Постанова

від 19.06.2019 по справі 724/1789/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Чернівці

справа № 724/1789/18

провадження 822/505/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.

суддів Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.

секретар Герман Я.І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Зарожанська сільська рада Хотинського району Чернівецької області

третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2

апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2019 року (повний текст рішення складено 07 березня 2019 року), головуючий в суді першої інстанції суддя Єфтеньєв О. Г.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Просив скасувати рішення ХХІІ сесії VІІ скликання Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 273/22-18 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрю щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 , площею 0,14 га., що по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 , площею 0,10 га., що по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Посилався на те, що позивач є спадкоємцем після смерті його сестри ОСОБА_3 , якій на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказував, що будинок разом з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,24 га. - цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку та до дня смерті спадкодавця земельна ділянка перебувала у її користуванні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2019 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення ХХІІ сесії VІІ скликання Зарожанської сільської ради Хотинського району від 20 вересня 2018 року № 273/22-18 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 , площею 0,14 га., що по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 , площею 0,10 га., що по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Вирішено витання судових витрат.

Суд виходив з того, що спірна земельна ділянка 0,24 га перебувала у користуванні спадкодавця ОСОБА_3 і відповідач протиправно передав її частину в розмірі 0,14 га ОСОБА_2 для виготовлення технічної документації із землеустрою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказував на те, що покійна ОСОБА_3 із заявою до Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області про виділення їй у користування земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 не зверталась і державний акт на право користування їй не видавався.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги, є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

ІНФОРМАЦІЯ_1 2015 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра позивача - ОСОБА_3 , яка являлась власником житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вищевказане нерухоме майно.

Позивачу, як спадкоємцю за законом, після смерті його сестри, 06 вересня 2017 року було видано свідоцтво про право на спадщину на вказаний житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішенням XVII сесії VII скликання Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 20 листопада 2017 року № 197/17-17 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про видачу дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в зв`язку з тим, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 в даний час перебуває у власності ОСОБА_2 .

Згідно витягу з рішення XXII сесії VI скликання Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 20 серпня 2014 року № 385/22-14 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 , площею 0,25 га. по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Згідно витягу з рішення III сесії VII скликання Зарожанської сільської ради від 25 грудня 2015 року № 25/3-15 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 , площею 0,24 га. по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 серпня 2018 року у справі № 724/671/18 вищевказані рішення Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області визнані незаконними та скасовані. Дане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

Після вступу в законну силу вищевказаного рішення суду позивач ОСОБА_1 звернувся до Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області із заявою про передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,24 га. по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами.

Згідно рішення ХХІІ сесії VІІ скликання Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 20 вересня 2018 року № 273/22-18 вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,10 га., по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами.

Також, вищевказаним рішенням сесії вирішено надати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,14 га. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами.

З договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 16 травня 1996 року укладеного спадкодавцем ОСОБА_4 (Заплітна) та ОСОБА_5 вбачається, що покійна ОСОБА_3 придбала тільки житловий будинок з господарськими спорудами.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Нормами частини першої статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частиною першою статті 118 ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За змістом частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно частини 1 статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Стаття 152 ЗК України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду, земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом, актом на право постійного користування.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Таку правову позицію, Верховний Суд виклав у своїй постанові від 18 березня 2019 року у справі No343/1048/17.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (зі змінами та доповненнями) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набула право користування на спірну земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 , зіславшись на договір купівлі-продажу житлового будинку від 16 травня 1996 року укладеного між спадкодавцем ОСОБА_3 ( ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Крім того, на підтвердження згаданого факту суд зіслався на витяг з погосподарської книги №14 станом на 16 травня 1996 року, з якого вбачається, що за вказаним господарством рахувалась земельна ділянка розміром 0,50 га., в тому числі під будівлями, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель розміром - 0,25 га.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 у користування не передавалася (відсутня відповідна заява).

Належних та допустимих доказів того, що зазначена земельна ділянка була виділена, надана, а також відведена в натурі ОСОБА_3 суду не надано.

Крім того, рішенням Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 07 березня 2007 року №2/5-07 припинено право користування земельною ділянкою в розмірі 0,25 га по вул. Українській, на підставі добровільної відмови ОСОБА_3 , згідно поданої останньою заяви від 06 березня 2007 року. Цим же рішенням дана ділянка передана до земель запасу сільської ради (а.с.63, 75).

Як передбачено статтею 1225 ЦК України право власності, а не право користування на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Оскільки спірна земельна ділянка передана до земель запасу сільської ради, то позивач, тільки на загальних підставах, з дотриманням вимог передбачених ст.118 ЗК України, може подавати заяву до органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст.122 ЗК України вирішує питання щодо приватизації земельної ділянки.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Щодо судових витрат

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в позові.

З квитанції від 04 квітня 2019 року №3 вбачається, що ОСОБА_2 за подання до суду апеляційної скарги сплатив судовий збір в сумі 1057 гривень 50 коп. (а.с.132).

Отже, із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 1057 гривень 50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2019 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області про скасування рішення ХХІІ сесії VІІ скликання Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 273/22-18 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 , площею 0,14 га., що по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 , площею 0,10 га., що по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1057 гривень 50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 25 червня 2019 року.

Головуючий М.І.Кулянда

Судді О.О.Одинак

Н.Ю. Половінкіна