Рішення

від 27.06.2019 по справі 904/32/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2019р. Справа № 904/32/19 За позовом: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До: Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів , м. Дніпро

Третя особа: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Про: визнання договору укладеним

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Кучма Т.В.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача: Семчук Н.В. представник

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи : не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада (позивач), з урахування заяви про уточнення позовних вимог (т.2, а.с.23-24) звернулася з позовом до РО Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (відповідач) про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, в редакції позивача. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ухилення відповідача від укладення вищезазначеного договору з позивачем за наявності прямої вказівки Закону на таке укладання.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради ( третя особа) в письмових поясненнях позовні вимоги Дніпровської міськради підтримав у повному обсязі з підстав , зазначених у позові.

РО Релігійна громада Дім молитви для всіх народів ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечувала, стверджуючи наступне: позивач як на правову підставу своїх позовних вимог посилається на ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності відповідно до якої Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті ; проте , на час забудови (реконструкції) будівлі відповідача (в період з 07.03.2002 р.- 25.12.2002 р. ) даної законодавчої норми не існувало; на момент здійснення забудови діяв ЗУ Про планування і забудову територій № 1669 ІІІ в редакції від 20.04.2000р.; та цим законом не передбачено обов`язку на укладання договору про пайову участь.

Окрім того, зазначає, що відповідач як замовник реконструкції, у встановленому порядку подавав 20.08.1999р. позивачу заяву (лист-замовлення №3) та отримав відповідне рішення № 26 від 17.01.2002р. Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, та на заяву від 14.02.2003р. - рішення № 2084 від 04.08.2003р., яким дозволялась проектування та реконструкція нежитлової будівлі по пров. Аптекарському, буд. 6-Е . Рішенням Господарського суду Дніпропетровській області від 13.03.2006 р. по справі №18/16 визнано за відповідачем право власності на самовільно реконструйовану триповерхову будівлю по пров. Аптекарському, буд. 6-Б на підставі ст. 376 ЦКУ. За твердження відповідача , на момент винесення рішення суду будівництво (реконструкція) було закінчено; тобто після набранням рішеннями чинності реконструйована будівля вже є об`єктом права власності відповідача; після цього будь-яких будівельних робіт, реконструкцій відповідач не здійснював (що підтверджується Декларацією про строки реконструкції ) або намірів щодо їх здійснення відповідач не мав, ніяких заяв не подавав. Враховуючи вищенаведене, відповідач зазначає , що оскільки законодавча норма щодо обов`язку укладання договору про пайову участь була введена в дію з 14.10.2008р., покладання на відповідача обов`язків щодо укладання договору про пайову участь станом на сьогодні є порушенням ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи .

Також відповідач подавав до канцелярію низку клопотань про залишення позову без розгляду, оскільки на його переконання позовна заява №7/11-3907 від 27.12.18р. містить факсиміле міського голови Філатова Б.А. В той же час, представники позивача проти задоволення вищезазначених клопотань заперечували.

Дніпровська міськрада ( позивач ) у відповіді на відзив вказувала на те , що відповідно до п.5 ч.5 ст. 26 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок за умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. На сьогоднішній час відповідачем не усунуто порушень законодавства щодо сплати пайової участі до вводу в експлуатацію об`єкта; згідно ст. 27-1 Закону України Про планування і забудову територій , на який посилається відповідач у своєму відзиві : замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті; пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об`єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.05.98р. №781 було затверджено Положення про порядок розрахунку і залучення пайових коштів підприємств та організацій міста усіх форм власності на розвиток головних інженерних споруд , яке діяло на момент спірних правовідносин. До відання виконавчих органів міських рад, відповідно до ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища. Зазначений Порядок є регуляторним актом, оскільки згідно зі ст. 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторним актом є прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, а також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; положенням встановлено, замовник будівництва повинен звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі.

До введення об`єкту в експлуатацію договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між Дніпровською міською радою та відповідачем не укладався. 20.02.18р. листом за вх. №8/4 відповідач звернувся до позивача із заявою про укладання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпро у зв`язку із реконструкцією нежитлової будівлі під адміністративну будівлю по пров. Аптекарському, 6 Б. При цьому, величина пайової участі по зазначеному об`єкту була погоджена на засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування (протокол від 14.03.2018 №86), але договір забудовник не підписав. Враховуючи вищезазначене, позивач вважає необґрунтованими твердження відповідача відносно того, що на час забудови (реконструкції) в період з 07.03.2002р. по 25.12.2002р. не можливим є застосування норми ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки вона з`явилась лише 17.02.11р., а на момент забудови діяв Закон України Про планування і забудову територій в редакції від 20.04.2000р.

РО Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (відповідач) у запереченнях на відповідь на відзив зазначає (поміж-іншим) наступне: рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 26 від 17.01.2002 р. було дозволено проектування та проведення реконструкції нежитлової будівлі.... , тобто у відповідності до ст. 28 цей дозвіл є підставою для отримання вихідних даних на проектування; п 2.2.1 цього рішення передбачав обов`язок відповідача щодо замовлення містобудівного паспорту у Головному архітектурно-планувальному управлінні міської ради; цей обов`язок відповідачем був виконаний в повному обсязі; містобудівний паспорт (вихідні дані для проектування) архівний номер 701 долучений до матеріалів справи в якості доказу; відповідно до даних цього паспорту були погоджені необхідні технічні умови №4088 від 05.04.2001 р. з Виробничим управлінням Облводоканалу за адресою : пер. Аптекарський б, Б-2 . На підставі рішення міськвиконкому № 575 від 24.03.1999 р. була розрахована сума долевого участия на розвиток головних інженерних споруд та мереж водопроводу і каналізації міста в розмірі 278,34 грн. Ця сума буда сплачена в повному обсязі 10.06.2003р. . У відповідності до ст. 27 вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України .

Таким чином ( на переконання відповідача) відповідно до норм цього закону у міської ради були відсутні повноваження щодо визначення граничного розміру коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення оскільки ці повноваження належить Кабінету міністрів України. Окрім того, згідно рішення № 781 від 21.05.1998р. було затверджене Положення Про порядок розрахунку і залучення пайових коштів підприємств і організацій міста усіх форм власності на розвиток головних інженерних споруд . Відповідно до ст. 1 ЗУ Про планування і забудову територій інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій. Враховуючи те, що положенням залучаються кошти на розвиток головних інженерних споруд міста, вихідні дані, які містяться в містобудівному паспорті, саме і визначають вимоги до пайової участі на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів. У зв`язку з чим, розрахунок пайової участі повинен був виконаний Управлінням економіки під час надання дозволу на проектування та проведення реконструкції згідно з рішенням виконкому № 827. Таким чином розрахунок, який був зроблений позивачем на час подачі позову , суперечить рішенню виконкому № 827; дозвіл, який був отриманий відповідно до рішення № 26 від 17.01.2002р., ніяких інших зобов`язань щодо сплати пайових грошових коштів не містить, розрахунку не було оскільки були відсутні правові підстави. З урахуванням вищезазначеного, відповідач зазначає , що всі вимоги ЗУ Про планування і забудову територій , Положення та рішень виконкому відповідачем виконані у повному обсязі.

Окрім того , зазначає, що зміни в законодавстві щодо порядку укладання договорів та сплати будь-якої іншої пайової участі не приводять до виникнення у відповідача обов`язку сплачувати додаткові кошти позивачу , оскільки це суперечить ст. 58 Конституції України; позивач, зловживає своїми процесуальними правами, примушуючи відповідача до виконання обов`язків , не передбачених законодавством.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який відповідно до ст. ст. 1, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування згідно зі ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До відання виконавчих органів міських рад, відповідно до ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Права місцевого самоврядування захищаються у суді, зокрема, орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. ст. 4, 18№ Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до вимог ЗУ Про планування та забудову територій ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 31, ст.250 ) . Із змінами, внесеними згідно із Законами N 109-V ( 109-16 ) від 12.09.2006, ВВР, 2006, N 43, ст.412 ; N 434-V ( 434-16 ) від 12.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.70; N 703-V ( 703-16 ) від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 21, ст.287; N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444 ; N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358 ; N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236 ; N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257 ). Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 . Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1474-VI ( 1474-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 44, ст.656 - зміни діють до 1 вересня 2012 року ; N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486 ; N 2504-VI ( 2504-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 1, ст.5 ; N 2625-VI ( 2625-17 ) від 21.10.2010, ВВР, 2011, N 12, ст.73 ) . Закон втратив чинність на підставі Закону N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343 ) : цей Закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

Статтею 27-1 цього Закону Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту передбачено , що :

замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об`єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

До пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:

об`єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;

будівель закладів освіти та культури, фізичної культури і спорту, медичного та оздоровчого призначення;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;

об`єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій;

об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що споруджуються за кошти інвесторів.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Частина п`ята статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати:

10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд;

4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:

розмір пайового внеску;

терміни (графік) оплати пайового внеску;

відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію .

Кошти, отримані як пайова участь (внесок) замовників об`єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Спори, пов`язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом.

Аналогічні вимоги містяться і у Законі України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011р. № 3038-VI ( з прийняттям якого втратив чинність попередній Закон ) , який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності та покликаний забезпечити сталий розвиток територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Закон України Про регулювання містобудівної діяльності набрав чинності з моменту опублікування 12.03.2011 (г. Голос України від 12.03.2011 № 45).

Статтею 40 цього Закону ( Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту ) передбачено, що : 1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. 2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. 3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

11) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення;

12) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості;

13) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

6. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

11. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

На виконання вимог вищезазначених Законів рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007р. № 6/11 затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська . Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011р. № 5/14 Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська був викладений в новій редакції та має назву Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (Порядок № 5/14) (т.1, а.с.20-21, 22-27).

Порядок № 5/14 містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Дніпровською міською радою на виконання вимог ст. 22 Закону України Про інформацію у встановленому порядку, а саме на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради (https://dniprorada.gov.ua) та у газеті Наше місто , тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України , є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання на території м. Дніпро.

Порядок № 5/14 є регуляторним актом. Оскільки згідно зі ст. 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторним актом є прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, а також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у розумінні положень ст. 4 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок певного кола суб`єктів - замовників будівництва звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі.

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

За приписами ст. 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ). При цьому дотримання п`ятнадцятиденного терміну є визначальним лише у правовідносинах, які виникають у зв`язку із добровільним зверненням замовника будівництва до органу місцевого самоврядування за укладенням договору пайової участі.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Істотними умовами договору пайової участі згідно з ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

Величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи із розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо об`єктів (розділ 2 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, який є додатком до рішення міської ради від 29.07.2011 року № 5/14).

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, визначений у ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та додатку № 3 до Порядку № 5/14.

Вичерпний перелік замовників об`єктів будівництва, які згідно із законом не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначений ч.4 ст.27-1 ЗУ Про планування та забудову територій та ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Таким чином , за змістом наведених норм Законів та Порядку величина пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі , укладеному з органом місцевого самоврядування , відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі , з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта ,визначеної згідно з будівельними нормами , державними стандартами і правилами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2019р. у справі № 344/16651/16-ц .

Разом з тим , як встановлено судом , рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.16р. у справі №18/16 за Дніпропетровською релігійною громадою Церква Ісуса Христа Вогонь пробудження (правонаступник - РО Релігійна громада Дім молитви всіх народів ) визнано право власності на самовільно реконструйовану триповерхову будівлю по пров. Аптекарському, 6-Б ( т.1, а.с.90-91)

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 21.06.2018р. № 10/15-357 повідомив Дніпровську міську раду про те , що декларацією від 10.09.2012р. за № ДП 014312161109 об`єкт: Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю: м. Дніпропетровськ, пров. Аптекарський, 6 Б , замовником якого є Дніпропетровська релігійна громада Церква Ісуса Христа Вогонь пробудження (ЄДРПОУ 19146338) прийнятий в експлуатацію.

Згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, об`єкт належить до ІІ категорії складності, загальною площею 900,10 кв. м. та має код об`єкта згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1220,9 (будівлі для конторських та адміністративних цілей інші).( т.1, а.с.94-99)

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку № 5/14 зазначені об`єкти будівництва не звільняються від сплати пайової участі.

Відповідно до роз`яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.07.2011 за № 23-11/6294/0/6-11 замовники будівництва підтверджують приналежність об`єкта будівництва до зазначених видів будівель шляхом надання до відповідного органу місцевого самоврядування підтверджуючих документів, в яких буде зазначено код будівлі відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, на рівні її підкласу (за 5-м знаком), за яким будівля класифікується в системі статистичних спостережень. Таким документом можуть бути - Декларація про готовність об`єкта до експлуатації чи інший документ, обумовлений органом місцевого самоврядування у встановленому ним порядку залучення коштів пайової участі.

До прийняття об`єкту в експлуатацію договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між Дніпровською міською радою та відповідачем не укладався.

20.02.2018р. РО Релігійна громада Дім молитви всіх народів (відповідач) звернувся до позивача із заявою про укладання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпро у зв`язку із реконструкцією нежитлової будівлі під адміністративну будівлю по пров. Аптекарському, 6 Б у м. Дніпрі. (т.1, а.с.65)

Величина пайової участі по зазначеному об`єкту була погоджена на засіданні постійної комісії Дніпровської міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування (протокол від 14.03.2018 №86), але договір забудовник не підписав (т.1, а.с.66)

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 11.05.2018 № 10/15-268 направив на адресу відповідача два примірника проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпро для ознайомлення та підписання. (т.1, а.с.57-62).

Листом від 04.06.2018р. № 5 відповідач повідомив третій особі про відмову в укладанні вищезазначеного договору , пославшись на відсутність коштів та укладання 07.04.2003 р. з виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради договору № 564/04 про співробітництво у комплексній забудові міста ( т.1, а.с.64)

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради повторно звернувся листом від 21.06.2018 № 10/15-357 до відповідача з пропозицією укласти договір. (т.1, а.с.40), але відповідач до цього часу спірний договір не уклав та коштів в розмірі 514 279, 08 грн. не сплатив . У зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутися до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 11 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вимога щодо зазначення у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації інформації стосовно договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання, законодавчо визначена згідно із Законом № 320-VIII від 09.04.2015р.

Отже, при реєстрації декларації 10.09.2012р. Державна архітектурно-будівельна інспекція або її територіальний орган не мали права вимагати додаткові документи у замовника на підтвердження сплати коштів пайової участі та укладення відповідного договору.

Відтак, при прийнятті об`єкта в експлуатацію 10.09.2012р. Державна архітектурно-будівельна інспекція не перевіряла наявність укладеного договору про пайову участь та факт сплати замовником пайового внеску.

Згідно з п. 2.6 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська та Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту від імені міської ради укладає департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради в особі його керівника.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради є правонаступником фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 18.05.2016 № 28/8.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язання, яке прямо передбачено чинним законодавством України (ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Такими діями (бездіяльністю) забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків окрім договорів та правочинів згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України є інші юридичні факти, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Поряд з цим у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, визначені у ст. 179 Господарського кодексу України, якою унормовано, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини 3 названої статті укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів. За приписами статті 187 цього ж Кодексу судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов такого договору. При цьому можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов`язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акта органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Тобто, спонукання до укладення договору, визнання укладеним договору можливе, зокрема, тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону. Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

Отже, договір про пайову участь є необхідним, оскільки визначає величину пайової участі, права та обов`язки сторін та інші істотні умови, але не є визначальним для виникнення обов`язку по сплаті пайового внеску, оскільки такий обов`язок встановлено на законодавчому рівні.

Виходячи з аналізу викладених норм, невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, як у випадку здійснення нового будівництва так і у випадку реконструкції. Невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обов`язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, що виконав обов`язок, встановлений Законом.

Суд відхиляє заперечення відповідача з наступних підстав : укладання між виконкомом Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровською релігійною громадою Церква Ісуса Христа Вогонь пробудження договору про співробітництво у комплексній забудові міста від 07.04.2003 р. № 564/04 ( т.1, а.с.151) не звільняє відповідача від обов`язку укласти відповідно до вимог чинного законодавства України договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, як у випадку здійснення нового будівництва так і у випадку реконструкції; оскільки укладений 07.04.2003 р. договір стосується лише прав та обов`язків його сторін стосовно земельної ділянки , на якій розташовано об`єкт нерухомості.

Наявність судового рішення про визнання за відповідачем права власності на об`єкт самочинного будівництва також не звільняє забудовника від обов`язку укласти з органом місцевого самоврядування договір про участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту .

Суд також критично оцінює твердження відповідача стосовно нерозповсюдження на спірні правовідносини вимог Закону стосовно обов`язковості укладання вищенаведеного договору , оскільки вони спростовуються наведеними вище правовими нормами .

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Одночасно, з цих же підстав заперечення відповідача суду оцінює критично. ( Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 у справі № 904/4306/17, від 25 квітня 2018 № 904/8146/17 від 30 листопада 2016 по справі № 922/6409/15, від 30 листопада 2016 року у справі № 3-1323гс16 (№ 922/6409/15), від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16 (справа № 922/753/16); від 23.04.19р. справа №904/914/18)).

Висновок щодо обов`язку замовника будівництва укласти договір про пайову участь і після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію викладено у постановах Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 3-1281гс16, від 30.11.2016 у справі № 3-1323гс16 (№ 922/6409/15), від 01.02.2017 у справі № 3-1441гс16 (справа № 922/753/16 (щодо реконструкції об`єкта), від 22.03.2017 у справі № 3-1553гс16, від 09.08.2017 у справі № 908/6324/15 № 3-769гс17. А також у постановах Вищого господарського суду України від 01.04.2015 року у справі № 922/3133/14, від 20.04.2016 року у справі № 909/946/15, від 21.06.2016 року у справі № 922/6586/15, від 28.07.2016 року у справі № 909/1416/15, від 11.07.2017 у справі № 910/22054/16.

Окрім того, суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення клопотань відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки на підтвердження своїх доводів про підписання позовної заяви не особисто міським головою, а з використанням факсиміле . відповідачем не надано жодних доказів. Натомість, представники Дніпровської міськради під час судових засідань по справі підтвердили факт підписання позовної заяви особисто міським головою .

Стосовно не допуску представника відповідача за довіреністю - Грудциної О.М. ( яка не є адвокатом ) до участі у справі суд звертає увагу на рішення ЄСПЛ від 14.05.2019 р. у справі Молдавська проти України ( заява № 43464/18) , в якому суд вказав наступне :

…24. Суд нагадує, що право доступу до суду не є абсолютним, і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує державного регулювання, яке може змінюватися в часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Визнаючи таке регулювання, Договірні держави користуються певною свободою розсуду. Попри те, що ухвалення остаточного рішення щодо дотримання вимог Конвенції є повноваженнями Суду, він не повинен підміняти оцінку національних органів будь-якою іншою оцінкою того, що може бути найкращою політикою у цій сфері. Тим не менше, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, який залишається для особи, у такий спосіб або в такій мірі, що сама суть права буде порушена. Крім того, обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє розумне співвідношення пропорційності між засобами, що використовуються та метою, яка має бути досягнута (див. Зубац проти Хорватії [ВП] № 40160/12, § 78, 5 квітня 2018 року).

26. Суд також нагадує, що вимога про те, щоб апелянт був представлений кваліфікованим адвокатом перед судом касаційної інстанції, як, наприклад, вимога, що застосовується в даній справі, не може розглядатися як така, що суперечить статті 6. Ця вимога чітко сумісна з особливостями статусу Верховного Суду як вищого суду, що розглядає апеляційні питання, і це загальна риса правових систем у ряді держав-членів Ради Європи (див., наприклад, Siaіkowska проти Польщі, № 8932/05, § 106, 22 березня 2007 року та Gillow проти Сполученого Королівства, 24 листопада 1986 року, § 69, Серія A № 109). Навіть більш широке обмеження вільного вибору захисника, що звужує його до ліцензованого адвоката перед усіма судами, само по собі не може підняти питання за статтею 6 Конвенції, оскільки для забезпечення ефективного захисту особи можуть вимагатися конкретні юридичні кваліфікації. Однак таке обмеження права заявника повинно мати достатню підставу у внутрішньому законодавстві, щоб уникнути свавілля.

27. У справі Загородній проти України (№ 27004/06, 24 листопада 2011 року), яка стосувалася ситуації до проведення конституційної реформи 2016 року (див. пункт 11 вище), Суд був покликаний розглянути питання заявника про представництво в українських судах юридично підготовленою особою, яка не була ліцензованим адвокатом. Така можливість була передбачена Конституцією, але не була достатньо деталізована в процесуальному законодавстві, що призвело до висновку Суду про те, що право Загороднього на вільний вибір свого захисника було обмежено у спосіб, що є несумісним з вимогами статті 6 § 1 та 3 Конвенції (див. вищезазначене Загородний проти України, § 55). Тепер Суд зобов`язаний вивчити ситуацію щодо права заявника вільно вибирати свого юридичного представника після внесення змін до Конституції, описаних вище (див. пункт 12).

28. За обставин даної справи заявник і її представник повинні були знати про однозначні перехідні положення Конституції, що стосуються потреби в представництві у Верховному Cуді , яке повинно проводитися виключно ліцензованими адвокатами з 1 січня 2017 року. Виняток з цього правила було зроблено для справ, які вже були розглянуті 30 вересня 2016 року, коли були внесені зміни до Конституції, що не стосувалося заявника. Більше того, відповідні статті Господарського процесуального кодексу України, викладені до вступу в силу 15 грудня 2017 року, не містять жодного положення, яке могло б ввести в оману заявника щодо застосовності вищезазначених конституційних положень до її справи. Таким чином, обмеження обов`язкового представництва було передбачуваним і обґрунтованим.

29. Суд також зазначає, що процедурні вимоги, такі як обов`язкове представництво ліцензованого адвоката, не повинні обмежувати право суб`єкта права на доступ до суду у зв`язку з її фінансовим становищем. Це означає, що сторона повинна мати можливість подати заяву про надання правової допомоги з метою виконання такої процедурної вимоги (див., mutatis mutandis, Шамоян проти Вірменії, № 18499/08, § 35, 7 липня 2015 року). У даній справі заявниця не стверджувала, що вона не могла звернутися або дозволити собі ліцензованого адвоката, або потребувала державної правової допомоги для того, щоб мати таке представництво.

30. Суд не бачить необхідності розгляду аргументів заявника про те, що її справу можна було б вважати "малозначною", і тому вона могла б мати право користуватися винятком з правила про обов`язкове представництво, враховуючи, що малозначні справи не підлягають оскарженню до суду касаційної інстанції відповідно до процесуальних положень. Таким чином, питання про доступ до Верховного Суду не могло б виникнути, якщо її справу дійсно вважали малозначною, і тому її апеляція з питань права була б неприйнятною ratione valoris (див., наприклад, Зубац, наведене вище, § 83, з додатковими посиланнями та більш докладною інформацією в українському контексті, Азюковська проти України (ухвала) [Секція], № 26293/18, 9 жовтня 2018 року).

31. Беручи до уваги вищевикладені міркування, Суд робить висновок, що немає жодної підстави вважати, що право заявника на суд у розумінні пункту 1 статті 6 було порушено .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

2. Визнати укладеним договір між Дніпровською міською радою (ЄДРПОУ 26510514, просп. Дмитра Яворницького, 75 м. Дніпро, 49000) в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40506253, просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) та Релігійною організацією Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (ЄДРПОУ 19146338, пров. Аптекарський, 6 Б м. Дніпро, 49000) про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.07.2011 № 5/14 в наступній редакції:

ДОГОВІР №

про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної

інфраструктури м. Дніпра

м. Дніпро ___

---

2019 року

Дніпровська міська рада, в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради Міллера Володимира Володимировича, діючого на підставі Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та довіреності від 20.06.2017 за реєстровим № 365 (далі - Міська рада) з однієї сторони, та Релігійна організація Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (Дніпропетровська релігійна громада Церква Ісуса Христа Вогонь пробудження ) в

особі, що діє на підставі ,

(далі - Забудовник) з іншої сторони, які надалі йменуються Сторони, керуючись Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-УІ (зі змінами та доповненнями) та Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (рішення міської ради від 29.07.2011 року № 5/14), з урахуванням змін та доповнень, уклали даний договір про наступне.

1. Предмет Договору

1.1. Предметом даного договору є здійснення оплати Забудовником коштів пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі -кошти пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв`язку із реконструкцією нежитлової будівлі під адміністративну будівлю, за адресою: пров. Аптекарський, 6 Б.

2. Загальні положення

2.1. Величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору) становить: 514 279,08 (П`ятсот чотирнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн. 08 коп. (без ПДВ).

2.2 Кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі єдиним платежем або частинами за графіком, який є невід`ємною частиною даного договору.

3. Права та обов`язки Сторін

3.1. Міська рада зобов`язана:

3.1.1. Виконати розрахунок величини пайової участі, належної до сплати

Забудовником у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням Дніпровської міської

ради від 29.07.11 № 5/14 (зі змінами та доповненнями).

3.1.2. На протязі трьох робочих днів з моменту отримання звернення Забудовника

видати довідку про виконання останнім вимог по повній сплаті коштів пайової участі.

3.2. Забудовник зобов`язаний:

3.2.1. Перерахувати кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпра, яка визначена п. 2.1. даного договору та відповідним розрахунком, до спеціального фонду міського бюджету на умовах, визначених договором.

3.3. Міська рада має право:

3.3.1. Вимагати від Забудовника додержання вимог чинного законодавства з питань

пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

3.3.2. Здійснювати перевірки додержання Забудовником умов даного договору.

3.3.3. Вимагати від Забудовника своєчасної та в повному обсязі сплати коштів пайової

участі.

3.4. Сторони також мають інші права, визначені законодавством України.

4. Порядок здійснення розрахунків

4.1. Забудовник сплачує кошти пайової участі, у розмірі вказані у п. 2.1. даного договору, у строки згідно із графіком (додаток № 2 до договору) до спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами:

Одержувач: ГУК у Дніпропетровській області м. Дніпро

Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)

МФО: 899998

Код ЄДРПОУ: 37988155

р/р:31512921004002

Код бюджетної класифікації: 24170000 Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту .

4.2. Після надходження повної суми коштів пайової участі за вказаними у п. 4.1.

реквізитами, Міська рада на протязі трьох робочих днів з моменту отримання звернення

Забудовника видає довідку про виконання останніх вимог по повній сплаті коштів пайової

участі (далі - Довідка).

4.3. У випадку порушення строку сплати коштів пайової участі або неналежного

виконання, Довідка видається Забудовнику після повної оплати величини пайової участі, а

також нарахованих штрафних санкцій.

4.4. Довідка видається Забудовнику особисто з відміткою про отримання на копії

довідки, яка залишається в Міській раді.

5. Відповідальність Сторін

5.1. За невиконання або неналежне виконання договору Сторони несуть

відповідальність відповідно до чинного законодавства України, даного договору та

Порядку, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2011 № 5/14 (зі змінами та

доповненнями).

5.2. Забудовник несе повну відповідальність за надання достовірних даних, на підставі

яких здійснюється розрахунок величини пайової участі.

5.3. За несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі Забудовник сплачує

пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми

простроченого платежу за кожний день прострочки.

6.Інші умови

6.1. Внесення змін та/або доповнень до даного Договору здійснюється у письмовій

формі за взаємною згодою Сторін, шляхом укладання додаткової угоди, що є невід`ємною

частиною цього Договору.

6.2. Всі суперечки між Сторонами, в яких не було досягнуто згоди, вирішуються у

судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

6.3. Даний договір не може бути розірвано в односторонньому порядку.

6.4. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до

виконання зобов`язань у повному обсязі.

6.5. Даний Договір складено в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу,

по одному для кожної Сторони.

6.6. Невід`ємною частиною даного договору є розрахунок коштів пайової участі у

розвитку інфраструктури міста (додаток № 1 до договору).

6.7. Невід`ємною частиною даного договору є Графік сплати величини пайової участі

(додаток № 2 до договору).

7. Юридичні адреси Сторін

Міська рада Забудовник:

м. Дніпро, 49000 м. Дніпро, 49006

пр. Д. Яворницького, буд. 75 пров. Аптекарський, 6 Б

ЄДРПОУ 19146338

Заступник міського голови з питань тел. 093-397-93-08

діяльності виконавчих органів, директор департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради

---

В. В. Міллер

---

М.П. М.П.

Додаток № 1 до договору №

---

від

---

РОЗРАХУНОК

пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної

інфраструктури м.Дніпра

Забудовник: Релігійна організація Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (Дніпропетровська релігійна громада Церква Ісуса Христа Вогонь пробудження )

Об`єкт: Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю

Адреса: пров. Аптекарський,6 Б

№ п/пФункціональне призначення об`єктаНорматив розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням об`єкта, грн.Потужність об`єкта, для якого визначається величина пайової участі, кв. мЗональний коефіцієнтВсього з коефіцієнтом території, грн. 1Адміністративні, офісні будівлі (приміщення) 675,9 739 1 499 490,10 2Адміністративні, офісні будівлі (приміщення) 91,8* 161,1 1 14 788,98 Всього: 514 279,08

*Величина пайової участі за нормативами при реконструкції зі зміною функціонального

призначення об`єкта без приросту його загальної площі:

675,9-584,1=91,8

Міська рада Забудовник:

---

В. В. Міллер

---

М.П. М.П.

Додаток № 2 до договору №_ від

ГРАФІК СПЛАТИ

Забудовником Релігійна організація Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (Дніпропетровська релігійна громада

Церква Ісуса Христа Вогонь пробудження ) пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної

інфраструктури м. Дніпра

у зв`язку з реконструкцією нежитлової будівлі під адміністративну будівлю за адресою: пров. Аптекарський, 6 Б (далі Об`єкт).

грн. Величина пайової участіПідлягає сплаті протягом п`яти робочих днів з моменту укладання договору 514 279,08 514 279,08

Міська рада Забудовник:

---

В. В. Міллер

---

М.П. М.П. .

4. Стягнути з відповідача - Релігійної організації Релігійна громада Дім молитви для всіх народів (49000, м. Дніпро, пров. Аптекарський, 6 Б; код ЄДРПОУ 19146338) на користь позивача - Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75 ; код ЄДРПОУ 26510514): 1 921, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 05.07.2019р.