під варти в залі суду негайно.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на групу прокурорів в даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 25.06.2019 року.

Суддя: ОСОБА_1