Ухвала

від 27.06.2019 по справі 904/32/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

27.06.2019р. Справа № 904/32/19

За позовом: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До: Релігійної організації "Релігійна громада "Дім молитви для всіх народів", м. Дніпро

Третя особа: Департамент економіки , фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Про: визнання договору укладеним

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Семчук Н.В. ( представник)

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада (позивач), з урахування заяви про уточнення позовних вимог (т.2, а.с.23-24) звернулася з позовом до РО Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (відповідач) про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, в редакції позивача.

Ухвалою суду від 28.01.19р. було відкрите провадження у справі №904/32/19 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами. 19.03.19 р. разом із відзивом на позовну заяву до суду надійшла заява Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (відповідач) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 20.03.19 р. задоволено заяву відповідача та вирішено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/32/19 за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні.

Під час судового засідання 16.04.19 р. представник відповідача заявив відвід судді Васильєву О.Ю., обгрунтований посиланням на наступні обставини: висловлювання негативного та образливого ставлення до російської мови , яку розуміє старший пастор Максимов К.М. ; не роз`яснення представнику права на перекладача ; негативне ставлення до відповідача , як представника релігійної громади, висловлене мовою страни - агресора (мовою оригіналу); порушення права представника відповідача, що має юридичну освіту , бути повноважним представником у судовому засіданні; тощо. Ухвалою від 16.04.19р. заяву представника відповідача про відвід судді визнано необґрунтованою, провадження у справі №904/32/19 зупинено для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід, складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою суду від 19.04.19 р. ( судя Петренко Н.Е.) відмовлено в задоволенні заяви Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів про відвід судді Васильєву О.Ю. у справі № 904/32/19 з наступних підстав : судом дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, що відповідає вимогам ГПК України та п.1 ст.6 Конвенції і доводи представника відповідача цього не спростовують. Обґрунтовуючи заяву про відвід, відповідач посилається на право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Положеннями ч. 1 статті 10 ГПК України визначено, що господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України Про судоустрій статус суддів судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Крім цього, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

З огляду на викладене, підготовче засідання 16.04.19р. проводилось суддею Васильєвим О.Ю. саме українською мовою.

Суд враховує положення частини 3 статті 12 Закону України Про судоустрій і статус суддів якими закріплено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Однак, разом із цим відповідно до приписів частини 4 статті 10 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому статею 72 ГПК України. Згідно з п.2 вказаної статті, перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду. Відповідачем не заявлено жодних клопотань щодо забезпечення його права на участь у судовому процесі не на державній мові, не зазначено про використання ним послуг перекладача.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів в підтвердження обставин, на які заявник посилається як на підставу для відводу судді Васильєву О.Ю., суд не вбачає підстав для задоволення такої заяви.

30.05.19р. від відповідача по електронній пошті надійшла друга заява про відвід судді Васильєва О.Ю. , обґрунтована посиланням на порушення порядку визначення судді для розгляду справи ( не застосування судом при визначенні складу суду норм Положення про АСДС в редакції від 02.03.18 р.) . Ухвалою від 30.05.19р. заяву представника відповідача про відвід судді визнано необґрунтованою, провадження у справі №904/32/19 зупинено для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

03.06.19р. ухвалою суду (суддя Золотарьова Я.С,) відмовлено в задоволенні заяви Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів про відвід судді Васильєва О.Ю. у справі № 904/32/19. Справу повернуто судді Васильєву О.Ю. для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 04.06.19р. поновлено провадження у справі та підготовче судове засідання призначено на 13.06.19р. До судового засідання 13.06.19р. з`явилися представники позивача та третьої особи, відповідач явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив. У зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження ухвалою суду від 13.06.19 р. було вирішено закрити підготовче провадження ; справу призначити до судового розгляду по суті в засіданні на об 11 год.20 хв. 27.06.19р.

26.06.19 р. до канцелярії суду від Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів надійшла третя заява про відвід судді Васильєва О.Ю., в обгрунтування якої відповідач посилається на упередженість судді Васильєва О.Ю. , яка проявилась у формі дискримінаційного ставлення до відповідача за мовною ознакою . За твердженням відповідача , у відкритому судовому засіданні 16.04.19 р. заборонив уповноваженому представнику відповідача ст.пастору Максимову К.М. давати пояснення , відповіді на запититання суду російською мовою… Цей факт є прямою дискримінацією за мовною ознакою та доказом упередженості судді Васильєва О.Ю. до уповноваженого представника відповідача . З огляду на вищевикладене , відповідач просить суд зупинити провадженнея та передати цю заяву для визначення складу суду , який буде розглядати цю заяву .

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Згідно статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, слід зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі ЄСПЛ Sunday Times v. United Kingdom суд вказав, що прописаний у Конвенції термін передбачено законом передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін передбачено законом передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови законний та згідно з процедурою, встановленою законом зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі Steel and others v. The United Kingdom ).

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Релігійною організацією Релігійна громада Дім молитви для всіх народів під час розгляду справи вже двічі заявлявся відвід судді Васильєву О.Ю. , при цьому заява про відвід від 16.04.19 р. обгрунтовувалась відповідачем в тому числі посиланням на висловлювання суддею негативного та образливого ставлення до російської мови , яку розуміє старший пастор ОСОБА_1 ; не роз`яснення представнику права на перекладача ,тощо. Але за результатами розгляду цієї заяви про відвід суд , враховуючи відсутність доказів в підтвердження обставин, на які заявник посилається як на підставу для відводу судді Васильєву О.Ю., прийшов до віисновку про законність дій судді та відхилив цю заяву про відвід.

Незважаючи на наявність судового рішення , яким було вирішено питання про законність застосування суддею Васильєвим О.Ю. під час судових засідань по справі державної мови та відсутність доказів на підтвердження порушення суддею вимог статті 10 Конституції України, частини 1 статті 12 Закону України Про судоустрій статус суддів , частини 1 статті 10 ГПК України ; відповідач вдруге заявляє відвід судді Васильєву О.Ю. з тих же підстав , що вже були предметом розгляду у суді та були відхилені , як безпідставні. При цьому слід зазначити , що представники Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів після 16.04.19р. не приймали участі у судових засіданнях по справі , які проводилися суддею Васильєвим О.Ю. ; а тому їх твердження можуть стосуватися лише попередніх судових засідань .

Таким чином, дії Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів щодо повторної подачі заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. з аналогічних підстав , які вже були предметом розгляду та відхилені , розцінюються судом, як такі, що скеровані на безпідставне затягування розгляду справи та перешкоджанням здійснення процессу судочинства , а отже й такими, що підпадають під визначення ст. 43 ГПК України зловживання процесуальними правами .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Провадження у цій справі триває вже значний термін часу ( з 28.01.19 р.) , саме за клопотанням відповідача відбувся перехід від розгляду справи за правилами спрощеного провадження до розгляду її за правилами загального позовного провадження з викликом представників сторін до судових засідань. У зв`язку із неодноразовою неявкою представників відповідача до судових засідань та подачею ними двох заяв про відвід судді Васильєва О.Ю. провадження у справі двічі зупинялося для розгляду іншими суддями цих заяв. Незважаючи на це , відповідачем втретє подано заяву про відвід судді Васильєва О.Ю. з тих же підстав , що і першу заяву про відвід .

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, адекватним процесуальним наслідком даного зловживання процесуальними правами з боку відповідача господарський суд вважає необхідним на підставі ч.3 ст.43 ГПК України залишити цю заяву про відвід без розгляду .

Частина 4 ст. 43 ГПК України безпосередньо покладає на суд обов`язок вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами, під які у розумінні п. 1 ч. 2 цієї статті, на думку господарського суду, у повній мірі підпадають дії Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів з подання повторної заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. з підстав , які вже раніше досліджувалися судом та були визнані недоведеними . Частиною 1 ст. 131 Господарського процесуального України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що при зловживанні в подальшому процесуальними правами у справі, до представника відповідача можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного , керуючись вимогами ст.ст. 13, 43, 131, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Залишити без розгляду заяву Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів від 26.06.19 р. про відвід судді Васильєва О.Ю.

2. Попередити представника Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів - Максимова К.М. , що при зловживанні в подальшому процесуальними правами господарським судом може бути застосовано до нього заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.06.19р. та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Васильєв О.Ю.