Рішення

від 21.06.2019 по справі 903/170/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 червня 2019 р. Справа № 903/170/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за первісним позовом Підприємства Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва"

до відповідача за первісним позовом: Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

про стягнення 97661,20 грн.

за зустрічним позов Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача за зустрічним позовом: Підприємства Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва"

про стягнення 46778,70 грн.,

за участю представників-учасників справи:

від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: Москалюк Т.В., посвідчення адвоката №293, від 06.09.2012р., договір про надання правової допомоги б/н від 25.01.2019р.;

від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: Тізенберг О. М., довіреність № 604/08 від 08.02.2019 року.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

в с т а н о в и в:

позивач - Підприємство Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Державного комунального підприємства "Луцьктепло" 97661,20 грн., з них 73000,00 грн. заборгованості, 10414,80 грн. пені, 3899,00 грн. відсотків річних, 10347,40 грн. інфляційних.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на невиконання відповідачем договору № 05/17 від 20.01.2017 року в частині оплати виконаних робіт на суму 37000,00 грн., договір № 06/17 від 20.01.2017 року по якому неоплачено виконані роботи на суму 36000,00 грн., всього заборгованість по двох договорах склала 73000,00 грн., на яку нараховано пеню в сумі 10414,80 грн. на підставі ст. ст. 216, 217, 230, 232 ГК України, ст. ст. 549, 551 ЦК України та ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , в частині нарахування інфляційних в сумі 10347,40 грн. та 3 % річних в сумі 3899,00 грн. посилається на п. 3.5 договорів, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач 26.03.2019 року подав відзив на позов (а.с.48-49), в якому визнає заборгованість по договору № 06/17 на суму 36000,00 грн., заборгованість по договору № 05/17 від 20.01.2017 року на суму 37000,00 грн. заперечує з тих підстав, що роботи на дану суму відповідачем не виконані, акт здачі-приймання виконаних робіт та звіт про науково-дослідну роботу відповідачу не були передані; вважає необґрунтованим нарахування пені по двох договорах в зв`язку з тим, що умовами договорів не передбачено сплату пені в разі прострочення платежу, також вважає некоректним нарахування інфляційних та відсотків річних, вказуючи, що позивачем при їх нарахуванні не враховано рекомендації викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань .

Позивачем 01.04.2019 року подана заява про долучення до матеріалів справи звітів про науково-дослідну роботу Проведення експертно-технічного обстеження стану конструкцій залізобетонної димової труби h-100м по вул. Боженка,32/34 та вул. Карбишева,2 в м.Луцьку .

26.03.2019 року відповідачем подана зустрічна позовна заява про стягнення з Підприємства Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва" 46778,70 грн., з них 37000,00 грн. заборгованості, 2096,00 грн. інфляційних та 7681,79 грн. - 3 % річних, які нараховано на заборгованість в сумі 37000,00 грн. (а.с.54-55).

При обґрунтуванні зустрічного позову вказує, що борг виник в результаті невиконання відповідачем за зустрічним позовом робіт по договору № 06/17 від 20.01.2017 року на суму 74000,00 грн., з якої позивачем 27.03.2017 року було перераховано 37000,00 грн., однак акту виконання робіт та звіту про науково-дослідну роботу, як це передбачено умовами зазначеного договору, відповідачем не направлено ДКП Луцьктепло , а тому вважає перераховану суму заборгованістю, на яку на підставі ст. 625 ЦК України нараховує інфляційні та 3 % річних.

При правовому обґрунтуванні позову посилається на норми ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року прийнято зустрічний позов №1306/08 від 26.03.2019 року Державного комунального підприємства "Луцьктепло" до Підприємства Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва" про стягнення 46778,70 грн. до розгляду з первісним позовом у справі №903/170/19 та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом для спільного розгляду.

Відповідач за зустрічним позовом 21.05.2019 року подав відзив на зустрічний позов, в якому не погоджується з твердженням позивача за зустрічним позовом щодо невиконання робіт на суму 37000,00 грн., вказуючи, що акт виконання робіт надсилався на адресу ДКП Луцьктепло , однак даний не був підписаний та не повернутий Підприємству Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва"; враховуючи зазначене в листі № 44 від 12.06.2017 року, вважає, що дії ДКП Луцьктепло свідчать про небажання провести оплату виконаних робіт; з врахуванням зазначеного у відзиві просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.

ДКП Луцьктепло 21.05.2019 року подано відповідь на відзив відповідача по зустрічному позову в якій підтримує зазначене у зустрічній позовній заяві та просить позов задоволити. При цьому вказує, що 19.03.2019 року відповідачу за зустрічним позовом підприємством була надіслана вимога про оплату перерахованих коштів в сумі 37000,00 грн, лист № 44 від 12.06.2017 року, на який посилається відповідач у відзиві, не стосується правовідносин сторін договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за первісним позовом підтримав з підстав викладених в позові та відповіді на відзив, зустрічний позов заперечує з підстав викладених у відзиві на нього; представник відповідача підтримує викладене у відзиві на первісний позов та просить задоволити зустрічний позов з наведених в ньому підстав.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін судом встановлено наступне.

20.01.2017 року між Підприємством Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва" (Виконавець) та ДКП Луцьктепло (Замовник) було укладено договори № 05/17 та 06/17 на створення (передачу) науково-технічної, проектної та іншої продукції (а.с.14-15, 22-23), предметом договору № 05/17 є Проведення експертно-технічного обстеження стану конструкцій залізобетонної димової труби h-100 м для водогрійної частини котельні та залізобетонної димової труби h-100 м для парової частини котельні по вул. Карбишева,2 в м.Луцьку , договору № 06/17 - Проведення експертно-технічного обстеження стану конструкцій залізобетонної димової труби h-100 м по вул. Боженка,32 (34) в м.Луцьку (п. 1.1 договорів).

Терміни виконання робіт за договорами січень-квітень (п.2.).

Згідно п. 2.1 договору № 05/17 вартість робіт складає 148000,00 грн, по договору № 06/17 - 72000,00 грн.

По п. 2.4 договору Виконавець приступає до виконання робіт після підписання договору та 50 % передоплати.

До даних договорів сторонами підписано Протоколи узгодження договірної ціни, календарні плани робіт, кошториси (а.с.16-18, 24-26).

23.01.2017 року ДКП Луцьктепло платіжним дорученням № 222 перераховано ПП УАН НДІ інноваційного будівництва 74000,00 грн. за проведення експертно-технічного обстеження конструкцій залізобетонної димової труби по вул.Карбишева,2, по договору № 05/17 (а.с.20) та платіжним дорученням № 221 - 36000,00 грн., за проведення експертно-технічного обстеження стану конструкцій залізобетонної димової труби по вул.Боженка,32 (34) по договору № 06/17 згідно рахунків від 18.01.2017 року, тобто Замовник здійснив передоплату в розмірі 50 % вартості робіт зазначених в п. 2.1 договорів.

В п. 3.3 договорів сторони передбачили, що після завершення робіт Виконавець надає Замовникові акт здачі-приймання продукції (роботи, послуги) з додатком до нього: звіт про виконану роботу.

Відповідно до п. 3.4 договорів Замовник протягом 10 діб з дня одержання акту здачі-приймання робіт та звітних документів, що вказані у п. 3.3 цих договорів, зобов`язаний передати Виконавцеві оформлений акт здачі-приймання роботи (послуги) або надати обґрунтовану відмову.

Між сторонами договорів 28.02.2017 року підписано акт № 88 здачі-приймання виконаних робіт по договору № 05/17 від 20.01.2017 року на суму 74000,00 грн. (а.с.19) та 12.06.2017 року акт № 89 по договору № 06/17 від 20.01.2017 року на суму 72000,00 грн. (а.с.27).

Згідно вимоги позивача за первісним позовом заборгованість по оплаті виконаних робіт за договором № 05/17 складає 37000,00 грн., оскільки відповідач 27.03.2017 року платіжним дорученням № 1171 перерахував позивачу за роботи по вул. Карбишева,2 - 37000,00 грн., дана заборгованість відповідачем заперечується, за договором № 06/17 - 36000,00 грн., яка відповідачем визнається.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову, а саме в частині стягнення основного боргу в сумі 36000,00 грн. по договору № 06/17 від 20.01.2017 року, виходячи з того, що актом від 12.06.2017 року підтверджено виконання робіт на суму 72000,00 грн., з якої було оплачено лише 36000,00 грн.; щодо заборгованості по договору № 05/17 на суму 37000,00 грн.(з врахуванням проплати 27.03.2017 року в сумі 37000,00 грн.), то оскільки позивач не надав акту виконання робіт на зазначену суму та доказів його направлення відповідачу разом зі звітом про виконану роботу, як це передбачено п.п. 3.3, 3.4 договору № 05/17, суд вважає її непідтвердженою та відмовляє в її стягненні, а відтак і відмовляє в частині стягнення інфляційних в сумі 6031,00 грн., 3% річних в сумі 2156,00 грн. та пені в сумі 5782,14 грн. нарахованих на заборгованість в сумі 37000,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних в сумі 4316,40 грн., відсотків річних в сумі 1743,00 грн., то виходячи з того, що позивачем доведено прострочку платежу на суму 36000,00 грн., в даній частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 4632,66 грн., то дана не підлягає задоволенню, оскільки умовами договору № 06/17 сторони не передбачили її нарахування, ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , на яку посилається позивач лише обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, норми Господарського та Цивільного кодексів України, на які також посилається позивач, дають визначення штрафних санкцій та порядок їх застосування.

Правові підстави задоволення позову.

Відповідно до ст. ст. 626, 634 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 ГК України.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, що випливають з договорів про надання послуг та регулюються гл.63 ЦК України.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядок, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо зустрічного позову ДКП Луцьктепло про стягнення з Підприємства Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва" 37000,00 грн. заборгованості, 7681,79 грн. інфляційних та 2096,00 грн. - 3 % річних, то суд вважає, що правові підстави, якими позивач обґрунтовує даний позов, а саме відповідні норми ЦК України ( ст. 509, 526, 530, 625), ст. 193 ГК України, відсутні, а відтак відмовляє в його задоволенні.

Зокрема, в зустрічній позовній заяві позивач стверджує, що сплачена ним 27.03.2017 року сума 37000,00 грн. є заборгованістю, а тому за її прострочення нараховує інфляційні та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України. Однак дане твердження суд вважає помилковим.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В зв`язку з частковим задоволенням первісного позову, відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 827,31 грн. грн., пропорційно задоволеним вимогам, в зв`язку з відмовою в зустрічному позові судовий збір покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Луцьктепло" (вул. Г.Артемовського,20, м.Луцьк, 43021, код ЄДРПОУ 30391925) на користь Підприємства Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва" (вул.Семашка,13, м.Київ, 03142, код ЄДРПОУ 36265637) 42059,40 грн., з них 36000,00 грн. заборгованість по договору № 06/17 від 20.01.2017 року, 1743,00 грн. - 3 % річних, 4316,40 грн. інфляційних, а також 827,31 грн. витрат по судовому збору.

3. Відмовити в стягненні пені в сумі 10414,80 грн., заборгованості в сумі 37000,00 грн. по договору № 05/17, 2156,00 грн. - 3 % річних, 6031,00 грн. інфляційних.

4. Відмовити в зустрічному позові ДКП Луцьктепло до Підприємства Української академії наук "Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва" про стягнення 46778,70 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

26.06.2019 року.

Суддя С. В. Костюк