Рішення

від 25.06.2019 по справі 464/2627/18

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/2627/18

пр.№ 2/464/1012/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2019 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.

секретаря судових засідань Бусько Ю.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жарков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ПП Деос-Охорона , третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі про встановлення факту перебування у трудових відносинах,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП Деос-Охорона про встановлення факту перебування у трудових відносинах та зобов`язати відповідача ПП "Деос Охорона" в особі директора ОСОБА_2 внести запис до його трудової книжки про прийняття на роботу на посаду охоронця з 29.05.2009; зобов`язати відповідача ПП "Деос-Охорона" провести нарахування у УПФ України в Пусомитівському районі за період з 29.05.2009 по 25.06.2010. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 29 травня 2009 року по 24 лютого 2017 року позивач працював в ПП Деос Охорона на посаді охоронця. Після його звільнення за угодою сторін йому стало відомо, що в трудовій книжці відсутній запис про те, що він перебував на даному підприємстві з 29.05.2009 по 25.06.2010. Вважає, вищевказані дії відповідача незаконними та такими, що суперечать положенням ст.48 КЗпП України. Звернувся до начальника підприємства проте, він не вніс записи до його трудової книжки. Зазначив, що заробітню плату він отримував щомісячно, гроші привозили працівники адміністрації на об`єкт та видавались готівкою в конверті. Факт його перебування у трудових відносинах може підтвердити листом від адімінстрації ПП Деос Охорона від 04.06.2010, де його запрошували прийти у відділ кадрів для прийняття рішення стосовно працевлаштування. Встановлення факту його перебування у трудових відносинах є необхідним з метою нарахування йому правильного трудового стажу.

Ухвалою від 22.12.2018 позов прийнято та відкрито загальне позовне провадження у справі.

16.04.2019 від представника відповідача Жаркова В.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В якому просить в задоволені позову відмовити. Зазначає, що керівництвом ПП Деос Охорона підтверджується обставина, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював охоронником та був забезпечений форменим одягом у ПП Деос Охорона у період з 26.06.2010 до 24.02.2017. Позивач був звільнений за заявою за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін. При звільнені ОСОБА_1 отримав повний розрахунок про що свідчать відомості про виплату грошей №3,4. Позивач власноруч написав, що розрахований повністю у день звільнення і претензій до підприємства не має. Будь-яких боргів або інших зобов`язань перед позивачем ПП Деос Охорона не має.

26.04.2019 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. В якому зазначив, що працював на посаді охоронця з 29 травня 2009 року, а не з 25.06.2010 року, як зазначено у трудовій книжці. Саме з приводу виявленого після звільнення порушення він звернувся до Головного управління держпраці у Львівській області.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення аналогічні відзиву на позовну заяву. Просить в задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши надані пояснення учасників процесу, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Основний Закон України , проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначив зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1, 3). Складовою цього обов`язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (частина четверта статті 13, частини перша, друга, сьома статті 43 Конституції України ).

Судом встановлено, що з 25 червня 2010 року до 24 лютого 2017 року позивач працював в ПП Деос Охорона на посаді охоронця на підставі укладеного між сторонами безстрокового трудового договору від 25.06.2010.

24.02.2017 позивач був звільнений за заявою за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін .

При звільнені ОСОБА_1 отримав повний розрахунок про, що підтверджує відомості про виплату грошей №№3,4. У типовій формі №П-2 позивач власноруч написав, що розрахований повністю у день звільнення і претензій до підприємства не має.

Позивач звернувся зі скаргою до Державної інспекції України з питань праці з приводу порушення відповідачем трудового законодавства.

Згідно з ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Ст. 22 КЗпП України визначено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу );6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Ст. 48 КЗпП України визначено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України передбачено саме обов`язок власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Відповідно до п. п. 2.4, 2.5 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників , затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до п. 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

У трудових спорах обов`язок довести відсутність своєї вини покладається на роботодавця, а не на працівника.

Суд не приймає до уваги покликання позивача на лист від адміністрації ПП Деос Охорона від 04.06.2010 де його запрошували прийти у відділ кадрів для прийняття рішення стосовно працевлаштування в термін з 07.06.2010 по 18.06.2010, оскільки позивачем не доведено, що саме це запрошення підтверджує факт його перебування у трудових правовідносинах з ПП Деос Охорона на посаді охоронця у період з 29.05.2009 по 25.06.2010. У зв`язку з чим відсутні підстави для встановлення факту перебування у трудових відносинах позивача з відповідачем, задоволення похідних вимог позивача про зобов`язання відповідача внести записи до трудової книжки відпоідача та проведення нарахування у УПФ в Пустомитівському районі за вищевкзаний період.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України , достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що позивачем не надано доказів того, що останній працював в ПП Деос Охорона , відсутні підстави для встановлення факту перебування позивача з відповідачем у трудових відносинах задоволення похідних вимог позивача про зобов`язання відповідача внести записи до трудової книжки відповідача та проведення нарахування у УПФ в Пустомитівському районі за вищевказаний період, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України , ст. ст. 2 , 4 , 13 , 76-81 , 95 , 141 , 258-259 , 263 , 430 ЦПК України , ст. ст. 22 , 24 , 36 , 48 , 237-1 КЗпП України , суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП Деос-Охорона , третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі про встановлення факту перебування у трудових відносинах - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПП Деос-Охорона , місце знаходження: м.Львів, вул.Зелена,238, ЄДРПОУ 35146077.

Дата складення повного судового рішення 26.06.2019.

Суддя Чорна С.З.